Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Венту́ра Гарсі́я Кальдеро́н Рей (ісп. Ventura García Calderón Rey; *23 лютого 1886, Париж, Франція — 27 жовтня 1959, там же) — перуанський письменник, дипломат і критик. Більшу частину свого життя прожив у Парижі, і багато творів написав французькою мовою, двомовний франко-іспанський письменник. Творив у різних літературних жанрах: найбільше відомий як автор оповідань, найрепрезентативнішою збіркою є La venganza del condor (укр. Помста кондора) також автор віршів і хронік. Найбільш широкою і плідною була його діяльність як критика і упорядника літератури своєї та інших країн Латинської Америки.
| Вентура Гарсія Кальдерон | |
|---|---|
 | |
| Народився | 23 лютого 1886[1][2] Париж, Франція |
| Помер | 27 жовтня 1959[1] (73 роки) Париж, Франція |
| Країна |  Перу |
| Діяльність | письменник, дипломат, літературний критик, поет |
| Alma mater | Національний університет Сан-Маркос |
| Знання мов | французька і іспанська[1][3] |
| Членство | Королівська академія французької мови і літератури Бельгії (27 жовтня 1959)[4] |
| Напрямок | d |
| Батько | d |
| Брати, сестри | d |
| Нагороди | d (1947) |
| |
З життєпису
Син Франсіско Гарсія Кальдерона Ланди, тимчасового президента Перу під час війни на Тихому океані, і Кармен Рей Басадре. Його батько був заарештований чилійською окупаційною владою та засланий до Чилі в 1881 році за відмову укласти мир із територіальною поступкою; після підписання Анконського договору (1884) його звільнили за умови, що він не відразу повернеться до Перу, тому разом із родиною переїхав до Європи. Саме через ці обставини Вентура народився в Парижі.
У липні 1886 року родина повернулася до Перу; Вентурі було всього півроку.
Навчався в коледжі Реколета в Лімі (1891-1901). У 1903 році вступив до Національного університету Сан-Маркос, де вивчав філологію, політичні й адміністративні науки та право, але не закінчив повністю курс навчання, адже по смерті батька (1905) сім'я оселилась у Франції. Відтоді Вентура жив у Європі, за винятком деяких коротких повернень до Перу та кількох років проживання в Бразилії.
Він служив секретарем консульства Перу в Парижі(1906-1910), а потім у Лондоні (1911). Був пов'язаний у Франції з Шарлем Моррасом і монархічним рухом «Французька дія».
У 1909 році Вентура повернувся до Ліми, де відбувались хвилювання як реакція на вироки нібито причетних до спроби державного перевороту 1909 року проти першого уряду Аугусто Б. Леґії. Вентура вийшов у відставку на знак протесту проти ув'язнення Хосе де ла Ріва Агуеро-і-Осми та очолив студентські демонстрації проти уряду. Він скористався своїм перебуванням у Перу до 1911 року, щоб здійснити подорожі в гори і збагатився досвідом і враженнями, які згодом стануть основою для його перуанських оповідань.
У 1912 році він повернувся до Європи, відновивши свою дипломатичну кар'єру як другий секретар Перуанської місії в Мадриді (1914-1916), пізніше секретар, повірений з економічних питань у Бельгії (1916-1921), і нарешті перуанський консул в Гаврі.
У 1921 році, невдовзі після призначення головою Управління пропаганди Перу в Парижі, він пішов у відставку через розбіжності з перуанським урядом, який знову очолив Легія.
Відтоді у Парижі він присвятив себе літературній діяльності як редактор іноземної сторінки газети Comoedia, директор видавництва Excelsior і співавтор численних видань в Аргентині, Венесуелі, Мексиці та на Кубі.
Після повалення Легії в 1930 році Кальдерон був призначений делегатом від Перу в Лізі Націй, і обіймав цю посаду з деякими перервами до 1938 року. Він також обіймав функції повноважного міністра Перу в Бразилії (1932-1933), Польщі (1935), Бельгії (1935-1939), Франції (1940), Португалії (1941) і Швейцарії (1941-1945).
У лютому 1949 року Вентура востаннє побував на батьківщині в Перу, але в грудні того ж року повернувся до Парижа, будучи призначеним постійним представником Перу в ЮНЕСКО, виконуючи цю місію до самої смерті (1959) після нападу геміплегії.
Оцінка творчості
Літературна творчість Вентури Гарсія Кальдерона, стилістично модерністська, складається здебільшого з оповідань. Деякі, зокрема початкові, мають космополітичну атмосферу та характер. Дія більшості, однак, відбувається в Перу і особливо в Андському регіоні, натхненні його поїздками. Серед них: El alfiler, La venganza del cóndor, ¡Murió en su ley!, Coca, El despenador і Los cañaverales. Авторові притаманні виважений стиль, психологічна проникливість, таємничі і майже детективні сюжети, точність описів і увага до деталей.
Попри те, що оповідання Кальдерона мають багату уяву та дуже хорошу техніку, автора критикували за незнання реалій і справжнього становища справ у Перу, за упереджене ставлення до , які зображені мало не карикатурно, тоді як, беручи на себе роль оповідача, автор явно утверджує вищість західного світу, який представляє. Втім, ця негативна критика породжена не так через прискіпливий аналіз творчості письменника, а внаслідок ворожості до автора за його аристократичне походження і консервативний світогляд. Так, наприклад, Хосе Карлос Маріатегі (перуанський письменник і критик-марксист) взагалі не згадує Кальдерона в своєму есе про перуанську літературу, включеному до його шедевру Siete ensayos, опублікованого 1928 року, коли Вентура вже був визнаною фігурою в літературному світі.
Крім згаданої «соціологізаційної» критики, Вентура отримав велике визнання ще за життя і був, ймовірно, за межами Перу найвідомішим перуанським письменником свого часу. Група перуанських, французьких, бельгійських та іспанських письменників висунула його кандидатуру на Нобелівську премію з літератури в 1934 році. Французька академія хотіла прийняти його як члена, але письменник не погодився виконати передумову відмови від свого перуанського громадянства; однак ця ж установа нагородила його золотою медаллю в 1948 році. Зі свого боку Королівська академія французької мови та літератури Бельгії прийняла його як повного члена 10 червня 1939 року.
З доробку
Вентура Гарсія Кальдерон — автор творів у різноманітних літературних жанрах: новела, драма, поезія, роман, есе, хроніка та літературна критика. Він також був антологом літератури Перу та Латинської Америки. Багато його творів були написані безпосередньо французькою мовою. Отже, він був двомовним письменником, який вправлявся обома мовами з однаковою майстерністю та легкістю. Існують численні переклади оповідань Кальдерона: німецькою, італійською, англійською, сербською, польською, російською, шведською та французькою. В 2011 році вийшло друком повне зібрання творів за редакцією Рікардо Сільва-Сантістебана (Pontificia Universidad Católica del Perú, 2011).
Бібліографія
- Новели та оповідання
- Dolorosa y desnuda realidad (1914).
- La venganza del cóndor (1924 і 1948).
- Danger de mort (1926)
- Si Loti hubiera venido (1926), перекладений французькою мовою (1927), де розповідається про уявну подорож до Перу, здійснену французьким романістом П’єром Лоті.
- Couleur de sang (1931). Премія Ередіа Французької академії.
- Virages (1933).
- Cuentos peruanos (1952).
- Поезія
Перші вірші Кальдерона з'явилися в Parnaso Peruano під псевдонімом Jaime Landa; потім видав дві збірки віршів; поетичний доробок відмічений модернізмом:
- Frívolamente (1908)
- Cantilenas (1920).
- П'єси
- Holofernes (París, 1931).
- Ella y yo (Lima 1955).
- La vie est-elle un songe? (París, 1958).
- La Perricholi (París, 1959).
- Есеї та хроніки
- Une enquête littéraire: Don Quichotte á Paris et dans les tranchées (1916).
- Bajo el clamor de las sirenas (1919).
- Semblanzas de América (1920).
- En la verbena de Madrid (1920)
- El nuevo idioma castellano (1924).
- Sonrisas de París (1926)
- Aguja de marear (1936).
- Vale un Perú (1939).
- Instantes del Perú (1941).
- La Francia que amamos (1945).
- Літературна критика
- Del romanticismo al modernismo (1910).
- La literatura peruana 1535-1914 (1914).
- Esquema de la literatura uruguaya (1917)
- Nosotros (1946).
- Антології
Завдяки точним антологіям Кальдерон сприяв поширенню творів перуанських і латиноамериканських авторів, за що його називали «літературним послом».
- Parnaso peruano (1910 і 1915).
- Los mejores cuentos americanos (1924)
- Récits de la vie américaine (1925).
Він також упорядкував вибрані твори Інки Гарсіласо де ла Веги, Рікардо Пальми, Мануеля Гонсалеса Пради, Рубена Даріо. Не можна оминути також упорядковані ним 13 томів Бібліотеки перуанської культури (Biblioteca de Cultura Peruana), опублікованої під егідою президента Оскара Р. Бенавідеса (1938), у співпраці з такими істориками, як Рауль Поррас Барренечеа та Хорхе Басадре.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- CONOR.Sl
- http://www.arllfb.be/composition/successions.html
- Samaniego, 1964, с. 117—118.
- Sánchez, 1975, с. 1192.
- Rivera, 2017, с. 284-290.
- Samaniego, 1964, с. 118.
- . ISBN .
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - Cornejo, 1980, с. 77.
- Tamayo, 1965, с. 144.
- Toro, 2012, с. 620.
- Samaniego, 1964, с. 119.
Джерела, література та посилання
- Cornejo Polar, Antonio (1980). Historia de la Literatura del Perú Republicano. Lima: Editorial Juan Mejía Baca. (ісп.)
- Rivera, Víctor Samuel (2017). Tradicionistas y maurrasianos. Lima: Fondo editorial del Congreso de la República del Perú. (ісп.)
- Samaniego, Antenor (1964). Literatura. Texto y antología (вид. 7.ª). Lima: Librería Arica S.A.(ісп.)
- Sánchez, Luis Alberto (1975). La literatura peruana. Derrotero para una Historia Cultural del Perú. Т. 4 (вид. 4.ª). Lima: P.L. Villanueva, Editor.(ісп.)
- Tamayo, Augusto (1965). Manual de Literatura peruana e hispanoamericana. Lima: Librería STUDIUM.(ісп.)
- Toro, César (2012). Manual de Literatura Peruana. Т. 1 (вид. 3.ª). Lima: A.F.A. Editores. (ісп.)
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ventu ra Garsi ya Kaldero n Rej isp Ventura Garcia Calderon Rey 23 lyutogo 1886 18860223 Parizh Franciya 27 zhovtnya 1959 tam zhe peruanskij pismennik diplomat i kritik Bilshu chastinu svogo zhittya prozhiv u Parizhi i bagato tvoriv napisav francuzkoyu movoyu dvomovnij franko ispanskij pismennik Tvoriv u riznih literaturnih zhanrah najbilshe vidomij yak avtor opovidan najreprezentativnishoyu zbirkoyu ye La venganza del condor ukr Pomsta kondora takozh avtor virshiv i hronik Najbilsh shirokoyu i plidnoyu bula jogo diyalnist yak kritika i uporyadnika literaturi svoyeyi ta inshih krayin Latinskoyi Ameriki Ventura Garsiya KalderonNarodivsya23 lyutogo 1886 1886 02 23 1 2 Parizh FranciyaPomer27 zhovtnya 1959 1959 10 27 1 73 roki Parizh FranciyaKrayina PeruDiyalnistpismennik diplomat literaturnij kritik poetAlma materNacionalnij universitet San MarkosZnannya movfrancuzka i ispanska 1 3 ChlenstvoKorolivska akademiya francuzkoyi movi i literaturi Belgiyi 27 zhovtnya 1959 4 NapryamokdBatkodBrati sestridNagorodid 1947 Mediafajli u VikishovishiZ zhittyepisuSin Fransisko Garsiya Kalderona Landi timchasovogo prezidenta Peru pid chas vijni na Tihomu okeani i Karmen Rej Basadre Jogo batko buv zaareshtovanij chilijskoyu okupacijnoyu vladoyu ta zaslanij do Chili v 1881 roci za vidmovu uklasti mir iz teritorialnoyu postupkoyu pislya pidpisannya Ankonskogo dogovoru 1884 jogo zvilnili za umovi sho vin ne vidrazu povernetsya do Peru tomu razom iz rodinoyu pereyihav do Yevropi Same cherez ci obstavini Ventura narodivsya v Parizhi U lipni 1886 roku rodina povernulasya do Peru Venturi bulo vsogo pivroku Navchavsya v koledzhi Rekoleta v Limi 1891 1901 U 1903 roci vstupiv do Nacionalnogo universitetu San Markos de vivchav filologiyu politichni j administrativni nauki ta pravo ale ne zakinchiv povnistyu kurs navchannya adzhe po smerti batka 1905 sim ya oselilas u Franciyi Vidtodi Ventura zhiv u Yevropi za vinyatkom deyakih korotkih povernen do Peru ta kilkoh rokiv prozhivannya v Braziliyi Vin sluzhiv sekretarem konsulstva Peru v Parizhi 1906 1910 a potim u Londoni 1911 Buv pov yazanij u Franciyi z Sharlem Morrasom i monarhichnim ruhom Francuzka diya U 1909 roci Ventura povernuvsya do Limi de vidbuvalis hvilyuvannya yak reakciya na viroki nibito prichetnih do sprobi derzhavnogo perevorotu 1909 roku proti pershogo uryadu Augusto B Legiyi Ventura vijshov u vidstavku na znak protestu proti uv yaznennya Hose de la Riva Aguero i Osmi ta ocholiv studentski demonstraciyi proti uryadu Vin skoristavsya svoyim perebuvannyam u Peru do 1911 roku shob zdijsniti podorozhi v gori i zbagativsya dosvidom i vrazhennyami yaki zgodom stanut osnovoyu dlya jogo peruanskih opovidan U 1912 roci vin povernuvsya do Yevropi vidnovivshi svoyu diplomatichnu kar yeru yak drugij sekretar Peruanskoyi misiyi v Madridi 1914 1916 piznishe sekretar povirenij z ekonomichnih pitan u Belgiyi 1916 1921 i nareshti peruanskij konsul v Gavri U 1921 roci nevdovzi pislya priznachennya golovoyu Upravlinnya propagandi Peru v Parizhi vin pishov u vidstavku cherez rozbizhnosti z peruanskim uryadom yakij znovu ocholiv Legiya Vidtodi u Parizhi vin prisvyativ sebe literaturnij diyalnosti yak redaktor inozemnoyi storinki gazeti Comoedia direktor vidavnictva Excelsior i spivavtor chislennih vidan v Argentini Venesueli Meksici ta na Kubi Pislya povalennya Legiyi v 1930 roci Kalderon buv priznachenij delegatom vid Peru v Lizi Nacij i obijmav cyu posadu z deyakimi perervami do 1938 roku Vin takozh obijmav funkciyi povnovazhnogo ministra Peru v Braziliyi 1932 1933 Polshi 1935 Belgiyi 1935 1939 Franciyi 1940 Portugaliyi 1941 i Shvejcariyi 1941 1945 U lyutomu 1949 roku Ventura vostannye pobuvav na batkivshini v Peru ale v grudni togo zh roku povernuvsya do Parizha buduchi priznachenim postijnim predstavnikom Peru v YuNESKO vikonuyuchi cyu misiyu do samoyi smerti 1959 pislya napadu gemiplegiyi Ocinka tvorchostiLiteraturna tvorchist Venturi Garsiya Kalderona stilistichno modernistska skladayetsya zdebilshogo z opovidan Deyaki zokrema pochatkovi mayut kosmopolitichnu atmosferu ta harakter Diya bilshosti odnak vidbuvayetsya v Peru i osoblivo v Andskomu regioni nathnenni jogo poyizdkami Sered nih El alfiler La venganza del condor Murio en su ley Coca El despenador i Los canaverales Avtorovi pritamanni vivazhenij stil psihologichna proniklivist tayemnichi i majzhe detektivni syuzheti tochnist opisiv i uvaga do detalej Popri te sho opovidannya Kalderona mayut bagatu uyavu ta duzhe horoshu tehniku avtora kritikuvali za neznannya realij i spravzhnogo stanovisha sprav u Peru za uperedzhene stavlennya do indianciv yaki zobrazheni malo ne karikaturno todi yak beruchi na sebe rol opovidacha avtor yavno utverdzhuye vishist zahidnogo svitu yakij predstavlyaye Vtim cya negativna kritika porodzhena ne tak cherez priskiplivij analiz tvorchosti pismennika a vnaslidok vorozhosti do avtora za jogo aristokratichne pohodzhennya i konservativnij svitoglyad Tak napriklad Hose Karlos Mariategi peruanskij pismennik i kritik marksist vzagali ne zgaduye Kalderona v svoyemu ese pro peruansku literaturu vklyuchenomu do jogo shedevru Siete ensayos opublikovanogo 1928 roku koli Ventura vzhe buv viznanoyu figuroyu v literaturnomu sviti Krim zgadanoyi sociologizacijnoyi kritiki Ventura otrimav velike viznannya she za zhittya i buv jmovirno za mezhami Peru najvidomishim peruanskim pismennikom svogo chasu Grupa peruanskih francuzkih belgijskih ta ispanskih pismennikiv visunula jogo kandidaturu na Nobelivsku premiyu z literaturi v 1934 roci Francuzka akademiya hotila prijnyati jogo yak chlena ale pismennik ne pogodivsya vikonati peredumovu vidmovi vid svogo peruanskogo gromadyanstva odnak cya zh ustanova nagorodila jogo zolotoyu medallyu v 1948 roci Zi svogo boku Korolivska akademiya francuzkoyi movi ta literaturi Belgiyi prijnyala jogo yak povnogo chlena 10 chervnya 1939 roku Z dorobkuVentura Garsiya Kalderon avtor tvoriv u riznomanitnih literaturnih zhanrah novela drama poeziya roman ese hronika ta literaturna kritika Vin takozh buv antologom literaturi Peru ta Latinskoyi Ameriki Bagato jogo tvoriv buli napisani bezposeredno francuzkoyu movoyu Otzhe vin buv dvomovnim pismennikom yakij vpravlyavsya oboma movami z odnakovoyu majsternistyu ta legkistyu Isnuyut chislenni perekladi opovidan Kalderona nimeckoyu italijskoyu anglijskoyu serbskoyu polskoyu rosijskoyu shvedskoyu ta francuzkoyu V 2011 roci vijshlo drukom povne zibrannya tvoriv za redakciyeyu Rikardo Silva Santistebana Pontificia Universidad Catolica del Peru 2011 Bibliografiya Noveli ta opovidannya Dolorosa y desnuda realidad 1914 La venganza del condor 1924 i 1948 Danger de mort 1926 Si Loti hubiera venido 1926 perekladenij francuzkoyu movoyu 1927 de rozpovidayetsya pro uyavnu podorozh do Peru zdijsnenu francuzkim romanistom P yerom Loti Couleur de sang 1931 Premiya Eredia Francuzkoyi akademiyi Virages 1933 Cuentos peruanos 1952 Poeziya Pershi virshi Kalderona z yavilisya v Parnaso Peruano pid psevdonimom Jaime Landa potim vidav dvi zbirki virshiv poetichnij dorobok vidmichenij modernizmom Frivolamente 1908 Cantilenas 1920 P yesi Holofernes Paris 1931 Ella y yo Lima 1955 La vie est elle un songe Paris 1958 La Perricholi Paris 1959 Eseyi ta hroniki Une enquete litteraire Don Quichotte a Paris et dans les tranchees 1916 Bajo el clamor de las sirenas 1919 Semblanzas de America 1920 En la verbena de Madrid 1920 El nuevo idioma castellano 1924 Sonrisas de Paris 1926 Aguja de marear 1936 Vale un Peru 1939 Instantes del Peru 1941 La Francia que amamos 1945 Literaturna kritika Del romanticismo al modernismo 1910 La literatura peruana 1535 1914 1914 Esquema de la literatura uruguaya 1917 Nosotros 1946 Antologiyi Zavdyaki tochnim antologiyam Kalderon spriyav poshirennyu tvoriv peruanskih i latinoamerikanskih avtoriv za sho jogo nazivali literaturnim poslom Parnaso peruano 1910 i 1915 Los mejores cuentos americanos 1924 Recits de la vie americaine 1925 Vin takozh uporyadkuvav vibrani tvori Inki Garsilaso de la Vegi Rikardo Palmi Manuelya Gonsalesa Pradi Rubena Dario Ne mozhna ominuti takozh uporyadkovani nim 13 tomiv Biblioteki peruanskoyi kulturi Biblioteca de Cultura Peruana opublikovanoyi pid egidoyu prezidenta Oskara R Benavidesa 1938 u spivpraci z takimi istorikami yak Raul Porras Barrenechea ta Horhe Basadre PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 CONOR Sl d Track Q16744133 http www arllfb be composition successions html Samaniego 1964 s 117 118 Sanchez 1975 s 1192 Rivera 2017 s 284 290 Samaniego 1964 s 118 ISBN 9972 40 149 9 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Propushenij abo porozhnij title dovidka Cornejo 1980 s 77 Tamayo 1965 s 144 Toro 2012 s 620 Samaniego 1964 s 119 Dzherela literatura ta posilannyaCornejo Polar Antonio 1980 Historia de la Literatura del Peru Republicano Lima Editorial Juan Mejia Baca isp Rivera Victor Samuel 2017 Tradicionistas y maurrasianos Lima Fondo editorial del Congreso de la Republica del Peru isp Samaniego Antenor 1964 Literatura Texto y antologia vid 7 ª Lima Libreria Arica S A isp Sanchez Luis Alberto 1975 La literatura peruana Derrotero para una Historia Cultural del Peru T 4 vid 4 ª Lima P L Villanueva Editor isp Tamayo Augusto 1965 Manual de Literatura peruana e hispanoamericana Lima Libreria STUDIUM isp Toro Cesar 2012 Manual de Literatura Peruana T 1 vid 3 ª Lima A F A Editores isp isp