Виноградник Теофіл Ілліч

Теофіл Ількович Виноградник ( нар. 2 березня 1932  — пом. 7 жовтня 2010)  — український педагог, юрист, краєзнавець, журналіст за покликанням, просвітянин, громадський діяч.

Теофіл Виноградник
Народився	2 березня 1932(1932-03-02) Снятинський район, Івано-Франківська область
Помер	7 жовтня 2010(2010-10-07) (78 років)
Alma mater	Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
орденом Архистратига Михаїла орденом князя Володимира Великого медаллю «Захиснику Вітчизни» медаллю «За бездоганну службу» трьох ступенів медаллю «50 років Радянської міліції» пам’ятними знаками МВС «За сприяння органам внутрішніх справ», «За безпеку народу», пам’ятним годинником Президента України. Йому присвоєно звання генерал-майора Українського реєстрового козацтва. За невтомну культурологічну і народознавчу діяльність нагороджений почесними знаками «Звитяга» та «За подвижництво культури на Прикарпатті». Удостоєний звання лауреата краєзнавчих премій ім. Івана Вагилевича (1999), ім. академіка Івана Крип’якевича (2000) та літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини (2001). Сім’я Дружина Ірена (до шлюбу Туркевич) *1938 – закінчила Івано-Франківський педагогічний інститут (фізмат) та Київський інститут народного господарства. Тривалий час працювала на заводі "Промприлад", в Облсільгосптехніці. Дочка Люба *1962 – закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника. Практичний психолог. Син Тарас *1964 – закінчив Львівське пожежно-технічне училище, Тернопільський економічний університет. Директор ТзОВ "Маодот І" в м. Івано-Франківську Друковані праці Книжкові видання Нащадки Василя Стефаника. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. – 152 с. Садовий І. Ф. Безіменні плугатарі: Повісті, п’єси / Упоряд. та передм. Т. І. Виноградника. – К.: Веселка, Видавництво імені Олени Теліги, 2003. – 591 с.: іл. – (Повернення із забуття). Великої правди Учитель. – Снятин: ПрутПринт, 2004. – 128 с. + 12 с. вкл. – (Скарби отчої землі). Франко в житті Стефаника. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2006. – 232 с. Великої правди Учитель. Кн. 2. Дорога у зоряний світ. – Снятин: ПрутПринт, 2007. – 208 с.: [20] с. іл. – (Скарби отчої землі). Словом та пером: Публіцистичні нариси, статті. – Снятин: ПрутПринт, 2008. – 408 с.: [32] с. іл. Іван Федорак. Мій шлях: Спогад / Упоряд. і авт. передм. Т. Виноградник. – Снятин: ПрутПринт, 2009. – 328 с. Окремі творчі публікації Стефаникова приятельська любов / Західний кур’єр. – 1991. – 23 травня. А з віч, як з свічки, скапує сльоза / Прикарпатська парвда. – 1994. – 7 травня. Юрист. Педагог. Письменник / Голос Покуття. – 1994. – 18 травня. Хрести тверезості. Пам’ятники і реальність / Галичина. – 1995. – 27 вересня. Людину таланту і сумної долі / Рідна земля. – 2000. – травень. Хай квітне місто над Прутом / Голос Покуття. – 2000. – 20 жовтня. Кирило Стефаник – знавець і охоронець батьківської спадщини / Голос Покуття. – 2001. – 6 квітня. Громадсько-політична діяльність Івана Вагмлевича / Голос Покуття. – 2001. – 31 серпня. Освітлена сім’я Гамораків / Голос Покуття. – 2001. – 12 жовтня. Освітянин і письменник з Покуття / Західний кур’єр. – 2004. – 25 листопада. З когорти великих педагогів / Голос Покуття. – 2007. – 19–258 жовтня. Василь Стефаник та Михайло Павлик: До 155-річчя від дня народження М. Павлика / Вечірній Івано-Франківськ. – 2008. – 12 квітня. Джерела Творці високої духовності: Вони влилися в родину Марка Черемшини. – Снятин: ПрутПринт, 2004. – 104 с. Міліція України: Історичний нарис, портрети, події. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2002.