Войцех Кшемінський (20 травня 1933, Варшава — 5 серпня 2017) — польський астроном, почесний професор Астрономічного центру Миколая Коперника та обсерваторії Інституту Карнегі.
Войцех Кшемінський | |
---|---|
пол. Wojciech Krzemiński | |
Народився | 20 травня 1933 Варшава, Польська Республіка |
Помер | 5 серпня 2017 (84 роки) |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | астроном |
Alma mater | Варшавський університет |
Галузь | астрофізика |
Заклад | Польська академія наук[1] |
Войцех Кшемінський у Вікісховищі |
Біографія
Войцех Кшемінський був учнем професорів Стефана Пйотровського та Влодзімежа Зонна. На початку 1960-х років він практикував в Лікській і Ловеллівській обсерваторіях у Сполучених Штатах, а наприкінці 1960-х був стипендіатом Інституту Карнегі. У 1973 році поїхав до обсерваторії Лас-Кампанас у Чилі, яка належить цій установі. У 1970-х роках він активно співпрацював з професорами Богданом Пачинським та Юзефом Смаком у будівництві Астрономічного центру Миколая Коперника у Варшаві. У 1980-х роках йому запропонували посаду «постійного адміністратора-астронома» — менеджера обсерваторії Лас-Кампанас, яку він обіймав 16 років. Багато років він жив у місті Ла-Серена в Чилі на березі Тихого океану. У 2011 році повернувся до Польщі та жив у Варшаві. Брав участь у наукових програмах і спостерігав зорі.
Академічні досягнення
Войцех Кшемінський був одним із перших спостерігачів, хто довів подвійну природу катаклізмичних змінних зір у 1960-х роках. Разом з Юзефом Смаком вони припустили, що в цих об'єктах відбувається процес акреції матерії, і правильно інтерпретували їхні криві блиску як такі, що походять від акреційного диска, на який потрапляє вузький потік матерії, що витікає через внутрішню точку Лагранжа з менш масивного компонента системи.
Також у 1960-х роках, виконуючи точні вимірювання яскравості карликової нової зорі U Близнят, 4 грудня 1961 року він виявив чіткі затемнення U Близнят з періодом 4 години 14 хвилин і 45 секунд, вперше переконливо довівши, що зоря є подвійною.
Оригінальна модель Кшемінського інтерпретувала спостережувану криву блиску як наслідок нерівномірно сяючої поверхні білого карлика, на яку вдарив струмінь матеріалу, витягнутий із компаньйона. Однак незабаром виявилося, що у випадку U Близнят затьмарюється не білий карлик. Правильну модель системи представив Юзеф Смак, який розглянув так звану гарячу точку акреційного диска — місце, де потік матеріалу, що перетікає від зорі, стикається з диском. Саме поява гарячої точки з-за диска та її затемнення вторинним компонентом відповідало за незвичайний вигляд кривої блиску U Близнят.
У 1964 році Кшемінський і [en] виявили, що зоря WZ Стріли (WZ Sge) є катастрофічною карликовою новою з орбітальним періодом 1 година 22 хвилини. Ця система цікава тим, що вона вибухає кожні 11 000 днів, збільшуючи свою яскравість більш ніж у тисячу разів. Цей спалах, швидше за все, викликаний нестабільністю акреційного диска, який періодично змушує набагато більшу «порцію» матеріалу падати на поверхню білого карлика.
Кшемінський також виявив оптичний компаньйон рентгенівського пульсара Центавр X-3. Тепер цю зорю на його честь називають «зорею Кшемінського».
Він також був одним із перших астрономів, який правильно витлумачив природу полярів.
Членство в організаціях
Він був багаторічним членом Польського астрономічного товариства, зокрема секретарем правління у 1951—1961 роках.
Примітки
- Астрономічний центр Миколая Коперника Польської академії наук
- W stronę świata – odc. 11* Wojciech Krzemiński i Andrzej Udalski. 11 липня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Konferencja „50 lat zaćmień U Geminorum”. 25 жовтня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vojceh Ksheminskij 20 travnya 1933 Varshava 5 serpnya 2017 polskij astronom pochesnij profesor Astronomichnogo centru Mikolaya Kopernika ta observatoriyi Institutu Karnegi Vojceh Ksheminskijpol Wojciech KrzeminskiNarodivsya20 travnya 1933 1933 05 20 Varshava Polska RespublikaPomer5 serpnya 2017 2017 08 05 84 roki Krayina Respublika PolshaDiyalnistastronomAlma materVarshavskij universitetGaluzastrofizikaZakladPolska akademiya nauk 1 Vojceh Ksheminskij u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Akademichni dosyagnennya 3 Chlenstvo v organizaciyah 4 PrimitkiBiografiyared Vojceh Ksheminskij buv uchnem profesoriv Stefana Pjotrovskogo ta Vlodzimezha Zonna Na pochatku 1960 h rokiv vin praktikuvav v Likskij i Lovellivskij observatoriyah u Spoluchenih Shtatah a naprikinci 1960 h buv stipendiatom Institutu Karnegi U 1973 roci poyihav do observatoriyi Las Kampanas u Chili yaka nalezhit cij ustanovi U 1970 h rokah vin aktivno spivpracyuvav z profesorami Bogdanom Pachinskim ta Yuzefom Smakom u budivnictvi Astronomichnogo centru Mikolaya Kopernika u Varshavi U 1980 h rokah jomu zaproponuvali posadu postijnogo administratora astronoma menedzhera observatoriyi Las Kampanas yaku vin obijmav 16 rokiv Bagato rokiv vin zhiv u misti La Serena v Chili na berezi Tihogo okeanu U 2011 roci povernuvsya do Polshi ta zhiv u Varshavi Brav uchast u naukovih programah i sposterigav zori 2 nbsp Observatoriya Las Kampanas v Chili z vkazivnikom na polski teleskopi pobudovani za aktivnoyi uchasti Vojceha KsheminskogoAkademichni dosyagnennyared Vojceh Ksheminskij buv odnim iz pershih sposterigachiv hto doviv podvijnu prirodu kataklizmichnih zminnih zir u 1960 h rokah Razom z Yuzefom Smakom voni pripustili sho v cih ob yektah vidbuvayetsya proces akreciyi materiyi i pravilno interpretuvali yihni krivi blisku yak taki sho pohodyat vid akrecijnogo diska na yakij potraplyaye vuzkij potik materiyi sho vitikaye cherez vnutrishnyu tochku Lagranzha z mensh masivnogo komponenta sistemi Takozh u 1960 h rokah vikonuyuchi tochni vimiryuvannya yaskravosti karlikovoyi novoyi zori U Bliznyat 4 grudnya 1961 roku vin viyaviv chitki zatemnennya U Bliznyat z periodom 4 godini 14 hvilin i 45 sekund vpershe perekonlivo dovivshi sho zorya ye podvijnoyu Originalna model Ksheminskogo interpretuvala sposterezhuvanu krivu blisku yak naslidok nerivnomirno syayuchoyi poverhni bilogo karlika na yaku vdariv strumin materialu vityagnutij iz kompanjona Odnak nezabarom viyavilosya sho u vipadku U Bliznyat zatmaryuyetsya ne bilij karlik Pravilnu model sistemi predstaviv Yuzef Smak yakij rozglyanuv tak zvanu garyachu tochku akrecijnogo diska misce de potik materialu sho peretikaye vid zori stikayetsya z diskom Same poyava garyachoyi tochki z za diska ta yiyi zatemnennya vtorinnim komponentom vidpovidalo za nezvichajnij viglyad krivoyi blisku U Bliznyat 3 U 1964 roci Ksheminskij i Robert Kraft en viyavili sho zorya WZ Strili WZ Sge ye katastrofichnoyu karlikovoyu novoyu z orbitalnim periodom 1 godina 22 hvilini Cya sistema cikava tim sho vona vibuhaye kozhni 11 000 dniv zbilshuyuchi svoyu yaskravist bilsh nizh u tisyachu raziv Cej spalah shvidshe za vse viklikanij nestabilnistyu akrecijnogo diska yakij periodichno zmushuye nabagato bilshu porciyu materialu padati na poverhnyu bilogo karlika Ksheminskij takozh viyaviv optichnij kompanjon rentgenivskogo pulsara Centavr X 3 Teper cyu zoryu na jogo chest nazivayut zoreyu Ksheminskogo Vin takozh buv odnim iz pershih astronomiv yakij pravilno vitlumachiv prirodu polyariv Chlenstvo v organizaciyahred Vin buv bagatorichnim chlenom Polskogo astronomichnogo tovaristva zokrema sekretarem pravlinnya u 1951 1961 rokah Primitkired Astronomichnij centr Mikolaya Kopernika Polskoyi akademiyi nauk d Track Q9186184d Track Q651690 W strone swiata odc 11 Wojciech Krzeminski i Andrzej Udalski 11 lipnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Konferencja 50 lat zacmien U Geminorum 25 zhovtnya 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vojceh Ksheminskij amp oldid 42229374