Вернор Вінжі

Ве́рнор Вінжі (англ. Vernor Vinge(ⁱ[ˈvɪndʒi]; 10 лютого 1944, Вокеша, Вісконсин — 20 березня 2024, Сан-Дієго, Каліфорнія) — американський математик, програміст і письменник. Його найвідоміші романи: «Полум'я над безоднею» (A Fire upon the Deep, 1992), «Глибина у небі» (Deepness in the Sky, 1999) та «Кінець веселок» (Rainbows End, 2006), які нагороджені премією «Г'юго». Також він автор концепції технологічної сингулярності і один з перших описав кіберпростір

Вернор Вінжі
Vernor Vinge
Вернор Вінжі на конференції «Комп'ютери, свобода і приватне життя», 2006 рік.
Ім'я при народженні	англ. Vernor Steffen Vinge
Народився	10 лютого 1944(1944-02-10) Вокеша, Вісконсин, США
Помер	20 березня 2024(2024-03-20) (80 років) Ла-Хоя, Сан-Дієґо, Каліфорнія, США^[1]
Громадянство	США
Діяльність	математик, програміст
Сфера роботи	математика, інформатика і ^d^[2]
Alma mater	Університет Каліфорнії в Сан-Дієго, Університет Каліфорнії в Сан-Дієго, Університет штату Мічиган і Університет штату Каліфорнія в Сан-Дієго
Заклад	Університет штату Каліфорнія в Сан-Дієго
Мова творів	англійська
Роки активності	з 1966
Жанр	наукова фантастика
Magnum opus	«Полум'я над безоднею», «Глибина у небі»
У шлюбі з	Джоан Д. Вінджі
Нагороди	«Г'юго»: Найкращий роман — 1993, 2000, 2007 Найкраща повість — 2003, 2005 Премія «Прометей» — 1987, 2000, 2004, 2007, 2014.
Вернор Вінжі у Вікісховищі

Один з найцікавіших письменників-фантастів, людина, яку називають «найсерйознішим автором гостросюжетної прози». Твори Вернора Вінжі завжди вирізняються продуманим до дрібниць сюжетом, чітко окресленими характерами та емоційністю.

Біографія

Вернор Вінжі народився в містечку Вокеша (штат Вісконсин) у сім'ї географів. Початок свого життя провів у Мічигані, з раннього віку цікавився наукою і зокрема комп'ютерами. Закінчив державний університет штату Мічиган за спеціальністю комп'ютерні науки, згодом здобув ступінь доктора філософії. Протягом тридцяти років викладав математику і комп'ютерні науки в університеті Сан-Дієго, доки 2000 року не звільнився, щоб повністю присвятити себе «творчій» роботі.

Його першу працю — оповідання «Розміщення» (англ. Apartness, 1965) було надруковано в червні 1965 року в журналі «Нові світи». Відтоді він став регулярним автором на сторінках науково-фантастичних журналів протягом кінця 60-х — початку 70-х років. 1969 року вийшов перший роман письменника — «Світ Грімм» (англ. «Grimm's World»), який він розширив з оповідання «Історія Грім» (англ. Grimm's Story), опублікованого роком раніше в збірнику Orbit 4. Згодом, 1975 року, виходить його другий роман — «Дотепник» (англ. «The Witling»), проте справжню славу Віндж здобуває 1981 року, з виходом повісті «Істинні імена» (англ. «True Names»), в якій уперше з'являється концепція кіберпростору. Певні ідеї з цього твору підхоплено і втілено іншими авторами в новому літературному жанрі — кіберпанк. Мова йде про таких письменників, як Вільям Гібсон, Ніл Стівенсон тощо.

Наступні два романи Вінжі — «Мирна війна» (англ. «The Peace War», 1984), «Покинуті в реальному часі» (англ. «Marooned in Realtime», 1986) — номінувались на премію «Г'юго», але поступились конкурентам: романам Вільяма Гібсона та Орсона Скотта Карда відповідно. Натомість три наступні романи автора цю премію отримали: «Полум'я над безоднею» (англ. «A Fire Upon the Deep», 1992), «Глибина у небі» (англ. «A Deepness in the Sky», 1999) і «Кінець веселок» (англ. «Rainbow's End», 2006).

Роман «Глибина у небі» — став однією з найпомітніших подій у жанрі наукової фантастики 90-х років. Він здобув однакове визнання як у критиків, так і читачів та поставив Вернора Вінжі на один щабель з такими авторами, як Ден Сіммонс.

Цікаві факти

• Протягом 1972—1979 років перебував у шлюбі з відомою письменницею-фантастом Джоан Д. Вінжі. На думку читачів, у певний період він «відійшов у тінь» своєї дружини. Проте, як вважає більшість критиків, твори Вернора носять набагато серйозніший і глибший характер, аніж Джоан.
• Письменник — прихильник вільного програмного забезпечення. Зокрема, майже щорічно, Вінжі входить до складу комітету Free Software Foundation з вручення премії за прогрес у сфері вільного програмного забезпечення.

Нагороди

• 1987 — Премія «Прометей» в категорії найкращий роман  — «Покинуті в реальному часі»
• 1991 — Премія «Г'юго» за найкращий роман — «Полум'я над безоднею»
• 2000 — Меморіальна премія імені Джона Кемпбелла — «Глибина у небі»
• 2000 — Премія «Г'юго» за найкращий роман — «Глибина у небі»
• 2000 — Премія «Прометей» в категорії найкращий роман — «Глибина у небі»
• 2002 — Премія «Г'юго» за найкращу повість — «Швидкі часи у школі Фермонт» (англ. Fast Times at Fairmont High)
• 2004 — Занесення в зал слави премії Прометей — «Некеровані» (англ. The Ungoverned, 1987)
• 2004 — Премія «Локус» за найкращу повість — «Кукі-монстр» (англ. The Cookie Monster)
• 2004 — Премія «Г'юго» за найкращу повість — «Кукі-монстр»
• 2007 — Премія «Г'юго» за найкращий роман — «Кінець веселок»

Бібліографія

Романи і цикли творів

• Цикл Крізь час:
  • «Війна — миру» (англ. The Peace War, 1984)
  • «Покинуті в реальному часі» (англ. Marooned in Realtime, 1986)
  • Повість «Некеровані» (англ. The Ungoverned, 1987)
• Цикл Зони думки («Глибина у небі» написана пізніше, але є приквелом до «Полум'я над безоднею»):
  • «Полум'я над безоднею» (англ. A Fire upon the Deep, 1992)
  • «Глибина у небі» (англ. Deepness in the Sky, 1999)
  • «Діти неба» (англ. The Children of the Sky, 2011)
  • Повість «Базікало» (англ. The Blabber, 1988)
• True Names … and Other Dangers (1987)
  • «Книжковий хробак, біжи!» (англ. Bookworm, Run!, 1966)
• Окремі романи:
  • «Світ Грімм» (англ. Grimm's World, 1969), доповнений і перевиданий в 1987 як «Світ Таті Грімм» (англ. «Tatja Grimm's World»)
  • «Дотепник» (англ. The Witling, 1975)
  • «Кінець веселок» (англ. Rainbows End, 2006)

Твори короткої форми

• «Розміщення» (англ. Apartness, 1965)
• «Заучка, біжи!» (англ. Bookworm, Run!, 1966)
• «Співучасник» (англ. The Accomplice, 1967)
• «Захоплення за замовчуванням» (англ. Conquest by Default, 1968)
• «Страх бомби» (англ. Bomb Scare, 1970)
• «Наукова виставка» (англ. The Science Fair, 1971)
• «Просто мир» (англ. Just Peace, 1971) в співавторстві до Вільям Рупп
• «Ризик» (англ. Long Shot, 1972)
• «Первородний гріх» (англ. Original Sin, 1972)
• «Вихор часу» (англ. The Whirligig of Time, 1974)
• «Помічник рознощика» (англ. The Peddler's Apprentice, 1975) в співавторстві з Джоан Д. Вінджі
• «Істинні імена» (англ. True Names, 1981)
• «Коштовний камінь» (англ. Gemstone, 1983)
• «Виграв Нобілівську премію!» (англ. Win a Nobel Prize!, 2000)
• «Швидкі часи у школі Фермонт» (англ. Fast Times at Fairmont High, 2001)
• «Кукі-монстр» (англ. The Cookie Monster, 2003)
• «Синтетична удача» (англ. Synthetic Serendipity, 2004)
• «Сухе мартіні» (англ. A Dry Martini, 2009)
• «Попереднє наближення рівняння дракона, витяг з спогадів зоряного капітана Ю. Т. Лі» (англ. A Preliminary Assessment of the Drake Equation, Being an Excerpt from the Memoirs of Star Captain Y.-T. Lee, 2010)
• «Перша пригода кращого друга» (англ. BFF's First Adventure, 2015)
• «Легальний» (англ. Legale, 2017)

Примітки

1. Edwards B. Vernor Vinge, father of the tech singularity, has died at age 79 — 2024.
2. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
3. Vinge, Vernor 1944- (Vernor Steffen Vinge) // encyclopedia.com — Gale. — ISSN 0275-7176; 0010-7468
   d:Track:Q48968006d:Track:Q2077283d:Track:Q5164965
4. В оригіналі прізвище вимовляється як «Вінжі»
5. https://www.worldswithoutend.com/author.asp?ID=41
6. http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?61