Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вероніка Чибо-Маласпіна (італ. Veronica Cybo-Malaspina; 10 грудня 1611, Масса, герцогство Масса — 10 вересня 1691, Рим, Папська держава) — аристократка з дому [it], уроджена принцеса Масси і Каррари, дочка Карло I Чибо-Маласпіна, князя Масси та маркграфа Каррари. Дружина [it]; у шлюбі — герцогиня Джуліано. В історію Флоренції XVII століття увійшла як замовниця жорстокого вбивства коханки свого чоловіка.
| Вероніка Чибо-Маласпіна італ. Veronica Cybo-Malaspina | |
 | |
| Народження: | 10 грудня 1611[1] Масса, Тоскана, Італія[1] |
|---|---|
| Смерть: | 10 вересня 1691[1](79 років) Рим, Папська держава[1] |
| Поховання: | Санта Марія сопра Мінерва[1] |
| Релігія: | католицтво |
| Батько: | d[2][1] |
| Мати: | d[2][1] |
| Шлюб: | d[1] |
| Діти: | d[2] |
Біографія
Походження та шлюб
Принцеса Вероніка народилася у Массі 10 грудня 1611 року, в родині Карло I Чибо-Маласпіна, князя Масси і маркграфа Каррари і Бріджіди Спінола — аристократки, яка походила з генуезького патриціанського роду, які ставали дожами Генуї та займали високі пости в Римо-католицькій церкві.
За свідченням сучасників, принцеса мала гордовитий характер і посередню зовнішність. Однак багатство будинку Чибо-Маласпіна та стратегічне становище, яке займали князівство Масси і маркграфство Каррари, що межували з Великим герцогством Тоскани, стали причинами, через які на неї звернула свою увагу велика герцогиня Марія Магдалина, вдова великого герцога Козімо II. У віці п'ятнадцяти років принцеса Вероніка була просватана нею за [it] (1607—1672), флорентійського дворянина, який володів маєтками з титулом маркіза у Папській державі.
Шлюбний контракт між двома сім'ями укладено 10 квітня 1627 року. Церемонія одруження пройшла у Массі під час карнавалу 1628 року та запам'яталася сучасникам багатими подарунками, які наречений подарував нареченій. Ще одним подарунком молодятам від Папи Римського Урбана VIII стало присвоєння Якопо Сальвіаті титулу герцога Джуліано. У шлюбі у подружжя народилося троє дітей. Відоме ім'я одного з них — (29.12.1629 — 1698), 2-го герцога Джуліано.
Вбивство коханки чоловіка
Після весілля подружжя переїхало до Флоренції, де оселилося у [it]. Проте їхнє сімейне життя не задалося з самого початку. Вероніка була сильною ревнивицею, а Якопо постійно давав дружині приводи для ревнощів, вступаючи у нетривалі стосунки з іншими жінками. Зрештою, він зійшовся з красунею Катериною Каначчі, яка, залишивши дітей та старого чоловіка, жила сама. Якопо полюбив Катерину, і незабаром їхні стосунки стали відомі громадськості. За переказами, дізнавшись про зраду чоловіка, Вероніка зустріла Катерину в церкві та пригрозила їй «жорстокою помстою», якщо та не відмовиться від порочного зв'язку з її чоловіком. Однак коханка не тільки відповіла відмовою, але не посоромилася їй погрожувати. Ображена герцогиня зв'язалася з Бартоломео та Франческо Каначчі, названими дітьми Катерини від попереднього шлюбу її чоловіка Джустіно Каначчі. Вероніка пробудила в них бажання помститися за честь батька та сім'ї, зганьблену перелюбом мачухи.
Увечері 31 грудня 1633 року група вбивць, яка спеціально прибула з Масси, пробралася до будинку на вулиці Пілястри, в якому жила Катерина. Остання вже кілька місяців була вагітна від герцога. Її жорстоко вбили разом зі служницею. Роздерті тіла жінок кинули частиною у криницю, частиною у річку Арно, а голову Катерини, відокремлену від тіла, передали Вероніці як доказ скоєного. Герцогиня наказала доставити її чоловікові у кошику, накритому лляною тканиною.
Розслідування, що почалося, незабаром призвело до арешту всіх дорослих членів родини Каначчі. Їх відправили до в'язниці та перебували під вартою тривалий час, поки під тортурами Бартоломео Каначчі не зізнався у вбивстві, взявши всю провину на себе. Він був публічно обезголовлений, але не за [it], де відбувалися страти у Флоренції, а, на прохання однієї з дочок великого герцога, біля воріт в'язниці Барджелло, уникнувши проходу на ешафот. Його молодший брат, Франческо Каначчі, хоч і не зізнався під тортурами у злочині, був засуджений до ув'язнення за межами Флоренції. Однак йому дозволили залишитися у місті під домашнім арештом, щоб вилікуватися від наслідків тортур, а наступного року помилували. Інші члени родини Каначчі були звільнені через відсутність доказів, але всі вони були змушені сплатити дорогі судові витрати.
Пізні роки
Ім'я герцогині жодного разу не згадувалося під час суду, проте чоловік відмовився прийняти її назад до будинку. Вероніці довелося переїхати на віллу Сан-Чербоне, яка належала роду Сальвіаті, неподалік Фільїне. Потім вона залишила межі Флоренції й оселилася у палаці Сальвіаті у Римі, де їй було надано підкреслено шанобливий прийом посланцем Великого герцогства Тоскани у Папській державі. За одними даними, подружжя незабаром помирилося і знову жило разом, про що свідчить лист кардинала Альдерано Чибо, брата Вероніки, від 28 березня 1641 року. За іншими, Вероніка вела активне листування з родичами та повернулася до Масси. Вона присвятила своє життя справам милосердя. Відомо, що у 1659 році лікар Джузеппе Гіслієрі подарував їй релікварій з золота та кришталю з частинками святих мощей мучеників.
Герцогиня померла у Римі 10 вересня 1691 року у фамільному палаці через кілька годин після складання заповіту. Її останки поховано в сімейній усипальниці у базиліці Санта-Марія-сопра-Мінерва.
У культурі
Вбивство Веронікою Чибо коханки чоловіка стало основою створення численних творів італійської літератури ХІХ століття, у яких автори симпатизували жертві, а не вбивці. Найзнанішим серед них став історичний роман «Вероніка Чибо, герцогиня Сан-Джуліано» Франческо Доменіко Гверрацці, виданий у 1837 році того ж століття перекладений французькою та німецькою мовами. Історичній події присвячені драматичні твори «Покаяння Вероніки Чибо» (1864) [it] та «Вероніка Чибо» Іфідженії Дзаулі-Сайрані, опери «Вероніка Чибо, герцогиня Сан-Джуліано» (1866) Перуцціні та «Вероніка Чибо» (1858) [it] на лібрето Джованні Перуцціні та [en]. У 1910 році Маріо Казеріні зняв фільм «Вероніка Чибо» за однойменною трагедією Рікардо Олів'єрі.
За переказами, привид Вероніки Чибо блукає віллою Сан-Чербоне, на території якої зараз перебуває госпіталь Серрістори. У внутрішньому дворику вілли на згадку про герцогиню встановлено мармурову дошку.
Примітки
- Longo N. Dizionario Biografico degli Italiani — 1981. — Vol. 25.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Longo, 1981.
- Viani, 1808, с. 137.
- Atti della Reale Accademia, 1922, с. 31.
- Masetti Zannini, 2020, Due Alberi Genealogici.
- Vitale, 1936.
- Storie municipi italiani, 1838, с. 69—70.
- Viani, 1808, с. 137—138.
- Storie municipi italiani, 1838, с. 69—76.
- Corazzini, 1902, с. 184—185.
- Sforza, 1903, с. 476.
- Fabrizi, 2017.
- Vismara, 1880, с. 15.
- Meiners.
- Graffigna.
- Bernardini, Martinelli, 1996, с. 438.
Література
Книги
- Atti della Reale Accademia delle scienze di Torino: Classe di scienze fisiche, matematiche e naturali : ( )[італ.]. — Torino : Libereria Fratelli Bocca, 1922. — Vol. LVII.
- [it], [it]. Il cinema muto italiano : ( )[італ.]. — Torino : Nuova ERI, 1996. — 483 p. — .
- Masetti Zannini G. L. Due Alberi Genealogici // Marfisa da Este Cybo: La vera storia della Principessa Estense. : ( )[італ.]. — Ferrara : Tiemme Edizioni Digitali, 2020. — 254 p. — .
- Storie dei municipj italiani, illustrate con documenti inediti, notizie bibliografiche e di belle arti : ( )[італ.] / Carlo Morbio. — Milano : Omobono Manini, 1838. — Vol. IV. — 128 p.
- Viani G. Memorie della famiglia Cybo e delle monete di Massa di Lunigiana : ( )[італ.]. — Pisa : Le Stampe Di Ranieri Prosperi, 1808. — 242 p.
- Vismara An. Bibliografia di F. D. Guerrazzi : ( )[італ.]. — Milano : Tip. Bernardoni di C. Rebeschini, 1880. — 36 p.
Статті
- Corazzini G. Od. La strage della Caterina Canacci : ( )[італ.] / Iodoco Del Badia. — Miscellanea fiorentina di erudizione e storia. — Firenze, 1902. — Vol. II, № 24 (31 dicembre). — P. 177—186.
- Sforza G. Rassegna bibliografica : ( )[італ.]. — Archivio Storico Italiano. — Firenze : , 1903. — Vol. XXXII, № 232. — P. 469—478. — (V).
Посилання
- Fabrizi S. (2017). Il fantasma dell’ospedale di Figline Valdarno — La storia di Veronica Cybo. www.lamiabellatoscana.it (італ.). La mia bella Toscana. Процитовано 11 серпня 2023.
- Graffigna Ach. Veronica Cibo, melodramma tragico in 4 atti. www.corago.unibo.it (італ.). Università di Bologna. Процитовано 11 серпня 2023.
- Longo N. (1981). Cibo, Veronica. www.treccani.it (італ.). Dizionario Biografico degli Italiani — Volume XXV. Процитовано 11 серпня 2023.
- Meiners G. B. Veronica Cybo, duchessa di San Giuliano, melodramma tragico in 4 atti. www.corago.unibo.it (італ.). Università di Bologna. Процитовано 11 серпня 2023.
- Vitale V. An. (1936). Spinola. www.treccani.it (італ.). Enciclopedia Italiana. Процитовано 11 серпня 2023.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veronika Chibo Malaspina ital Veronica Cybo Malaspina 10 grudnya 1611 1611grudnya10 Massa gercogstvo Massa 10 veresnya 1691 Rim Papska derzhava aristokratka z domu it urodzhena princesa Massi i Karrari dochka Karlo I Chibo Malaspina knyazya Massi ta markgrafa Karrari Druzhina it u shlyubi gercoginya Dzhuliano V istoriyu Florenciyi XVII stolittya uvijshla yak zamovnicya zhorstokogo vbivstva kohanki svogo cholovika Veronika Chibo Malaspina ital Veronica Cybo Malaspina Narodzhennya 10 grudnya 1611 1611 12 10 1 Massa Toskana Italiya 1 Smert 10 veresnya 1691 1691 09 10 1 79 rokiv Rim Papska derzhava 1 Pohovannya Santa Mariya sopra Minerva 1 Religiya katolictvoBatko d 2 1 Mati d 2 1 Shlyub d 1 Diti d 2 BiografiyaPohodzhennya ta shlyub Princesa Veronika narodilasya u Massi 10 grudnya 1611 roku v rodini Karlo I Chibo Malaspina knyazya Massi i markgrafa Karrari i Bridzhidi Spinola aristokratki yaka pohodila z genuezkogo patricianskogo rodu yaki stavali dozhami Genuyi ta zajmali visoki posti v Rimo katolickij cerkvi Za svidchennyam suchasnikiv princesa mala gordovitij harakter i poserednyu zovnishnist Odnak bagatstvo budinku Chibo Malaspina ta strategichne stanovishe yake zajmali knyazivstvo Massi i markgrafstvo Karrari sho mezhuvali z Velikim gercogstvom Toskani stali prichinami cherez yaki na neyi zvernula svoyu uvagu velika gercoginya Mariya Magdalina vdova velikogo gercoga Kozimo II U vici p yatnadcyati rokiv princesa Veronika bula prosvatana neyu za it 1607 1672 florentijskogo dvoryanina yakij volodiv mayetkami z titulom markiza u Papskij derzhavi Shlyubnij kontrakt mizh dvoma sim yami ukladeno 10 kvitnya 1627 roku Ceremoniya odruzhennya projshla u Massi pid chas karnavalu 1628 roku ta zapam yatalasya suchasnikam bagatimi podarunkami yaki narechenij podaruvav narechenij She odnim podarunkom molodyatam vid Papi Rimskogo Urbana VIII stalo prisvoyennya Yakopo Salviati titulu gercoga Dzhuliano U shlyubi u podruzhzhya narodilosya troye ditej Vidome im ya odnogo z nih 29 12 1629 1698 2 go gercoga Dzhuliano Vbivstvo kohanki cholovika Veronika Chibo prinosit cholovikovi golovu jogo kohanki 1884 Ksilografiya roboti it Pislya vesillya podruzhzhya pereyihalo do Florenciyi de oselilosya u it Prote yihnye simejne zhittya ne zadalosya z samogo pochatku Veronika bula silnoyu revniviceyu a Yakopo postijno davav druzhini privodi dlya revnoshiv vstupayuchi u netrivali stosunki z inshimi zhinkami Zreshtoyu vin zijshovsya z krasuneyu Katerinoyu Kanachchi yaka zalishivshi ditej ta starogo cholovika zhila sama Yakopo polyubiv Katerinu i nezabarom yihni stosunki stali vidomi gromadskosti Za perekazami diznavshis pro zradu cholovika Veronika zustrila Katerinu v cerkvi ta prigrozila yij zhorstokoyu pomstoyu yaksho ta ne vidmovitsya vid porochnogo zv yazku z yiyi cholovikom Odnak kohanka ne tilki vidpovila vidmovoyu ale ne posoromilasya yij pogrozhuvati Obrazhena gercoginya zv yazalasya z Bartolomeo ta Franchesko Kanachchi nazvanimi ditmi Katerini vid poperednogo shlyubu yiyi cholovika Dzhustino Kanachchi Veronika probudila v nih bazhannya pomstitisya za chest batka ta sim yi zganblenu perelyubom machuhi Uvecheri 31 grudnya 1633 roku grupa vbivc yaka specialno pribula z Massi probralasya do budinku na vulici Pilyastri v yakomu zhila Katerina Ostannya vzhe kilka misyaciv bula vagitna vid gercoga Yiyi zhorstoko vbili razom zi sluzhniceyu Rozderti tila zhinok kinuli chastinoyu u krinicyu chastinoyu u richku Arno a golovu Katerini vidokremlenu vid tila peredali Veronici yak dokaz skoyenogo Gercoginya nakazala dostaviti yiyi cholovikovi u koshiku nakritomu llyanoyu tkaninoyu Rozsliduvannya sho pochalosya nezabarom prizvelo do areshtu vsih doroslih chleniv rodini Kanachchi Yih vidpravili do v yaznici ta perebuvali pid vartoyu trivalij chas poki pid torturami Bartolomeo Kanachchi ne ziznavsya u vbivstvi vzyavshi vsyu provinu na sebe Vin buv publichno obezgolovlenij ale ne za it de vidbuvalisya strati u Florenciyi a na prohannya odniyeyi z dochok velikogo gercoga bilya vorit v yaznici Bardzhello uniknuvshi prohodu na eshafot Jogo molodshij brat Franchesko Kanachchi hoch i ne ziznavsya pid torturami u zlochini buv zasudzhenij do uv yaznennya za mezhami Florenciyi Odnak jomu dozvolili zalishitisya u misti pid domashnim areshtom shob vilikuvatisya vid naslidkiv tortur a nastupnogo roku pomiluvali Inshi chleni rodini Kanachchi buli zvilneni cherez vidsutnist dokaziv ale vsi voni buli zmusheni splatiti dorogi sudovi vitrati Pizni roki Im ya gercogini zhodnogo razu ne zgaduvalosya pid chas sudu prote cholovik vidmovivsya prijnyati yiyi nazad do budinku Veronici dovelosya pereyihati na villu San Cherbone yaka nalezhala rodu Salviati nepodalik Filyine Potim vona zalishila mezhi Florenciyi j oselilasya u palaci Salviati u Rimi de yij bulo nadano pidkresleno shanoblivij prijom poslancem Velikogo gercogstva Toskani u Papskij derzhavi Za odnimi danimi podruzhzhya nezabarom pomirilosya i znovu zhilo razom pro sho svidchit list kardinala Alderano Chibo brata Veroniki vid 28 bereznya 1641 roku Za inshimi Veronika vela aktivne listuvannya z rodichami ta povernulasya do Massi Vona prisvyatila svoye zhittya spravam miloserdya Vidomo sho u 1659 roci likar Dzhuzeppe Gisliyeri podaruvav yij relikvarij z zolota ta krishtalyu z chastinkami svyatih moshej muchenikiv Gercoginya pomerla u Rimi 10 veresnya 1691 roku u familnomu palaci cherez kilka godin pislya skladannya zapovitu Yiyi ostanki pohovano v simejnij usipalnici u bazilici Santa Mariya sopra Minerva U kulturiVbivstvo Veronikoyu Chibo kohanki cholovika stalo osnovoyu stvorennya chislennih tvoriv italijskoyi literaturi HIH stolittya u yakih avtori simpatizuvali zhertvi a ne vbivci Najznanishim sered nih stav istorichnij roman Veronika Chibo gercoginya San Dzhuliano Franchesko Domeniko Gverracci vidanij u 1837 roci togo zh stolittya perekladenij francuzkoyu ta nimeckoyu movami Istorichnij podiyi prisvyacheni dramatichni tvori Pokayannya Veroniki Chibo 1864 it ta Veronika Chibo Ifidzheniyi Dzauli Sajrani operi Veronika Chibo gercoginya San Dzhuliano 1866 Peruccini ta Veronika Chibo 1858 it na libreto Dzhovanni Peruccini ta en U 1910 roci Mario Kazerini znyav film Veronika Chibo za odnojmennoyu tragediyeyu Rikardo Oliv yeri Za perekazami privid Veroniki Chibo blukaye villoyu San Cherbone na teritoriyi yakoyi zaraz perebuvaye gospital Serristori U vnutrishnomu dvoriku villi na zgadku pro gercoginyu vstanovleno marmurovu doshku PrimitkiLongo N Dizionario Biografico degli Italiani 1981 Vol 25 d Track Q1128537 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Longo 1981 Viani 1808 s 137 Atti della Reale Accademia 1922 s 31 Masetti Zannini 2020 Due Alberi Genealogici Vitale 1936 Storie municipi italiani 1838 s 69 70 Viani 1808 s 137 138 Storie municipi italiani 1838 s 69 76 Corazzini 1902 s 184 185 Sforza 1903 s 476 Fabrizi 2017 Vismara 1880 s 15 Meiners Graffigna Bernardini Martinelli 1996 s 438 LiteraturaKnigi Atti della Reale Accademia delle scienze di Torino Classe di scienze fisiche matematiche e naturali ital Torino Libereria Fratelli Bocca 1922 Vol LVII it it Il cinema muto italiano ital Torino Nuova ERI 1996 483 p ISBN 8 8397 0914 2 Masetti Zannini G L Due Alberi Genealogici Marfisa da Este Cybo La vera storia della Principessa Estense ital Ferrara Tiemme Edizioni Digitali 2020 254 p ISBN 978 8 83 538781 7 Storie dei municipj italiani illustrate con documenti inediti notizie bibliografiche e di belle arti ital Carlo Morbio Milano Omobono Manini 1838 Vol IV 128 p Viani G Memorie della famiglia Cybo e delle monete di Massa di Lunigiana ital Pisa Le Stampe Di Ranieri Prosperi 1808 242 p Vismara An Bibliografia di F D Guerrazzi ital Milano Tip Bernardoni di C Rebeschini 1880 36 p Statti Corazzini G Od La strage della Caterina Canacci ital Iodoco Del Badia Miscellanea fiorentina di erudizione e storia Firenze 1902 Vol II 24 31 dicembre P 177 186 Sforza G Rassegna bibliografica ital Archivio Storico Italiano Firenze 1903 Vol XXXII 232 P 469 478 V PosilannyaFabrizi S 2017 Il fantasma dell ospedale di Figline Valdarno La storia di Veronica Cybo www lamiabellatoscana it ital La mia bella Toscana Procitovano 11 serpnya 2023 Graffigna Ach Veronica Cibo melodramma tragico in 4 atti www corago unibo it ital Universita di Bologna Procitovano 11 serpnya 2023 Longo N 1981 Cibo Veronica www treccani it ital Dizionario Biografico degli Italiani Volume XXV Procitovano 11 serpnya 2023 Meiners G B Veronica Cybo duchessa di San Giuliano melodramma tragico in 4 atti www corago unibo it ital Universita di Bologna Procitovano 11 serpnya 2023 Vitale V An 1936 Spinola www treccani it ital Enciclopedia Italiana Procitovano 11 serpnya 2023 Posilannya