Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Взяття Рима (20 вересня 1870) — завершальна подія процесу об'єднання Італії в XIX столітті.
| Історія Ватикану | |
|---|---|
 | |
| Дар Піпіна | |
| Папська держава | |
| Взяття Рима | |
| Латеранські угоди | |
| Ватикан | |
Передісторія
Друга війна за незалежність Італії
Під час другої війни за незалежність Італії більша частина Папської області була захоплена сардинською армією. У березні 1861 створено королівство Італія, а 27 березня 1861 перший італійський парламент, що зібрався у Турині, проголосив Рим столицею Італії. Однак італійський уряд не міг перебратися до Риму, оскільки він залишався під владою Папства; гарантією папської влади над Римом служив розміщений там французький гарнізон.
Франко-прусська війна
У липні 1870 почалася франко-прусська війна, тому на початку серпня Наполеон III відкликав французький гарнізон з Риму. Причиною була не стільки потреба у військах на театрі військових дій, скільки страх спровокувати Італію на виступ проти Франції: за кілька років до цього у австро-прусській війні Італія воювала на боці Пруссії, а в італійському суспільстві були сильні пропрусські настрої, тому присутність французького гарнізону на землі, яку італійці вважали своєю, могло послужити каталізатором вступу Італії у війну проти Франції на боці Пруссії.
Після виведення французького гарнізону італійська громадськість почала вимагати від уряду заняття Риму. Однак Рим формально залишався під французької захистом, і тому заняття Риму могло бути розцінено Францією як привід для вступу у війну на боці Пруссії, тому італійський уряд не поспішала провокувати Наполеона III. Ситуація радикально змінилася, коли внаслідок битви при Седані вся французька армія на чолі з імператором опинилася у прусському полоні: було очевидно, що новий французький уряд не побажає загострювати відносин з Італією, а також що він не має достатньої політичної волі для захисту інтересів Папи.
Лист Папі
Щоб дати можливість «зберегти обличчя», король Віктор Еммануїл II відправив графа з особистим посланням Папі Пію IX, пропонуючи дозволити мирний вхід італійської армії в Рим під приводом захисту Папи. Однак Папа, отримавши 10 вересня лист, відмовився від королівської пропозиції, заявивши графу:
Я не пророк, і не син пророка, проте стверджую, що ви ніколи не ввійдете до Риму!
Перебіг бойових дій
11 вересня 1870 італійська армія під командуванням генерала Раффаеле Кадорна перетнула кордон Папської області та почала повільне просування до Риму, розраховуючи, що удасться домовитися про мирну передачу влади. Папські гарнізони без бою залишили Орв'єто, Вітербо, Алатрі, Фрозіноне та інші опорні пункти у Лаціо та відійшли до Риму.
Папські війська зайняли стіну Авреліана, що оточувала Рим. Під командуванням генерала знаходилася Швейцарська гвардія, а також «Папські зуави» — всього 13 157 солдатів. Італійська армія 19 вересня підійшла до стіни Авреліана та почала облогу Риму; налічувала близько 50 тисяч осіб. 20 вересня, після тригодинного артобстрілу, сардинські берсальєри увійшли у Рим через пролом у стіні в районі Порта Піа. 21 вересня італійські війська увійшли у Леоград. При взятті Рима загинуло 49 італійських солдатів та офіцерів і 19 папських зуавів.
Наслідки
Протягом багатьох років римо-католицька церква відмовлялася визнавати зміни 1870 року. «Римське питання» вирішилося лише 1929 року, коли внаслідок Латеранських угод Папа відмовився від претензій на території поза Ватиканом.
Галерея
| Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою. |
-
![image]()
La breccia in una foto dell'epoca. -
![image]()
La breccia, monumento commemorativo (2023). - Lapide recante i nomi degli uomini che morirono nell'impresa.
- Lapide che commemora il venticinquennio della separazione fra Stato e Chiesa.
-
![image]()
Basamento della colonna commemorativa con iscrizione. -
![image]()
Capitello della colonna commemorativa.
