Дмитро Олекса ндрович Видре нко нар 20 червня 1909 19090620 15 червня 1988 радянський військовик часів Другої світової в

Дмитро́ Олекса́ндрович Видре́нко (нар. 20 червня 1909(19090620) — 15 червня 1988) — радянський військовик часів Другої світової війни, замковий 57-мм протитанкової гармати 3-го мотострілецького батальйону 44-ї мотострілецької бригади 1-го танкового корпусу (2-га гвардійська армія, 1-й Прибалтійський фронт), рядовий. Герой Радянського Союзу (1945).

Дмитро Олександрович Видренко

Народження

20 червня 1909
Литвинівка, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія

Смерть

15 червня 1988 (78 років)
Єнакієве, Донецька область, Українська РСР, СРСР

Країна

СРСР

Рід військ

артилерія

Роки служби

1941—1945

Партія

КПРС

Звання

рядовий

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

	Медаль «За трудову відзнаку»
		Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Біографія

Народився 20 червня 1909 року в селі Литвинівці. нині Валківського району Харківської області, в селянській родині. Українець. Закінчив 2 класи сільської школи. Працював слюсарем у місті Єнакієвому, нині Донецької області.

До лав РСЧА призваний у квітні 1941 року Орджонікідзевським РВК. Учасник німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. Двічі, у 1942 та 1943 роках, був поранений.

Особливо рядовий Д. О. Видренко відзначився під час бойових дій у Прибалтиці. 18 серпня 1944 року 3-ій мотострілецький батальйон отримав бойове завдання затримати наступ супротивника по шосе на Шяуляй поблизу населеного пункту Косцюки. На світанку, під прикриттям кулеметно-артилерійського вогню, батальйон висунувся на вказаний рубіж. Протитанкова гармата, замковим у обслузі якої був Д. О. Видренко, зайняла вогневу позицію в районі кладовища на північний захід від Косцюків і підтримувало вогнем висування 8-ї мотострілецької роти. супротивник, виявивши висування 8-ї роти до важливої магістралі, розпочав атаку силами мотопіхоти. Влучним вогнем обслуга гармати розбила ворожі машини і розсіяла його мотопіхоту, змусивши її відступити. Наступного дня, 19 серпня, до батальйону ворожої мотопіхоти при підтримці 18 танків відновили спроби вирватись на магістраль і обійти батальйон з флангу. Рядовий Д. О. Видренко отримав наказ від командира гармати підпустити танки супротивника на близьку відстань і знищити їх. Коли танки підійшли на відстань 100—150 метрів, навідник влучним вогнем підбив 4 машини, але й сам був поранений. Замковий Д. О. Видренко, замінивши навідника, двома пострілами підбив середній танк і «Пантеру» супротивника, а вогнем з автомату відсікав ворожу піхоту. У цей час заряджаючий підбив ще 1 танк, але пострілом з САУ гармата була виведена з ладу. Тоді артилеристи гранатами підбили ще 1 танк супротивника, а решту змусили відступити, тим самим утримавши рубіж оборони.

Після закінчення війни Д. О. Видренко був демобілізований і повернувся у місто Єнакієве. Працював начальником механічного цеху шахти «Юнком», а згодом — слюсарем-інструментальником шахти «Новий Юнком». Член КПРС з 1952 року.

Помер 15 червня 1988 року.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», рядовому Видренку Дмитру Олександровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7665).

Також нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985) і медалями.

Примітки

Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 10 квітня 2016.

Посилання

Видренко Дмитро Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

[1] Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 10 квітня 2016.