«Весня́ного ве́чора» (фр. Par un soir de printemps) — новела французького письменника Гі де Мопассана, видана в 1881 році. Сюжет розповідає про зневажену родичами стару діву, яку розчулили знаки уваги двох закоханих молодят. У цій новелі письменник звертає увагу на викривлені родинні зв'язки, егоїзм, нездатність співчувати, властиву щасливим людям. Мораль твору зобов'язує читача приділяти більше уваги самотнім, особливо літнім людям, а також вказує, що для виконання цього припису не потрібні великі жертви — достатньо звичайної повсякденної уваги.
Автор | Гі де Мопассан |
---|---|
Назва мовою оригіналу | фр. Par un soir de printemps |
Країна | Франція |
Мова | французька |
Жанр | новела |
Місце | Париж |
Укр. видавництво | Дніпро |
Видавництво | газета |
Видано | 7 травня 1881 |
Перекладач(і) | Максим Рильський |
Тип носія | на папері |
Попередній твір | Дядько Мілон |
Наступний твір | Сліпий |
Історія
Вперше ця новела була надрукована в газеті 7 травня 1881 року. Пізніше Гі де Мопассан використав сюжет цього твору у своєму дебютному романі «Життя». При написанні великих творів автор часто користувався вже опублікованими новелами як заготівками, які переробляв у новий сюжет, але «Весняного вечора» він використав майже дослівно, змінивши лише ім'я головного героя. У 1899 році письменник включив новелу до збірки . Український переклад твору здійснив Максим Рильський. В його перекладі новелу опублікували у видавництві «Дніпро» двічі: у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана (1969—1972) і двотомному виданні вибраних творів письменника (1990).
Сюжет
Жанна мала побратися зі своїм кузеном Жаком, а оскільки про це всі знали, спільний відпочинок не був для них чимось надзвичайним. Цього весняного вечора молодята гуляли у парку перед вікнами будинку стільки, скільки можуть гуляти лише безмежно закохані одне в одного люди. Наглядати за ними батьки призначили свою родичку тітоньку Лізон. Скромна, тиха жіночка, що завжди наче намагалася не привертати до себе уваги й дівувала вже не один десяток літ, була зневажена навіть малими дітьми. В її родині до собачки Лут ставилися прихильніше, ніж до вічно послужливої й невибагливої Лізон. Аж ось зачувши, як Жак питає в нареченої «Чи не замерзли твої ніжки?», терпляча Лізон уперше в житті заходиться плачем. До неї ніхто ніколи не виявляв такої уваги.
Джерела
- Гі де Мопассан Твори в восьми томах / ред. Д. В. Затонський — Київ: Дніпро, 1969—1972. — Т. 8.
- Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 594—598.
- Жизнь / Ги де Мопассан Жизнь. Милый друг. Новеллы. — М.: Художественная литература, 1970. — Библиотека всемирной литературы. Серия вторая. Т. 97. — С. 55—59.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vesnya nogo ve chora fr Par un soir de printemps novela francuzkogo pismennika Gi de Mopassana vidana v 1881 roci Syuzhet rozpovidaye pro znevazhenu rodichami staru divu yaku rozchulili znaki uvagi dvoh zakohanih molodyat U cij noveli pismennik zvertaye uvagu na vikrivleni rodinni zv yazki egoyizm nezdatnist spivchuvati vlastivu shaslivim lyudyam Moral tvoru zobov yazuye chitacha pridilyati bilshe uvagi samotnim osoblivo litnim lyudyam a takozh vkazuye sho dlya vikonannya cogo pripisu ne potribni veliki zhertvi dostatno zvichajnoyi povsyakdennoyi uvagi Vesnyanogo vechora AvtorGi de MopassanNazva movoyu originalufr Par un soir de printempsKrayinaFranciyaMovafrancuzkaZhanrnovelaMisceParizhUkr vidavnictvoDniproVidavnictvogazetaVidano7 travnya 1881Perekladach i Maksim RilskijTip nosiyana paperiPoperednij tvirDyadko MilonNastupnij tvirSlipijIstoriyaVpershe cya novela bula nadrukovana v gazeti 7 travnya 1881 roku Piznishe Gi de Mopassan vikoristav syuzhet cogo tvoru u svoyemu debyutnomu romani Zhittya Pri napisanni velikih tvoriv avtor chasto koristuvavsya vzhe opublikovanimi novelami yak zagotivkami yaki pereroblyav u novij syuzhet ale Vesnyanogo vechora vin vikoristav majzhe doslivno zminivshi lishe im ya golovnogo geroya U 1899 roci pismennik vklyuchiv novelu do zbirki Ukrayinskij pereklad tvoru zdijsniv Maksim Rilskij V jogo perekladi novelu opublikuvali u vidavnictvi Dnipro dvichi u vosmitomnomu zibranni tvoriv Gi de Mopassana 1969 1972 i dvotomnomu vidanni vibranih tvoriv pismennika 1990 SyuzhetZhanna mala pobratisya zi svoyim kuzenom Zhakom a oskilki pro ce vsi znali spilnij vidpochinok ne buv dlya nih chimos nadzvichajnim Cogo vesnyanogo vechora molodyata gulyali u parku pered viknami budinku stilki skilki mozhut gulyati lishe bezmezhno zakohani odne v odnogo lyudi Naglyadati za nimi batki priznachili svoyu rodichku titonku Lizon Skromna tiha zhinochka sho zavzhdi nache namagalasya ne privertati do sebe uvagi j divuvala vzhe ne odin desyatok lit bula znevazhena navit malimi ditmi V yiyi rodini do sobachki Lut stavilisya prihilnishe nizh do vichno posluzhlivoyi j nevibaglivoyi Lizon Azh os zachuvshi yak Zhak pitaye v narechenoyi Chi ne zamerzli tvoyi nizhki terplyacha Lizon upershe v zhitti zahoditsya plachem Do neyi nihto nikoli ne viyavlyav takoyi uvagi DzherelaGi de Mopassan Tvori v vosmi tomah red D V Zatonskij Kiyiv Dnipro 1969 1972 T 8 Gi de Mopassan Tvori K Dnipro 1990 T 2 S 594 598 Zhizn Gi de Mopassan Zhizn Milyj drug Novelly M Hudozhestvennaya literatura 1970 Biblioteka vsemirnoj literatury Seriya vtoraya T 97 S 55 59 ros