Посилання
- LA GUERRA FRANCO-PRUSSIANA — SCONFITTA DI NAPOLEONE III.PORTA PIA — ROMA CAPITALE [ 5 лютого 2007 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з історії Італії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vzyattya Rima 20 veresnya 1870 zavershalna podiya procesu ob yednannya Italiyi v XIX stolitti Istoriya VatikanuDar PipinaPapska derzhavaVzyattya RimaLateranski ugodiVatikanpereglyanutiredaguvatiPeredistoriyaDruga vijna za nezalezhnist Italiyi Dokladnishe Avstro italo francuzka vijna Pid chas drugoyi vijni za nezalezhnist Italiyi bilsha chastina Papskoyi oblasti bula zahoplena sardinskoyu armiyeyu U berezni 1861 stvoreno korolivstvo Italiya a 27 bereznya 1861 pershij italijskij parlament sho zibravsya u Turini progolosiv Rim stoliceyu Italiyi Odnak italijskij uryad ne mig perebratisya do Rimu oskilki vin zalishavsya pid vladoyu Papstva garantiyeyu papskoyi vladi nad Rimom sluzhiv rozmishenij tam francuzkij garnizon Franko prusska vijna Dokladnishe Franko prusska vijna U lipni 1870 pochalasya franko prusska vijna tomu na pochatku serpnya Napoleon III vidklikav francuzkij garnizon z Rimu Prichinoyu bula ne stilki potreba u vijskah na teatri vijskovih dij skilki strah sprovokuvati Italiyu na vistup proti Franciyi za kilka rokiv do cogo u avstro prusskij vijni Italiya voyuvala na boci Prussiyi a v italijskomu suspilstvi buli silni proprusski nastroyi tomu prisutnist francuzkogo garnizonu na zemli yaku italijci vvazhali svoyeyu moglo posluzhiti katalizatorom vstupu Italiyi u vijnu proti Franciyi na boci Prussiyi Pislya vivedennya francuzkogo garnizonu italijska gromadskist pochala vimagati vid uryadu zanyattya Rimu Odnak Rim formalno zalishavsya pid francuzkoyi zahistom i tomu zanyattya Rimu moglo buti rozcineno Franciyeyu yak privid dlya vstupu u vijnu na boci Prussiyi tomu italijskij uryad ne pospishala provokuvati Napoleona III Situaciya radikalno zminilasya koli vnaslidok bitvi pri Sedani vsya francuzka armiya na choli z imperatorom opinilasya u prusskomu poloni bulo ochevidno sho novij francuzkij uryad ne pobazhaye zagostryuvati vidnosin z Italiyeyu a takozh sho vin ne maye dostatnoyi politichnoyi voli dlya zahistu interesiv Papi List Papi Shob dati mozhlivist zberegti oblichchya korol Viktor Emmanuyil II vidpraviv grafa z osobistim poslannyam Papi Piyu IX proponuyuchi dozvoliti mirnij vhid italijskoyi armiyi v Rim pid privodom zahistu Papi Odnak Papa otrimavshi 10 veresnya list vidmovivsya vid korolivskoyi propoziciyi zayavivshi grafu Ya ne prorok i ne sin proroka prote stverdzhuyu sho vi nikoli ne vvijdete do Rimu Perebig bojovih dijNa fotoznimku 1870 pravishe Porta Pia vidno prolom cherez yakij italijski vijska projshli u RimProlom cherez yakij italijski vijska projshli u Rim foto 21 veresnya 1870 11 veresnya 1870 italijska armiya pid komanduvannyam generala Raffaele Kadorna peretnula kordon Papskoyi oblasti ta pochala povilne prosuvannya do Rimu rozrahovuyuchi sho udastsya domovitisya pro mirnu peredachu vladi Papski garnizoni bez boyu zalishili Orv yeto Viterbo Alatri Frozinone ta inshi oporni punkti u Lacio ta vidijshli do Rimu Komandir papskih zagoniv badenec Herman Kancler Papski vijska zajnyali stinu Avreliana sho otochuvala Rim Pid komanduvannyam generala znahodilasya Shvejcarska gvardiya a takozh Papski zuavi vsogo 13 157 soldativ Italijska armiya 19 veresnya pidijshla do stini Avreliana ta pochala oblogu Rimu nalichuvala blizko 50 tisyach osib 20 veresnya pislya trigodinnogo artobstrilu sardinski bersalyeri uvijshli u Rim cherez prolom u stini v rajoni Porta Pia 21 veresnya italijski vijska uvijshli u Leograd Pri vzyatti Rima zaginulo 49 italijskih soldativ ta oficeriv i 19 papskih zuaviv Zagibel majora Dzhakomo Paglari komandira 34 polku bersalyeriv u boyu pid Porta PiaNaslidkiProtyagom bagatoh rokiv rimo katolicka cerkva vidmovlyalasya viznavati zmini 1870 roku Rimske pitannya virishilosya lishe 1929 roku koli vnaslidok Lateranskih ugod Papa vidmovivsya vid pretenzij na teritoriyi poza Vatikanom GalereyaCya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu La breccia in una foto dell epoca La breccia monumento commemorativo 2023 Lapide recante i nomi degli uomini che morirono nell impresa Lapide che commemora il venticinquennio della separazione fra Stato e Chiesa Basamento della colonna commemorativa con iscrizione Capitello della colonna commemorativa PosilannyaLA GUERRA FRANCO PRUSSIANA SCONFITTA DI NAPOLEONE III PORTA PIA ROMA CAPITALE 5 lyutogo 2007 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z istoriyi Italiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi