Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вибори президента і віцепрезидента Сполучених Штатів Америки здійснюються за системою непрямих виборів у яких громадяни

Вибори президента США

Вибори президента США

Вибори президента і віцепрезидента Сполучених Штатів Америки здійснюються за системою непрямих виборів, у яких громадяни Сполучених Штатів, які зареєструвалися для участі у виборах в одному з п'ятдесяти американських штатів або Вашингтоні, округ Колумбія, голосують не безпосередньо за кандидатів у президенти, а кандитатів у члени колегії виборщиків. У ході другого етапу виборів вже колегія виборщиків шляхом прямого голосування обирає президента та віцепрезидента. Кандидат, який отримає абсолютну більшість голосів виборців (щонайменше 270 із загальної кількості 538, з часу прийняття Двадцять третьої поправки до Конституції, яка надає права голосу мешканцям федерального округу Колумбія). Якщо жоден кандидат не отримує абсолютної більшості голосів, президента обирає Палата представників. Якщо і цього разу ніхто з кандидатів не отримав абсолютної більшості голосів, то президента обирає Сенат.

Основні засади та порядок виборів до Колегії виборщиків встановленні у другій статті Конституції США та Дванадцятій поправці. Відповідно до пункту 2, кожен зі штатів надає стільки голосів виборщиків, скільки має загальну кількість своїх сенаторів і представників у Конгресі, тоді як (згідно з Двадцять третьою поправкою, ратифікованою в 1961 р.) Вашингтон, округ Колумбія, подає стільки ж голосів виборщиків, скільки й найменш представлений штат, що становить три представники. Також відповідно до пункту 2 спосіб вибору виборщиків визначається кожним законодавчим органом штату, а не безпосередньо федеральним урядом. Багато законодавчих органів штатів раніше безпосередньо обирали своїх виборщиків, але з часом усі вони перейшли на застосування всенародного голосування для визначення виборщиків, яке діє і сьогодні. Після обрання виборщики, як правило, віддають свої голоси за кандидата, який виграв вибори у їх штаті, але 18 штатів не мають положень, які б конкретно стосувалися такого порядку голосування від своїх виборщиків. Хто проголосує «проти штату» відомі як «невірні». Нині «невірні» та виборщики не впливають на остаточний результат виборів, тому результати, як правило, можна визначити, грунтуючись на всенародному голосуванні.

Президентські вибори відбуваються що чотири роки у день, коли зареєстровані виборщики здійснюють безпосередній вибір президента, який з 1845 року — перший вівторок після 1 листопада. Ця дата збігається із загальними виборами інших федеральних, штатних та місцевих органів влади. Оскільки органи місцевого самоврядування відповідають за вибори, ці перегони, як правило, проводяться в одне голосування. Потім виборщики Колегії виборщиків формально подають голоси виборців у перший понеділок після 12 грудня у відповідних столицях штату. Потім Конгрес підтверджує результати на початку січня, а президентський термін розпочинається в День інавгурації, який з моменту прийняття Двадцятої поправки встановлено 20 січня наступного року після виборів.

Процес висування, який складався з первинних виборів та депутатських зборів і конвенцій про номінацію, не був визначений в Конституції, але з часом розроблявся штатами та політичними партіями. Ці першочергові вибори, як правило, проводяться в період з січня по червень до загальних виборів у листопаді, тоді як конвенції про висування проводяться влітку. Хоча і не кодифіковані законом, політичні партії також дотримуються процесу непрямих виборів, де виборці в п'ятдесяти штатах, Вашингтоні, округ Колумбія та США, подають бюлетені для шиферів делегатів конвенції про висування політичної партії, які в свою чергу обирають свого кандидата від партії. Кожна партія може вибирати віцепрезидента, який або визначається вибором кандидата, або другим туром голосування. Через зміни до законів про фінансування національних виборчих кампаній з 1970-х років щодо розкриття внесків на федеральні кампанії кандидати в президенти від головних політичних партій зазвичай заявляють про свої наміри балотуватися вже навесні попереднього календарного року до виборів (майже 21 місяць до Дня інавгурації)

image
Загальний виборчий бюлетень 2016 року, в якому зазначаються кандидати в президенти та віцепрезиденти.

Вимоги до кандидатів

Стаття друга Конституції передбачає основні критерії для особи, яка виконує обов'язки Президента: місце народження — США, вік від 35 років та безперервне проживання у Сполучених Штатах не менше 14 років. Кандидат може розпочати свою кампанію до того, як виповниться 35 років або до початку досягнення 14 років постійного проживання, але повинен відповідати вимогам віку та місця проживання до Дня інавгурації. Двадцять друга поправка до Конституції також встановлює обмеження терміну: президент не може бути обраний більш ніж на два терміни.

Конституція США також має два положення, які застосовуються до всіх федеральних відомств загалом, а не лише до президентства. У пункті 7 статті 3 розділу I зазначається, що якщо Конгрес оголосить будь-якому чиновнику імпічмент, він може також заборонити цій особі обіймати будь-яку державну посаду в майбутньому. І розділ Чотирнадцятої поправки забороняє обрання до будь-якого федерального відомства будь-якої особи, яка займала будь-яку федеральну чи державну посаду, а потім брала участь у повстанні, заколоті чи була звинувачена у державній зраді. Відповідне обмеження можна скасувати, якщо така особа отримає згоду двох третин обох палат Конгресу.

Крім того, Дванадцята поправка встановлює, що Віцепрезидент повинен відповідати всім вимогам для посади Президента.

