Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Олександрович Венсан (11 серпня 1871, Санкт-Петербург — 5 квітня 1940, Ленінград) — російський та радянський архітектор, професор архітектури. Автор багатьох значущих проектів, нині це об'єкти культурної спадщини . Працював у Санкт-Петербурзі, Харкові, Севастополі. Професор архітектури, член Спілки архітекторів СРСР .
| Венсан Олександр Олександрович | |
|---|---|
| рос. Александр Александрович Венсан рос. Александр Александрович Венсан | |
| Народження | 11 серпня 1871 |
| Смерть | 5 квітня 1940 (68 років) |
| Поховання | d |
| Країна (підданство) |  Російська імперія СРСР |
| Навчання | d |
| Діяльність | архітектор, викладач університету |
| Праця в містах | Санкт-Петербург, Харків, Севастополь |
| Найважливіші споруди | Школа Адміралтейських Іжорських заводів, Прибутковий будинок Олександро-Невської лаври, Народний Дім у Харкові, Морський Кадетський корпус у Севастополі, Дача Командувача Чорноморським флотом в Алсу |
| Вчене звання | професор |
| Звання | Класний художник I класу, професор архітектури, член Спілки архітекторів СРСР |
| Батько | Венсан Альфонс Гекторович |
 Венсан Олександр Олександрович у Вікісховищі | |
Походження
Предки архітектора приїхали до Росії в середині 19 століття. Батько Альфонс Гекторович Венсан (1844—14 липня 1888). Закінчив у Санкт-Петербурзі Імператорську Академію Мистецтв у 1870 році. Класний художник 2-го ступеня. У 1871 році Альфонс влаштовується архітектором на службу в Удільне відомство маєтку «Лівадія» в Ялті. Наглядав над будівництвом палацу «Ереклік» на околицях Ялти, спроектував церкву Вознесіння в Лівадії. У 1877 Альфонс отримав звання класного художника архітектури 1-го ступеня. З 1879 по 1882 — архітектор Московської удільної контори. У 1883 році А. Г. Венсан переходить у православ'я та хреститься Олександром. У 1884 році призначається наглядачем храму Христа Спасителя в Москві. Мав чин колезького асесора. Мати — Антоніна Петрівна .
Життєпис
Народився у Санкт-Петербурзі 11 серпня 1871 року. Після закінчення гімназії вступив до . Закінчив його у 1897 році з правом на чин 10 класу та працював у Школі десятників у будівельній справі. Відбував військову службу у Чернігові до осені 1898 року як будівельник при морській будівельній частині при Морському міністерстві. Йде в запас із військовим званням унтер-офіцер та посадою інженера-конструктора. З 1899 року залучається Комітетом з відновлення та створення пам'яток Севастопольської оборони 1854—1855 рр. до створення пам'ятників на місцях битв Кримської війни . З 1901 року викладає в Санкт-Петербурзькому практичному технологічному інституті .
Цивільні проекти
У Санкт-Петербурзі разом з Л. П. Шишком він займається розробкою проектів: школи при (побудована в 1895—1901 роках).
Проектує прибутковий будинок Олександро-Невської лаври.
За його проектом (разом з С. В. Рубановим) у 1902 р. починається будівництво будинку № 21 на вулиці Підковирова у стилі еклектики.
В цей же час зробив проєкт Народного Дому в Харкові. Будівництво ведеться на гроші, що були зібрані мешканцями міста. Будівництво було закінчено 2 лютого 1903 р. Будинок-палац розташовувався на Корсиківській вулиці та належав Товариству розповсюдження грамотності. Він мав два зали та бібліотеку-читальню. Будівля не збереглася, знесена в 1931 після пожежі, на її місці знаходиться Будинок культури електромеханічного заводу .
15 січня 1903 року був затверджений в чині колезького асесора. У січні 1908 р. за вислугою років став надвірним радником. У 1913 призначений на посаду молодшого помічника — Інспектора інституту Цивільних Інженерів Імператора Миколи I, і з 15 червня того ж року — колезький радник .
Будівництво Морського Кадетського корпусу
Починаючи з 1913 працював над конкурсним проектом Морського Кадетського корпусу в Севастополі. У 1914 році його проект переміг у конкурсі, і він отримав звання Професор архітектури, яке щорічно присвоювалося Імператорською Академією Мистецтв . З початком Першої світової війни 14 серпня 1914 року був призваний із запасу і за розпорядженням направлений до міста Севастополь на посаду будівельника Севастопольського військового порту. 20 листопада 1914 року Морське відомство запросило його до на посаду Головного будівельника будівлі Морського Кадетського корпусу. З цього моменту Венсан у Севастополі, у розпорядженні Головного будівельника севастопольського військового порту Чорного моря. Під його контролем ведеться розчищення верхнього плато біля бухти Голландія, вибір та закупівля матеріалів для будівництва .
Проект вписаний в панораму міста так, що видно майже з усіх точок бухти. 23 червня 1915 р. відбулася урочиста церемонія закладання фундаменту комплексу. 26 жовтня цього ж року імператор Микола II підписує «Положення про Севастопольський Морський Кадетський корпус». З весни 1916 року розпочався набір абітурієнтів до класів МКК. 5 жовтня 1916 р. відбулося офіційне відкриття Морського Його Імператорського Високості Спадкоємця Цесаревича Кадетського корпусу. Тимчасово кадети та офіцери корпусу проживали в офіцерських флігелях, які також спроектували Венсан. Частина з цих будівель збереглася до наших днів, але перебудована після пошкоджень у роки німецько-радянської війни. Перша світова війна та Жовтнева революція не дозволили закінчити розпочате будівництво, й у 1917 року недобудований навчальний корпус було законсервовано. Венсан залишився у Севастополі та працював в Інженерному відділі Чорноморського флоту. У 1920 р. за П. М. Врангеля було вирішено добудувати Головний корпус будівлі. Для переробки креслень внутрішніх приміщень було запрошено Венсана, який з новою енергією став до роботи . Зі встановленням радянської влади будівництво Морського корпусу надовго припинилося. Будівлю було повністю добудовано лише у 1960 р. як головний корпус .
У СРСР
У 1927 р. Венсан активно входить у роботу з відновлення Севастополя від наслідків Кримських землетрусів .
У 1929 призначений Головним архітектором Управління берегового будівництва Морських сил Чорноморського флоту. У 30-х роках ним була спроектована дача Командувача Чорноморського флоту І. К. Кожанова в Алсу під Севастополем. Будівля збереглася до нашого часу.
У 1933 брав участь в архітектурному оформленні будівлі водної станції «Динамо» на Миколаївському мису Севастопольської бухти за проектом М. І. Долгополова.
У 1935 році була створена Севастопольська організація Спілки архітекторів СРСР . Її членами стали А. А. Венсан, Л. Л. Єгорова, А. Г. Коган, Н. Г. Корюхін, , Л. В. Плахов, М. А. Садовський. Вони брали активну участь у проектуванні та забудові довоєнного міста .
У 1939 році Венсан поїхав через хворобу з Севастополя до Ленінграду. 5 квітня 1940 року він помер і був похований на Волковому цвинтарі Ленінграда .
-
![image]()
Школа Адміралтейських Іжорських заводів, спільно з Л. П. Шишком, 1895–1901: Адміралтейська вулиця, 2.Колпіно -
![image]()
Задній фасад -
![image]()
Бічний фасад -
![image]()
Прибутковий будинок Олександро-Невської Лаври: Невський проспект, 153, Центральний район, Санкт-Петербург -
![image]()
Елементи фасаду -
![image]()
Головний корпус Севастопольського вищого військово-морського інженерного училища, вул. Курчатова, 7,Голландія, Севастополь -
![image]()
Проект М.І. Долгополова, елементи Венсан О. О. Водна станція ЧФ, Севастополь -
![image]()
Фасад
Примітки
- Зодчие Москвы времени эклектики, модерна и неоклассицизма (1830-е — 1917 годы): илл. биогр. словарь / Гос. науч.-исслед. музей архитектуры им. А.В.Щусева и др. — М. : КРАБиК, 1998. — С. 57. — .
- Венсан, Александр Александрович. Сайт Музей истории российского кадетства. 2023. оригіналу за 18 червня 2023. Процитовано 18 червня 2023.
- Народный дом - старый Харьков. Улицы и площади Харькова Историко-информационный справочник. 2023. оригіналу за 18 червня 2023. Процитовано 18 червня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Oleksandrovich Vensan 11 serpnya 1871 Sankt Peterburg 5 kvitnya 1940 Leningrad rosijskij ta radyanskij arhitektor profesor arhitekturi Avtor bagatoh znachushih proektiv nini ce ob yekti kulturnoyi spadshini Pracyuvav u Sankt Peterburzi Harkovi Sevastopoli Profesor arhitekturi chlen Spilki arhitektoriv SRSR Vensan Oleksandr Oleksandrovichros Aleksandr Aleksandrovich Vensan ros Aleksandr Aleksandrovich VensanNarodzhennya11 serpnya 1871 1871 08 11 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert5 kvitnya 1940 1940 04 05 68 rokiv Leningrad RRFSR SRSRPohovannyadKrayina piddanstvo Rosijska imperiya SRSRNavchannyadDiyalnistarhitektor vikladach universitetuPracya v mistahSankt Peterburg Harkiv SevastopolNajvazhlivishi sporudiShkola Admiraltejskih Izhorskih zavodiv Pributkovij budinok Oleksandro Nevskoyi lavri Narodnij Dim u Harkovi Morskij Kadetskij korpus u Sevastopoli Dacha Komanduvacha Chornomorskim flotom v AlsuVchene zvannyaprofesorZvannyaKlasnij hudozhnik I klasu profesor arhitekturi chlen Spilki arhitektoriv SRSRBatkoVensan Alfons Gektorovich Vensan Oleksandr Oleksandrovich u VikishovishiPohodzhennyaPredki arhitektora priyihali do Rosiyi v seredini 19 stolittya Batko Alfons Gektorovich Vensan 1844 14 lipnya 1888 Zakinchiv u Sankt Peterburzi Imperatorsku Akademiyu Mistectv u 1870 roci Klasnij hudozhnik 2 go stupenya U 1871 roci Alfons vlashtovuyetsya arhitektorom na sluzhbu v Udilne vidomstvo mayetku Livadiya v Yalti Naglyadav nad budivnictvom palacu Ereklik na okolicyah Yalti sproektuvav cerkvu Voznesinnya v Livadiyi U 1877 Alfons otrimav zvannya klasnogo hudozhnika arhitekturi 1 go stupenya Z 1879 po 1882 arhitektor Moskovskoyi udilnoyi kontori U 1883 roci A G Vensan perehodit u pravoslav ya ta hrestitsya Oleksandrom U 1884 roci priznachayetsya naglyadachem hramu Hrista Spasitelya v Moskvi Mav chin kolezkogo asesora Mati Antonina Petrivna ZhittyepisNarodivsya u Sankt Peterburzi 11 serpnya 1871 roku Pislya zakinchennya gimnaziyi vstupiv do Zakinchiv jogo u 1897 roci z pravom na chin 10 klasu ta pracyuvav u Shkoli desyatnikiv u budivelnij spravi Vidbuvav vijskovu sluzhbu u Chernigovi do oseni 1898 roku yak budivelnik pri morskij budivelnij chastini pri Morskomu ministerstvi Jde v zapas iz vijskovim zvannyam unter oficer ta posadoyu inzhenera konstruktora Z 1899 roku zaluchayetsya Komitetom z vidnovlennya ta stvorennya pam yatok Sevastopolskoyi oboroni 1854 1855 rr do stvorennya pam yatnikiv na miscyah bitv Krimskoyi vijni Z 1901 roku vikladaye v Sankt Peterburzkomu praktichnomu tehnologichnomu instituti Civilni proekti U Sankt Peterburzi razom z L P Shishkom vin zajmayetsya rozrobkoyu proektiv shkoli pri pobudovana v 1895 1901 rokah Proektuye pributkovij budinok Oleksandro Nevskoyi lavri Za jogo proektom razom z S V Rubanovim u 1902 r pochinayetsya budivnictvo budinku 21 na vulici Pidkovirova u stili eklektiki V cej zhe chas zrobiv proyekt Narodnogo Domu v Harkovi Budivnictvo vedetsya na groshi sho buli zibrani meshkancyami mista Budivnictvo bulo zakincheno 2 lyutogo 1903 r Budinok palac roztashovuvavsya na Korsikivskij vulici ta nalezhav Tovaristvu rozpovsyudzhennya gramotnosti Vin mav dva zali ta biblioteku chitalnyu Budivlya ne zbereglasya znesena v 1931 pislya pozhezhi na yiyi misci znahoditsya Budinok kulturi elektromehanichnogo zavodu 15 sichnya 1903 roku buv zatverdzhenij v chini kolezkogo asesora U sichni 1908 r za vislugoyu rokiv stav nadvirnim radnikom U 1913 priznachenij na posadu molodshogo pomichnika Inspektora institutu Civilnih Inzheneriv Imperatora Mikoli I i z 15 chervnya togo zh roku kolezkij radnik Budivnictvo Morskogo Kadetskogo korpusu Pochinayuchi z 1913 pracyuvav nad konkursnim proektom Morskogo Kadetskogo korpusu v Sevastopoli U 1914 roci jogo proekt peremig u konkursi i vin otrimav zvannya Profesor arhitekturi yake shorichno prisvoyuvalosya Imperatorskoyu Akademiyeyu Mistectv Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni 14 serpnya 1914 roku buv prizvanij iz zapasu i za rozporyadzhennyam napravlenij do mista Sevastopol na posadu budivelnika Sevastopolskogo vijskovogo portu 20 listopada 1914 roku Morske vidomstvo zaprosilo jogo do na posadu Golovnogo budivelnika budivli Morskogo Kadetskogo korpusu Z cogo momentu Vensan u Sevastopoli u rozporyadzhenni Golovnogo budivelnika sevastopolskogo vijskovogo portu Chornogo morya Pid jogo kontrolem vedetsya rozchishennya verhnogo plato bilya buhti Gollandiya vibir ta zakupivlya materialiv dlya budivnictva Proekt vpisanij v panoramu mista tak sho vidno majzhe z usih tochok buhti 23 chervnya 1915 r vidbulasya urochista ceremoniya zakladannya fundamentu kompleksu 26 zhovtnya cogo zh roku imperator Mikola II pidpisuye Polozhennya pro Sevastopolskij Morskij Kadetskij korpus Z vesni 1916 roku rozpochavsya nabir abituriyentiv do klasiv MKK 5 zhovtnya 1916 r vidbulosya oficijne vidkrittya Morskogo Jogo Imperatorskogo Visokosti Spadkoyemcya Cesarevicha Kadetskogo korpusu Timchasovo kadeti ta oficeri korpusu prozhivali v oficerskih fligelyah yaki takozh sproektuvali Vensan Chastina z cih budivel zbereglasya do nashih dniv ale perebudovana pislya poshkodzhen u roki nimecko radyanskoyi vijni Persha svitova vijna ta Zhovtneva revolyuciya ne dozvolili zakinchiti rozpochate budivnictvo j u 1917 roku nedobudovanij navchalnij korpus bulo zakonservovano Vensan zalishivsya u Sevastopoli ta pracyuvav v Inzhenernomu viddili Chornomorskogo flotu U 1920 r za P M Vrangelya bulo virisheno dobuduvati Golovnij korpus budivli Dlya pererobki kreslen vnutrishnih primishen bulo zaprosheno Vensana yakij z novoyu energiyeyu stav do roboti Zi vstanovlennyam radyanskoyi vladi budivnictvo Morskogo korpusu nadovgo pripinilosya Budivlyu bulo povnistyu dobudovano lishe u 1960 r yak golovnij korpus U SRSR U 1927 r Vensan aktivno vhodit u robotu z vidnovlennya Sevastopolya vid naslidkiv Krimskih zemletrusiv U 1929 priznachenij Golovnim arhitektorom Upravlinnya beregovogo budivnictva Morskih sil Chornomorskogo flotu U 30 h rokah nim bula sproektovana dacha Komanduvacha Chornomorskogo flotu I K Kozhanova v Alsu pid Sevastopolem Budivlya zbereglasya do nashogo chasu U 1933 brav uchast v arhitekturnomu oformlenni budivli vodnoyi stanciyi Dinamo na Mikolayivskomu misu Sevastopolskoyi buhti za proektom M I Dolgopolova U 1935 roci bula stvorena Sevastopolska organizaciya Spilki arhitektoriv SRSR Yiyi chlenami stali A A Vensan L L Yegorova A G Kogan N G Koryuhin L V Plahov M A Sadovskij Voni brali aktivnu uchast u proektuvanni ta zabudovi dovoyennogo mista U 1939 roci Vensan poyihav cherez hvorobu z Sevastopolya do Leningradu 5 kvitnya 1940 roku vin pomer i buv pohovanij na Volkovomu cvintari Leningrada Shkola Admiraltejskih Izhorskih zavodiv spilno z L P Shishkom 1895 1901 Admiraltejska vulicya 2 Kolpino Zadnij fasad Bichnij fasad Pributkovij budinok Oleksandro Nevskoyi Lavri Nevskij prospekt 153 Centralnij rajon Sankt Peterburg Elementi fasadu Golovnij korpus Sevastopolskogo vishogo vijskovo morskogo inzhenernogo uchilisha vul Kurchatova 7 Gollandiya Sevastopol Proekt M I Dolgopolova elementi Vensan O O Vodna stanciya ChF Sevastopol FasadPrimitkiZodchie Moskvy vremeni eklektiki moderna i neoklassicizma 1830 e 1917 gody ill biogr slovar Gos nauch issled muzej arhitektury im A V Shuseva i dr M KRABiK 1998 S 57 ISBN 5 900395 17 0 Vensan Aleksandr Aleksandrovich Sajt Muzej istorii rossijskogo kadetstva 2023 originalu za 18 chervnya 2023 Procitovano 18 chervnya 2023 Narodnyj dom staryj Harkov Ulicy i ploshadi Harkova Istoriko informacionnyj spravochnik 2023 originalu za 18 chervnya 2023 Procitovano 18 chervnya 2023