Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Винайдений рукопис про руський край» — політичний памфлет Леся Мартовича, написаний у першій половині 1897 р.
| Винайдений рукопис про руський край | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | оповідання | |||
| Автор | Лесь Мартович | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1898 | |||
| Опубліковано | 1897 | |||
| Видавництво | ||||
| Видання | 1943 | |||
| | ||||
Історія написання
У час, коли був написаний цей памфлет, Лесь Мартович працював в адвокатській канцелярії в Кутах (тепер Івано-Франківська область), тому ймовірна дата написання: перша половина 1897 року в Кутах.
Спроба публікації
9 липня 1897 він надіслав рукопис твору Михайлові Павлику для вміщення в «Календарі» або у Франковому журналі «Житє і слово». Але «Календар» того року не вийшов, а «Життє і слово» в кінці 1897 р. припинило своє існування. 3 якихось причин рукопис твору лишився неопублікований і не був повернутий авторові, як той просив у листі. Він зберігся в архіві Івана Франка. Вперше опублікований тільки в 1943 р., через 46 років після написання і через 27 років після смерті автора. Більшість теперішніх передруків твору робляться із того пересланого авторського автографу — це взагалі єдиний автограф з цілої літературної спадщини Мартовича, — що зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (НТШ), архів І. Франка, № 207, стор. 106—118.
Передумови та Інтертекстуальність
Перечитавши, ще замолоду, до півтисячі книжок, майбутній письменник навчився мистецтву сатиричного зображення у видатних майстрів слова Т. Шевченка, М. Гоголя, М. Салтикова-Щедріна, І. Франка. Дослідники його творчості знаходять у «Винайденому рукописі…» впливи сатири Михайла Салтикова-Щедріна («Історією одного міста»), Івана Франка («Сморгонська академія») та народних казок. «Винайдений рукопис...» — гострий памфлет на соціально-політичний лад «тюрми народів», якою була, особливо для українського населення, Австро-Угорщина. Засобами нищівного сміху сатирик таврує тут феодально-панські порядки, церкву і мілітаризм, правдиво розкриває паразитизм і зажерливість панів та попів.
Аналіз змісту (оповідання)
Оповідання зберіглося за авторським автографом. При першій публікації в 1943 році в збірці «Лесь Мартович. Твори (в 3-х томах)», знаходилося в т. І і займало 7 сторінок (з 33 по 40).
Сюжет
Твір оригінально побудований. Розповідь у ньому ведеться від імені історика, який передає зміст нібито знайденого філологами старовинного римського рукопису. Змальовується фантастична країна, яку населяють люди, прозвані «паннусами» (панами) і «поппусами» (попами). Це їм, панам і попам, добрі боги дали «мудру й робочу скотину, що працює сама, без погону» і зветься «муссікус» (мужик). Вістря сатиричного пера автора спрямовується проти знущань і грабунків, численних поборів, церковного дурману і т. п. Водночас сатирик висміює довготерпеливу покірність і затурканість «муссікусів», які були на становищі безправних рабів і не виявляли прагнення визволитися з-під соціального й духовного гніту «паннусів» та «поппусів»,
 | ...«Дехто думає, що муссікуси це також люди. Одначе цьому не може бути правда. Невже ж може бути, щоб людина людину ж, себто брат брата (бо всі ми браття), зважилася так оскорбляти й понижати. Щоб людина людині ж робила таку пакість. А з другого ж боку, чи може бути, щоби людина дала над собою так знущатися та й не скинула з себе ганьбляного ярма?! Адже всім нам відома древня історія нашої імперії, який бунт і яку різню справили невільники, коли стало їм тісніше жити»... |  |
Саме такий авторський натяк на те, що селяни-українці повинні самі боронити свої інтереси, відстоювати свою людську гідність і спинив тогочасних його видавців та прихильників від публікації твору, навіть у їхніх прогресивних виданнях.
Сюжетні особливості
Оповідання «Винайдений рукопис про руський край» – казка-алегорія, стилізована під давні письмові пам’ятки. За ідейним спрямуванням – це їдка сатира, політичний памфлет, що своїм викривальним змістом скерований проти тогочасного устрою та пасивності і затурканості народних мас. Композиційно оповідання складається із двох частин – „переднього слова” автора-перекладача і тексту опублікованого ним документу. Мартович використав художній засіб обрамлення : давши на початку твору вступне слово, що стосується літопису і має характер ділового пояснення, наприкінці розповіді він вкладає дуже важливі коментаторські оцінки в уста літописця, від імені якого ведеться розповідь.
