Вентвортський замок — сільська аристократична садиба, що відноситься до 1-го класу пам'яток Великої Британії, колишня садиба Страффордських ерлів у Стейнборо біля Барнслі, Південний Йоркшир, Англія. Тепер тут розміщено Північний коледж житлової та громадської освіти.
У садибі існував старіший будинок, що тоді називався Стейнборо, коли у 1708 році його придбав Томас Вентворт, барон Рабі (пізніше Страффордський ерл). Назву було змінено у 1731 році. Первинна назва збереглася у вигляді замку Стейнборо —у даваної руїни, що побудована у якості садової примхи маєтку.
Маєток й сади Вентвортського замку відкриті для відвідувачів цілий рік без вихідних.
Історія
Первісний будинок, відомий як будинок Катлера, був зведений для сера Герваза Катлера (нар. 1640 р.) у 1670 році. Сер Герваз продав маєток Томасу Вентворту, пізніше 1-му ерлу Страффорда. Будинок був двічі перебудований, двома ерлами, у різних стилях, щоразу за незвичних обставин.
Перша перебудова
Перша перебудова з оновлення початкової структури була розпочата прибл. 1711 року Томасом Вентвортом, Бароном Рабі (1672—1739). Він був онуком сера Вільяма Вентворта, батька Томаса Вентворта, досягнутого першого Стаффордського ерла. Сам Рабі був відновленим 1-м Страффордським ерлом (друге творіння) у 1711 році.
Маєток за 10 км від Вентвортського замку, як вважається, був його наслідною власністю, проте перейшов від бездітного 2-го Страффордського ерла Вільяма Вентворта до племінника його жінки , єдиного з ким родичався Берон Рабі, якому Вільям Вентворт доводився двоюрідним братом. Саме бажання перевершити родича спонукало його до купівлі Стейнбороського замку поруч та змушувало перевершити Вотсонівський Вентворт-Вудгауз за пишнотою та смаком. Саме чому Джонатан Свіфт назвав Вільяма Вентворта «гордим як пекло».
Вентворт був солдатом на службі у англійського короля Вільяма III, який зробив його полковником драгунів. Він був відправлений королевою Анною на посаду посла до Пруссії в 1705–11 роках, а після повернено до Англії йому надано титул віконта Вентворта й ерла Страффорду у складі перів Великої Британії. Потім його було направлено представником на переговори, що закінчилися Утрехтським миром, й після цього він представ перед комісією парламенту. Зі смертю королеви Анни він та усі торі позбулися влади. Вентворт, як представник старовинного клану Йоркшира, вимагав величного будинку, відповідного статкам Вентвортів, на який він витратив свої пенсійні роки, завершуючи та збагачуючи свій ландшафт.
Він порушив свою службу у Берліні, щоб завершити купівлю Стейнборо влітку 1708 року. Він залучив військового архітектора до планів будівлі. Вентворт був в Італії у 1709 році й придбав картини для майбутнього будинку: «Всі вони створені для Йоркширу, й я сподіваюся, що там буде краща колекція, ніж у містера Вотсона». Для їх демонстрації потрібна буде велика галерея, до проєктування якої, ймовірно, долучився архітектор Джеймс Гіббс. Галерея була добудована у 1724 році. Є проєкт, ймовірно Бодта, розрізу будівлі з зображенням галереї довжиною у 55 метри, шириною — 7,2 метри й висотою — 9 метри у замку Вентворт. Це креслення зберігається у альбомі змішаних малюнків, що належав синові Вільяма Талмана, Джону, що зберігається у музеї Вікторії та Альберта. За кресленнями галерея поділена на 3 відділення жиленими мармуровими коринфськими колонами з позолоченими капітелями та відповідними пілястрами проти виступаючих пірсів: у проміжних просторах чотири мармурові копії римських скульптур на блоці плінтуси, що збереглися до ХХ сторіччя. Сер Ніколаус Певснер виявив східну сторону «незвичайної для Англії палацової пишності». Величний набір парадних приміщень на першому поверсі простягався від кімнати на північному кінці з алегорією стелі з «Численністю» до кімнати на південному кінці з алегорією «Славі».
Використання Йоганном фон Бодтом гігантського порядку пілястрів на передньому фасаді та інших особливостей свідчить, що Бодт, який у 1690-х роках перебував у Англії, мав доступ до малюнків Вільяма Талмана. Талман був архітектором Чатсворта, що вважався першою справді бароковою будівлею Англії. Дійсно, між східним фасадом Вентворта та фасадом Чатсворта є схожість дизайну. Обидва мають чіткий континентальний бароковий фасад. Вентворт був описаний як «чудовий і майже унікальний зразок франко-прусської архітектури у георгіанській Англії». Східний фасад був побудований на піднятій терасі, що спускалася до розметених гравійних пандусів, що облямовували грот й простягалися осьовими алеями дерев обрамленому подвійними алеями дерев до формальної брами з кованого заліза. Все це було видно з виду Яна Кіпа 1714 року. На гравюрі Томаса Бадеслайда приблизно 1750 року все ще видно формальні риси фасаду Бодта з гравійними проїздами достатньо широкими для карети з четвіркою коней. Правильні насадження зрілих обрізаних дерев, висадженими боскетами. Все це було зметено другим Стаффордським ерлом після 1750 року, на користь відкритого, накручуваного «природного» пейзажу в манері Ланселота Брауна.
Ландшафт першого ерла
Томас Вентворт, 1-й ерл Страффорда, висадив алеї дерев у великій кількості в цій відкритій місцевості, й примхливий удаваний замок (побудований у 1726—1730 року) звів на найвищому місці, що став одним з перших примхливих замків у англійському ландшафтному садівництві. У центральне подвір'я замку, де іменами чотирьох його дітей були названі чотири первинні вежі, ерл замовив у 1730 році свою статую у Майкла Рісбрака, якого Джеймс Гіббс першим прийняв на роботу, коли він приїхав до Англії. Проте ця статуя була перенесена ближче до будинку.
Торі Лорд Страффорд залишався в політичній невизначеності за верховенства віга Волпола до кінця свого життя. Обеліск був споруджений на згадку про королеву Анну у 1734 році, а вітальня у будинку до сучасності називалася «Вітальня королеви Анни». Інші особливості ландшафту додавались одна за одною, в результаті чого сьогодні налічується 26 паркових споруд.
Другий ерл у Вентвортському замку
Після смерті першого ерла у 1739 році маєток наслідував його син. Вільяма Вентворта, 2-го ерла Страффорда (1722—1791) названо у Біографічному словнику британських архітекторів від Колвіна дизайнером довгої будівлі витонченого новопалладіанського стилю, побудовану у 1759–64 роках. У замку Вентворт він мав майстра-каменяра Джона Платта (1728—1810) та лондонського кресляра й наглядача Чарльза Росса (?–1770/75), який працював під керівництвом палладіанського архітектора Метью Бреттінгема на лондонському будинку Страффордського ерла на , будинок 5 у 1748–49 роках.
виділив Вентвортський замок як взірець для ідеальної інтеграції ділянки, ландшафту й навіть гармонії каменю.
Пізніша історія
Зі смертю 3-го ерла й припинення існування Стаффордського ерлства у 1799 році величезний родинний маєток було поділено на 3 частини для нащадків кожної дочки першого Стаффордського ерла. Вентвортський замок дістався онуку Леді Генрієтти Вернон — Фредерику Вернону, який додав ім'я Вентворт до свого прізвища. Між 1820 й 1840 роками каплиця Святого Джеймса була замінена, а також вікна у бароковому крилі. Град у липні 1838 року завдав шкоди маєтку, що не можливо порівняти зі смертю 26 хлопчаків-шахтарів у сусідньому Хускар-Піт від повені спричиненої тим самим градом.
Син Фредерика, Томас Вернон-Вентворт додав Консерваторію зі стальним каркасом й Вікторіанське крило замку у середині 1880-их років. Успадкований старшим сином Томаса, Брюсом Вернон-Вентвортом у 1902 році Вентвортський замок втратив увагу власника через маєток у Суффолці. Він продав речі садиби з аукціону Крістіс 13 листопада 1919 року.
Не маючи прямих нащадків Брюс Вернон-Вентворт продав замок та його сади корпорації «Барнслі» у 1948 році, а решту його маєтків, у Йоркширі, Суффолці та Шотландії залишив далекому кузену. Вміст Вентвортського замку був випорожнений під час продажу будинку, що до 1978 року був домом коледжу для підготовки викладачів — Вентвортського замкового коледжу освіти. Після 1978 року він використовувався Північним коледжем.
Відновлення
Чудовий пейзаж, який вихваляв Валпол у 1780 році, був описаний у 1986 році як «порушений й зруйнований». Гранульована річка 2-го Стаффордського ерла, викопана у 1730-х роках, була зменшена до ряду замулених ставків.
У 2002 році було створено Фонд спадщини Вентвортського замку. У Вентвортські замкові сади інвестовано 20 млн фунтів стерлінгів у 2002—2017 роках. Реставрація Ротонди була завершена у 2010 році, а парк став парком оленів.
Маєток повністю відкрився для відвідувачів у 2007 році.
Відновлення Вентвортського замку було представлено на телевізійному шоу BBC «Відновлення» у 2003 році. Консерваторія була відновлена 2013 року.
Вентвортський замок й сади відкриті цілорічно, крім Різдва.
Примітки
- . BBC News. 17 квітня 2017. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 2 квітня 2018.
- . National Trust. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
- . Barnsley Chronicle. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
- Swift, Journal to Stella, noted by M. J. Charlesworth, «The Wentworths: Family and Political Rivalry in the English Landscape Garden» Garden History 14.2 (Autumn 1986:120–137) p. 120.
- , A Biographical Dictionary of British Architects, 3rd ed. 1995 (Yale University Press) 1995. s.v. «Bodt or Bott, Johannes von, (1670—1745)».
- Letter quoted by Charlesworth 1986:123.
- Colvin 1995, s.v. «Gibbs, James»; see Terry Friedman, James Gibbs (1984:123–25, 321f, and pl. 124).
- Lawrence Whistler, in Country Life 92 1952:1650, and John Harris, in Architectural Review July 1961, attributed the drawings, which had been annotated in a different ink W.T. del. et inv. to William Talman. classed them among attributed designs for which there is not adequate evidence, and, finding them too competent and too French for Talman, ascribed them to Bodt (Whinney, «William Talman» Journal of the Warburg and Courtauld Institutes 18.1–2 [January 1955:123–139] p. 136f, figs. 39ab). Her attribution has been followed, e.g. by Terry Friedman, «The English Appreciation of Italian Decorations» The Burlington Magazine 117 No. 873, Special Issue Devoted to French Neo-Classicism (December 1975:841–847) p. 846 note 27.
- Horace Walpole, who couldn't praise the house and grounds highly enough (see below) dismissed the contents of the Gallery: «but four modern statues and some bad portraits» (quoted by Rosalys Coope, «The Gallery in England: Names and Meanings» 27, Design and Practice in British Architecture: Studies in Architectural History Presented to Howard Colvin (1984:446–455) p. 450.
- Pevsner,
- Colvin 1995, s.v. «Bodt or Bott, Johann von».
- Noted by Kenneth Lemmon, «Wentworth Castle: A Forgotten Landscape» Garden History 3.3 (Summer 1975:50–57) p. 52.
- Illustrated in Lemmon 1975 fig. p. 53.
- Brown is not documented as working at Wentworth Castle.
- Charlesworth 1986:123.
- It was preceded Charlesworth noted, only by 's long bastion wall at Castle Howard and by Strafford's cousin 's «Alfred's Tower» at Cirencester Park, which might have provided the inspiration.
- M. I. Webb, Michael Rysbrack 1954:161f (dated «c. 1730»); , , rev. ed., s.v.. «Michael Rysbrack».
- He was encumbered by James Stuart, the «Old Pretender», with the useless Jacobite title of «Duke of Strafford» in 1722.
- Platt, a master builder and statuary (he provided the sculptures in the pediment, 1762), was a member of a dynasty of masons with a stoneyard at , South Yorkshire (Colvin 1995, s.v. Platt").
- Colvin 1995, s.v. «Ross, Charles».
- including the Young Knight by , which had lurked largely unnoticed in the collection, with an attribution to Dürer (Alec Martin, «The Young Knight by Carpaccio» The Burlington Magazine for Connoisseurs 44 No. 251 (February 1924:56, 58–59).
- . Access to Archives. National Archives. Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 8 липня 2011.
- Lancaster & Sons, June 1948.
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2005. Процитовано 17 січня 2008.
- . Barnsley Chronicle. 10 квітня 2017. Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 2 квітня 2018.
- Charlesworth 1986:120, 129.
- . The Yorkshire Post. 10 квітня 2017. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 2 квітня 2018.
- . Wentworth Castle. Архів оригіналу за 17 травня 2007. Процитовано 17 січня 2008.
- . We Are Barnsley. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 25 жовтня 2013.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ventvortskij zamok silska aristokratichna sadiba sho vidnositsya do 1 go klasu pam yatok Velikoyi Britaniyi kolishnya sadiba Straffordskih erliv u Stejnboro bilya Barnsli Pivdennij Jorkshir Angliya Teper tut rozmisheno Pivnichnij koledzh zhitlovoyi ta gromadskoyi osviti Ventvortskij zamok Goracij Volpol pokazav sho pivdennij front zakincheno 1764 r viyavivsya najdoskonalishim smakom arhitekturi U sadibi isnuvav starishij budinok sho todi nazivavsya Stejnboro koli u 1708 roci jogo pridbav Tomas Ventvort baron Rabi piznishe Straffordskij erl Nazvu bulo zmineno u 1731 roci Pervinna nazva zbereglasya u viglyadi zamku Stejnboro u davanoyi ruyini sho pobudovana u yakosti sadovoyi primhi mayetku Mayetok j sadi Ventvortskogo zamku vidkriti dlya vidviduvachiv cilij rik bez vihidnih IstoriyaPervisnij budinok vidomij yak budinok Katlera buv zvedenij dlya sera Gervaza Katlera nar 1640 r u 1670 roci Ser Gervaz prodav mayetok Tomasu Ventvortu piznishe 1 mu erlu Strafforda Budinok buv dvichi perebudovanij dvoma erlami u riznih stilyah shorazu za nezvichnih obstavin Persha perebudovaShidnij front Stajnboro zamok Ventvort u Vitruviyi Britanici I 1715 Persha perebudova z onovlennya pochatkovoyi strukturi bula rozpochata pribl 1711 roku Tomasom Ventvortom Baronom Rabi 1672 1739 Vin buv onukom sera Vilyama Ventvorta batka Tomasa Ventvorta dosyagnutogo pershogo Staffordskogo erla Sam Rabi buv vidnovlenim 1 m Straffordskim erlom druge tvorinnya u 1711 roci Mayetok za 10 km vid Ventvortskogo zamku yak vvazhayetsya buv jogo naslidnoyu vlasnistyu prote perejshov vid bezditnogo 2 go Straffordskogo erla Vilyama Ventvorta do pleminnika jogo zhinki yedinogo z kim rodichavsya Beron Rabi yakomu Vilyam Ventvort dovodivsya dvoyuridnim bratom Same bazhannya perevershiti rodicha sponukalo jogo do kupivli Stejnboroskogo zamku poruch ta zmushuvalo perevershiti Votsonivskij Ventvort Vudgauz za pishnotoyu ta smakom Same chomu Dzhonatan Svift nazvav Vilyama Ventvorta gordim yak peklo Ventvort buv soldatom na sluzhbi u anglijskogo korolya Vilyama III yakij zrobiv jogo polkovnikom draguniv Vin buv vidpravlenij korolevoyu Annoyu na posadu posla do Prussiyi v 1705 11 rokah a pislya poverneno do Angliyi jomu nadano titul vikonta Ventvorta j erla Straffordu u skladi periv Velikoyi Britaniyi Potim jogo bulo napravleno predstavnikom na peregovori sho zakinchilisya Utrehtskim mirom j pislya cogo vin predstav pered komisiyeyu parlamentu Zi smertyu korolevi Anni vin ta usi tori pozbulisya vladi Ventvort yak predstavnik starovinnogo klanu Jorkshira vimagav velichnogo budinku vidpovidnogo statkam Ventvortiv na yakij vin vitrativ svoyi pensijni roki zavershuyuchi ta zbagachuyuchi svij landshaft Vin porushiv svoyu sluzhbu u Berlini shob zavershiti kupivlyu Stejnboro vlitku 1708 roku Vin zaluchiv vijskovogo arhitektora do planiv budivli Ventvort buv v Italiyi u 1709 roci j pridbav kartini dlya majbutnogo budinku Vsi voni stvoreni dlya Jorkshiru j ya spodivayusya sho tam bude krasha kolekciya nizh u mistera Votsona Dlya yih demonstraciyi potribna bude velika galereya do proyektuvannya yakoyi jmovirno doluchivsya arhitektor Dzhejms Gibbs Galereya bula dobudovana u 1724 roci Ye proyekt jmovirno Bodta rozrizu budivli z zobrazhennyam galereyi dovzhinoyu u 55 metri shirinoyu 7 2 metri j visotoyu 9 metri u zamku Ventvort Ce kreslennya zberigayetsya u albomi zmishanih malyunkiv sho nalezhav sinovi Vilyama Talmana Dzhonu sho zberigayetsya u muzeyi Viktoriyi ta Alberta Za kreslennyami galereya podilena na 3 viddilennya zhilenimi marmurovimi korinfskimi kolonami z pozolochenimi kapitelyami ta vidpovidnimi pilyastrami proti vistupayuchih pirsiv u promizhnih prostorah chotiri marmurovi kopiyi rimskih skulptur na bloci plintusi sho zbereglisya do HH storichchya Ser Nikolaus Pevsner viyaviv shidnu storonu nezvichajnoyi dlya Angliyi palacovoyi pishnosti Velichnij nabir paradnih primishen na pershomu poversi prostyagavsya vid kimnati na pivnichnomu kinci z alegoriyeyu steli z Chislennistyu do kimnati na pivdennomu kinci z alegoriyeyu Slavi Vikoristannya Jogannom fon Bodtom gigantskogo poryadku pilyastriv na perednomu fasadi ta inshih osoblivostej svidchit sho Bodt yakij u 1690 h rokah perebuvav u Angliyi mav dostup do malyunkiv Vilyama Talmana Talman buv arhitektorom Chatsvorta sho vvazhavsya pershoyu spravdi barokovoyu budivleyu Angliyi Dijsno mizh shidnim fasadom Ventvorta ta fasadom Chatsvorta ye shozhist dizajnu Obidva mayut chitkij kontinentalnij barokovij fasad Ventvort buv opisanij yak chudovij i majzhe unikalnij zrazok franko prusskoyi arhitekturi u georgianskij Angliyi Shidnij fasad buv pobudovanij na pidnyatij terasi sho spuskalasya do rozmetenih gravijnih pandusiv sho oblyamovuvali grot j prostyagalisya osovimi aleyami derev obramlenomu podvijnimi aleyami derev do formalnoyi brami z kovanogo zaliza Vse ce bulo vidno z vidu Yana Kipa 1714 roku Na gravyuri Tomasa Badeslajda priblizno 1750 roku vse she vidno formalni risi fasadu Bodta z gravijnimi proyizdami dostatno shirokimi dlya kareti z chetvirkoyu konej Pravilni nasadzhennya zrilih obrizanih derev visadzhenimi bosketami Vse ce bulo zmeteno drugim Staffordskim erlom pislya 1750 roku na korist vidkritogo nakruchuvanogo prirodnogo pejzazhu v maneri Lanselota Brauna Landshaft pershogo erla Zamok Stejnboro rannij priklad zakinchenij 1730 roku udavanoyi ruyini dlya okrasi landshaftu 2 z 4 vezh zalisheno Tomas Ventvort 1 j erl Strafforda visadiv aleyi derev u velikij kilkosti v cij vidkritij miscevosti j primhlivij udavanij zamok pobudovanij u 1726 1730 roku zviv na najvishomu misci sho stav odnim z pershih primhlivih zamkiv u anglijskomu landshaftnomu sadivnictvi U centralne podvir ya zamku de imenami chotiroh jogo ditej buli nazvani chotiri pervinni vezhi erl zamoviv u 1730 roci svoyu statuyu u Majkla Risbraka yakogo Dzhejms Gibbs pershim prijnyav na robotu koli vin priyihav do Angliyi Prote cya statuya bula perenesena blizhche do budinku Tori Lord Strafford zalishavsya v politichnij neviznachenosti za verhovenstva viga Volpola do kincya svogo zhittya Obelisk buv sporudzhenij na zgadku pro korolevu Annu u 1734 roci a vitalnya u budinku do suchasnosti nazivalasya Vitalnya korolevi Anni Inshi osoblivosti landshaftu dodavalis odna za odnoyu v rezultati chogo sogodni nalichuyetsya 26 parkovih sporud Drugij erl u Ventvortskomu zamkuPislya smerti pershogo erla u 1739 roci mayetok nasliduvav jogo sin Vilyama Ventvorta 2 go erla Strafforda 1722 1791 nazvano u Biografichnomu slovniku britanskih arhitektoriv vid Kolvina dizajnerom dovgoyi budivli vitonchenogo novopalladianskogo stilyu pobudovanu u 1759 64 rokah U zamku Ventvort vin mav majstra kamenyara Dzhona Platta 1728 1810 ta londonskogo kreslyara j naglyadacha Charlza Rossa 1770 75 yakij pracyuvav pid kerivnictvom palladianskogo arhitektora Metyu Brettingema na londonskomu budinku Straffordskogo erla na budinok 5 u 1748 49 rokah vidiliv Ventvortskij zamok yak vzirec dlya idealnoyi integraciyi dilyanki landshaftu j navit garmoniyi kamenyu Piznisha istoriyaDruk zamku rannogo XIX stolittya sho pokazuye yak pivdennij tak i shidnij fasadi Zi smertyu 3 go erla j pripinennya isnuvannya Staffordskogo erlstva u 1799 roci velicheznij rodinnij mayetok bulo podileno na 3 chastini dlya nashadkiv kozhnoyi dochki pershogo Staffordskogo erla Ventvortskij zamok distavsya onuku Ledi Genriyetti Vernon Frederiku Vernonu yakij dodav im ya Ventvort do svogo prizvisha Mizh 1820 j 1840 rokami kaplicya Svyatogo Dzhejmsa bula zaminena a takozh vikna u barokovomu krili Grad u lipni 1838 roku zavdav shkodi mayetku sho ne mozhlivo porivnyati zi smertyu 26 hlopchakiv shahtariv u susidnomu Huskar Pit vid poveni sprichinenoyi tim samim gradom Sin Frederika Tomas Vernon Ventvort dodav Konservatoriyu zi stalnim karkasom j Viktorianske krilo zamku u seredini 1880 ih rokiv Uspadkovanij starshim sinom Tomasa Bryusom Vernon Ventvortom u 1902 roci Ventvortskij zamok vtrativ uvagu vlasnika cherez mayetok u Suffolci Vin prodav rechi sadibi z aukcionu Kristis 13 listopada 1919 roku Ne mayuchi pryamih nashadkiv Bryus Vernon Ventvort prodav zamok ta jogo sadi korporaciyi Barnsli u 1948 roci a reshtu jogo mayetkiv u Jorkshiri Suffolci ta Shotlandiyi zalishiv dalekomu kuzenu Vmist Ventvortskogo zamku buv viporozhnenij pid chas prodazhu budinku sho do 1978 roku buv domom koledzhu dlya pidgotovki vikladachiv Ventvortskogo zamkovogo koledzhu osviti Pislya 1978 roku vin vikoristovuvavsya Pivnichnim koledzhem VidnovlennyaChudovij pejzazh yakij vihvalyav Valpol u 1780 roci buv opisanij u 1986 roci yak porushenij j zrujnovanij Granulovana richka 2 go Staffordskogo erla vikopana u 1730 h rokah bula zmenshena do ryadu zamulenih stavkiv U 2002 roci bulo stvoreno Fond spadshini Ventvortskogo zamku U Ventvortski zamkovi sadi investovano 20 mln funtiv sterlingiv u 2002 2017 rokah Restavraciya Rotondi bula zavershena u 2010 roci a park stav parkom oleniv Mayetok povnistyu vidkrivsya dlya vidviduvachiv u 2007 roci Vidnovlennya Ventvortskogo zamku bulo predstavleno na televizijnomu shou BBC Vidnovlennya u 2003 roci Konservatoriya bula vidnovlena 2013 roku Ventvortskij zamok j sadi vidkriti cilorichno krim Rizdva Primitki BBC News 17 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 15 veresnya 2017 Procitovano 2 kvitnya 2018 National Trust Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2019 Barnsley Chronicle Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2019 Procitovano 10 chervnya 2019 Swift Journal to Stella noted by M J Charlesworth The Wentworths Family and Political Rivalry in the English Landscape Garden Garden History 14 2 Autumn 1986 120 137 p 120 A Biographical Dictionary of British Architects 3rd ed 1995 Yale University Press 1995 s v Bodt or Bott Johannes von 1670 1745 Letter quoted by Charlesworth 1986 123 Colvin 1995 s v Gibbs James see Terry Friedman James Gibbs 1984 123 25 321f and pl 124 Lawrence Whistler in Country Life 92 1952 1650 and John Harris in Architectural Review July 1961 attributed the drawings which had been annotated in a different ink W T del et inv to William Talman classed them among attributed designs for which there is not adequate evidence and finding them too competent and too French for Talman ascribed them to Bodt Whinney William Talman Journal of the Warburg and Courtauld Institutes 18 1 2 January 1955 123 139 p 136f figs 39ab Her attribution has been followed e g by Terry Friedman The English Appreciation of Italian Decorations The Burlington Magazine 117 No 873 Special Issue Devoted to French Neo Classicism December 1975 841 847 p 846 note 27 Horace Walpole who couldn t praise the house and grounds highly enough see below dismissed the contents of the Gallery but four modern statues and some bad portraits quoted by Rosalys Coope The Gallery in England Names and Meanings 27 Design and Practice in British Architecture Studies in Architectural History Presented to Howard Colvin 1984 446 455 p 450 Pevsner Colvin 1995 s v Bodt or Bott Johann von Noted by Kenneth Lemmon Wentworth Castle A Forgotten Landscape Garden History 3 3 Summer 1975 50 57 p 52 Illustrated in Lemmon 1975 fig p 53 Brown is not documented as working at Wentworth Castle Charlesworth 1986 123 It was preceded Charlesworth noted only by s long bastion wall at Castle Howard and by Strafford s cousin s Alfred s Tower at Cirencester Park which might have provided the inspiration M I Webb Michael Rysbrack 1954 161f dated c 1730 rev ed s v Michael Rysbrack He was encumbered by James Stuart the Old Pretender with the useless Jacobite title of Duke of Strafford in 1722 Platt a master builder and statuary he provided the sculptures in the pediment 1762 was a member of a dynasty of masons with a stoneyard at South Yorkshire Colvin 1995 s v Platt Colvin 1995 s v Ross Charles including the Young Knight by which had lurked largely unnoticed in the collection with an attribution to Durer Alec Martin The Young Knight by Carpaccio The Burlington Magazine for Connoisseurs 44 No 251 February 1924 56 58 59 Access to Archives National Archives Arhiv originalu za 17 chervnya 2012 Procitovano 8 lipnya 2011 Lancaster amp Sons June 1948 Arhiv originalu za 13 veresnya 2005 Procitovano 17 sichnya 2008 Barnsley Chronicle 10 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 25 lipnya 2017 Procitovano 2 kvitnya 2018 Charlesworth 1986 120 129 The Yorkshire Post 10 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2018 Procitovano 2 kvitnya 2018 Wentworth Castle Arhiv originalu za 17 travnya 2007 Procitovano 17 sichnya 2008 We Are Barnsley Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 25 zhovtnya 2013 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij