Влади́мир Любоми́ров Ле́вчев (болг. Владимир Любомиров Левчев, * 17 жовтня 1957, Софія, Болгарія) — болгарський поет, прозаїк, поет, перекладач, журналіст, політик і науковець. Син поета Любомира Левчева.
Владимир Левчев | ||||
---|---|---|---|---|
Владимир Любомиров Левчев | ||||
Народився | 17 жовтня 1957 (66 років) Софія, Болгарія | |||
Громадянство | Болгарія | |||
Діяльність | поет, прозаїк, перекладач, політик | |||
Alma mater | Національна художня академія Болгарії | |||
Заклад | Американський університет у Болгарії | |||
Мова творів | болгарська, англійська | |||
Роки активності | з 1978 | |||
Жанр | лірика, роман, есей | |||
Батько | Любомир Левчев | |||
| ||||
Біографія
1976 року Владимир Левчев закінчив Першу англійську мовну гімназію в Софії й вступив до Національної художньої академії, яку закінчив у 1982 році, здобувши спеціальність «Мистецтвознавство». У 1982—1989 роках працював редактором у видавництві «Народна култура», був видавцем (до 10 листопада 1989 друкованого нелегально) незалежного літературно-політичного журналу «Глас». З 1991 по 1994 працював заступником головного редактора часопису «Литературен вестник». Левчев є членом виконавчого комітету організації «Екогласност» і головним координатором Вільного поетичного товариства.
У 1994-му поїхав до США, маючи стипендію . Поки став працювати викладачем, заробляв на проживання як пекар і листоноша. 1996 року в Левчева закінчився термін програми MFA. У 1996—2007 він викладав літературу в (Балтимор), , Університеті Джорджа Вашингтона і Американському університеті (Вашингтон). Вів курс американської літератури в одній із гімназій на околиці Вашингтона. Також навчав болгарської мови в підготовчому центрі при Державному департаменті США.
Від осені 2007 року викладає літературу в Американському університеті у Болгарії. (Благоєвград).
Був одружений з Цветаною (Атінулою) Паніціду. Розлучений. Має сина Бояна.
Творчість
Чотирнадцять збірок поезії й чотири романи Владимира Левчева видано в Болгарії, а п'ять поетичних збірок — США. Владимир перекладав болгарською вірші Еліота, Ґінсберґа, , Тейлора і Висоцького. Переклав також «Бхагавадгіту». Писав статті на тему політики і культури для болгарської газети «Дневник» та інших періодичних видань.
Твори
Поезія
По-болгарському
- Аритмии (1978)
- 16 стихотворения (1980)
- Някой ден (1983)
- Кой сънува моя живот (1984)
- Цветя, градове и морета (1986)
- Пейзажи на неизвестен майстор (1987)
- София под луната (1991)
- Раззеленяване на сухото дърво (1993)
- Край (1994)
- Черна книга (1997)
- Небесни Балкани (2000)
- Архитектура на промените. Формални стихове (2003)
- Събрани сънища (2006)
- Кой сънува моя живот: 1977—2007 (2007)
- Любов и смърт (2009)
- Бхакти (2010)
- Черна книга на застрашените видове (2011)
- София (сънища и спомени). София: УИ «Св. Климент Охридски», 2013, 78 с.
- Любов на площада. София: Скалино, 2014, 73 с.
- Точно време. София: Ерго, 2015, 68 с.
- Марс. София: Издателство за поезия «ДА», 2018, 42 с.
По-англійському
- Leaves from the Dry Tree. Cross-Cultural Communications, 1996, 48 pages
- Black Book of the Endangered Species. Word Works, 1999, 80 pages
- Heavenly Balkans. Argonne House Press (Argonne Hotel Press poetry chapbook series), 2002, 44 pages
- The Rainbow Mason. Cornerstone Book Publishers, 2005, 72 pages
- The Refugee. Gival Press, 2011, 106 pages
Проза
- Любовни писма до свободата (1998)
- Крали Марко: Балканският принц (2006)
- 2084-та (2009)
- Човекът и сянката (2012)
- Сънувани разкази. Разкази. Пловдив: Жанет 45, 2014, 164 с.
Не белетристика
- Литература и морал. Статии, есета, студии (1994)
- Бог е любов в приятелството, традицията и секса.
- Моят Бог и моите демони (2010)
- Масонството: митове и факти (2011)
- Краят на една епоха. Есета. София: Ерго, 2017, 174 с.
Переклади
- Алън Гинсбърг. Крила над черната шахта. София: Народна култура, 1983 Второ преработено издание: Алън Гинзбърг. Вой. София: Колибри, 2009
- Одисеас Елитис. Достойно ест. София: Народна култура, 1987, 101 с.
- Томас Стърнз Елиът. Избрани стихове. София: Народна култура, 1993,
Зовнішні зв'язки
- Вибрані твори на сайті LiterNet [ 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Сторінка Владимира Левчева в електронному журналі «Public Republic» [ 1 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Блог Владимира Левчева [ 19 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Сторінка Владимира Левчева на сайті видавництва «Жанет-45» [ 20 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Сторінка Владимира Левчева на сайті видавництва «Сиела» [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Владимир Левчев читає вголос свою книжку «Любов і смерть» [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
- Представяне на новите преподаватели в Американския университет в Благоевград, 2007 г.[недоступне посилання з березня 2019]
- . Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- Страница на стихосбирката на сайта на издателство Сиела. Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- Катя Атанасова, «В бялото поле на свободата» [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.], рец. в Портал за култура, изкуство и общество, 29.12.2015
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levchev Vladi mir Lyubomi rov Le vchev bolg Vladimir Lyubomirov Levchev 17 zhovtnya 1957 Sofiya Bolgariya bolgarskij poet prozayik poet perekladach zhurnalist politik i naukovec Sin poeta Lyubomira Levcheva Vladimir LevchevVladimir Lyubomirov LevchevNarodivsya17 zhovtnya 1957 1957 10 17 66 rokiv Sofiya BolgariyaGromadyanstvo BolgariyaDiyalnistpoet prozayik perekladach politikAlma materNacionalna hudozhnya akademiya BolgariyiZakladAmerikanskij universitet u BolgariyiMova tvorivbolgarska anglijskaRoki aktivnostiz 1978Zhanrlirika roman esejBatkoLyubomir LevchevBiografiya1976 roku Vladimir Levchev zakinchiv Pershu anglijsku movnu gimnaziyu v Sofiyi j vstupiv do Nacionalnoyi hudozhnoyi akademiyi yaku zakinchiv u 1982 roci zdobuvshi specialnist Mistectvoznavstvo U 1982 1989 rokah pracyuvav redaktorom u vidavnictvi Narodna kultura buv vidavcem do 10 listopada 1989 drukovanogo nelegalno nezalezhnogo literaturno politichnogo zhurnalu Glas Z 1991 po 1994 pracyuvav zastupnikom golovnogo redaktora chasopisu Literaturen vestnik Levchev ye chlenom vikonavchogo komitetu organizaciyi Ekoglasnost i golovnim koordinatorom Vilnogo poetichnogo tovaristva U 1994 mu poyihav do SShA mayuchi stipendiyu Poki stav pracyuvati vikladachem zaroblyav na prozhivannya yak pekar i listonosha 1996 roku v Levcheva zakinchivsya termin programi MFA U 1996 2007 vin vikladav literaturu v Baltimor Universiteti Dzhordzha Vashingtona i Amerikanskomu universiteti Vashington Viv kurs amerikanskoyi literaturi v odnij iz gimnazij na okolici Vashingtona Takozh navchav bolgarskoyi movi v pidgotovchomu centri pri Derzhavnomu departamenti SShA Vid oseni 2007 roku vikladaye literaturu v Amerikanskomu universiteti u Bolgariyi Blagoyevgrad Buv odruzhenij z Cvetanoyu Atinuloyu Panicidu Rozluchenij Maye sina Boyana TvorchistChotirnadcyat zbirok poeziyi j chotiri romani Vladimira Levcheva vidano v Bolgariyi a p yat poetichnih zbirok SShA Vladimir perekladav bolgarskoyu virshi Eliota Ginsberga Tejlora i Visockogo Pereklav takozh Bhagavadgitu Pisav statti na temu politiki i kulturi dlya bolgarskoyi gazeti Dnevnik ta inshih periodichnih vidan TvoriPoeziya Zbirka poezij Lyubomira Levcheva Razzelenyavane na suhoto drvo 1993 Po bolgarskomu Aritmii 1978 16 stihotvoreniya 1980 Nyakoj den 1983 Koj snuva moya zhivot 1984 Cvetya gradove i moreta 1986 Pejzazhi na neizvesten majstor 1987 Sofiya pod lunata 1991 Razzelenyavane na suhoto drvo 1993 Kraj 1994 Cherna kniga 1997 Nebesni Balkani 2000 Arhitektura na promenite Formalni stihove 2003 Sbrani snisha 2006 Koj snuva moya zhivot 1977 2007 2007 ISBN 978 954 491 371 7 Lyubov i smrt 2009 ISBN 978 954 28 0596 0 Bhakti 2010 ISBN 978 954 44 3840 1 Cherna kniga na zastrashenite vidove 2011 ISBN 978 954 491 714 2 Sofiya snisha i spomeni Sofiya UI Sv Kliment Ohridski 2013 78 s ISBN 9789540735597 Lyubov na ploshada Sofiya Skalino 2014 73 s ISBN 9786197043211 Tochno vreme Sofiya Ergo 2015 68 s ISBN 978 954 868 969 4 Mars Sofiya Izdatelstvo za poeziya DA 2018 42 s Po anglijskomu Leaves from the Dry Tree Cross Cultural Communications 1996 48 pages ISBN 978 0893041373 Black Book of the Endangered Species Word Works 1999 80 pages ISBN 978 0915380428 Heavenly Balkans Argonne House Press Argonne Hotel Press poetry chapbook series 2002 44 pages ISBN 978 1887641760 The Rainbow Mason Cornerstone Book Publishers 2005 72 pages ISBN 978 1887560306 The Refugee Gival Press 2011 106 pages ISBN 978 1928589570 Proza Lyubovni pisma do svobodata 1998 Krali Marko Balkanskiyat princ 2006 ISBN 954 491 29 59 2084 ta 2009 ISBN 978 954 49 1502 5 Chovekt i syankata 2012 ISBN 978 954 28 1093 3 Snuvani razkazi Razkazi Plovdiv Zhanet 45 2014 164 s ISBN 9786191860715 Ne beletristika Literatura i moral Statii eseta studii 1994 Bog e lyubov v priyatelstvoto tradiciyata i seksa ISBN 954 533 047 3 Moyat Bog i moite demoni 2010 ISBN 978 954 28 0812 1 Masonstvoto mitove i fakti 2011 ISBN 978 954 86 5762 4 Krayat na edna epoha Eseta Sofiya Ergo 2017 174 s ISBN 978 619 739 209 8 Perekladi Aln Ginsbrg Krila nad chernata shahta Sofiya Narodna kultura 1983 Vtoro preraboteno izdanie Aln Ginzbrg Voj Sofiya Kolibri 2009 Odiseas Elitis Dostojno est Sofiya Narodna kultura 1987 101 s Tomas Strnz Elit Izbrani stihove Sofiya Narodna kultura 1993 ISBN 954 04 0075 9Zovnishni zv yazkiVibrani tvori na sajti LiterNet 2 listopada 2012 u Wayback Machine Storinka Vladimira Levcheva v elektronnomu zhurnali Public Republic 1 serpnya 2015 u Wayback Machine Blog Vladimira Levcheva 19 kvitnya 2013 u Wayback Machine Storinka Vladimira Levcheva na sajti vidavnictva Zhanet 45 20 veresnya 2012 u Wayback Machine Storinka Vladimira Levcheva na sajti vidavnictva Siela 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Vladimir Levchev chitaye vgolos svoyu knizhku Lyubov i smert 16 grudnya 2013 u Wayback Machine PrimitkiPredstavyane na novite prepodavateli v Amerikanskiya universitet v Blagoevgrad 2007 g nedostupne posilannya z bereznya 2019 Arhiv originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 7 bereznya 2022 Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 5 sichnya 2013 Stranica na stihosbirkata na sajta na izdatelstvo Siela Arhiv originalu za 19 lyutogo 2013 Procitovano 5 sichnya 2013 Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 5 sichnya 2013 Katya Atanasova V byaloto pole na svobodata 6 travnya 2021 u Wayback Machine rec v Portal za kultura izkustvo i obshestvo 29 12 2015 Arhiv originalu za 13 grudnya 2013 Procitovano 5 sichnya 2013 Arhiv originalu za 5 chervnya 2013 Procitovano 5 sichnya 2013 Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 5 sichnya 2013 Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 5 sichnya 2013 Arhiv originalu za 14 grudnya 2013 Procitovano 5 sichnya 2013 Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 5 sichnya 2013