Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Верхньосалтівський археологічний комплекс городище і катакомбний могильник пам ятка археології національного значення ох

Верхньосалтівський археологічний комплекс

Верхньосалтівський археологічний комплекс

Верхньосалтівський археологічний комплекс — городище і катакомбний могильник, пам'ятка археології національного значення, охоронний № 200017-Н, взятий під охорону держави Постановою КМУ № 928 від 03.09.2009.

Верхньосалтівський археологічний комплекс
image
Городище в с. Верхній Салтів
Статуспам'ятка археології національного значення
Країнаimage Україна
РегіонХарківська область, Чугуївський район
Населений пунктВерхній Салтів
Типгородище, катакомбний могильник
Історія
Датуваннясередина VIII – середина XVIII ст. н. е.
image
image
Верхньосалтівський археологічний комплекс

Датування

Середина VIII — середина XVIII ст. н. е.

Площа

Загальна площа городища ≈4,0 га, єдиного дворища ≈0,6 га. Територія могильників не визначена.

Розташування

Комплекс розташований на високому правому березі Сіверського Донця в селі Верхній Салтів Чугуївського району Харківської області. Городище розміщується у східній частині села, могильник — на північних околицях села.

Історія дослідження

Городище згадується в писемних джерелах ще в середині 16 ст. Початок дослідженням поклали роботи Миколи Макаренка (1905 р.) та Василя Бабенко (1906). В середині 20 ст. (1947—1948 рр.) їх відновив Семен Семенов-Зусер. Масштабні роботи проводилися загоном Р. І. Ветштейн, яка працювала в складі експедиції ІА УРСР на чолі з Дмитром Березовцем. У 1997—2002 роботи на городищі проводила Н. В. Чернігова (1997 р. — в складі Середньовічної експедиції Харківського педуниверситету ім. Г. С. Сковороди під загальним керівництвом В. В. Колоди, а з 1998 — самостійна експедиція ХНУ ім. В. Н. Каразіна). У 2004 р. невеликі роботи провів Г. Є. Свистун, який керував окремим дослідницьким загоном Середньовічної експедиції Харківського педуніверситету (загальний керівник — В. В. Колода). На початку нашого століття проводилися ґрунтознавчі дослідження (В. В. Колода, Ф. М. Лисецький, Ю. Г. Чендєв).

Опис

Археологічний комплекс в с. Верхній Салтів складається із городища та катакомбного могильника. Городище має в плані вид сегменту, обмеженого зі сходу лінію берега Печенізького водосховища, а із західного за північного боків — глибоким яром. Із півночі на південь дугою йдуть три захисні лінії ранньосередньовічного укріплення, створеного за системою «рів — ґрунтовий вал». Два зовнішні вали були суто ґрунтовими, поверх яких створювалася в закладній техніці дерев'яна стіна. Внутрішня лінія оборони — цитадель — мала кам'яно-ґрунтову основу валу, поверх якого була дерев'яна конструкція, яка мала додаткове глиняне обмазування.  Захисна лінія фортеці нового часу (17 століття) із частоколом та дерев'яними вежами була поставлена на середню лінію ранньосередньовічної оборони. Додаткова зовнішня захисна лінія збереглась лише рештками рову у своїй північній частині.

На теперішній час на городищі досліджено ≈1500 м2, рештки оборонних споруд, виявлено 6 жител та ряд господарчих ям, що відносяться до періоду салтівської археологічної культури (середина VIII — середина X ст.)

Потужність культурного шару на різних ділянках дворища сягає 80 см, він слабо насичений артефактами салтівської культури та слобожанського часу. Рештки захисних споруд збереглися фрагментарно (головним чином у північній частині). Вали зараз мають висоту 1-1,5 м, рови збереглися на глибину до 1 м.

В катакомбному могильнику територіально виділено (локалізовано чотири частини (могильник-I — могильник-IV). Зараз найбільш доступним для дослідження є так званий Могильник-V, який розташований практично на північній околиці с. Верхній Салтів (вздовж східного борту Нетечинського яру) за 700 м на захід від городища.

Сучасне використання

З XIX ст. східні схили яру, що відрізав узвишшя з городищем від плато, починають забудовуватися приватними садибами, а з кінця XX ст. приватна забудова починається і на самому дворищі городища (на цитаделі).

Примітки

  1. Макаренко Н. Е. Отчёт об археологических исследованиях в Харьковской и Воронежской губерниях в 1905 г. / Н. Е. Макаренко // Известия археологической комиссии. — 1906. — Вып. 19.
  2. Бабенко А. В. Раскопки катакомбного могильника в Верхнем Салтове, Волчанского уезда, Харьковской губ. / В. А. Бабенко // Труды Харьковской комиссии по устройству XIII Археологического съезда в г. Екатеринославе. — Харьков: Печатное дело, 1905. — С. 547—577.
  3. Семенов-Зусер С. А. Дослідження Салтівського могильника / С. А. Семенов-Зусер // Археогічні пам'ятки УРСР. — 1952. — Т. 3. — С. 271—284.
  4. Колода В. В. Паспорт об'єкта культурної спадщини. Верхньосалтівський археологічний комплекс: городище, могильник катакомбний / ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини». — 2016.
  5. Чернигова Н. В. Исследование Верхнесалтовского городища / Н. В. Чернигова // АВУ 2000—2001. — Київ: ІА НАН України, 2002. — С. 254—256.
  6. Колода В. В. Исследование раннесредневековых катакомбных погребений близ с. Верхний Салтов в 1996 г. / В. В. Колода //  Хазарский альманах. — Киев–Харьков, 2004. — Т. 3. — С. 213—241.
  7. Свистун Г. Е. Фортификация городища Верхний Салтов / Г. Е. Свистун // Степи Европы в эпоху средневековья. — Хазарское время. — Сборник научных работ. — Донецк: ИА НАН України–ДонНУ, 2009. — Т. 7. — С.459–478.

