Веттій Агорій Претекстат (лат. Vettius Agorius Praetextatus; 315 — 384) — державний діяч, науковець пізньої Римської імперії.
Веттій Агорій Претекстат | |
---|---|
лат. Vettius Agorius Praetextatus | |
Народився | 315 Рим |
Помер | 384 Рим |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | політик, науковець |
Знання мов | латина |
Посада | префект міста, префект преторія, проконсул, d і консул |
Військове звання | преторіанський префект |
Термін | 382—384 |
Конфесія | поганство |
Батько | Веттій Руфін |
У шлюбі з | Аконія Фабія Пауліна |
|
Життєпис
Походив з патриціанського роду. Син сенатора Веттія Руфіна, консула 323 року, та Агорії. Отримав гарну освіту, належав до найосвіченіших людей свого часу. Свою кар'єру розпочав як квестор. Протягом 340—350-х років послідовно обіймав посади куратора Етрурії та Умбрії та проконсула Лузітанії. Водночас став понтифіком Вести та Соле, і тавроболієм, жерцем (куріалом) Геркулеса, квіндецемвіром (одним із хранителів) Сивілльських книг.
У 362—364 роках, як проконсул керував провінцією Ахайя. На його прохання імператором були дозволені у провінції нічні поганські жертвоприношення, незважаючи на підтримку Валентиніаном I християнства. Тоді ж входив до жрецьких колегій Елевсінських містерій та Лібера.
У 367 році імператор Валентиніан I призначив Агорія префектом Риму. Під час своєї каденції вигнав антипапу Урсіна, повернувши папу Дамасія I. У 384 році став преторіанським префектом Італії, Іллірика та Африки. Домігся від Валентініана II едикту, який оголошував злочином руйнування поганських храмів і надавав право розслідувати ці злочини префекту Риму, повернути речі вкрадені з поганських храмів. Останнє Претекстат домовився доручити своєму другові Квінту Аврелію Симмаху.
Претекстат мав 2 великих будинки у Римі: один на Есквиліні (його великі сади сягали теперішнього району залізничного вокзалу Терміні), другий — на Авентинському пагорбі. Також йому належала величезна вілла поблизу сучасної Флоренції (Етрурія).
384 року його призначено консулом на 385 рік, але помер не вступивши на посаду.
Творчість
Агорій був знаним філологом та лінгвістом, робив багато латинських перекладів грецьких письменників та вчених, зокрема «Аналітику» Аристотеля. Власні твори Веттія Агорія не збереглися до тепер, про його погляди і біографії відомо з листів Сіммаха, праць Марцелліна, «Сатурналій» Макробія, деяких свідчень Боеція, двох анонімних текстів «Carmen adversus Flavianum» і «Carmen ad Senatorem», а також присвячених віршів його дружини Фабії Пауліни на надгробку Претекстата.
Джерела
- Alan Cameron: The Last Pagans of Rome. Oxford University Press, Oxford-New York 2011. (англ.)
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vettij Agorij Pretekstat lat Vettius Agorius Praetextatus 315 384 derzhavnij diyach naukovec piznoyi Rimskoyi imperiyi Vettij Agorij Pretekstatlat Vettius Agorius PraetextatusNarodivsya315 0315 RimPomer384 0384 RimKrayinaStarodavnij RimDiyalnistpolitik naukovecZnannya movlatinaPosadaprefekt mista prefekt pretoriya prokonsul d i konsulVijskove zvannyapretorianskij prefektTermin382 384KonfesiyapoganstvoBatkoVettij RufinU shlyubi zAkoniya Fabiya Paulina Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z patricianskogo rodu Sin senatora Vettiya Rufina konsula 323 roku ta Agoriyi Otrimav garnu osvitu nalezhav do najosvichenishih lyudej svogo chasu Svoyu kar yeru rozpochav yak kvestor Protyagom 340 350 h rokiv poslidovno obijmav posadi kuratora Etruriyi ta Umbriyi ta prokonsula Luzitaniyi Vodnochas stav pontifikom Vesti ta Sole i tavroboliyem zhercem kurialom Gerkulesa kvindecemvirom odnim iz hraniteliv Sivillskih knig U 362 364 rokah yak prokonsul keruvav provinciyeyu Ahajya Na jogo prohannya imperatorom buli dozvoleni u provinciyi nichni poganski zhertvoprinoshennya nezvazhayuchi na pidtrimku Valentinianom I hristiyanstva Todi zh vhodiv do zhreckih kolegij Elevsinskih misterij ta Libera U 367 roci imperator Valentinian I priznachiv Agoriya prefektom Rimu Pid chas svoyeyi kadenciyi vignav antipapu Ursina povernuvshi papu Damasiya I U 384 roci stav pretorianskim prefektom Italiyi Illirika ta Afriki Domigsya vid Valentiniana II ediktu yakij ogoloshuvav zlochinom rujnuvannya poganskih hramiv i nadavav pravo rozsliduvati ci zlochini prefektu Rimu povernuti rechi vkradeni z poganskih hramiv Ostannye Pretekstat domovivsya doruchiti svoyemu drugovi Kvintu Avreliyu Simmahu Pre tekstat mav 2 velikih budinki u Rimi odin na Eskvi lini jogo veliki sadi syagali teperishnogo rajonu zaliznichnogo vokzalu Termini drugij na Aven tinskomu pagorbi Takozh jomu nalezhala velichezna villa poblizu suchasnoyi Florenciyi Etruriya 384 roku jogo priznacheno konsulom na 385 rik ale pomer ne vstupivshi na posadu TvorchistAgorij buv znanim filologom ta lingvistom robiv bagato latinskih perekladiv greckih pismennikiv ta vchenih zokrema Analitiku Aristotelya Vlasni tvori Vettiya Agoriya ne zbereglisya do teper pro jogo poglyadi i biografiyi vidomo z listiv Simmaha prac Marcellina Saturnalij Makrobiya deyakih svidchen Boeciya dvoh anonimnih tekstiv Carmen adversus Flavianum i Carmen ad Senatorem a takozh prisvyachenih virshiv jogo druzhini Fabiyi Paulini na nadgrobku Pretekstata DzherelaAlan Cameron The Last Pagans of Rome Oxford University Press Oxford New York 2011 angl Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570