Івано-Франківський завод «Промприлад» (раніше Станіславський машинобудівний завод, Станіславприлад, Геофізприлад) — одне з найстаріших підприємств, розташоване у центрі Івано-Франківська, спеціалізується на виготовленні лічильників й приладів для нафтової та газової промисловості.
Тип | Приватне акціонерне товариство |
---|---|
Засновано | 1905 |
Штаб-квартира | Україна, 76000, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23 |
Код ЄДРПОУ | 05782912 |
Історія
У 1905 році завод було утворено на базі трьох підприємств: фірми «Край», фірми «Фама» та вагомеханічного заводу Вацлава Майора.
Підприємство «Край» згадується від 1905 року й було засноване Юзефом Льоренцом. Від 1910 року належало Ришарду Яворському, а в документах фігурує, як "Р. Яворський і сини. Фабрика машин «Край»". Пізніше вона переходить у спадок до трьох його синів: Казимира, Ернеста й Леона. До початку Першої світової війни кількість працівників була 18-28 осіб. Виготовляло вуличні ліхтарі, приводні пристрої для млинів, різне литво: для каналізацій, залізниць, печей, кухонь, тощо. Наймасовішою продукцією були залізничні гальмівні колодки.
Фабрика Вацлава Майора заснована 1914 року. Спеціалізувалася на виготовленні та ремонті механічних ваг: вагонних, автомобільних, аптекарських. Підприємство було найменшим, проте продукція найтехнологічнішою. Також на етапі створення Промприлад продовжував виробничу лінію фабрики (ваги).
"Фабрика машин і арматур Ф. Весели. Ливарня заліза, фосфоритної бронзи і металу." Заснована 1920 року, а пізніше до назви додалося "Fama" - від фабрика машин. Спеціалізувалася на литві й його механічній обробці.
Всі підприємства попередники були невеликими, у середньому кількість їх працівників не перевищувала 80 осіб. Пік їх розквіту припадає на 20-ті роки XX століття. Підприємства переходять від використання парових машин до двигунів внутрішнього згоряння й від власних електрогенераторів до централізованої мережі після відкриття електростанції. Основне обладнання становили верстати польського виробництва з Катовиці, Лодзі, Познані, але також були з Берліна, Відня, фрезерні - зі Сполучених Штатів. Частина обладнання була власного виробництва (заточні верстати).
У другій половині 30-х років підприємства активно розвивалися. Росли обсяги виробництва й кількість працівників.
Націоналізація
Після приходу радянської влади усі три фірми потрапили під націоналізацію й були об'єднані в машинобудівний завод.
Також негативно сказалася Друга світова війна. Радянська влада повернулася сюди в 1944 році й після війни на заводі працювали два цехи: токарний і ваговий, а також три майстерні з ремонту ваг. Від 1947 року завод опанував виготовлення фрезерних верстатів і виробництво газових пічок.
Від 1949 року завод перейшов у підпорядкування управління сільгоспмашинобудування міністерства місцевої промисловості УРСР й за цільовою прорамою почав виготовляти водяні насоси для тваринницьких ферм, колгоспів і радгоспів. Паралельно у цей час розвиваються два заводи: вагомеханічний і машинобудівний.
Від 1956 року їх об'єднали у Станіславський машинобудівний завод. У 1957 році були створені ремонтний та інструментальний цехи, реконструйовано ливарний.
14 жовтня 1959 року завод було перетворено на Станіславприлад. До 1960 року припинено виробництво автомобільних ваг і водяних насосів й опановано виробництво газових лічильників, які базувалися на досвіді й напрацюваннях заводу .
1962 року в зв'язку з перейменування обласного центру завод також перейменовано на Івано-Франківський приладобудівний завод. 1962 року для підготовки кадрів відкрито філію Львіської політехніки, яка вже 196 року стала окремим навчальним закладом: університет нафти й газу. Протягом 60-х років збудовано кілька нових корпусів заводу. Протягом 60-70-х років поступово збільшується асортимент продукції.
У період 1971-75 років опановано виробництво деяких електронно-обчислювальних приладів. Окрім СРСР продукція експортувалася до 26 країн світу.
У 1982 році вудбулася реорганізація виробництва на ВО "Геофізприлад". Підприємство запускає виробництво електроніки, зокрема систем автоматизованого управління технологічним процесом.
Поряд із приладами від 192 року завод виготовляє товари народного споживання: парасолі, господарські сумки, автомобільні решітки.
У 1980-х завод мав власне радіо, газету, футбольну команду, хор, танцювальний і театральний колективи. У часи найбільшого розквіту кількість працівників майже сягала 5000 осіб.
Після відновлення незалежності
До 1994 року завод був державним підприємством. Згодом один з корпусів викупила IT-компанія SoftServe.