Хоча це не є обов'язковою вимогою, закони про фінансування передвибочної агітації, включаючи Закон про Федеральну виборчу кампанію, твердять, що кандидат, який має намір отримувати внески, що сукупно перевищують 5000 доларів США, або здійснює сукупні витрати, що перевищують 5000 доларів, повинен спочатку подати заяву про кандидатуру Федеральній виборчій комісії. Це призвело до того, що кандидати в президенти, особливо члени двох головних політичних партій, офіційно оголосили про свої наміри балотуватися вже навесні попереднього календарного року, щоб вони могли почати збирати або витрачати кошти, необхідні для загальнонаціональної кампанії. Потенційні кандидати зазвичай формують передвиборчі штаби ще раніше, щоб визначити доцільність їх фактичного запуску.

Децентралізована система виборів та вибір виборців

Процес виборів президента США, як і всі інші виборчі кампанії в США, діють за суворо децентралізованою системою. Хоча Конституція США встановлює параметри виборів президента та інших федеральних чиновників, законодавство штату, а не федеральне, регулює більшість аспектів виборів у США, включаючи праймеріз, право виборців (за винятком основного конституційного визначення) та конкретні деталі проведення засідань виборчих колегій кожного штату. Усі вибори, включаючи федеральні, проводяться окремими штатами.

Таким чином, президентські вибори є сполученням процесу та результатів окремих регіональних виборів у штатах замість єдиних національних виборів, якими керує федеральний уряд. Кандидати повинні подати окремі подання заявок у кожному з 50 штатів, якщо вони хочуть отримати право на отримання голосів у кожному штаті, а вимоги до подання заявок залежать від штату.

Відбір громадян для голосування визначений у Конституції та регламентується на державному рівні. У 15-й, 19-й та 26-й поправках до Конституції зазначено, що виборче право не може бути цензово обмежене відповідно до раси чи кольору, статі чи віку для громадян вісімнадцяти років і старших. Крім цих базових умов, державні законодавчі органи мають обов'язок регулювати відбір та реєстрацію виборців. А конкретні вимоги щодо виборчості та реєстрації виборців також залежать від штату, наприклад, деякі штати забороняють голосувати засудженим злочинцям.

Номінація кандидатів

image
Зустріч у рамках праймеріз Демократичної партії 2008 року в Айові
image
Медісон-сквер-гарден в Нью-Йорку, місце проведення конвенцій Демократичної партії 1976, 1980 та 1992 років та Республіканської партії 2004 року
image
Ркспубліканська конвенція 2008 року в Ексел-Енерджі-центр в Сент-Полі, Міннесота

Сучасний процес висунення кандидатів у рамках президентських виборів у США складається з двох головних частин: серії передвиборів президента та депутатських зборів, що проводяться в кожному штаті, та конвенцій про висунення кандидата в Президенти, проведених кожною політичною партією. Цей процес ніколи не включався в Конституцію, і, таким чином, розвивався з часом політичної системи партій, щоб очистити поле кандидатів.

Передвибори перебувають у полі повноважень державних і місцевих органів влади, в той час як фракційні наради організовані безпосередньо політичними партіями. У деяких штатах проводяться лише передвибори, в окремих — лише проголошення, а інші використовують комбінацію обох. Ці праймериз і депутатські збори відбуваються в основному між січнем та червнем перед федеральними виборами, в штатах Айова та Нью-Гемпшир традиційно проводяться партійні праймеріз та передевибори відповідно.

Як і загальні вибори, президентські депутатські збори чи праймеріз — це непрямі вибори. Основні політичні партії офіційно голосують за свого кандидата в президенти на відповідних конвенціях про номінацію, які зазвичай проводяться влітку до федеральних виборів. Залежно від закону кожного штату та правил політичної партії штату, коли виборці подають бюлетені за кандидата в місцевому або первинному парламенті, вони можуть голосувати за делегатів, «зобов'язаних» голосувати за кандидата на конвенціях, призначених президентом, або вони можуть просто висловлювати думку, що штат-учасник не зобов'язаний дотримуватися у виборі делегатів відповідної національної конвенції.

На відміну від загальних виборів, виборці на територіях США також можуть обирати делегатів національних конвенцій. Крім того, кожна політична партія може визначити, скільки делегатів виділити для кожного штату та території. Наприклад, у 2012 році в Демократичних і Республіканських партійних конвенціях кожна з них використовувала дві різні формули для розподілу делегатів. Демократи базувались на двох основних чинниках: частка голосів, яку кожен штат віддавав кандидату за демократію на попередніх трьох президентських виборах, та кількість голосів виборців, які кожен штат мав у колегії виборщиків. На противагу цьому республіканці призначали кожному штату 10 делегатів плюс три делегати на округ конгресу. Тоді обидві сторони надавали фіксовану кількість делегатів на кожну територію і, нарешті, делегували представників штатам та територіям, які відповідають певним критеріям.

Поряд з делегатами, обраними під час праймеріз та депутатських зборів, до делегацій штатів та територій США як до Демократичних, так і до Республіканських конвенцій партій також входять «незаповнені» делегати, які мають право голосу. Для республіканців вони складаються з трьох високопосадовців з кожного штату та території. Демократи мають більш експансивну групу делегатів під назвою «суперделегати», які є партійними лідерами та виборними чиновниками.

Кандидат у президенти кожної партії також вибирає кандидата на посаду віцепрезидента, що балотуватиметься з ним чи нею за тим самим принципом, і цей вибір конвенцією закріплений печаткою.

Якщо жоден кандидат не забезпечив більшість делегатів (включаючи як зобов'язаних, так і незареєстрованих), то є результатом «конвенції про посередництво». Після цього всіх звільнених делегатів «звільняють» і можуть переключити свою вірність на іншого кандидата. Після цього рішення про висунення вирішується шляхом чергування політичного обговорення та додаткових раундів повторного голосування.