Форма літописного древнього документа знадобилась Мартовичеві для того, щоб спроектувати сатиричне світло на реальні суспільні відносини у тогочасному середовищі. Ці відносини розкриті за допомогою алегоричних образів-типів, за посередництвом езопівської мови. Мартович показав з усією відвертістю протилежність та ворожість паннусів і поппусів до робочої скотини – муссікусів. Опис життя останніх, їх праці, звичаїв хоч і подано в алегорично-казковій формі, але з виразним реалістичним підтекстом: автор розповідає про тяжкі і безрадісні дні муссікуса. Мартович показує способи, за допомогою яких провадяться визиск і експлуатація трудового люду: податки, горілка, релігія, культура, рекрутчина. Зриваючи маску добропорядності з тогочасного суспільства та глибоко співчуваючи знедоленим і пригнобленим, Мартович бичує рабську психологію муссікуса-селянина, дошкульно висміює його пасивність, покірливість та забитість. .
Анотація та висновки
Період становлення Мартовича як письменника, завершується оповіданням «Винайдений рукопис про руський край». У ньому відображений висновок про українського селянина, чиєю пасивністю живе і процвітає деспотизм.
Тут вперше Лесь Мартович виступив сатириком щодо народу (селянства), не побоявшись сказати страшну правду про рабську звичку до послуху, аж до втрати людської подоби. Ніколи – ні до, ні після – критика слабких сторін селянства не досягала такої сили. Можливо, саме тому оповідання не вдалося опублікувати за життя сатирика. Своєрідним співвідношенням образів Мартович розкриває різке протиріччя між потенційними можливостями і фактичною роллю народу в суспільно-політичному житті. Цим твором Лесь Мартович розраховував безпосередньо вплинути на селянство, прагнучи розбудити приспану силу народу до активної боротьби.
У цьому "літописі" Мартович довів до високої досконалості найяскравіші риси сатиричної манери, дав підсумок художніх пошуків за вісім літ і зробив нові художні відкриття, які могли народитися тільки в той час, безпосередньо в процесі роботи над втіленням складного по ідеї і гострого, політичною спрямованістю, задуму. Трудність втілення пояснюється стремлінням сатирика висловитися у формах, розрахованих на сприйняття більш широкого кола читачів, аніж «Не-читальник». Це зіграло свою роль в творчому генезисі казково-фантастичних образів, а також у виборі фігури наратора-літописця. Маска літописця дозволила Лесеві Мартовичу провести свої ідеї в наївній і тому найбільш популярній і переконливій формі.
«Винайдений рукопис про руський край» — важливий етап в літературній еволюції сатирика. В ньому бачимо опанування вільною сатиричною формою, яка органічно охоплювала і сучасний, і історичний матеріал, поєднувала із звичайними засобами реалістичного письма гіперболу, фантастику, сарказм, пародію. Оповідання-літопис – підсумок ідейно-творчого розвитку сатирика, що знаменував собою перехід його сатири у вищу фазу зрілості: «Мужицьку смерть» і Забобон.
Публікації
За життя автора цій оповідці-літопису не судилося бути оприлюдненою.
Перша публікація
Лише за старанням поціновувачів творчості Мартовича, зокрема Павла Волосєнки, оповідка ввійшла до тритомного видання в Кракові.
- Лесь Мартович. Твори (в 3-х томах) — Краків, 1943.
Публікації в радянську епоху
Примітки
- Відділ рукописів Інституту літератури Академії наук УРСР в Києві, М 207, с. 106 — 118
- В своїх листах Мартович вказував, що в період початку навчань в Коломиї поглинув-перечитав 483 книжки
Література
- Лесин В. М. Примітки до збірки творів Леся Мартовича // Мартович Л. Вибрані твори /Упоряд., вступ. ст., примітки, словник Лесина В. М. — Ужгород: Карпати, 1989
Посилання
- Автентичний текс оповідки [ 21 липня 2018 у Wayback Machine.];
- Осучаснений текст оповідки (з тритомнка, виданого в 1943 році) [ 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vinajdenij rukopis pro ruskij kraj politichnij pamflet Lesya Martovicha napisanij u pershij polovini 1897 r Vinajdenij rukopis pro ruskij krajZhanropovidannyaAvtorLes MartovichMovaukrayinskaNapisano1898Opublikovano1897VidavnictvoVidannya1943Istoriya napisannyaU chas koli buv napisanij cej pamflet Les Martovich pracyuvav v advokatskij kancelyariyi v Kutah teper Ivano Frankivska oblast tomu jmovirna data napisannya persha polovina 1897 roku v Kutah Sproba publikaciyi 9 lipnya 1897 vin nadislav rukopis tvoru Mihajlovi Pavliku dlya vmishennya v Kalendari abo u Frankovomu zhurnali Zhitye i slovo Ale Kalendar togo roku ne vijshov a Zhittye i slovo v kinci 1897 r pripinilo svoye isnuvannya 3 yakihos prichin rukopis tvoru lishivsya neopublikovanij i ne buv povernutij avtorovi yak toj prosiv u listi Vin zberigsya v arhivi Ivana Franka Vpershe opublikovanij tilki v 1943 r cherez 46 rokiv pislya napisannya i cherez 27 rokiv pislya smerti avtora Bilshist teperishnih peredrukiv tvoru roblyatsya iz togo pereslanogo avtorskogo avtografu ce vzagali yedinij avtograf z ciloyi literaturnoyi spadshini Martovicha sho zberigayetsya v biblioteci Naukovogo Tovaristva im T Shevchenka NTSh arhiv I Franka 207 stor 106 118 Peredumovi ta Intertekstualnist Perechitavshi she zamolodu do pivtisyachi knizhok majbutnij pismennik navchivsya mistectvu satirichnogo zobrazhennya u vidatnih majstriv slova T Shevchenka M Gogolya M Saltikova Shedrina I Franka Doslidniki jogo tvorchosti znahodyat u Vinajdenomu rukopisi vplivi satiri Mihajla Saltikova Shedrina Istoriyeyu odnogo mista Ivana Franka Smorgonska akademiya ta narodnih kazok Vinajdenij rukopis gostrij pamflet na socialno politichnij lad tyurmi narodiv yakoyu bula osoblivo dlya ukrayinskogo naselennya Avstro Ugorshina Zasobami nishivnogo smihu satirik tavruye tut feodalno panski poryadki cerkvu i militarizm pravdivo rozkrivaye parazitizm i zazherlivist paniv ta popiv Analiz zmistu opovidannya Opovidannya zberiglosya za avtorskim avtografom Pri pershij publikaciyi v 1943 roci v zbirci Les Martovich Tvori v 3 h tomah znahodilosya v t I i zajmalo 7 storinok z 33 po 40 Syuzhet Tvir originalno pobudovanij Rozpovid u nomu vedetsya vid imeni istorika yakij peredaye zmist nibito znajdenogo filologami starovinnogo rimskogo rukopisu Zmalovuyetsya fantastichna krayina yaku naselyayut lyudi prozvani pannusami panami i poppusami popami Ce yim panam i popam dobri bogi dali mudru j robochu skotinu sho pracyuye sama bez pogonu i zvetsya mussikus muzhik Vistrya satirichnogo pera avtora spryamovuyetsya proti znushan i grabunkiv chislennih poboriv cerkovnogo durmanu i t p Vodnochas satirik vismiyuye dovgoterpelivu pokirnist i zaturkanist mussikusiv yaki buli na stanovishi bezpravnih rabiv i ne viyavlyali pragnennya vizvolitisya z pid socialnogo j duhovnogo gnitu pannusiv ta poppusiv Dehto dumaye sho mussikusi ce takozh lyudi Odnache comu ne mozhe buti pravda Nevzhe zh mozhe buti shob lyudina lyudinu zh sebto brat brata bo vsi mi brattya zvazhilasya tak oskorblyati j ponizhati Shob lyudina lyudini zh robila taku pakist A z drugogo zh boku chi mozhe buti shobi lyudina dala nad soboyu tak znushatisya ta j ne skinula z sebe ganblyanogo yarma Adzhe vsim nam vidoma drevnya istoriya nashoyi imperiyi yakij bunt i yaku riznyu spravili nevilniki koli stalo yim tisnishe zhiti Same takij avtorskij natyak na te sho selyani ukrayinci povinni sami boroniti svoyi interesi vidstoyuvati svoyu lyudsku gidnist i spiniv togochasnih jogo vidavciv ta prihilnikiv vid publikaciyi tvoru navit u yihnih progresivnih vidannyah Syuzhetni osoblivosti Opovidannya Vinajdenij rukopis pro ruskij kraj kazka alegoriya stilizovana pid davni pismovi pam yatki Za idejnim spryamuvannyam ce yidka satira politichnij pamflet sho svoyim vikrivalnim zmistom skerovanij proti togochasnogo ustroyu ta pasivnosti i zaturkanosti narodnih mas Kompozicijno opovidannya skladayetsya iz dvoh chastin perednogo slova avtora perekladacha i tekstu opublikovanogo nim dokumentu Martovich vikoristav hudozhnij zasib obramlennya davshi na pochatku tvoru vstupne slovo sho stosuyetsya litopisu i maye harakter dilovogo poyasnennya naprikinci rozpovidi vin vkladaye duzhe vazhlivi komentatorski ocinki v usta litopiscya vid imeni yakogo vedetsya rozpovid Forma litopisnogo drevnogo dokumenta znadobilas Martovichevi dlya togo shob sproektuvati satirichne svitlo na realni suspilni vidnosini u togochasnomu seredovishi Ci vidnosini rozkriti za dopomogoyu alegorichnih obraziv tipiv za poserednictvom ezopivskoyi movi Martovich pokazav z usiyeyu vidvertistyu protilezhnist ta vorozhist pannusiv i poppusiv do robochoyi skotini mussikusiv Opis zhittya ostannih yih praci zvichayiv hoch i podano v alegorichno kazkovij formi ale z viraznim realistichnim pidtekstom avtor rozpovidaye pro tyazhki i bezradisni dni mussikusa Martovich pokazuye sposobi za dopomogoyu yakih provadyatsya vizisk i ekspluataciya trudovogo lyudu podatki gorilka religiya kultura rekrutchina Zrivayuchi masku dobroporyadnosti z togochasnogo suspilstva ta gliboko spivchuvayuchi znedolenim i prignoblenim Martovich bichuye rabsku psihologiyu mussikusa selyanina doshkulno vismiyuye jogo pasivnist pokirlivist ta zabitist Anotaciya ta visnovki Period stanovlennya Martovicha yak pismennika zavershuyetsya opovidannyam Vinajdenij rukopis pro ruskij kraj U nomu vidobrazhenij visnovok pro ukrayinskogo selyanina chiyeyu pasivnistyu zhive i procvitaye despotizm Tut vpershe Les Martovich vistupiv satirikom shodo narodu selyanstva ne poboyavshis skazati strashnu pravdu pro rabsku zvichku do posluhu azh do vtrati lyudskoyi podobi Nikoli ni do ni pislya kritika slabkih storin selyanstva ne dosyagala takoyi sili Mozhlivo same tomu opovidannya ne vdalosya opublikuvati za zhittya satirika Svoyeridnim spivvidnoshennyam obraziv Martovich rozkrivaye rizke protirichchya mizh potencijnimi mozhlivostyami i faktichnoyu rollyu narodu v suspilno politichnomu zhitti Cim tvorom Les Martovich rozrahovuvav bezposeredno vplinuti na selyanstvo pragnuchi rozbuditi prispanu silu narodu do aktivnoyi borotbi U comu litopisi Martovich doviv do visokoyi doskonalosti najyaskravishi risi satirichnoyi maneri dav pidsumok hudozhnih poshukiv za visim lit i zrobiv novi hudozhni vidkrittya yaki mogli naroditisya tilki v toj chas bezposeredno v procesi roboti nad vtilennyam skladnogo po ideyi i gostrogo politichnoyu spryamovanistyu zadumu Trudnist vtilennya poyasnyuyetsya stremlinnyam satirika vislovitisya u formah rozraho vanih na sprijnyattya bilsh shirokogo kola chitachiv anizh Ne chitalnik Ce zigralo svoyu rol v tvorchomu genezisi kazkovo fantastichnih obraziv a takozh u vibori figuri naratora litopiscya Maska litopiscya dozvolila Lesevi Martovichu provesti svoyi ideyi v nayivnij i tomu najbilsh populyarnij i perekonlivij formi Vinajdenij rukopis pro ruskij kraj vazhlivij etap v literaturnij evolyuciyi satirika V nomu bachimo opanuvannya vilnoyu satirichnoyu formoyu yaka organichno ohoplyuvala i suchasnij i istorichnij material poyednuvala iz zvichajnimi zasobami realistichnogo pisma giperbolu fantastiku sarkazm parodiyu Opovidannya litopis pidsumok idejno tvorchogo rozvitku satirika sho znamenuvav soboyu perehid jogo satiri u vishu fazu zrilosti Muzhicku smert i Zabobon PublikaciyiZa zhittya avtora cij opovidci litopisu ne sudilosya buti oprilyudnenoyu Persha publikaciya Lishe za starannyam pocinovuvachiv tvorchosti Martovicha zokrema Pavla Volosyenki opovidka vvijshla do tritomnogo vidannya v Krakovi Les Martovich Tvori v 3 h tomah Krakiv 1943 Publikaciyi v radyansku epohuPrimitkiViddil rukopisiv Institutu literaturi Akademiyi nauk URSR v Kiyevi M 207 s 106 118 V svoyih listah Martovich vkazuvav sho v period pochatku navchan v Kolomiyi poglinuv perechitav 483 knizhkiLiteraturaLesin V M Primitki do zbirki tvoriv Lesya Martovicha Martovich L Vibrani tvori Uporyad vstup st primitki slovnik Lesina V M Uzhgorod Karpati 1989PosilannyaAvtentichnij teks opovidki 21 lipnya 2018 u Wayback Machine Osuchasnenij tekst opovidki z tritomnka vidanogo v 1943 roci 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine