Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Владислав Барановський (27 червня 1885, Львів — 1939, Париж) — польський журналіст і дипломат, член масонської ложі у Варшаві під час Другої Польської Республіки.
| Владислав Барановський | |
|---|---|
| Władysław Baranowski | |
 | |
| Народився | 27 червня 1885 Львів |
| Помер | 1939[1][2][3] Париж, Франція |
| Громадянство |  Польща |
| Діяльність | журналіст, дипломат, скрипаль |
| Галузь | журналістика[4] і дипломатія[4] |
| Alma mater | Музична академія в Кракові |
| Знання мов | польська[4], італійська[4] і французька[4] |
| |
Життєпис
Народився в сім'ї Мєчислава Титуса Барановського, львівського педагога та просвітницького діяча, і Джованні Ніне Заретін, італійського походження з Венеції. Завдяки матері він оволодів італійською та французькою мовами, що згодом було перевагою на дипломатичній службі. Батьки хотіли, щоб він здобув музичну освіту і став музикантом, як і інші члени родини. Закінчивши гімназію у Львові, він поїхав до Неаполя на музичну стипендію, потім після перебування в Парижі, де працював скрипалем в опереті, повернувся в країну (1907 р.), з відзнакою закінчив Краківську консерваторію і кілька років грав у симфонічному оркестрі в Кракові, а потім в оперному оркестрі міського театру у Львові. У 1910—1914 роках він вивчав польську літературу в Варшавському імператорському університеті, де зустрів Зофію Налковську, яка відіграла важливу роль у його приватному житті. У той час він писав політичні статті для «Газети Вецзорної» у Львові, літературні рецензії на варшавські «Літературно-мистецьке відлуння» та «Книги» та рецензії з варшавських театрів на «Тигодник Польський» та «Критика» у Кракові.
У серпні 1914 року він приєднався до легіонів, незабаром був поранений. Після лікування був призначений до Військового управління Вищого національного комітету (ВНК). У жовтні 1914 р. він запропонував Станіславу Коту, голові прес-служби Департаменту, проект розвитку пропаганди незалежності в нейтральних країнах, насамперед в Італії (яка залишалася нейтральною до 1915 р.). Проект був затверджений Міхалом Сокольницьким та затверджений Президією ВНК. ВНК створив штаб-квартиру для іноземних представництв у Рапперсвілі, а на початку 1915 року Барановський був відправлений до Італії в якості делегата ВНК. До вересня 1915 р. він керував інформаційним агентством у Мілані, редагував журнал Ecca della Stampa Polacca та організовував Comitati per la Polonia (польські комітети за Польщу) у Мілані, Турині, Флоренції та Генуї.
У вересні 1915 р. переїхав до Швейцарії, був керівником прес-служби ВНК у Берні, а потім до грудня 1916 р. директором польського прес-бюро в Берні — прес-агентства, що входить до Бернської місії ВНК.
У грудні 1916 року після особистої розмови з Юзефом Пілсудським (20 грудня 1916 р.) був призначений особистим емісаром Пілсудського та помічником у його закордонних діях. З 1917 року був послом Юзефа Пілсудського та партій незалежності у Швейцарії, керував прес-службою Польщі в Женеві та редагував журнал L'Echo de Varsovie.
Після відновлення незалежності він вступив до польської дипломатичної служби. 1 грудня 1918 р. він став канцеляристом у польському посольстві у Швейцарії, потім радником посольства Республіки Польща в Берні, що діяло з 16 лютого 1919 року. Місяцем раніше він був призначений главою держави до складу Польського національного комітету в Парижі, який був польською делегацією на Паризькій мирній конференції. 30 травня 1919 р. він став радником польської місії в Римі. У серпні 1920 р. він повернувся до Варшави, його призначили керівником представництва закордонної пропаганди при Президії Ради Міністрів.
Він організував, серед іншого прес-кампанію у Франції перед офіційним візитом Юзефа Пілсудського до Парижа у лютому 1921 року для укладення польсько-французького союзу. З 20 квітня 1921 р. він був послом Республіки Польща в Османській імперії в Константинополі (уряд султана), місію виконував до квітня 1923 року.
1 грудня 1923 року під час особистої чистки, яку провели міністр закордонних справ Маріан Сейда та його наступник Роман Дмовський, їх рішенням його було усунено з Міністерства закордонних справ. Після звернення до Адміністративного трибуналу він повернувся до дипломатичної служби і був призначений послом в Болгарії зі званням повноважного міністра. Він керував Посольством у Софії з 13 травня 1925 по 27 червня 1930 р. В кінці червня 1930 року його призначили послом Республіки Польща в Тегерані, але він відмовився від посади. Після звільнення з Софії працював у штабі Міністерства закордонних справ до 1931 року.
У вересні 1939 р. він переніс архіви Великої національної ложі Польщі до Парижу. Він помер у Парижі наприкінці 1939 року, ймовірно покінчив життя самогубством.
Автор спогадів
- Rozmowy z Piłsudskim, Warszawa 1938
Примітки
- NUKAT — 2002.
- CONOR.BG
- MAK
- Czech National Authority Database
- Baranowski Władysław w: Kto był kim w Drugiej Rzeczypospolitej (redakcja naukowa Jacek M. Majchrowski przy współpracy Grzegorza Mazura i Kamila Stepana), Warszawa 1994, wyd. BGW, s. 89., Ryszard Świętek, Wstęp w: Władysław Baranowski Rozmowy z Piłsudskim 1916—1931, Warszawa 1990, Wyd. Zebra,
- Ludwik Hass, Ambicje, rachuby, rzeczywistość. Wolnomularstwo w Europie Środkowo-Wschodniej 1905—1928, Warszawa 1984, s. 232.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Baranovskij Vladislav Baranovskij 27 chervnya 1885 Lviv 1939 Parizh polskij zhurnalist i diplomat chlen masonskoyi lozhi u Varshavi pid chas Drugoyi Polskoyi Respubliki Vladislav BaranovskijWladyslaw BaranowskiNarodivsya27 chervnya 1885 1885 06 27 LvivPomer1939 1 2 3 Parizh FranciyaGromadyanstvo PolshaDiyalnistzhurnalist diplomat skripalGaluzzhurnalistika 4 i diplomatiya 4 Alma materMuzichna akademiya v KrakoviZnannya movpolska 4 italijska 4 i francuzka 4 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v sim yi Myechislava Titusa Baranovskogo lvivskogo pedagoga ta prosvitnickogo diyacha i Dzhovanni Nine Zaretin italijskogo pohodzhennya z Veneciyi Zavdyaki materi vin ovolodiv italijskoyu ta francuzkoyu movami sho zgodom bulo perevagoyu na diplomatichnij sluzhbi Batki hotili shob vin zdobuv muzichnu osvitu i stav muzikantom yak i inshi chleni rodini Zakinchivshi gimnaziyu u Lvovi vin poyihav do Neapolya na muzichnu stipendiyu potim pislya perebuvannya v Parizhi de pracyuvav skripalem v opereti povernuvsya v krayinu 1907 r z vidznakoyu zakinchiv Krakivsku konservatoriyu i kilka rokiv grav u simfonichnomu orkestri v Krakovi a potim v opernomu orkestri miskogo teatru u Lvovi U 1910 1914 rokah vin vivchav polsku literaturu v Varshavskomu imperatorskomu universiteti de zustriv Zofiyu Nalkovsku yaka vidigrala vazhlivu rol u jogo privatnomu zhitti U toj chas vin pisav politichni statti dlya Gazeti Veczornoyi u Lvovi literaturni recenziyi na varshavski Literaturno mistecke vidlunnya ta Knigi ta recenziyi z varshavskih teatriv na Tigodnik Polskij ta Kritika u Krakovi U serpni 1914 roku vin priyednavsya do legioniv nezabarom buv poranenij Pislya likuvannya buv priznachenij do Vijskovogo upravlinnya Vishogo nacionalnogo komitetu VNK U zhovtni 1914 r vin zaproponuvav Stanislavu Kotu golovi pres sluzhbi Departamentu proekt rozvitku propagandi nezalezhnosti v nejtralnih krayinah nasampered v Italiyi yaka zalishalasya nejtralnoyu do 1915 r Proekt buv zatverdzhenij Mihalom Sokolnickim ta zatverdzhenij Prezidiyeyu VNK VNK stvoriv shtab kvartiru dlya inozemnih predstavnictv u Rappersvili a na pochatku 1915 roku Baranovskij buv vidpravlenij do Italiyi v yakosti delegata VNK Do veresnya 1915 r vin keruvav informacijnim agentstvom u Milani redaguvav zhurnal Ecca della Stampa Polacca ta organizovuvav Comitati per la Polonia polski komiteti za Polshu u Milani Turini Florenciyi ta Genuyi U veresni 1915 r pereyihav do Shvejcariyi buv kerivnikom pres sluzhbi VNK u Berni a potim do grudnya 1916 r direktorom polskogo pres byuro v Berni pres agentstva sho vhodit do Bernskoyi misiyi VNK U grudni 1916 roku pislya osobistoyi rozmovi z Yuzefom Pilsudskim 20 grudnya 1916 r buv priznachenij osobistim emisarom Pilsudskogo ta pomichnikom u jogo zakordonnih diyah Z 1917 roku buv poslom Yuzefa Pilsudskogo ta partij nezalezhnosti u Shvejcariyi keruvav pres sluzhboyu Polshi v Zhenevi ta redaguvav zhurnal L Echo de Varsovie Pislya vidnovlennya nezalezhnosti vin vstupiv do polskoyi diplomatichnoyi sluzhbi 1 grudnya 1918 r vin stav kancelyaristom u polskomu posolstvi u Shvejcariyi potim radnikom posolstva Respubliki Polsha v Berni sho diyalo z 16 lyutogo 1919 roku Misyacem ranishe vin buv priznachenij glavoyu derzhavi do skladu Polskogo nacionalnogo komitetu v Parizhi yakij buv polskoyu delegaciyeyu na Parizkij mirnij konferenciyi 30 travnya 1919 r vin stav radnikom polskoyi misiyi v Rimi U serpni 1920 r vin povernuvsya do Varshavi jogo priznachili kerivnikom predstavnictva zakordonnoyi propagandi pri Prezidiyi Radi Ministriv Vin organizuvav sered inshogo pres kampaniyu u Franciyi pered oficijnim vizitom Yuzefa Pilsudskogo do Parizha u lyutomu 1921 roku dlya ukladennya polsko francuzkogo soyuzu Z 20 kvitnya 1921 r vin buv poslom Respubliki Polsha v Osmanskij imperiyi v Konstantinopoli uryad sultana misiyu vikonuvav do kvitnya 1923 roku 1 grudnya 1923 roku pid chas osobistoyi chistki yaku proveli ministr zakordonnih sprav Marian Sejda ta jogo nastupnik Roman Dmovskij yih rishennyam jogo bulo usuneno z Ministerstva zakordonnih sprav Pislya zvernennya do Administrativnogo tribunalu vin povernuvsya do diplomatichnoyi sluzhbi i buv priznachenij poslom v Bolgariyi zi zvannyam povnovazhnogo ministra Vin keruvav Posolstvom u Sofiyi z 13 travnya 1925 po 27 chervnya 1930 r V kinci chervnya 1930 roku jogo priznachili poslom Respubliki Polsha v Tegerani ale vin vidmovivsya vid posadi Pislya zvilnennya z Sofiyi pracyuvav u shtabi Ministerstva zakordonnih sprav do 1931 roku U veresni 1939 r vin perenis arhivi Velikoyi nacionalnoyi lozhi Polshi do Parizhu Vin pomer u Parizhi naprikinci 1939 roku jmovirno pokinchiv zhittya samogubstvom Avtor spogadivRozmowy z Pilsudskim Warszawa 1938PrimitkiNUKAT 2002 d Track Q11789729 CONOR BG d Track Q101552639 MAK d Track Q105192847 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Baranowski Wladyslaw w Kto byl kim w Drugiej Rzeczypospolitej redakcja naukowa Jacek M Majchrowski przy wspolpracy Grzegorza Mazura i Kamila Stepana Warszawa 1994 wyd BGW ISBN 8370665691 s 89 Ryszard Swietek Wstep w Wladyslaw Baranowski Rozmowy z Pilsudskim 1916 1931 Warszawa 1990 Wyd Zebra ISBN 83 85076 05 0 Ludwik Hass Ambicje rachuby rzeczywistosc Wolnomularstwo w Europie Srodkowo Wschodniej 1905 1928 Warszawa 1984 s 232 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij