На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вода в ґрунті відіграє важливу роль у багатьох процесах, що протікають в ній. Це вивітрювання та утворення нових мінералів, і незліченна безліч хімічних і фізико-хімічних реакцій, і т. д. Наземні рослини системою своїх пагонів постійно витрачають воду на випаровування і транспірацію. Ця вода витягується корінням рослин з ґрунту. Рослини споживають значну кількість води для забезпечення життєвих процесів, росту, утворення тканин. Витрата води на транспірацію залежить від забезпеченості рослини поживними речовинами, агрофізичного стану ґрунту, вологості повітря й вмісту води в ґрунті. Практично єдине джерело постачання рослин водою — ґрунтова волога.
Стан води в ґрунті
Вода в ґрунті має різні фізичні властивості в залежності від взаємного розташування і взаємодії молекул води між собою та з іншими фазами ґрунту (твердою, газовою, рідкою). Частини води, яким притаманні однакові властивості, отримали назву форм ґрунтової води.
Тверда вода (крига) є одним з джерел рідкої і пароподібної води. Поява води у формі криги залежить від кліматичних умов і може мати сезонний або багаторічний характер. Найчастіше багаторічна волога присутня у вічній мерзлоті.
Хімічно зв'язана вода містить конституційну й кристалізовану вологу.
Конституційна вода входить до складу мінералів, органічних і органо-мінеральних сполук у вигляді груп ОН. Кристалізаційна вода міститься в кристалогідратах різних солей: гіпс, мірабіліт, і т. д.
Пароподібна вода міститься в ґрунтовому повітрі у вигляді водяної пари. Ґрунтове повітря практично завжди близьке до насичення парами води і навіть незначне зниження температури призводить до конденсації вологи. Система «пароподібна вода — рідка вода» постійно перебуває в русі, пари води пересуваються в ґрунтах від ділянок з більш високою температурою до більш холодних ділянок. У багатьох випадках перехід пароподібної води в рідку стає найважливішим джерелом постачання рослин. Це характерно, наприклад, для заасфальтованих міських вулиць і площ з деревними рослинами. В умовах помірного клімату типова така закономірність: у теплі періоди року пароподібна вода атмосфери мігрує в холодні шари ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід з можливою її конденсацією і, навпаки, в зимовий час відбувається зворотний процес — міграція пари з глибоких шарів і її конденсація в верхніх ґрунтових горизонтах.
Фізично зв'язана (сорбована) вода представлена двома формами: міцносв'язана і слабкосв'язана волога.
Фізично міцносв'язана (гігроскопічна) вода адсорбується з водяної пари ґрунтового повітря твердими частинками ґрунту, головним чином, мулистою фракцією. Вона міцно утримується силами електростатичного притягання і для рослин недоступна. Вміст цієї води в ґрунтах залежить від механічного складу. У глинистих ґрунтах кількість гігроскопічної води досягає 5-6%, а в піщаних і супіщаних її вміст не перевищує 1-2% від маси ґрунту.
Фізично слабкосв'язана (плівкова) вода являє собою багатомолекулярну плівку навколо ґрунтових частинок, в кутах їх стику і всередині найтонших пор. Ця вода перебуває як би в в'язкорідкій формі та обмежено доступна для рослин. Але рухливість цієї вологи вкрай низька, і тому рослини витрачають запас вологи швидше, ніж він відновлюється. При зниженні вологості ґрунту до рівня слабкосв'язаної води рослини починають в'янути і не в змозі синтезувати органічні речовини.
Вільна вода спостерігається в двох формах: капілярна і гравітаційна.
Капілярна вода знаходиться в капілярах або на стиках (точках дотику) ґрунтових частинок. Це основна форма вологи, використовувана рослинами. Вона може знаходитися в роз'єднаному, або нерухомому, стані (волога розриву капілярів) або в капілярно-підвішеному, коли всі капіляри заповнені. Капілярна волога є продуктивною формою вологи в ґрунтах. Вона підрозділяється на капілярно-підвішену і капілярно-підперту.
Капілярно-підвішена вода заповнює капілярні пори при зволоженні ґрунтів зверху (після дощу або поливу). Вода, що знаходиться в промоченому шарі, як би «висить», не стікаючи, в ґрунтовій товщі над сухим шаром. Капілярно-підперта вода утворюється в ґрунтах при підйомі води знизу від горизонту ґрунтових вод по капілярах на деяку висоту, тобто це вода, яка міститься в шарі ґрунту безпосередньо над водоносним горизонтом і гідравлічно з ним зв'язана — підпирається водами цього горизонту.
Гравітаційна вода — вільна форма води в ґрунті, що пересувається під дією сил тяжіння. Займає великі пори в ґрунті. Бере участь у формуванні рівня ґрунтових вод. Гравітаційна вода — явище тимчасове. Тривала її присутність в ґрунті викликає процес заболочування.
