Верхньоще лепна пазуха лат sinus maxilliaris га йморова пазуха sinus Highmori парна пазуха найбільша з навколоносових па

Верхньоще́лепна пазуха (лат. sinus maxilliaris), га́йморова пазуха (sinus Highmori) — парна пазуха, найбільша з навколоносових пазух. Має пірамідоподібну форму, сполучується із середнім носовим ходом остеомеатальним комплексом. Відкриття верхньощелепної пазухи і її перший анатомічний малюнок приписуються Леонардо да Вінчі, але справжнім її першовідкривачем вважається британський хірург , що детально описав її в 1651 році.

Деталі
Розташування верхньощелепних пазух (позначені блакитним)
Ліва верхньощелепна кістка, вигляд зсередини. Верхньощелепна пазуха позначена червоним.
Артерія	,
Нерв	, , ,
Ідентифікатори
Латина	sinus maxilliaris
MeSH	D008443
TA98	A02.1.12.023
TA2	780
FMA	57715
*Анатомічна термінологія* [редагувати у Вікіданих]

Будова

Є найбільшою повітряною порожниною в кістках черепа. Розташована в тілі верхньощелепної кістки, має кілька закутків (recessi): альвеолярний (спрямований донизу, обмежений альвеолярним відростком верхньощелепної кістки), іноді піднебінний (видається в тверде піднебіння), і рідше виличний (спрямований вбік, обмежений виличною кісткою) і підочноямковий (спрямований догори, обмежений нижньою очноямковою поверхнею верхньощелепної кістки). Медіальна стінка складається переважно з хряща. У верхній частині медіальної стінки розташований розтвір (hiatus maxillaris), що відкривається в латеральної стінки порожнини носа. Розтвір верхньощелепної пазухи має бл. 2,4 мм у діаметрі і частіше овальну чи щілиноподібну форму.

Внутрішні стінки пазухи вислані , війки якого коливаються в напрямку розтвору. Ця вистилка відома як , гістологічно вона являє собою біламінарну (двошарову) мембрану з клітинами на внутрішній стороні і періостом на кістковій стороні. Розміри пазухи можуть бути різними, навіть в однієї людини об'єм правої і лівої може відрізнятися. Висота може бути від 2 до 4,3 см, ширина — від 1,5 до 3 см, об'єм — у межах 2,5-30 мм³ (частіше 10-20 мм³).

Стінки

У пазусі розрізняють такі стінки:

медіальна стінка — прилягає до носа (у ній розташований hiatus maxillaris), має зазвичай чотирикутну форму, у нижніх відділах товстіша, ніж у верхніх, на деяких ділянках замість кістки може бути одна слизова, що прилягає до слизової носа (такі ділянки називають фонтанелями);
верхня — має трикутну форму, містить нижньоочноямковий канал (canalis infraorbitalis, у ньому проходить ), що відкривається в порожнину отвором (foramen infraorbitale);
передньо-латеральна — частіше за все має трикутну форму, утворюється передньою поверхнею верхньої щелепи;
задньо-латеральна — має багатокутну форму, тонка, і з'єднуючись з передньо-латеральною і верхньою, утворює верхівку пазухи, спрямовану дозаду;
нижня — вузька смужка кістки верхньої щелепи.

Передньо-латеральна і медіальна стінки сполучуються між собою, утворюючи кістковий виступ — мис (carina).

Розвиток

Є найпершою пазухою, що починає розвиватися в плода, спочатку має форму мілкої борозни. При народженні розміри в середньому 7×4×4 мм. Щорічно збільшується приблизно на 2 мм у висоту і на 3 мм в ширину, завершує ріст приблизно у віці 17-18 років.

Клінічне значення

Гайморит

Найпоширенішою патологією верхньощелепної пазухи є її запалення — гайморит (верхньощелепний синусит). Симптомами гаймориту є головний біль, зазвичай на стороні запаленої пазухи, носові чи глоткові виділення з неприємним запахом, інші ознаки інфекції, такі як гарячка і слабість. Шкіра в ділянці пазухи чутлива, гаряча, червона внаслідок запалювального процесу. На рентгенограмі в нормі півпрозорої для променів пазухи присутні помутніння: внаслідок скупчення слизу.

Частому виникненню гаймориту сприяють близьке розташування верхньощелепної пазухи до лобової пазухи, переднього решітчастого лабіринту, а також верхніх зубів, звідки легко поширюється інфекція. Перебіг хвороби ускладнюється тим, що розтвір пазухи, що сполучує її з носовою порожниною, розташований надто високо, тому природний відтік умісту утруднений. Нерідко причиною гаймориту стають захворювання зубів верхньої щелепи. Частота випадків запалення пазухи з такою етіологією (одонтогенний гайморит) становить 3-24 % (залежно від методики підрахунку) від загальної кількості.

Ороантральне сполучення

— патологічне сполучення (нориця) між верхньощелепною пазухою і порожниною рота. Виникає при пошкодженні структур, що розділяють ці порожнини.

Ризик нориці підвищується з віком: пазуха розширюється і оточує корені задніх зубів, проникає в тіло виличної кістки. У випадку втрати молярів пазуха може розширитися ще дальше, роблячи дуже тонкою нижню стінку.

Лікування

Для лікування патологій хірургічним шляхом застосовується — розтин верхньощелепної пазухи з наступним видаленням гною, слизу та іншородних тіл.

Примітки

Черкасов В. Г. та ін. Череп // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010. — P. 33.
Human Anatomy, Jacobs, Elsevier, 2008, page 209—210
Merriam-Webster's Medical Desk Dictionary Revised Ed. 2002, pg 49.
Bell, G.W., et al. Maxillary sinus disease: diagnosis and treatment, British Dental Journal 210, 113—118 (2011) at http://www.nature.com/bdj/journal/v210/n3/full/sj.bdj.2011.47.html
Illustrated Anatomy of the Head and Neck, Fehrenbach and Herring, Elsevier, 2012, page 67
Kiran Kumar Krishanappa, Salian; Eachempati, Prashanti; Kumbargere Nagraj, Sumanth; Shetty, Naresh Yedthare; Moe, Soe; Aggarwal, Himanshi; Mathew, Rebecca J (16 серпня 2018). Interventions for treating oro‐antral communications and fistulae due to dental procedures. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2018 (8): CD011784. doi:10.1002/14651858.CD011784.pub3. ISSN 1469-493X. PMC 6513579. PMID 30113083.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верхньощелепна пазуха

Верхньощелепна пазуха на рентгенограмі черепа
lesson9 у підручнику «The Anatomy Lesson» Веслі Нормана (Джорджтаунський університет) (latnasalwall3, nasalcavitfrontsec)
Maxillary Sinus: Normal Anatomy & Variants at http://uwmsk.org/sinusanatomy2/Maxillary-Normal.html
Cancer in the maxillary sinus, Stanford University at http://cancer.stanford.edu/headneck/sinus/sinus_max.html

[1] Черкасов В. Г. та ін. Череп // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010. — P. 33.

[:2-2] Human Anatomy, Jacobs, Elsevier, 2008, page 209—210

[3] Merriam-Webster's Medical Desk Dictionary Revised Ed. 2002, pg 49.

[:1-4] Bell, G.W., et al. Maxillary sinus disease: diagnosis and treatment, British Dental Journal 210, 113—118 (2011) at http://www.nature.com/bdj/journal/v210/n3/full/sj.bdj.2011.47.html

[:0-5] Illustrated Anatomy of the Head and Neck, Fehrenbach and Herring, Elsevier, 2012, page 67

[6] Kiran Kumar Krishanappa, Salian; Eachempati, Prashanti; Kumbargere Nagraj, Sumanth; Shetty, Naresh Yedthare; Moe, Soe; Aggarwal, Himanshi; Mathew, Rebecca J (16 серпня 2018). Interventions for treating oro‐antral communications and fistulae due to dental procedures. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2018 (8): CD011784. doi:10.1002/14651858.CD011784.pub3. ISSN 1469-493X. PMC 6513579. PMID 30113083.