З'їзди історично проводилися всередині конвенційних центрів, але з кінця ХХ століття і демократична, і республіканська партії віддавали перевагу спортивним аренам і куполовим стадіонам, щоб забезпечити більшу відвідуваність.

Народне голосування в день виборів

image
Виборець у Техасі робить свій вибір на всенародному голосуванні за виборщиків до Колегії виборщиків. 2008 рік

Відповідно до Конституції Сполучених Штатів, спосіб вибору виборщиків для Колегії виборщиків визначається законодавчим органом кожного штату. Хоча кожен штат призначає виборщиків шляхом всенародного голосування, інші методи дозволяються. Наприклад, замість того, щоб проводити всенародне голосування, ряд штатів використовували для вибору виборщиків президента шляхом прямого голосування самого законодавчого органу штату.

Однак федеральний закон вказує, що всі виборщики повинні бути обрані в один і той же день, який є «першим вівторком після першого понеділка листопада», тобто у вівторок не раніше 2 листопада і не пізніше 8 листопада. Сьогодні штати та округ Колумбія проводять власні народні вибори у день виборів, щоб визначити свій список виборщиків.

Як правило, виборці повинні голосувати за виборчим бюлетенем, де вони обирають обраного кандидата. Президентський бюлетень — це голосування «за виборщиків кандидата», що означає, що виборець не голосує за кандидата, а схвалює список виборщиків, зобов'язаних голосувати за конкретного кандидата в президенти та віцепрезидента.

Багато бюлетенів для голосування дозволяють виборцю «брати голоси» для всіх кандидатів у певній політичній партії або обирати окремих кандидатів за системою голосування за лінією. Які кандидати відображаються в бюлетені для голосування, визначається через процес, відомий як доступ до голосування. Зазвичай вплив політичної партії кандидата та результати основних конвенцій про номінацію визначають того, хто попередньо внесений до виборчого бюлетеня. Таким чином, у виборчих квитках на президентські вибори будуть внесені не всі кандидати, які балотуються в президенти, а лише ті, хто забезпечив основну партійну кандидатуру або чий розмір гарантій політичної партії офіційно перерахований. Законодавство діє, щоб інші кандидати були попередньо вказані у квитку, якщо достатньо виборців схвалили цього кандидата, як правило, за допомогою підпису.

Останній спосіб бути обраним президентом — це написання свого імені під час обрання кандидатом на реєстрацію. Це використовується для кандидатів, які не виконали законних вимог, які мають бути заздалегідь внесені до списку голосування. Він також використовується виборцями, щоб висловити неприязнь до перелічених кандидатів, написавши альтернативного кандидата на пост президента, такого як Міккі Маус або комік Стівен Кольбер (заяву про яку було знято Демократичною партією Південної Кароліни). Жодного разу вписаний кандидат не вигравав виборів на посаду президента США.

Оскільки території США не представлені в Колегії виборців, громадяни США в цих районів не голосують на загальних виборах за президента.

Колегія виборщиків

Докладніше: Колегія виборщиків США
image
Карта з результатами президентських виборів у 2016 році. Республіканець Дональд Трамп переміг у всенародному голосуванні в 30 штатах (червоний) та у 2-му окрузі штату Мен, набравши 306 голосів виборців. Демократка Гілларі Клінтон виграла всенародне голосування у 20 штатах (синій) плюс округ Колумбія та отримала 232 голоси виборців.

Більшість державних законів встановлюють систему непрямого голосування, кінцевий вибір за якою належить Колегії виборщиків. Мен та Небраска не використовують прийнятий більшістю штатів метод, натомість дають два виборчих голоси переможцю в цілому та по одному голосу переможцю кожного округу Конгресу.

Після цього переможець кожного виборчого округу кожного штату збирається в столиці відповідного штату в перший понеділок після другої середи грудня, щоб подати свої голоси на виборах окремими бюлетенями за президента та віцепрезидента. Хоча члени виборщиків можуть голосувати за тих, хто відповідно до Конституції США, у 32 штатах та окрузі Колумбія виступають як «ненадійні» виборщики, ті виборці, які не ставлять під свої голоси виборщиків для того, за кого вони взяли на себе зобов'язання голосування. Дві справи, які ставлять під сумнів конституційність цих законів, зараз перебувають у Верховному Суді.

На початку січня загальний підрахунок голосів виборчих колегій відкриває засідаючий віцепрезидент, виконуючи функції Президента Сенату, і читає вголос на спільній сесії вступного Конгресу, яка була обрана одночасно з Президентом.

Якщо жоден кандидат не отримує більшість голосів виборців (принаймні 270), Президент визначається правилами, викладеними Дванадцятою поправкою. Зокрема, про обрання президента було б вирішено шляхом виборчих дій Палати представників. З метою обрання Президента кожен штат має лише один голос. Проводиться голосування сенату для обрання віцепрезидента. У цьому бюлетені кожен сенатор має один голос. Палата обрала переможця президентської гонки лише двічі, у 1800 та 1824 роках. Сенат обрав переможця віцепрезидентської гонки лише один раз, у 1836 році.

Якщо Президент не буде обраний до Дня інавгурації, то обраний Віцепрезидент виконує функції Президента. Якщо до цього часу не обирається жоден із них, Конгрес за законом визначає, хто виконуватиме обов'язки Президента відповідно до Двадцятої поправки.

Якщо немає вірних обранців, суперечок чи подій, то подальші вибори є значною мірою є формальністю, оскільки переможця можна визначити, грунтуючись на результатах народного голосування за штатом. У період між загальними виборами та Днем інавгурації цей очевидний переможець має статус обраного президента.

Див. також

Примітки

  1. Dixon, Robert G., Jr. (1950). Electoral College Procedure. The Western Political Quarterly. 3 (2). doi:10.2307/443484. JSTOR 443484.
  2. 3 U.S.C. § 1
  3. Caldwell, Leigh Ann (4 листопада 2015). . NBC News. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 8 листопада 2015.
  4. Cohen, Andrew (29 жовтня 2012). . The Atlantic. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 8 листопада 2015.
  5. Jose A. DelReal (April 3, 2015). «Why Hillary Clinton might have just two more weeks or so to announce she's running for president [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]». Washington Post. Retrieved April 12, 2015.
  6. (Пресреліз). Federal Election Commission. Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  7. Jose A. DelReal (3 квітня 2015). . Washington Post. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  8. . National Conference of State Legislatures. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  9. . Whitehouse.gov. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  10. . Washington Examiner. 25 жовтня 2019. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  11. Gonchar, Michael. . Learning.blogs.nytimes.com. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 14 жовтня 2017.
  12. . The Green Papers. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 8 вересня 2015.
  13. . The Green Papers. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 8 вересня 2015.
  14. Paul, Katie (7 лютого 2008). . Newsweek. Архів оригіналу за 28 лютого 2008. Процитовано 3 квітня 2020.
  15. Eun Kyung Kim (10 лютого 2008). Convention Q & A. Gannett News Service. Detroit Free Press.[недоступне посилання з грудня 2021]
  16. Clift, Eleanor (6 лютого 2008). . Newsweek. Архів оригіналу за 4 березня 2008. Процитовано 3 квітня 2020.
  17. Gold, Jeffrey (9 лютого 2008). Post-primary questions answered. Associated Press. Courier-Post.[недоступне посилання з грудня 2021]
  18. . USA Today. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 31 жовтня 2012.
  19. . Ballot-Access.org. 10 липня 2008. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 17 вересня 2008.
  20. . Fair Vote. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  21. . Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 4 березня 2020.

Посилання

  • The American Presidency Project (UC Santa Barbara: 52,000+ Presidential Documents) [Архівовано 8 квітня 2012 у WebCite] (англ.)
  • Electoral College Box Scores [ 8 березня 2005 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Teaching about Presidential Elections [ 23 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  • All the maps since 1840 by counties [ 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Dave Leip's Atlas of U.S. Presidential Elections [ 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (англ.)
  • Graphic election results from 1952 to 2008 broken down by state [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  • A history of the presidency from the point of view of Vermont [ 12 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • The Living Room Candidate: A Compilation of Presidential Television Ads [ 16 квітня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Presidential Elections, from History.com [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  • A New Nation Votes: American Election Returns 1787—1825 [ 25 липня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  • How close were Presidential Elections? [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Better World Links on the U.S. Presidential Election [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Presidential Elections: Resource Guides [ 29 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Presidential Elections: Vacancies in Major-Party Candidacies and the Position of President-Elect [ 19 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • U.S. Election Statistics: A Resource Guide [ 13 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vibori prezidenta i viceprezidenta Spoluchenih Shtativ Ameriki zdijsnyuyutsya za sistemoyu nepryamih viboriv u yakih gromadyani Spoluchenih Shtativ yaki zareyestruvalisya dlya uchasti u viborah v odnomu z p yatdesyati amerikanskih shtativ abo Vashingtoni okrug Kolumbiya golosuyut ne bezposeredno za kandidativ u prezidenti a kanditativ u chleni kolegiyi viborshikiv U hodi drugogo etapu viboriv vzhe kolegiya viborshikiv shlyahom pryamogo golosuvannya obiraye prezidenta ta viceprezidenta Kandidat yakij otrimaye absolyutnu bilshist golosiv viborciv shonajmenshe 270 iz zagalnoyi kilkosti 538 z chasu prijnyattya Dvadcyat tretoyi popravki do Konstituciyi yaka nadaye prava golosu meshkancyam federalnogo okrugu Kolumbiya Yaksho zhoden kandidat ne otrimuye absolyutnoyi bilshosti golosiv prezidenta obiraye Palata predstavnikiv Yaksho i cogo razu nihto z kandidativ ne otrimav absolyutnoyi bilshosti golosiv to prezidenta obiraye Senat Osnovni zasadi ta poryadok viboriv do Kolegiyi viborshikiv vstanovlenni u drugij statti Konstituciyi SShA ta Dvanadcyatij popravci Vidpovidno do punktu 2 kozhen zi shtativ nadaye stilki golosiv viborshikiv skilki maye zagalnu kilkist svoyih senatoriv i predstavnikiv u Kongresi todi yak zgidno z Dvadcyat tretoyu popravkoyu ratifikovanoyu v 1961 r Vashington okrug Kolumbiya podaye stilki zh golosiv viborshikiv skilki j najmensh predstavlenij shtat sho stanovit tri predstavniki Takozh vidpovidno do punktu 2 sposib viboru viborshikiv viznachayetsya kozhnim zakonodavchim organom shtatu a ne bezposeredno federalnim uryadom Bagato zakonodavchih organiv shtativ ranishe bezposeredno obirali svoyih viborshikiv ale z chasom usi voni perejshli na zastosuvannya vsenarodnogo golosuvannya dlya viznachennya viborshikiv yake diye i sogodni Pislya obrannya viborshiki yak pravilo viddayut svoyi golosi za kandidata yakij vigrav vibori u yih shtati ale 18 shtativ ne mayut polozhen yaki b konkretno stosuvalisya takogo poryadku golosuvannya vid svoyih viborshikiv Hto progolosuye proti shtatu vidomi yak nevirni Nini nevirni ta viborshiki ne vplivayut na ostatochnij rezultat viboriv tomu rezultati yak pravilo mozhna viznachiti gruntuyuchis na vsenarodnomu golosuvanni Prezidentski vibori vidbuvayutsya sho chotiri roki u den koli zareyestrovani viborshiki zdijsnyuyut bezposerednij vibir prezidenta yakij z 1845 roku pershij vivtorok pislya 1 listopada Cya data zbigayetsya iz zagalnimi viborami inshih federalnih shtatnih ta miscevih organiv vladi Oskilki organi miscevogo samovryaduvannya vidpovidayut za vibori ci peregoni yak pravilo provodyatsya v odne golosuvannya Potim viborshiki Kolegiyi viborshikiv formalno podayut golosi viborciv u pershij ponedilok pislya 12 grudnya u vidpovidnih stolicyah shtatu Potim Kongres pidtverdzhuye rezultati na pochatku sichnya a prezidentskij termin rozpochinayetsya v Den inavguraciyi yakij z momentu prijnyattya Dvadcyatoyi popravki vstanovleno 20 sichnya nastupnogo roku pislya viboriv Proces visuvannya yakij skladavsya z pervinnih viboriv ta deputatskih zboriv i konvencij pro nominaciyu ne buv viznachenij v Konstituciyi ale z chasom rozroblyavsya shtatami ta politichnimi partiyami Ci pershochergovi vibori yak pravilo provodyatsya v period z sichnya po cherven do zagalnih viboriv u listopadi todi yak konvenciyi pro visuvannya provodyatsya vlitku Hocha i ne kodifikovani zakonom politichni partiyi takozh dotrimuyutsya procesu nepryamih viboriv de viborci v p yatdesyati shtatah Vashingtoni okrug Kolumbiya ta SShA podayut byuleteni dlya shiferiv delegativ konvenciyi pro visuvannya politichnoyi partiyi yaki v svoyu chergu obirayut svogo kandidata vid partiyi Kozhna partiya mozhe vibirati viceprezidenta yakij abo viznachayetsya viborom kandidata abo drugim turom golosuvannya Cherez zmini do zakoniv pro finansuvannya nacionalnih viborchih kampanij z 1970 h rokiv shodo rozkrittya vneskiv na federalni kampaniyi kandidati v prezidenti vid golovnih politichnih partij zazvichaj zayavlyayut pro svoyi namiri balotuvatisya vzhe navesni poperednogo kalendarnogo roku do viboriv majzhe 21 misyac do Dnya inavguraciyi Zagalnij viborchij byuleten 2016 roku v yakomu zaznachayutsya kandidati v prezidenti ta viceprezidenti Vimogi do kandidativStattya druga Konstituciyi peredbachaye osnovni kriteriyi dlya osobi yaka vikonuye obov yazki Prezidenta misce narodzhennya SShA vik vid 35 rokiv ta bezperervne prozhivannya u Spoluchenih Shtatah ne menshe 14 rokiv Kandidat mozhe rozpochati svoyu kampaniyu do togo yak vipovnitsya 35 rokiv abo do pochatku dosyagnennya 14 rokiv postijnogo prozhivannya ale povinen vidpovidati vimogam viku ta miscya prozhivannya do Dnya inavguraciyi Dvadcyat druga popravka do Konstituciyi takozh vstanovlyuye obmezhennya terminu prezident ne mozhe buti obranij bilsh nizh na dva termini Konstituciya SShA takozh maye dva polozhennya yaki zastosovuyutsya do vsih federalnih vidomstv zagalom a ne lishe do prezidentstva U punkti 7 statti 3 rozdilu I zaznachayetsya sho yaksho Kongres ogolosit bud yakomu chinovniku impichment vin mozhe takozh zaboroniti cij osobi obijmati bud yaku derzhavnu posadu v majbutnomu I rozdil Chotirnadcyatoyi popravki zaboronyaye obrannya do bud yakogo federalnogo vidomstva bud yakoyi osobi yaka zajmala bud yaku federalnu chi derzhavnu posadu a potim brala uchast u povstanni zakoloti chi bula zvinuvachena u derzhavnij zradi Vidpovidne obmezhennya mozhna skasuvati yaksho taka osoba otrimaye zgodu dvoh tretin oboh palat Kongresu Krim togo Dvanadcyata popravka vstanovlyuye sho Viceprezident povinen vidpovidati vsim vimogam dlya posadi Prezidenta Hocha ce ne ye obov yazkovoyu vimogoyu zakoni pro finansuvannya peredvibochnoyi agitaciyi vklyuchayuchi Zakon pro Federalnu viborchu kampaniyu tverdyat sho kandidat yakij maye namir otrimuvati vneski sho sukupno perevishuyut 5000 dolariv SShA abo zdijsnyuye sukupni vitrati sho perevishuyut 5000 dolariv povinen spochatku podati zayavu pro kandidaturu Federalnij viborchij komisiyi Ce prizvelo do togo sho kandidati v prezidenti osoblivo chleni dvoh golovnih politichnih partij oficijno ogolosili pro svoyi namiri balotuvatisya vzhe navesni poperednogo kalendarnogo roku shob voni mogli pochati zbirati abo vitrachati koshti neobhidni dlya zagalnonacionalnoyi kampaniyi Potencijni kandidati zazvichaj formuyut peredviborchi shtabi she ranishe shob viznachiti docilnist yih faktichnogo zapusku Decentralizovana sistema viboriv ta vibir viborcivProces viboriv prezidenta SShA yak i vsi inshi viborchi kampaniyi v SShA diyut za suvoro decentralizovanoyu sistemoyu Hocha Konstituciya SShA vstanovlyuye parametri viboriv prezidenta ta inshih federalnih chinovnikiv zakonodavstvo shtatu a ne federalne regulyuye bilshist aspektiv viboriv u SShA vklyuchayuchi prajmeriz pravo viborciv za vinyatkom osnovnogo konstitucijnogo viznachennya ta konkretni detali provedennya zasidan viborchih kolegij kozhnogo shtatu Usi vibori vklyuchayuchi federalni provodyatsya okremimi shtatami Takim chinom prezidentski vibori ye spoluchennyam procesu ta rezultativ okremih regionalnih viboriv u shtatah zamist yedinih nacionalnih viboriv yakimi keruye federalnij uryad Kandidati povinni podati okremi podannya zayavok u kozhnomu z 50 shtativ yaksho voni hochut otrimati pravo na otrimannya golosiv u kozhnomu shtati a vimogi do podannya zayavok zalezhat vid shtatu Vidbir gromadyan dlya golosuvannya viznachenij u Konstituciyi ta reglamentuyetsya na derzhavnomu rivni U 15 j 19 j ta 26 j popravkah do Konstituciyi zaznacheno sho viborche pravo ne mozhe buti cenzovo obmezhene vidpovidno do rasi chi koloru stati chi viku dlya gromadyan visimnadcyati rokiv i starshih Krim cih bazovih umov derzhavni zakonodavchi organi mayut obov yazok regulyuvati vidbir ta reyestraciyu viborciv A konkretni vimogi shodo viborchosti ta reyestraciyi viborciv takozh zalezhat vid shtatu napriklad deyaki shtati zaboronyayut golosuvati zasudzhenim zlochincyam Nominaciya kandidativZustrich u ramkah prajmeriz Demokratichnoyi partiyi 2008 roku v AjoviMedison skver garden v Nyu Jorku misce provedennya konvencij Demokratichnoyi partiyi 1976 1980 ta 1992 rokiv ta Respublikanskoyi partiyi 2004 rokuRkspublikanska konvenciya 2008 roku v Eksel Enerdzhi centr v Sent Poli Minnesota Suchasnij proces visunennya kandidativ u ramkah prezidentskih viboriv u SShA skladayetsya z dvoh golovnih chastin seriyi peredviboriv prezidenta ta deputatskih zboriv sho provodyatsya v kozhnomu shtati ta konvencij pro visunennya kandidata v Prezidenti provedenih kozhnoyu politichnoyu partiyeyu Cej proces nikoli ne vklyuchavsya v Konstituciyu i takim chinom rozvivavsya z chasom politichnoyi sistemi partij shob ochistiti pole kandidativ Peredvibori perebuvayut u poli povnovazhen derzhavnih i miscevih organiv vladi v toj chas yak frakcijni naradi organizovani bezposeredno politichnimi partiyami U deyakih shtatah provodyatsya lishe peredvibori v okremih lishe progoloshennya a inshi vikoristovuyut kombinaciyu oboh Ci prajmeriz i deputatski zbori vidbuvayutsya v osnovnomu mizh sichnem ta chervnem pered federalnimi viborami v shtatah Ajova ta Nyu Gempshir tradicijno provodyatsya partijni prajmeriz ta peredevibori vidpovidno Yak i zagalni vibori prezidentski deputatski zbori chi prajmeriz ce nepryami vibori Osnovni politichni partiyi oficijno golosuyut za svogo kandidata v prezidenti na vidpovidnih konvenciyah pro nominaciyu yaki zazvichaj provodyatsya vlitku do federalnih viboriv Zalezhno vid zakonu kozhnogo shtatu ta pravil politichnoyi partiyi shtatu koli viborci podayut byuleteni za kandidata v miscevomu abo pervinnomu parlamenti voni mozhut golosuvati za delegativ zobov yazanih golosuvati za kandidata na konvenciyah priznachenih prezidentom abo voni mozhut prosto vislovlyuvati dumku sho shtat uchasnik ne zobov yazanij dotrimuvatisya u vibori delegativ vidpovidnoyi nacionalnoyi konvenciyi Na vidminu vid zagalnih viboriv viborci na teritoriyah SShA takozh mozhut obirati delegativ nacionalnih konvencij Krim togo kozhna politichna partiya mozhe viznachiti skilki delegativ vidiliti dlya kozhnogo shtatu ta teritoriyi Napriklad u 2012 roci v Demokratichnih i Respublikanskih partijnih konvenciyah kozhna z nih vikoristovuvala dvi rizni formuli dlya rozpodilu delegativ Demokrati bazuvalis na dvoh osnovnih chinnikah chastka golosiv yaku kozhen shtat viddavav kandidatu za demokratiyu na poperednih troh prezidentskih viborah ta kilkist golosiv viborciv yaki kozhen shtat mav u kolegiyi viborshikiv Na protivagu comu respublikanci priznachali kozhnomu shtatu 10 delegativ plyus tri delegati na okrug kongresu Todi obidvi storoni nadavali fiksovanu kilkist delegativ na kozhnu teritoriyu i nareshti deleguvali predstavnikiv shtatam ta teritoriyam yaki vidpovidayut pevnim kriteriyam Poryad z delegatami obranimi pid chas prajmeriz ta deputatskih zboriv do delegacij shtativ ta teritorij SShA yak do Demokratichnih tak i do Respublikanskih konvencij partij takozh vhodyat nezapovneni delegati yaki mayut pravo golosu Dlya respublikanciv voni skladayutsya z troh visokoposadovciv z kozhnogo shtatu ta teritoriyi Demokrati mayut bilsh ekspansivnu grupu delegativ pid nazvoyu superdelegati yaki ye partijnimi liderami ta vibornimi chinovnikami Kandidat u prezidenti kozhnoyi partiyi takozh vibiraye kandidata na posadu viceprezidenta sho balotuvatimetsya z nim chi neyu za tim samim principom i cej vibir konvenciyeyu zakriplenij pechatkoyu Yaksho zhoden kandidat ne zabezpechiv bilshist delegativ vklyuchayuchi yak zobov yazanih tak i nezareyestrovanih to ye rezultatom konvenciyi pro poserednictvo Pislya cogo vsih zvilnenih delegativ zvilnyayut i mozhut pereklyuchiti svoyu virnist na inshogo kandidata Pislya cogo rishennya pro visunennya virishuyetsya shlyahom cherguvannya politichnogo obgovorennya ta dodatkovih raundiv povtornogo golosuvannya Z yizdi istorichno provodilisya vseredini konvencijnih centriv ale z kincya HH stolittya i demokratichna i respublikanska partiyi viddavali perevagu sportivnim arenam i kupolovim stadionam shob zabezpechiti bilshu vidviduvanist Narodne golosuvannya v den viborivViborec u Tehasi robit svij vibir na vsenarodnomu golosuvanni za viborshikiv do Kolegiyi viborshikiv 2008 rik Vidpovidno do Konstituciyi Spoluchenih Shtativ sposib viboru viborshikiv dlya Kolegiyi viborshikiv viznachayetsya zakonodavchim organom kozhnogo shtatu Hocha kozhen shtat priznachaye viborshikiv shlyahom vsenarodnogo golosuvannya inshi metodi dozvolyayutsya Napriklad zamist togo shob provoditi vsenarodne golosuvannya ryad shtativ vikoristovuvali dlya viboru viborshikiv prezidenta shlyahom pryamogo golosuvannya samogo zakonodavchogo organu shtatu Odnak federalnij zakon vkazuye sho vsi viborshiki povinni buti obrani v odin i toj zhe den yakij ye pershim vivtorkom pislya pershogo ponedilka listopada tobto u vivtorok ne ranishe 2 listopada i ne piznishe 8 listopada Sogodni shtati ta okrug Kolumbiya provodyat vlasni narodni vibori u den viboriv shob viznachiti svij spisok viborshikiv Yak pravilo viborci povinni golosuvati za viborchim byuletenem de voni obirayut obranogo kandidata Prezidentskij byuleten ce golosuvannya za viborshikiv kandidata sho oznachaye sho viborec ne golosuye za kandidata a shvalyuye spisok viborshikiv zobov yazanih golosuvati za konkretnogo kandidata v prezidenti ta viceprezidenta Bagato byuleteniv dlya golosuvannya dozvolyayut viborcyu brati golosi dlya vsih kandidativ u pevnij politichnij partiyi abo obirati okremih kandidativ za sistemoyu golosuvannya za liniyeyu Yaki kandidati vidobrazhayutsya v byuleteni dlya golosuvannya viznachayetsya cherez proces vidomij yak dostup do golosuvannya Zazvichaj vpliv politichnoyi partiyi kandidata ta rezultati osnovnih konvencij pro nominaciyu viznachayut togo hto poperedno vnesenij do viborchogo byuletenya Takim chinom u viborchih kvitkah na prezidentski vibori budut vneseni ne vsi kandidati yaki balotuyutsya v prezidenti a lishe ti hto zabezpechiv osnovnu partijnu kandidaturu abo chij rozmir garantij politichnoyi partiyi oficijno pererahovanij Zakonodavstvo diye shob inshi kandidati buli poperedno vkazani u kvitku yaksho dostatno viborciv shvalili cogo kandidata yak pravilo za dopomogoyu pidpisu Ostannij sposib buti obranim prezidentom ce napisannya svogo imeni pid chas obrannya kandidatom na reyestraciyu Ce vikoristovuyetsya dlya kandidativ yaki ne vikonali zakonnih vimog yaki mayut buti zazdalegid vneseni do spisku golosuvannya Vin takozh vikoristovuyetsya viborcyami shob visloviti nepriyazn do perelichenih kandidativ napisavshi alternativnogo kandidata na post prezidenta takogo yak Mikki Maus abo komik Stiven Kolber zayavu pro yaku bulo znyato Demokratichnoyu partiyeyu Pivdennoyi Karolini Zhodnogo razu vpisanij kandidat ne vigravav viboriv na posadu prezidenta SShA Oskilki teritoriyi SShA ne predstavleni v Kolegiyi viborciv gromadyani SShA v cih rajoniv ne golosuyut na zagalnih viborah za prezidenta Kolegiya viborshikivDokladnishe Kolegiya viborshikiv SShA Karta z rezultatami prezidentskih viboriv u 2016 roci Respublikanec Donald Tramp peremig u vsenarodnomu golosuvanni v 30 shtatah chervonij ta u 2 mu okruzi shtatu Men nabravshi 306 golosiv viborciv Demokratka Gillari Klinton vigrala vsenarodne golosuvannya u 20 shtatah sinij plyus okrug Kolumbiya ta otrimala 232 golosi viborciv Bilshist derzhavnih zakoniv vstanovlyuyut sistemu nepryamogo golosuvannya kincevij vibir za yakoyu nalezhit Kolegiyi viborshikiv Men ta Nebraska ne vikoristovuyut prijnyatij bilshistyu shtativ metod natomist dayut dva viborchih golosi peremozhcyu v cilomu ta po odnomu golosu peremozhcyu kozhnogo okrugu Kongresu Pislya cogo peremozhec kozhnogo viborchogo okrugu kozhnogo shtatu zbirayetsya v stolici vidpovidnogo shtatu v pershij ponedilok pislya drugoyi seredi grudnya shob podati svoyi golosi na viborah okremimi byuletenyami za prezidenta ta viceprezidenta Hocha chleni viborshikiv mozhut golosuvati za tih hto vidpovidno do Konstituciyi SShA u 32 shtatah ta okruzi Kolumbiya vistupayut yak nenadijni viborshiki ti viborci yaki ne stavlyat pid svoyi golosi viborshikiv dlya togo za kogo voni vzyali na sebe zobov yazannya golosuvannya Dvi spravi yaki stavlyat pid sumniv konstitucijnist cih zakoniv zaraz perebuvayut u Verhovnomu Sudi Na pochatku sichnya zagalnij pidrahunok golosiv viborchih kolegij vidkrivaye zasidayuchij viceprezident vikonuyuchi funkciyi Prezidenta Senatu i chitaye vgolos na spilnij sesiyi vstupnogo Kongresu yaka bula obrana odnochasno z Prezidentom Yaksho zhoden kandidat ne otrimuye bilshist golosiv viborciv prinajmni 270 Prezident viznachayetsya pravilami vikladenimi Dvanadcyatoyu popravkoyu Zokrema pro obrannya prezidenta bulo b virisheno shlyahom viborchih dij Palati predstavnikiv Z metoyu obrannya Prezidenta kozhen shtat maye lishe odin golos Provoditsya golosuvannya senatu dlya obrannya viceprezidenta U comu byuleteni kozhen senator maye odin golos Palata obrala peremozhcya prezidentskoyi gonki lishe dvichi u 1800 ta 1824 rokah Senat obrav peremozhcya viceprezidentskoyi gonki lishe odin raz u 1836 roci Yaksho Prezident ne bude obranij do Dnya inavguraciyi to obranij Viceprezident vikonuye funkciyi Prezidenta Yaksho do cogo chasu ne obirayetsya zhoden iz nih Kongres za zakonom viznachaye hto vikonuvatime obov yazki Prezidenta vidpovidno do Dvadcyatoyi popravki Yaksho nemaye virnih obranciv superechok chi podij to podalshi vibori ye znachnoyu miroyu ye formalnistyu oskilki peremozhcya mozhna viznachiti gruntuyuchis na rezultatah narodnogo golosuvannya za shtatom U period mizh zagalnimi viborami ta Dnem inavguraciyi cej ochevidnij peremozhec maye status obranogo prezidenta Div takozhChervoni shtati ta sini shtatiPrimitkiDixon Robert G Jr 1950 Electoral College Procedure The Western Political Quarterly 3 2 doi 10 2307 443484 JSTOR 443484 3 U S C 1 Caldwell Leigh Ann 4 listopada 2015 NBC News Arhiv originalu za 25 kvitnya 2019 Procitovano 8 listopada 2015 Cohen Andrew 29 zhovtnya 2012 The Atlantic Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 8 listopada 2015 Jose A DelReal April 3 2015 Why Hillary Clinton might have just two more weeks or so to announce she s running for president 25 listopada 2020 u Wayback Machine Washington Post Retrieved April 12 2015 Presreliz Federal Election Commission Arhiv originalu za 8 kvitnya 2015 Procitovano 12 kvitnya 2015 Jose A DelReal 3 kvitnya 2015 Washington Post Arhiv originalu za 15 lipnya 2015 Procitovano 12 kvitnya 2015 National Conference of State Legislatures Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Whitehouse gov Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Washington Examiner 25 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 3 kvitnya 2020 Gonchar Michael Learning blogs nytimes com Arhiv originalu za 28 kvitnya 2019 Procitovano 14 zhovtnya 2017 The Green Papers Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 8 veresnya 2015 The Green Papers Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 8 veresnya 2015 Paul Katie 7 lyutogo 2008 Newsweek Arhiv originalu za 28 lyutogo 2008 Procitovano 3 kvitnya 2020 Eun Kyung Kim 10 lyutogo 2008 Convention Q amp A Gannett News Service Detroit Free Press nedostupne posilannya z grudnya 2021 Clift Eleanor 6 lyutogo 2008 Newsweek Arhiv originalu za 4 bereznya 2008 Procitovano 3 kvitnya 2020 Gold Jeffrey 9 lyutogo 2008 Post primary questions answered Associated Press Courier Post nedostupne posilannya z grudnya 2021 USA Today Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 31 zhovtnya 2012 Ballot Access org 10 lipnya 2008 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2020 Procitovano 17 veresnya 2008 Fair Vote Arhiv originalu za 8 grudnya 2020 Procitovano 4 bereznya 2020 Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 4 bereznya 2020 PosilannyaThe American Presidency Project UC Santa Barbara 52 000 Presidential Documents Arhivovano 8 kvitnya 2012 u WebCite angl Electoral College Box Scores 8 bereznya 2005 u Wayback Machine angl Teaching about Presidential Elections 23 serpnya 2021 u Wayback Machine All the maps since 1840 by counties 8 grudnya 2021 u Wayback Machine angl Dave Leip s Atlas of U S Presidential Elections 22 listopada 2021 u Wayback Machine angl angl Graphic election results from 1952 to 2008 broken down by state 5 grudnya 2008 u Wayback Machine angl A history of the presidency from the point of view of Vermont 12 travnya 2021 u Wayback Machine angl The Living Room Candidate A Compilation of Presidential Television Ads 16 kvitnya 2018 u Wayback Machine angl Presidential Elections from History com 14 chervnya 2018 u Wayback Machine angl A New Nation Votes American Election Returns 1787 1825 25 lipnya 2008 u Wayback Machine angl How close were Presidential Elections 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl Better World Links on the U S Presidential Election 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Presidential Elections Resource Guides 29 bereznya 2021 u Wayback Machine angl Presidential Elections Vacancies in Major Party Candidacies and the Position of President Elect 19 travnya 2021 u Wayback Machine angl U S Election Statistics A Resource Guide 13 listopada 2020 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