Вишеслава українська княжна з 1067 року дружина польського князя пізніше короля Болеслава II Сміливого Вишеслава Київськ

Вишеслава — українська княжна, з 1067 року дружина польського князя, пізніше короля Болеслава II Сміливого.

Вишеслава Київська

Народилася	1047
Померла	не раніше 1089
Брати, сестри	Давид Святославич, Ярослав Святославич, Олег-Михайло Святославич і Гліб Святославич
У шлюбі з	Болеслав II Сміливий
Діти	^d
Медіафайли у Вікісховищі

Василь Татищев вважав Вишеславу дочкою великого князя Київського Святослава Ярославича і ця точка зору є загальноприйнятою в історіографії. За іншою версією, Вишеслава — дочка князя смоленського В'ячеслава Ярославича. В 1058 році овдовілою матір'ю своєю була вивезена в Німеччину. Ян Длугош називає дружину Болеслава Вишеславною, єдиною дочкою руського князя, Мартін Кромер говорить, що ім'я батька її невідоме. Йоганн Гюбнер у своїх «Genealogische Tabellen» називає її дочкою Вислава, якого Михайло Ломоносов виправляє на В'ячеслава. В руських літописах дружина Болеслава називається «красною дівицею». Густинський літопис говорить, що «Болеслав Сміливий… поять собі в дружину… дочку Вячеславлю, онуку Ярославлю».

У 1067 році Вишеслава вийшла заміж за Болеслава II Сміливого. Ймовірно, була коронована разом з ним як королева Польщі на Різдво 1076 року в Гнезні. Через три роки Болеслав був повалений з престолу бунтівниками, на чолі яких стояв його брат Владислав Герман, і змушений був разом з сім'єю тікати в Угорщину. Через два роки він помер за загадкових обставин, можливо, був отруєний.

Галл Анонім повідомляє, що в 1086 році Владислав, який змінив Болеслава на престолі, запросив Вишеславу і її сина Мєшка повернутися до Польщі, і вони прийняли запрошення. Проте в 1089 році Мєшко був отруєний під час застілля. За відомостями того ж Галла Аноніма, Вишеслава взяла участь в його похороні, і це є останньою згадкою про неї в літописах. Подальша доля її невідома.

Примітки

Вышеслава Вячеславовна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки, культурных, торговых, политических отношений IX—XII веков. — М.: Языки Русской Культуры, 2001. — 784 с. — С. 515—518. — (Studia Historica). — 1000 экз. — ISBN 5-7859-0085-8.
Huebner J.: Genealogische Tabellen, nebst denen darzu gehoerigen genealogischen Fragen, zur Erlaeutering der politischen Historie.
Satała Z. Poczet polskich królowych, księżnych i metres.

Коментарі

Н. М. Карамзін вважав дружиною В'ячеслава Оду Леопольдівну, графиню Штаденську, але в наш час в російській історіографії поширена версія Олександра Назаренка, за котрою Ода була дружиною Святослава Ярославича.

[ЭСБЕ-1] Вышеслава Вячеславовна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[3] Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки, культурных, торговых, политических отношений IX—XII веков. — М.: Языки Русской Культуры, 2001. — 784 с. — С. 515—518. — (Studia Historica). — 1000 экз. — ISBN 5-7859-0085-8.

[4] Huebner J.: Genealogische Tabellen, nebst denen darzu gehoerigen genealogischen Fragen, zur Erlaeutering der politischen Historie.

[Sat-5] Satała Z. Poczet polskich królowych, księżnych i metres.

[2] Н. М. Карамзін вважав дружиною В'ячеслава Оду Леопольдівну, графиню Штаденську, але в наш час в російській історіографії поширена версія Олександра Назаренка, за котрою Ода була дружиною Святослава Ярославича.