Розрізняють такі стани води в ґрунті.
Вода агрична — вода, що міститься в проміжному шарі ґрунту.
Вода анастазична — вода, що міститься в капілярній каймі.
Вода кремастична — вода, що знаходиться в зоні аерації.
Вода ризична — вода, що міститься в ґрунті або в кореневій зоні (ризосфері).
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Позняк С. П. Ґрунтознавство і географія ґрунтів. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. — 270 і 286 с.
- Алексеев А. М., Гусев Н. А. Влияние минерального питания на водный режим растений. — М., 1957
- Алпатьев А. М. Влагооборот культурных растений. — Л.: Гидрометеоиздат, 1954
- Бабаев А. Г. Пустыня как она есть. — М.: «Молодая гвардия», 1980
- Боженова А. П. Миграция воды в замёрзших почвогрунтах. — М., 1946.
- Большаков А. Ф. Водный режим мощных чернозёмов Средне-Русской возвышенности. — М.: Изд-во АН СССР, 1961.
- Будаговский А. И. Испарений почвенной влаги. — М.: Наука, 1964.
- Качинский Н. А. Физика почвы. Часть II. Водно-физические свойства и режимы почв. Учебное пособие. — М.: Высшая школа, 1970.
- Основы почвоведения и географии почв. Под ред. Кулижского С. П., Рудого А. Н. — Томск: Изд-во ТГПУ, 2004.
Ресурси Інтернету
- Назаренко І. І., Польчина С. М., Нікорич В. А. Ґрунтознавство. Методологія і методи дослідження ґрунту [ 10 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки
- Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Voda v grunti vidigraye vazhlivu rol u bagatoh procesah sho protikayut v nij Ce vivitryuvannya ta utvorennya novih mineraliv i nezlichenna bezlich himichnih i fiziko himichnih reakcij i t d Nazemni roslini sistemoyu svoyih pagoniv postijno vitrachayut vodu na viparovuvannya i transpiraciyu Cya voda vityaguyetsya korinnyam roslin z gruntu Roslini spozhivayut znachnu kilkist vodi dlya zabezpechennya zhittyevih procesiv rostu utvorennya tkanin Vitrata vodi na transpiraciyu zalezhit vid zabezpechenosti roslini pozhivnimi rechovinami agrofizichnogo stanu gruntu vologosti povitrya j vmistu vodi v grunti Praktichno yedine dzherelo postachannya roslin vodoyu gruntova vologa Stan vodi v gruntiVoda v grunti maye rizni fizichni vlastivosti v zalezhnosti vid vzayemnogo roztashuvannya i vzayemodiyi molekul vodi mizh soboyu ta z inshimi fazami gruntu tverdoyu gazovoyu ridkoyu Chastini vodi yakim pritamanni odnakovi vlastivosti otrimali nazvu form gruntovoyi vodi Tverda voda kriga ye odnim z dzherel ridkoyi i paropodibnoyi vodi Poyava vodi u formi krigi zalezhit vid klimatichnih umov i mozhe mati sezonnij abo bagatorichnij harakter Najchastishe bagatorichna vologa prisutnya u vichnij merzloti Himichno zv yazana voda mistit konstitucijnu j kristalizovanu vologu Konstitucijna voda vhodit do skladu mineraliv organichnih i organo mineralnih spoluk u viglyadi grup ON Kristalizacijna voda mistitsya v kristalogidratah riznih solej gips mirabilit i t d Paropodibna voda mistitsya v gruntovomu povitri u viglyadi vodyanoyi pari Gruntove povitrya praktichno zavzhdi blizke do nasichennya parami vodi i navit neznachne znizhennya temperaturi prizvodit do kondensaciyi vologi Sistema paropodibna voda ridka voda postijno perebuvaye v rusi pari vodi peresuvayutsya v gruntah vid dilyanok z bilsh visokoyu temperaturoyu do bilsh holodnih dilyanok U bagatoh vipadkah perehid paropodibnoyi vodi v ridku staye najvazhlivishim dzherelom postachannya roslin Ce harakterno napriklad dlya zaasfaltovanih miskih vulic i plosh z derevnimi roslinami V umovah pomirnogo klimatu tipova taka zakonomirnist u tepli periodi roku paropodibna voda atmosferi migruye v holodni shari gruntiv i gruntoutvoryuyuchih porid z mozhlivoyu yiyi kondensaciyeyu i navpaki v zimovij chas vidbuvayetsya zvorotnij proces migraciya pari z glibokih shariv i yiyi kondensaciya v verhnih gruntovih gorizontah Fizichno zv yazana sorbovana voda predstavlena dvoma formami micnosv yazana i slabkosv yazana vologa Fizichno micnosv yazana gigroskopichna voda adsorbuyetsya z vodyanoyi pari gruntovogo povitrya tverdimi chastinkami gruntu golovnim chinom mulistoyu frakciyeyu Vona micno utrimuyetsya silami elektrostatichnogo prityagannya i dlya roslin nedostupna Vmist ciyeyi vodi v gruntah zalezhit vid mehanichnogo skladu U glinistih gruntah kilkist gigroskopichnoyi vodi dosyagaye 5 6 a v pishanih i supishanih yiyi vmist ne perevishuye 1 2 vid masi gruntu Fizichno slabkosv yazana plivkova voda yavlyaye soboyu bagatomolekulyarnu plivku navkolo gruntovih chastinok v kutah yih stiku i vseredini najtonshih por Cya voda perebuvaye yak bi v v yazkoridkij formi ta obmezheno dostupna dlya roslin Ale ruhlivist ciyeyi vologi vkraj nizka i tomu roslini vitrachayut zapas vologi shvidshe nizh vin vidnovlyuyetsya Pri znizhenni vologosti gruntu do rivnya slabkosv yazanoyi vodi roslini pochinayut v yanuti i ne v zmozi sintezuvati organichni rechovini Vilna voda sposterigayetsya v dvoh formah kapilyarna i gravitacijna Kapilyarna voda znahoditsya v kapilyarah abo na stikah tochkah dotiku gruntovih chastinok Ce osnovna forma vologi vikoristovuvana roslinami Vona mozhe znahoditisya v roz yednanomu abo neruhomomu stani vologa rozrivu kapilyariv abo v kapilyarno pidvishenomu koli vsi kapilyari zapovneni Kapilyarna vologa ye produktivnoyu formoyu vologi v gruntah Vona pidrozdilyayetsya na kapilyarno pidvishenu i kapilyarno pidpertu Kapilyarno pidvishena voda zapovnyuye kapilyarni pori pri zvolozhenni gruntiv zverhu pislya doshu abo polivu Voda sho znahoditsya v promochenomu shari yak bi visit ne stikayuchi v gruntovij tovshi nad suhim sharom Kapilyarno pidperta voda utvoryuyetsya v gruntah pri pidjomi vodi znizu vid gorizontu gruntovih vod po kapilyarah na deyaku visotu tobto ce voda yaka mistitsya v shari gruntu bezposeredno nad vodonosnim gorizontom i gidravlichno z nim zv yazana pidpirayetsya vodami cogo gorizontu Gravitacijna voda vilna forma vodi v grunti sho peresuvayetsya pid diyeyu sil tyazhinnya Zajmaye veliki pori v grunti Bere uchast u formuvanni rivnya gruntovih vod Gravitacijna voda yavishe timchasove Trivala yiyi prisutnist v grunti viklikaye proces zabolochuvannya Rozriznyayut taki stani vodi v grunti Voda agrichna voda sho mistitsya v promizhnomu shari gruntu Voda anastazichna voda sho mistitsya v kapilyarnij kajmi Voda kremastichna voda sho znahoditsya v zoni aeraciyi Voda rizichna voda sho mistitsya v grunti abo v korenevij zoni rizosferi Div takozhGruntoznavstvo Grunt Voda Agresivnist vodi Vologoyemnist gruntu TranspiraciyaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Poznyak S P Gruntoznavstvo i geografiya gruntiv Lviv Vid centr LNU im I Franka 2010 270 i 286 s Alekseev A M Gusev N A Vliyanie mineralnogo pitaniya na vodnyj rezhim rastenij M 1957 Alpatev A M Vlagooborot kulturnyh rastenij L Gidrometeoizdat 1954 Babaev A G Pustynya kak ona est M Molodaya gvardiya 1980 Bozhenova A P Migraciya vody v zamyorzshih pochvogruntah M 1946 Bolshakov A F Vodnyj rezhim moshnyh chernozyomov Sredne Russkoj vozvyshennosti M Izd vo AN SSSR 1961 Budagovskij A I Isparenij pochvennoj vlagi M Nauka 1964 Kachinskij N A Fizika pochvy Chast II Vodno fizicheskie svojstva i rezhimy pochv Uchebnoe posobie M Vysshaya shkola 1970 Osnovy pochvovedeniya i geografii pochv Pod red Kulizhskogo S P Rudogo A N Tomsk Izd vo TGPU 2004 Resursi InternetuNazarenko I I Polchina S M Nikorich V A Gruntoznavstvo Metodologiya i metodi doslidzhennya gruntu 10 grudnya 2015 u Wayback Machine PrimitkiDedyu I I Ekologicheskij enciklopedicheskij slovar Kishinev 1989 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij