Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Весела Гора Весела Гора село в Україні у Луганській міській

Весела Гора (Слов'яносербський район)

Весела Гора (Слов'яносербський район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Весела Гора.

Весела Гора́  — село в Україні, у Луганській міській громаді Луганського району Луганської області. Населення становить 1197 осіб. З 2014 року перебуває в статусі тимчасово окупованої території України.

село Весела Гора
image
Благовіщинська церква у Веселій Горі
Благовіщинська церква у Веселій Горі
Країна image Україна
Область Луганська область
Район Луганський район
Громада Луганська міська громада
Код КАТОТТГ UA44060010050075271
Облікова картка Весела Гора 
Основні дані
Перша згадка 1775
Населення 1197
Площа 1,657 км²
Густота населення 722,39 осіб/км²
Поштовий індекс 93730
Телефонний код +380 6473
Географічні дані
Географічні координати 48°42′42″ пн. ш. 39°14′59″ сх. д. / 48.71167° пн. ш. 39.24972° сх. д. / 48.71167; 39.24972Координати: 48°42′42″ пн. ш. 39°14′59″ сх. д. / 48.71167° пн. ш. 39.24972° сх. д. / 48.71167; 39.24972
Середня висота
над рівнем моря 		52 м
Водойми р. Сіверський Донець
Місцева влада
Адреса ради 93730, с. Весела Гора, вул. Калініна, 5
Карта
image
image
Весела Гора
image
image
Весела Гора
Мапа

image Весела Гора у Вікісховищі

Географія

Село розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. Сусідні населені пункти: села Раївка (вище за течією Сіверського Донця) на південному заході, Обозне та Христове на північному сході, Паньківка (нижче за течією Сіверського Дінця) на сході, Привітне, Світле та місто Луганськ на південному сході, село Лиман на півдні.

Історія

Предтечею села був хутір Лікарський, відомий за картографічними джерелами з 1765 року, а перша згадка про який у письмових документах припадає на 1775 рік). Збереглися документи про те, як у Подонців'ї з'явився полковник розгромленої пугачовської армії Василь Журба (Злий), який зберігав прапор повстанців і портрет Омеляна Пугачова, проживаючи в слободі Староайдарській і на хуторі Лікарському. Звідси він таємно відвідував Білгород, Вороніж, Полтаву, Острогозьк, Черкаськ і Бахмут, говорив, що їздить «для высмотру разбежавшихся его партии людей». Для затримання полковника Журби було направлено дві розшукові команди, а Азовська губернська канцелярія завела секретну справу на 17 селян, які переховували повстанця, 13 з яких було направлено до каторги або переселено в райони нових прикордонних ліній на півдні між Дніпром і Азовським морем.

Власне село під назвою Весела Гора або Веселе (в офіційних документах до середини XIX століття фігурує другий варіант, а назва Лікарське зберігалась паралельно до початку XX століття) виникло близько середини 1770-х років як центр рангової дачі площею 9600 десятин землі, виділеної Азовською губернською канцелярією Костянтину Юзбаши (1724—17.09.1802?), що прибув у ці краї в серпні 1754 року у складі першої хвилі слов'яносербської міграції в чині капітана полку Йована Шевича. Уперше Весела Гора згадується в письмових джерелах у 1776 році, коли в ньому Ізюмським протопопом була закладена дерев'яна Благовіщенська церква, будівництво якої здійснювалося коштом місцевого поміщика — підполковника Волоського гусарського полку К. М. Юзбаша — і було завершене у травні 1777 року Першим священиком цієї церкви Білгородська єпархія призначила Афанасія Мерхалєвського. На той момент у Веселій Горі значиться 95 селянських подвір'їв. За переписом населення Азовської губернії 1778 р. у с. Весела Гора вже полковника Юзбаша проживало 595 осіб селян (315 — ч. с., 280 — ж. с.). У відставку К. М. Юзбаши виходив 1781 р., отримавши військовий чин бригадира і будучи нагородженим за 25-річну вислугу [ru]. За «Описом до Атласу Новоросійської губернії 1799 р.» у с. Веселому К. М. Юзбаша згадується дерев'яна церква, дерев'яний панський будинок з фруктовим садом, винокурний завод.

Після смерті бригадира і кавалера К. М. Юзбаши Веселу Гору (Веселе), разом з іншими селами (Олександрівкою, Раївкою, Єлисаветівкою), було успадковано його сином — відставним секунд-майором Бахмутського гусарського полку Олександром Костянтиновичем Юзбаши (до його смерті близько 1827—1828 р.).

Щонайменше від початку 1830-х років Весела Гора стає володінням штаб-ротмістрши Олени Родіонівни Нілус (1812—19.11.1888). Саме вона наділила 1400 десятин землі для 350 душ колишніх своїх кріпосних селян (відтепер тимчасовозобов'язаних) містечка Веселогорськ, що зафіксовано в документах від 20 листопада 1862 р..Цією ж власницею у Веселій Горі були побудовані цегляні поміщицький будинок і церква (1839 року, а стару дерев'яну церковну споруду продали у Верхні Сотні)). 1864 р. у Веселій Горі було побудовано новий винокурний завод, що діяв до 1917 року.

Станом на 1859 рік у власницькому селі Веселогірське (Лікарське, Веселе) Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії було 93 селянських подвір'я, у яких проживало 817 селян (404 чоловіки та 413 жінок), існували православна церква, завод, переправа через річку Донець.

У 1860-х роках, помістя з центром у Веселій Горі перейшло ще одному з нащадків перших слов'яносербів — спадкоємному дворянинові Петру Вікторовичу Голубу, якого можна вважати одним з найуспішніших господарів-поміщиків Слов'яносербського повіту, у всякому разі для періоду 1880-х років. Це засвідчують численні статистичні матеріали, що демонструють високі, почасти найкращі в повіті, показники розвитку його економії. По смерті П. В. Голуба помістя спільно успадкували його діти — Митрофан (1868—1912), Дмитро, Микола, Петро (1869—1905), Олена, Катерина (1870 р. н., заміж. Булацель і Чвалінська) й Анастасія (1872 р. н., заміж. Гарнієр), яким воно належало до 1917 р. Втім на початку ХХ ст. різні ділянки цього землеволодіння почали продаватися іншим власникам. В цей період містечко Веселогорськ нараховувало 1100 мешканців.

image
Краєвид на Луганську електростанцію, що розташована у місті Щастя) біля села Весела Гора

Станом на 1886 рік у містечку, яке було центромі Веселогірської волості, мешкало 845 осіб, налічувалось 154 двори, існували православна церква, школа, лавка, винокурний завод, паровий млин, відбувалось 2 щорічних ярмарки.

Війна на сході України

Докладніше: Війна на сході України та Бої за Щастя

У 2014 році біля селища точилися бойові дії. 15 червня 2014 року село було звільнене від проросійських збройних формувань.

5 вересня 2014 року під Веселою Горою та Цвітними Пісками відбувалися одні з найважчих боїв в історії російсько-української війни. Тоді Україна втратила майже півсотні своїх захисників України. Саме в цей день в засідку потрапила колона батальйону «Айдар». Колону «Айдару» зупинили на блокпосту напроти автобусної зупинки «Весела гора», і, дізнавшись назву батальйону, російські формування відкрили вогонь на ураження. За словами Олексія Мільчакова, російського нациста і учасника засідки, шістьох поранених українських бійців стратили на місці. Всього українські сили втратили загиблими та зниклими безвісти понад 40 чоловік.

Докладніше: Засідка під Веселою Горою та Катування та вбивства військовополонених під час війни на сході України

Від початку вересня 2014 року Весела Гора перебуває під контролем бойовиків та російських військових.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 1197 осіб, з них 26,07% зазначили рідною українську мову, а 73,93% — російську.

Примітки

  1. [1] Литвиненко Р. Історія села Весела Гора на Луганщині: історична пам’ять і документована реальність // Історичні і політологічні дослідження. — Спецвипуск: доп. на міжнар. наук.-практич. конф. «Трансформації історичної пам’яті». — Вінниця, 2018. — С. 211-218.ґ
  2. Лисянский А. С. Эхо крестьянских войн // Неизвестное об известном. — Донецк: Донбасс, 1978. — С. 69
  3. [2] Литвиненко Р. О. Село Весела Гора на Луганщині: історія назв і адміністративного статусу // Грані історії: зб. наук. праць. Спеціальний випуск — матер. ІІ-ї Всеукраїнської наук.-практич. конф. «Бахмутська старовина: краєзнавчі дослідження — 2018». — Слов’янськ, 2018. — Вип. 1 (9). — С. 97-103
  4. Феодосій (Макарьевский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. — Катеринослав, 1880. — Вып. 2. — С. 161.
  5. Джерела до історії населених пунктів Донеччини XVI–XVIII ст. — Донецьк, 2009. — С. 22.
  6. Подов В. И. Донбасс. Век XVIII. — Луганськ: Світлиця, 1998. — С. 56
  7. [3]
  8. Джерела до історії населених пунктів Донеччини XVI–XVIII ст. — Донецьк, 2009. — С. 112.
  9. Подов В. И. Донбасс. Век XVIII. — Луганск: Світлиця, 1998. — С. 56
  10. Державний архів Луганської області. — Ф. 106. — Оп. 5. — Спр. 237
  11. Справочная книга Екатеринославской Епархии. — Екатеринослав, 1908. — С. 1004
  12. Сборник статистических сведений по Екатеринославской губернии. — Вып. 3: Славяносербский уезд. — Екатеринослав, 1886. — С. 129
  13. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2252) (рос. дореф.)
  14. Сборник статистических сведений по Екатеринославской губернии. — Вып. 3: Славяносербский уезд. — Екатеринослав, 1886. — Ч. ІІ
  15. Державний архів Луганської області. — Ф. 106. — Оп. 1. — Спр. 725; 851; 982; 985; 993 та ін.
  16. Россия. Полное географическое описание нашего отечества. — СПб, 1910. — Т. 14 . — С. 858.
  17. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  18. Підлий злочин Росії: роковини боїв під Веселою Горою і Цвітними Пісками
  19. . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2015.

Див. також

Посилання

  • Погода в селі Весела Гора
image Це незавершена стаття про Луганську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vesela Gora Vesela Gora selo v Ukrayini u Luganskij miskij gromadi Luganskogo rajonu Luganskoyi oblasti Naselennya stanovit 1197 osib Z 2014 roku perebuvaye v statusi timchasovo okupovanoyi teritoriyi Ukrayini selo Vesela Gora Blagovishinska cerkva u Veselij GoriBlagovishinska cerkva u Veselij Gori Krayina Ukrayina Oblast Luganska oblast Rajon Luganskij rajon Gromada Luganska miska gromada Kod KATOTTG UA44060010050075271 Oblikova kartka Vesela Gora Osnovni dani Persha zgadka 1775 Naselennya 1197 Plosha 1 657 km Gustota naselennya 722 39 osib km Poshtovij indeks 93730 Telefonnij kod 380 6473 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 42 42 pn sh 39 14 59 sh d 48 71167 pn sh 39 24972 sh d 48 71167 39 24972 Koordinati 48 42 42 pn sh 39 14 59 sh d 48 71167 pn sh 39 24972 sh d 48 71167 39 24972 Serednya visota nad rivnem morya 52 m Vodojmi r Siverskij Donec Misceva vlada Adresa radi 93730 s Vesela Gora vul Kalinina 5 Karta Vesela Gora Vesela Gora Mapa Vesela Gora u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na pravomu berezi richki Siverskij Donec Susidni naseleni punkti sela Rayivka vishe za techiyeyu Siverskogo Doncya na pivdennomu zahodi Obozne ta Hristove na pivnichnomu shodi Pankivka nizhche za techiyeyu Siverskogo Dincya na shodi Privitne Svitle ta misto Lugansk na pivdennomu shodi selo Liman na pivdni IstoriyaPredtecheyu sela buv hutir Likarskij vidomij za kartografichnimi dzherelami z 1765 roku a persha zgadka pro yakij u pismovih dokumentah pripadaye na 1775 rik Zbereglisya dokumenti pro te yak u Podonciv yi z yavivsya polkovnik rozgromlenoyi pugachovskoyi armiyi Vasil Zhurba Zlij yakij zberigav prapor povstanciv i portret Omelyana Pugachova prozhivayuchi v slobodi Staroajdarskij i na hutori Likarskomu Zvidsi vin tayemno vidviduvav Bilgorod Voronizh Poltavu Ostrogozk Cherkask i Bahmut govoriv sho yizdit dlya vysmotru razbezhavshihsya ego partii lyudej Dlya zatrimannya polkovnika Zhurbi bulo napravleno dvi rozshukovi komandi a Azovska gubernska kancelyariya zavela sekretnu spravu na 17 selyan yaki perehovuvali povstancya 13 z yakih bulo napravleno do katorgi abo pereseleno v rajoni novih prikordonnih linij na pivdni mizh Dniprom i Azovskim morem Vlasne selo pid nazvoyu Vesela Gora abo Vesele v oficijnih dokumentah do seredini XIX stolittya figuruye drugij variant a nazva Likarske zberigalas paralelno do pochatku XX stolittya viniklo blizko seredini 1770 h rokiv yak centr rangovoyi dachi plosheyu 9600 desyatin zemli vidilenoyi Azovskoyu gubernskoyu kancelyariyeyu Kostyantinu Yuzbashi 1724 17 09 1802 sho pribuv u ci krayi v serpni 1754 roku u skladi pershoyi hvili slov yanoserbskoyi migraciyi v chini kapitana polku Jovana Shevicha Upershe Vesela Gora zgaduyetsya v pismovih dzherelah u 1776 roci koli v nomu Izyumskim protopopom bula zakladena derev yana Blagovishenska cerkva budivnictvo yakoyi zdijsnyuvalosya koshtom miscevogo pomishika pidpolkovnika Voloskogo gusarskogo polku K M Yuzbasha i bulo zavershene u travni 1777 roku Pershim svyashenikom ciyeyi cerkvi Bilgorodska yeparhiya priznachila Afanasiya Merhalyevskogo Na toj moment u Veselij Gori znachitsya 95 selyanskih podvir yiv Za perepisom naselennya Azovskoyi guberniyi 1778 r u s Vesela Gora vzhe polkovnika Yuzbasha prozhivalo 595 osib selyan 315 ch s 280 zh s U vidstavku K M Yuzbashi vihodiv 1781 r otrimavshi vijskovij chin brigadira i buduchi nagorodzhenim za 25 richnu vislugu ru Za Opisom do Atlasu Novorosijskoyi guberniyi 1799 r u s Veselomu K M Yuzbasha zgaduyetsya derev yana cerkva derev yanij panskij budinok z fruktovim sadom vinokurnij zavod Pislya smerti brigadira i kavalera K M Yuzbashi Veselu Goru Vesele razom z inshimi selami Oleksandrivkoyu Rayivkoyu Yelisavetivkoyu bulo uspadkovano jogo sinom vidstavnim sekund majorom Bahmutskogo gusarskogo polku Oleksandrom Kostyantinovichem Yuzbashi do jogo smerti blizko 1827 1828 r Shonajmenshe vid pochatku 1830 h rokiv Vesela Gora staye volodinnyam shtab rotmistrshi Oleni Rodionivni Nilus 1812 19 11 1888 Same vona nadilila 1400 desyatin zemli dlya 350 dush kolishnih svoyih kriposnih selyan vidteper timchasovozobov yazanih mistechka Veselogorsk sho zafiksovano v dokumentah vid 20 listopada 1862 r Ciyeyu zh vlasniceyu u Veselij Gori buli pobudovani ceglyani pomishickij budinok i cerkva 1839 roku a staru derev yanu cerkovnu sporudu prodali u Verhni Sotni 1864 r u Veselij Gori bulo pobudovano novij vinokurnij zavod sho diyav do 1917 roku Stanom na 1859 rik u vlasnickomu seli Veselogirske Likarske Vesele Slov yanoserbskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi bulo 93 selyanskih podvir ya u yakih prozhivalo 817 selyan 404 choloviki ta 413 zhinok isnuvali pravoslavna cerkva zavod pereprava cherez richku Donec U 1860 h rokah pomistya z centrom u Veselij Gori perejshlo she odnomu z nashadkiv pershih slov yanoserbiv spadkoyemnomu dvoryaninovi Petru Viktorovichu Golubu yakogo mozhna vvazhati odnim z najuspishnishih gospodariv pomishikiv Slov yanoserbskogo povitu u vsyakomu razi dlya periodu 1880 h rokiv Ce zasvidchuyut chislenni statistichni materiali sho demonstruyut visoki pochasti najkrashi v poviti pokazniki rozvitku jogo ekonomiyi Po smerti P V Goluba pomistya spilno uspadkuvali jogo diti Mitrofan 1868 1912 Dmitro Mikola Petro 1869 1905 Olena Katerina 1870 r n zamizh Bulacel i Chvalinska j Anastasiya 1872 r n zamizh Garniyer yakim vono nalezhalo do 1917 r Vtim na pochatku HH st rizni dilyanki cogo zemlevolodinnya pochali prodavatisya inshim vlasnikam V cej period mistechko Veselogorsk narahovuvalo 1100 meshkanciv Krayevid na Lugansku elektrostanciyu sho roztashovana u misti Shastya bilya sela Vesela Gora Stanom na 1886 rik u mistechku yake bulo centromi Veselogirskoyi volosti meshkalo 845 osib nalichuvalos 154 dvori isnuvali pravoslavna cerkva shkola lavka vinokurnij zavod parovij mlin vidbuvalos 2 shorichnih yarmarki Vijna na shodi Ukrayini Dokladnishe Vijna na shodi Ukrayini ta Boyi za Shastya U 2014 roci bilya selisha tochilisya bojovi diyi 15 chervnya 2014 roku selo bulo zvilnene vid prorosijskih zbrojnih formuvan 5 veresnya 2014 roku pid Veseloyu Goroyu ta Cvitnimi Piskami vidbuvalisya odni z najvazhchih boyiv v istoriyi rosijsko ukrayinskoyi vijni Todi Ukrayina vtratila majzhe pivsotni svoyih zahisnikiv Ukrayini Same v cej den v zasidku potrapila kolona bataljonu Ajdar Kolonu Ajdaru zupinili na blokpostu naproti avtobusnoyi zupinki Vesela gora i diznavshis nazvu bataljonu rosijski formuvannya vidkrili vogon na urazhennya Za slovami Oleksiya Milchakova rosijskogo nacista i uchasnika zasidki shistoh poranenih ukrayinskih bijciv stratili na misci Vsogo ukrayinski sili vtratili zagiblimi ta zniklimi bezvisti ponad 40 cholovik Dokladnishe Zasidka pid Veseloyu Goroyu ta Katuvannya ta vbivstva vijskovopolonenih pid chas vijni na shodi Ukrayini Vid pochatku veresnya 2014 roku Vesela Gora perebuvaye pid kontrolem bojovikiv ta rosijskih vijskovih NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya sela stanovilo 1197 osib z nih 26 07 zaznachili ridnoyu ukrayinsku movu a 73 93 rosijsku Primitki 1 Litvinenko R Istoriya sela Vesela Gora na Luganshini istorichna pam yat i dokumentovana realnist Istorichni i politologichni doslidzhennya Specvipusk dop na mizhnar nauk praktich konf Transformaciyi istorichnoyi pam yati Vinnicya 2018 S 211 218 g Lisyanskij A S Eho krestyanskih vojn Neizvestnoe ob izvestnom Doneck Donbass 1978 S 69 2 Litvinenko R O Selo Vesela Gora na Luganshini istoriya nazv i administrativnogo statusu Grani istoriyi zb nauk prac Specialnij vipusk mater II yi Vseukrayinskoyi nauk praktich konf Bahmutska starovina krayeznavchi doslidzhennya 2018 Slov yansk 2018 Vip 1 9 S 97 103 Feodosij Makarevskij Materialy dlya istoriko statisticheskogo opisaniya Ekaterinoslavskoj eparhii Katerinoslav 1880 Vyp 2 S 161 Dzherela do istoriyi naselenih punktiv Donechchini XVI XVIII st Doneck 2009 S 22 Podov V I Donbass Vek XVIII Lugansk Svitlicya 1998 S 56 3 Dzherela do istoriyi naselenih punktiv Donechchini XVI XVIII st Doneck 2009 S 112 Podov V I Donbass Vek XVIII Lugansk Svitlicya 1998 S 56 Derzhavnij arhiv Luganskoyi oblasti F 106 Op 5 Spr 237 Spravochnaya kniga Ekaterinoslavskoj Eparhii Ekaterinoslav 1908 S 1004 Sbornik statisticheskih svedenij po Ekaterinoslavskoj gubernii Vyp 3 Slavyanoserbskij uezd Ekaterinoslav 1886 S 129 Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih Del Obrabotan redaktorom I Vilsonom 1859 IV 452 s stor 2252 ros doref Sbornik statisticheskih svedenij po Ekaterinoslavskoj gubernii Vyp 3 Slavyanoserbskij uezd Ekaterinoslav 1886 Ch II Derzhavnij arhiv Luganskoyi oblasti F 106 Op 1 Spr 725 851 982 985 993 ta in Rossiya Polnoe geograficheskoe opisanie nashego otechestva SPb 1910 T 14 S 858 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Pidlij zlochin Rosiyi rokovini boyiv pid Veseloyu Goroyu i Cvitnimi Piskami Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 lyutogo 2015 Div takozhVeselogirska volost Slov yanoserbskij povit Slov yanoserbskij rajonPosilannyaPogoda v seli Vesela Gora Ce nezavershena stattya pro Lugansku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