Керівництво
Див. також
Посилання
- ПРАТ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОМПРИЛАД [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] // youcontrol.com.ua
- Промприлад. Інвестувати в Івано-Франківськ [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Література
- «100 років історії — 100 років праці» // Б. Гаврилів, М. Головатий. Івано-Франківськ. Тіповіт, 2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivano Frankivskij zavod Promprilad ranishe Stanislavskij mashinobudivnij zavod Stanislavprilad Geofizprilad odne z najstarishih pidpriyemstv roztashovane u centri Ivano Frankivska specializuyetsya na vigotovlenni lichilnikiv j priladiv dlya naftovoyi ta gazovoyi promislovosti PrompriladTipPrivatne akcionerne tovaristvoZasnovano1905Shtab kvartira Ukrayina 76000 Ivano Frankivska obl m Ivano Frankivsk vul Akademika Saharova 23Kod YeDRPOU05782912IstoriyaU 1905 roci zavod bulo utvoreno na bazi troh pidpriyemstv firmi Kraj firmi Fama ta vagomehanichnogo zavodu Vaclava Majora Pidpriyemstvo Kraj zgaduyetsya vid 1905 roku j bulo zasnovane Yuzefom Lorencom Vid 1910 roku nalezhalo Rishardu Yavorskomu a v dokumentah figuruye yak R Yavorskij i sini Fabrika mashin Kraj Piznishe vona perehodit u spadok do troh jogo siniv Kazimira Ernesta j Leona Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni kilkist pracivnikiv bula 18 28 osib Vigotovlyalo vulichni lihtari privodni pristroyi dlya mliniv rizne litvo dlya kanalizacij zaliznic pechej kuhon tosho Najmasovishoyu produkciyeyu buli zaliznichni galmivni kolodki Fabrika Vaclava Majora zasnovana 1914 roku Specializuvalasya na vigotovlenni ta remonti mehanichnih vag vagonnih avtomobilnih aptekarskih Pidpriyemstvo bulo najmenshim prote produkciya najtehnologichnishoyu Takozh na etapi stvorennya Promprilad prodovzhuvav virobnichu liniyu fabriki vagi Fabrika mashin i armatur F Veseli Livarnya zaliza fosforitnoyi bronzi i metalu Zasnovana 1920 roku a piznishe do nazvi dodalosya Fama vid fabrika mashin Specializuvalasya na litvi j jogo mehanichnij obrobci Vsi pidpriyemstva poperedniki buli nevelikimi u serednomu kilkist yih pracivnikiv ne perevishuvala 80 osib Pik yih rozkvitu pripadaye na 20 ti roki XX stolittya Pidpriyemstva perehodyat vid vikoristannya parovih mashin do dviguniv vnutrishnogo zgoryannya j vid vlasnih elektrogeneratoriv do centralizovanoyi merezhi pislya vidkrittya elektrostanciyi Osnovne obladnannya stanovili verstati polskogo virobnictva z Katovici Lodzi Poznani ale takozh buli z Berlina Vidnya frezerni zi Spoluchenih Shtativ Chastina obladnannya bula vlasnogo virobnictva zatochni verstati U drugij polovini 30 h rokiv pidpriyemstva aktivno rozvivalisya Rosli obsyagi virobnictva j kilkist pracivnikiv Nacionalizaciya Dokladnishe Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemel Pislya prihodu radyanskoyi vladi usi tri firmi potrapili pid nacionalizaciyu j buli ob yednani v mashinobudivnij zavod Takozh negativno skazalasya Druga svitova vijna Radyanska vlada povernulasya syudi v 1944 roci j pislya vijni na zavodi pracyuvali dva cehi tokarnij i vagovij a takozh tri majsterni z remontu vag Vid 1947 roku zavod opanuvav vigotovlennya frezernih verstativ i virobnictvo gazovih pichok Vid 1949 roku zavod perejshov u pidporyadkuvannya upravlinnya silgospmashinobuduvannya ministerstva miscevoyi promislovosti URSR j za cilovoyu proramoyu pochav vigotovlyati vodyani nasosi dlya tvarinnickih ferm kolgospiv i radgospiv Paralelno u cej chas rozvivayutsya dva zavodi vagomehanichnij i mashinobudivnij Vid 1956 roku yih ob yednali u Stanislavskij mashinobudivnij zavod U 1957 roci buli stvoreni remontnij ta instrumentalnij cehi rekonstrujovano livarnij 14 zhovtnya 1959 roku zavod bulo peretvoreno na Stanislavprilad Do 1960 roku pripineno virobnictvo avtomobilnih vag i vodyanih nasosiv j opanovano virobnictvo gazovih lichilnikiv yaki bazuvalisya na dosvidi j napracyuvannyah zavodu 1962 roku v zv yazku z perejmenuvannya oblasnogo centru zavod takozh perejmenovano na Ivano Frankivskij priladobudivnij zavod 1962 roku dlya pidgotovki kadriv vidkrito filiyu Lviskoyi politehniki yaka vzhe 196 roku stala okremim navchalnim zakladom universitet nafti j gazu Protyagom 60 h rokiv zbudovano kilka novih korpusiv zavodu Protyagom 60 70 h rokiv postupovo zbilshuyetsya asortiment produkciyi U period 1971 75 rokiv opanovano virobnictvo deyakih elektronno obchislyuvalnih priladiv Okrim SRSR produkciya eksportuvalasya do 26 krayin svitu U 1982 roci vudbulasya reorganizaciya virobnictva na VO Geofizprilad Pidpriyemstvo zapuskaye virobnictvo elektroniki zokrema sistem avtomatizovanogo upravlinnya tehnologichnim procesom Poryad iz priladami vid 192 roku zavod vigotovlyaye tovari narodnogo spozhivannya parasoli gospodarski sumki avtomobilni reshitki U 1980 h zavod mav vlasne radio gazetu futbolnu komandu hor tancyuvalnij i teatralnij kolektivi U chasi najbilshogo rozkvitu kilkist pracivnikiv majzhe syagala 5000 osib Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Do 1994 roku zavod buv derzhavnim pidpriyemstvom Zgodom odin z korpusiv vikupila IT kompaniya SoftServe Promprilad RenovaciyaKerivnictvoDiv takozhPromprilad Renovaciya Elektron Ivano Frankivsk PosilannyaPRAT IVANO FRANKIVSKIJ ZAVOD PROMPRILAD 28 listopada 2020 u Wayback Machine youcontrol com ua Promprilad Investuvati v Ivano Frankivsk 25 listopada 2020 u Wayback Machine Literatura 100 rokiv istoriyi 100 rokiv praci B Gavriliv M Golovatij Ivano Frankivsk Tipovit 2005