Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Верхньобуреї нський район рос Верхнебуреинский район район у складі Хабаровського краю Російської Федерації Верхньобуреї

Верхньобуреїнський район

Верхньобуреїнський район

Верхньобуреї́нський район (рос. Верхнебуреинский район) — район у складі Хабаровського краю Російської Федерації.

Верхньобуреїнський район
рос. Верхнебуреинский район
image image
image
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Хабаровський край
Утворений: 14 червня 1927 року
Населення (2019): 24096 осіб
Площа: 63560,84 км²
Густота населення: 0,38 осіб/км²
Телефонний код: 7-42149
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: смт Чегдомин
Кількість міських поселень: 2
Кількість сільських поселень: 11
Міських населених пунктів: 2
Сільських населених пунктів: 28
Влада
Голова району: Тітков Петро Федорович
Мапа

Адміністративний центр — смт Чегдомин.

Історія

Район був утворений 14 червня 1927 року як Верхньобуреїнський туземний район народу евенків (тунгусів) Амурського округу Далекосхідного краю з центром у селі Чекунда. До складу району увійшли родові сільради, станом на 1931 рік їх було 5 — Красноярська, Німанська, Тирминська, Чекундинська та Яурінська.

1932 року район увійшов до складу Амурської області Далекосхідного краю, з 1938 року — Хабаровського краю. 1939 року утворено Середньоургальську та Усть-Тирминську сільради. 1940 року до складу району передано Німанську та Софійську сільради зі складу Селемджинсько-Буреїнського району, Амгуньську сільраду — зі складу . Станом на 1941 рік район включав в себе 9 сільрад — Амгуньську, Німанську, Половинську, Софійську, Середньоургальську, Тирминську, Усть-Німанську, Усть-Тирминську та Чекундинську.

1943 року районний центр був перенесений до смт Середній Ургал. 1944 року ліквідовано Усть-Тирминську сільраду. 1948 року район увійшов безпосередньо до складу Хабаровського краю. На той час він складався з 3 смт (Середній Ургал, Умальтінський, Софійськ) та 6 сільрад — Амгуньської, Німанської, Тирминської, Усть-Німанської, Чеугдинської та Чекундинської. 1949 року утворено смт Чегдомин.

1954 року Чеугдинська сільрада передана до складу Бурейської району Амурської області. 1956 року центр району перенесено до смт Чегдомин. 1959 року Тирминську сільраду перейменовано в Аланапську.

Населення

Населення — 24096 осіб (2019; 27457 в 2010, 33250 у 2002).

Адміністративний поділ

Район адміністративно поділяється на 2 міських поселення та 11 сільських поселень:

Поселення Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2019) 		Центр Населені
пункти
Новоургальське міське поселення 88,81 7500 6874 6202 Новий Ургал 3
Чегдоминське міське поселення 156,01 16560 14031 12635 Чегдомин 2
Аланапське сільське поселення 24,50 366 228 159 Аланап 2
Алонське сільське поселення 9,72 740 431 328 Алонка 1
Гербинське сільське поселення 11,50 346 320 296 Гербі 1
Етиркенське сільське поселення 5,57 808 665 577 Етиркен 1
Середньоургальське сільське поселення 11,30 671 521 382 Середній Ургал 2
Согдинське сільське поселення 76,00 298 221 164 Согда 4
Софійське сільське поселення 10,50 670 435 314 Софійськ 1
Сулуцьке сільське поселення 46,17 1491 926 787 Сулук 2
Тирминське сільське поселення 490,00 2913 2176 1751 Тирма 6
Усть-Ургальське сільське поселення 22,00 276 202 152 Усть-Ургал 1
Чекундинське сільське поселення 26,00 516 353 301 Чекунда 3
міжселенна територія - 95 74 56 - 1
  • 2010 року ліквідовано Солонинське сільське поселення, його територія приєднана до складу Сулуцького сільського поселення.

Найбільші населені пункти

№ Місто Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010)
1 Чегдомин 15303 13048
2 Новий Ургал 7274 6803
3 Тирма 2519 1933
4 Цес 1257 983
5 Сулук 1184 699
6 Етиркен 808 665
7 Середній Ургал 591 467
8 Алонка 740 431
9 Софійськ 670 435
10 Гербі 346 320

Примітки

  1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Численность и размещение населения Хабаровского края — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. Чисельність населення за національністю в Хабаровському краї — проєкт «Lingvarium» (рос.)
  4. Закон Хабаровского края от 08 июля 2010 г. № 19 «О преобразовании путем объединения сельского поселения «Поселок Солони» и Сулукского сельского поселения Верхнебуреинского муниципального района Хабаровского края» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Verhnobureyi nskij rajon ros Verhnebureinskij rajon rajon u skladi Habarovskogo krayu Rosijskoyi Federaciyi Verhnobureyinskij rajonros Verhnebureinskij rajonOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Habarovskij krajUtvorenij 14 chervnya 1927 rokuNaselennya 2019 24096 osibPlosha 63560 84 km Gustota naselennya 0 38 osib km Telefonnij kod 7 42149Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr smt ChegdominKilkist miskih poselen 2Kilkist silskih poselen 11Miskih naselenih punktiv 2Silskih naselenih punktiv 28VladaGolova rajonu Titkov Petro FedorovichMapa Administrativnij centr smt Chegdomin IstoriyaRajon buv utvorenij 14 chervnya 1927 roku yak Verhnobureyinskij tuzemnij rajon narodu evenkiv tungusiv Amurskogo okrugu Dalekoshidnogo krayu z centrom u seli Chekunda Do skladu rajonu uvijshli rodovi silradi stanom na 1931 rik yih bulo 5 Krasnoyarska Nimanska Tirminska Chekundinska ta Yaurinska 1932 roku rajon uvijshov do skladu Amurskoyi oblasti Dalekoshidnogo krayu z 1938 roku Habarovskogo krayu 1939 roku utvoreno Serednourgalsku ta Ust Tirminsku silradi 1940 roku do skladu rajonu peredano Nimansku ta Sofijsku silradi zi skladu Selemdzhinsko Bureyinskogo rajonu Amgunsku silradu zi skladu Stanom na 1941 rik rajon vklyuchav v sebe 9 silrad Amgunsku Nimansku Polovinsku Sofijsku Serednourgalsku Tirminsku Ust Nimansku Ust Tirminsku ta Chekundinsku 1943 roku rajonnij centr buv perenesenij do smt Serednij Urgal 1944 roku likvidovano Ust Tirminsku silradu 1948 roku rajon uvijshov bezposeredno do skladu Habarovskogo krayu Na toj chas vin skladavsya z 3 smt Serednij Urgal Umaltinskij Sofijsk ta 6 silrad Amgunskoyi Nimanskoyi Tirminskoyi Ust Nimanskoyi Cheugdinskoyi ta Chekundinskoyi 1949 roku utvoreno smt Chegdomin 1954 roku Cheugdinska silrada peredana do skladu Burejskoyi rajonu Amurskoyi oblasti 1956 roku centr rajonu pereneseno do smt Chegdomin 1959 roku Tirminsku silradu perejmenovano v Alanapsku NaselennyaNaselennya 24096 osib 2019 27457 v 2010 33250 u 2002 Administrativnij podilRajon administrativno podilyayetsya na 2 miskih poselennya ta 11 silskih poselen Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Naseleni punktiNovourgalske miske poselennya 88 81 7500 6874 6202 Novij Urgal 3Chegdominske miske poselennya 156 01 16560 14031 12635 Chegdomin 2Alanapske silske poselennya 24 50 366 228 159 Alanap 2Alonske silske poselennya 9 72 740 431 328 Alonka 1Gerbinske silske poselennya 11 50 346 320 296 Gerbi 1Etirkenske silske poselennya 5 57 808 665 577 Etirken 1Serednourgalske silske poselennya 11 30 671 521 382 Serednij Urgal 2Sogdinske silske poselennya 76 00 298 221 164 Sogda 4Sofijske silske poselennya 10 50 670 435 314 Sofijsk 1Sulucke silske poselennya 46 17 1491 926 787 Suluk 2Tirminske silske poselennya 490 00 2913 2176 1751 Tirma 6Ust Urgalske silske poselennya 22 00 276 202 152 Ust Urgal 1Chekundinske silske poselennya 26 00 516 353 301 Chekunda 3mizhselenna teritoriya 95 74 56 12010 roku likvidovano Soloninske silske poselennya jogo teritoriya priyednana do skladu Suluckogo silskogo poselennya Najbilshi naseleni punkti Misto Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Chegdomin 15303 130482 Novij Urgal 7274 68033 Tirma 2519 19334 Ces 1257 9835 Suluk 1184 6996 Etirken 808 6657 Serednij Urgal 591 4678 Alonka 740 4319 Sofijsk 670 43510 Gerbi 346 320PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost i razmeshenie naseleniya Habarovskogo kraya Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chiselnist naselennya za nacionalnistyu v Habarovskomu krayi proyekt Lingvarium ros Zakon Habarovskogo kraya ot 08 iyulya 2010 g 19 O preobrazovanii putem obedineniya selskogo poseleniya Poselok Soloni i Sulukskogo selskogo poseleniya Verhnebureinskogo municipalnogo rajona Habarovskogo kraya Elektronnyj fond pravovyh i normativno tehnicheskih dokumentov ros

Дата публікації:
Топ