Джерела та література

  1. Аксёнов В. С. Обряд обезвреживания погребённых в Верхнесалтовском и Рубежанском могильниках Салтово-маяцкой культуры / В. С. Аксёнов // Российская археология. — 2002а. — № 3. — С. 98–104.
  2. Аксёнов В. С. К вопросу о количестве катакомбных могильников у с. Верхний Салтов / В. С. Аксёнов // Проблемы археологии Восточной Европы. К 85-летию Бориса Андреевича Шрамко. — Харьков: Курсор, 2008. — С. 19–27.
  3. Горбаненко С. А., Колода В. В. Сільське господарство на слов'яно-хозарському порубіжжі. — К.: Інститут археології НАН України, 2013. — С. 19–21, 49–68, 75–116, 184—188.
  4. Заселение черкасами Салтовского и Чугуевского уездов в 1660—1667 годах. — Харьков: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2011. — 87 с.
  5. Іченська (Пархоменко) О. В. Цитадель Салтівського городища / О. В. Іченська (Пархоменко) // Археологія. — 1980. — № 34. — С. 101—109.
  6. Колода В. В. Житло раннього середньовіччя у Верхньому Салтові  / В. В. Колода // Археологія. — 2000. — № 4. — С. 40–54.
  7. Колода В. В., Горбаненко С. А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне. — К.: Институт археологии НАН Украины, 2010. — С. 14–16, 45–76, 108—158.
  8. Колода В. В. Так починався Верхній Салтів / В. В. Колода // Харьковский исторический альманах 2007—2009. — Харьков: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2010а. — С. 4–11.
  9. Покровский А. М. Верхне-Салтовский могильник / А. М. Покровский // Труды XII АС. — М., 1905. — Т. I. — С. 465—491.
  10. Хоружая М. В. Катакомбные запхоронения Верхнесалтовского могильника (раскопа 1984 года) / М. В. Хоружая // Степи Европы в эпоху средневековья. — Т. 7. — Хазарское время. — Сборник научных работ. — Донецк: ИА НАН України–ДонНУ, 2009. — С.259–294.
  11. Хоружая М. В. Детские погребения из катакомб Верхнее-Салтовского археологического комплекса (попытка половозрастной и социальной интерпретации) / М. В. Хоружая // Древности 2014—2015. — Вып. 13. — Харьков: ХИАО; ООО «НТМТ», 2015. — С. 257—274.
  12. Чернігова Н. В. Бабенко В. О. та дослідження археологічного комплексу в с. Верхній Салтів / Н. В. Чернігова // Археологія. — 2000. — № 4. — С. 116—120.
  13. Шрамко Б. А. Древности Северского Донца. — Харьков: Издательство Харьковского университета, 1962. — С. 265—271, 273, 276, 289, 290, 309.
  14. Шрамко Б. А., Михеев В. К., Грубник-Буйнова Л. П. Справочник по археологии Украины. Харьковская область. — К.: Наукова думка, 1977. — С. 66.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Verhnosaltivskij arheologichnij kompleks gorodishe i katakombnij mogilnik pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennya ohoronnij 200017 N vzyatij pid ohoronu derzhavi Postanovoyu KMU 928 vid 03 09 2009 Verhnosaltivskij arheologichnij kompleksGorodishe v s Verhnij SaltivStatuspam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennyaKrayina UkrayinaRegionHarkivska oblast Chuguyivskij rajonNaselenij punktVerhnij SaltivTipgorodishe katakombnij mogilnikIstoriyaDatuvannyaseredina VIII seredina XVIII st n e Verhnosaltivskij arheologichnij kompleksDatuvannyaSeredina VIII seredina XVIII st n e PloshaZagalna plosha gorodisha 4 0 ga yedinogo dvorisha 0 6 ga Teritoriya mogilnikiv ne viznachena RoztashuvannyaKompleks roztashovanij na visokomu pravomu berezi Siverskogo Doncya v seli Verhnij Saltiv Chuguyivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Gorodishe rozmishuyetsya u shidnij chastini sela mogilnik na pivnichnih okolicyah sela Istoriya doslidzhennyaGorodishe zgaduyetsya v pisemnih dzherelah she v seredini 16 st Pochatok doslidzhennyam poklali roboti Mikoli Makarenka 1905 r ta Vasilya Babenko 1906 V seredini 20 st 1947 1948 rr yih vidnoviv Semen Semenov Zuser Masshtabni roboti provodilisya zagonom R I Vetshtejn yaka pracyuvala v skladi ekspediciyi IA URSR na choli z Dmitrom Berezovcem U 1997 2002 roboti na gorodishi provodila N V Chernigova 1997 r v skladi Serednovichnoyi ekspediciyi Harkivskogo peduniversitetu im G S Skovorodi pid zagalnim kerivnictvom V V Kolodi a z 1998 samostijna ekspediciya HNU im V N Karazina U 2004 r neveliki roboti proviv G Ye Svistun yakij keruvav okremim doslidnickim zagonom Serednovichnoyi ekspediciyi Harkivskogo peduniversitetu zagalnij kerivnik V V Koloda Na pochatku nashogo stolittya provodilisya gruntoznavchi doslidzhennya V V Koloda F M Liseckij Yu G Chendyev OpisArheologichnij kompleks v s Verhnij Saltiv skladayetsya iz gorodisha ta katakombnogo mogilnika Gorodishe maye v plani vid segmentu obmezhenogo zi shodu liniyu berega Pechenizkogo vodoshovisha a iz zahidnogo za pivnichnogo bokiv glibokim yarom Iz pivnochi na pivden dugoyu jdut tri zahisni liniyi rannoserednovichnogo ukriplennya stvorenogo za sistemoyu riv gruntovij val Dva zovnishni vali buli suto gruntovimi poverh yakih stvoryuvalasya v zakladnij tehnici derev yana stina Vnutrishnya liniya oboroni citadel mala kam yano gruntovu osnovu valu poverh yakogo bula derev yana konstrukciya yaka mala dodatkove glinyane obmazuvannya Zahisna liniya forteci novogo chasu 17 stolittya iz chastokolom ta derev yanimi vezhami bula postavlena na serednyu liniyu rannoserednovichnoyi oboroni Dodatkova zovnishnya zahisna liniya zbereglas lishe reshtkami rovu u svoyij pivnichnij chastini Na teperishnij chas na gorodishi doslidzheno 1500 m2 reshtki oboronnih sporud viyavleno 6 zhitel ta ryad gospodarchih yam sho vidnosyatsya do periodu saltivskoyi arheologichnoyi kulturi seredina VIII seredina X st Potuzhnist kulturnogo sharu na riznih dilyankah dvorisha syagaye 80 sm vin slabo nasichenij artefaktami saltivskoyi kulturi ta slobozhanskogo chasu Reshtki zahisnih sporud zbereglisya fragmentarno golovnim chinom u pivnichnij chastini Vali zaraz mayut visotu 1 1 5 m rovi zbereglisya na glibinu do 1 m V katakombnomu mogilniku teritorialno vidileno lokalizovano chotiri chastini mogilnik I mogilnik IV Zaraz najbilsh dostupnim dlya doslidzhennya ye tak zvanij Mogilnik V yakij roztashovanij praktichno na pivnichnij okolici s Verhnij Saltiv vzdovzh shidnogo bortu Netechinskogo yaru za 700 m na zahid vid gorodisha Suchasne vikoristannyaZ XIX st shidni shili yaru sho vidrizav uzvishshya z gorodishem vid plato pochinayut zabudovuvatisya privatnimi sadibami a z kincya XX st privatna zabudova pochinayetsya i na samomu dvorishi gorodisha na citadeli PrimitkiMakarenko N E Otchyot ob arheologicheskih issledovaniyah v Harkovskoj i Voronezhskoj guberniyah v 1905 g N E Makarenko Izvestiya arheologicheskoj komissii 1906 Vyp 19 Babenko A V Raskopki katakombnogo mogilnika v Verhnem Saltove Volchanskogo uezda Harkovskoj gub V A Babenko Trudy Harkovskoj komissii po ustrojstvu XIII Arheologicheskogo sezda v g Ekaterinoslave Harkov Pechatnoe delo 1905 S 547 577 Semenov Zuser S A Doslidzhennya Saltivskogo mogilnika S A Semenov Zuser Arheogichni pam yatki URSR 1952 T 3 S 271 284 Koloda V V Pasport ob yekta kulturnoyi spadshini Verhnosaltivskij arheologichnij kompleks gorodishe mogilnik katakombnij OKZ Harkivskij naukovo metodichnij centr ohoroni kulturnoyi spadshini 2016 Chernigova N V Issledovanie Verhnesaltovskogo gorodisha N V Chernigova AVU 2000 2001 Kiyiv IA NAN Ukrayini 2002 S 254 256 Koloda V V Issledovanie rannesrednevekovyh katakombnyh pogrebenij bliz s Verhnij Saltov v 1996 g V V Koloda Hazarskij almanah Kiev Harkov 2004 T 3 S 213 241 Svistun G E Fortifikaciya gorodisha Verhnij Saltov G E Svistun Stepi Evropy v epohu srednevekovya Hazarskoe vremya Sbornik nauchnyh rabot Doneck IA NAN Ukrayini DonNU 2009 T 7 S 459 478 Dzherela ta literaturaAksyonov V S Obryad obezvrezhivaniya pogrebyonnyh v Verhnesaltovskom i Rubezhanskom mogilnikah Saltovo mayackoj kultury V S Aksyonov Rossijskaya arheologiya 2002a 3 S 98 104 Aksyonov V S K voprosu o kolichestve katakombnyh mogilnikov u s Verhnij Saltov V S Aksyonov Problemy arheologii Vostochnoj Evropy K 85 letiyu Borisa Andreevicha Shramko Harkov Kursor 2008 S 19 27 Gorbanenko S A Koloda V V Silske gospodarstvo na slov yano hozarskomu porubizhzhi K Institut arheologiyi NAN Ukrayini 2013 S 19 21 49 68 75 116 184 188 Zaselenie cherkasami Saltovskogo i Chuguevskogo uezdov v 1660 1667 godah Harkov Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2011 87 s Ichenska Parhomenko O V Citadel Saltivskogo gorodisha O V Ichenska Parhomenko Arheologiya 1980 34 S 101 109 Koloda V V Zhitlo rannogo serednovichchya u Verhnomu Saltovi V V Koloda Arheologiya 2000 4 S 40 54 Koloda V V Gorbanenko S A Selskoe hozyajstvo nositelej saltovskoj kultury v lesostepnoj zone K Institut arheologii NAN Ukrainy 2010 S 14 16 45 76 108 158 Koloda V V Tak pochinavsya Verhnij Saltiv V V Koloda Harkovskij istoricheskij almanah 2007 2009 Harkov Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2010a S 4 11 Pokrovskij A M Verhne Saltovskij mogilnik A M Pokrovskij Trudy XII AS M 1905 T I S 465 491 Horuzhaya M V Katakombnye zaphoroneniya Verhnesaltovskogo mogilnika raskopa 1984 goda M V Horuzhaya Stepi Evropy v epohu srednevekovya T 7 Hazarskoe vremya Sbornik nauchnyh rabot Doneck IA NAN Ukrayini DonNU 2009 S 259 294 Horuzhaya M V Detskie pogrebeniya iz katakomb Verhnee Saltovskogo arheologicheskogo kompleksa popytka polovozrastnoj i socialnoj interpretacii M V Horuzhaya Drevnosti 2014 2015 Vyp 13 Harkov HIAO OOO NTMT 2015 S 257 274 Chernigova N V Babenko V O ta doslidzhennya arheologichnogo kompleksu v s Verhnij Saltiv N V Chernigova Arheologiya 2000 4 S 116 120 Shramko B A Drevnosti Severskogo Donca Harkov Izdatelstvo Harkovskogo universiteta 1962 S 265 271 273 276 289 290 309 Shramko B A Miheev V K Grubnik Bujnova L P Spravochnik po arheologii Ukrainy Harkovskaya oblast K Naukova dumka 1977 S 66

Дата публікації:
Топ