Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Морозівка до 1945 року Алсу крим Alsuv Алсув віддалена частина міста Севастополя в Балаклавському районі до 1957 року бу

Морозівка (Севастополь)

Морозівка (Севастополь)

Морозівка (до 1945 року Алсу; крим. Alsuv, Алсув) — віддалена частина міста Севастополя, в Балаклавському районі, до 1957 року була окремим селом.

Село Морозівка, Алсу
image
Церква Паїсіївського монастиря
Церква Паїсіївського монастиря
Країна image Україна
Область м. Севастополь
Район/міськрада Балаклавський район
Основні дані
Географічні дані
Географічні координати Координати: 44°31′13″ пн. ш. 33°42′51″ сх. д. / 44.520328° пн. ш. 33.714172° сх. д. / 44.520328; 33.714172
Карта
image
image
Морозівка, Алсу
Мапа

image Морозівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Морозівка.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Алсу.

Розташоване приблизно за 9 км на схід від Балаклави, на південному боці річки Чорної над Чорнорічинським каньйоном.

У 2014 році після анексії Криму та Севастополя Росією, Морозівка отримала статус села. З точки зору українського законодавства продовжує бути частиною міста Севастополя.

Історія

Стародавнє поселення південно-західного Криму Алсу засноване приблизно у середині IV століття, або, на думку деяких істориків, набагато раніше (IV—III століття до н. е.), нащадками готів і аланів, що змішалися з місцевим населенням. Приблизно з XII століття Алсу, як і всі околишні поселення, входило до складу християнського князівства Феодоро. Після падіння у 1475 році Мангупа село, разом з усіма землями князівства, увійшла до складу Мангупского кадилику Кефінського еялета Османської імперії. У ці роки внаслідок політики османів, а також тісних економічних й особистих зв'язків місцевого християнського населення з жителями Кримського ханства — мусульманами відбувалася ісламізація кримських греків Алсу і, згідно із «Відомостями про виведених із Криму в Приазов'я християнах» А. В. Суворова, жодного християнина в селі до 1778 року не залишилося. Офіційно до складу Кримського ханства село входило близько 9 років: від знаходження ханством з в 1774 році до окупації Росією в 1783 році. Після анексії Криму Російською імперією село спорожніло внаслідок еміграції кримських татар у Туреччину, тому в Камеральному Описі Криму 1784 року воно не значиться. Уперше згадується Алсу (Кальсу в основному варіанті) у губернаторських документах від 3 жовтня 1796 року з нагоди виділення землі Грецького батальйону офіцерам й обер-офіцерам за браком землі в Балаклаві.

За російським адміністративним поділом, від 8 лютого 1784 року, Алсу перебувало на території Чоргунской волості Сімферопольського повіту Таврической губернії, але у Відомості про всі селища у Сімферопольському повіті 1805 року село ще не значиться (видимо, постійного населення ще не було).

Після адміністративної реформи 1829 року землі Алсу віднесли до Байдарской волості, а в 1838 році, після утворення Ялтинского повіту і переформування волостей — до Байдарской волості Ялтинского повіту. Тоді ж Алсу вперше позначають на карті 1842 року як село з 20 дворами. Згідно зі «Списком населених місць Таврійської губернії по відомостях 1864 р.», за результатами VIII ревізії 1864 року в казенному селі Алсуй (Алсу) у 9 дворах значилося 50 жителів-греків (9 дворів і на карті 1865 року, тільки на ній село записане як Олсуй)

image
Фонтан Таш-Чокрак

Після установи у 1873 році Севастопольського градоначальства, Алсу, разом з іншими околицями Балаклави, передали у його склад, що зафіксовано в «Пам'ятній книзі Таврической губернії 1889» і там же записано, що за результатами Х ревізії 1887 року в Алсу в 22 дворах проживало 112 осіб. У градоначальстві село знаходилось до радянської реформи адміністративного поділу у 1921 році.

З 1923 року, як відзначено в результатах Всесоюзного перепису 1926 року Алсу віднесено до Камарської сільради Севастопольського району (з 1931 року — Балаклавского). 27 червня 1944 року, постановою ГКО, кримські греки були депортовані в Середню Азію, а Указом Президії Верховної Ради РСФСР від 18 травня 1948 року Алсу Балаклавского району перейменоване в Морозівку.

Офіційно розселено до 1968 року, але реально існують кілька житлових будинків (на 1998 рік населення 30 осіб). Проте місцевість не залишена, бо поряд з селом існує дитячий оздоровчий табір «Алсу».

У 2000-них роках у селі з'явився Паїсіївський православний монастир. Неподалік села знаходиться недобудований Запасний командний пункт Чорноморського флоту.

Примітки

  1. О. С. Иванова. Из раскопок могильника в балке Алмалык-Дере …
  2. Райнер Шрег. К вопросу изучения освоения округи Мангупа…
  3. . Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 2 грудня 2010.
  4. Т. М. Фадеева, А. К. Шапошников. Княжество Феодоро и его князья. Симферополь, 2005 г.
  5. . Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 2 грудня 2010.
  6. . Архів оригіналу за 10 листопада 2004. Процитовано 2 грудня 2010.
  7. Ляшенко В. И. К вопросу о переселении крымских мусульман в Турцию в конце XVIII — первой половине XIX веков
  8. . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 2 грудня 2010.
  9. . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 2 грудня 2010.
  10. «Ведомость о казённых волостях Таврической губернии» от 31 августа 1829 г
  11. . Архів оригіналу за 25 травня 2010. Процитовано 2 грудня 2010.
  12. . Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 25 квітня 2022.
  13. Карта Таврической губ.,Фиолент — Кикинейз, 1865 г. [недоступне посилання з липня 2019]
  14. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 березня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
  15. . Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 30 липня 2013.
  16. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2010.
  17. . Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 2 грудня 2010.
  18. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2010. Процитовано 2 грудня 2010.
  19. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 грудня 2010.
  20. . Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 2 грудня 2010.
  21. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Морозівка (Севастополь)


Посилання

    image Це незавершена стаття про Севастополь.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
    image Це незавершена стаття з географії Криму.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Morozivka do 1945 roku Alsu krim Alsuv Alsuv viddalena chastina mista Sevastopolya v Balaklavskomu rajoni do 1957 roku bula okremim selom Selo Morozivka Alsu Cerkva Payisiyivskogo monastiryaCerkva Payisiyivskogo monastirya Krayina Ukrayina Oblast m Sevastopol Rajon miskrada Balaklavskij rajon Osnovni dani Geografichni dani Geografichni koordinati Koordinati 44 31 13 pn sh 33 42 51 sh d 44 520328 pn sh 33 714172 sh d 44 520328 33 714172 Karta Morozivka Alsu Mapa Morozivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Morozivka U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Alsu Roztashovane priblizno za 9 km na shid vid Balaklavi na pivdennomu boci richki Chornoyi nad Chornorichinskim kanjonom U 2014 roci pislya aneksiyi Krimu ta Sevastopolya Rosiyeyu Morozivka otrimala status sela Z tochki zoru ukrayinskogo zakonodavstva prodovzhuye buti chastinoyu mista Sevastopolya IstoriyaStarodavnye poselennya pivdenno zahidnogo Krimu Alsu zasnovane priblizno u seredini IV stolittya abo na dumku deyakih istorikiv nabagato ranishe IV III stolittya do n e nashadkami gotiv i alaniv sho zmishalisya z miscevim naselennyam Priblizno z XII stolittya Alsu yak i vsi okolishni poselennya vhodilo do skladu hristiyanskogo knyazivstva Feodoro Pislya padinnya u 1475 roci Mangupa selo razom z usima zemlyami knyazivstva uvijshla do skladu Mangupskogo kadiliku Kefinskogo eyaleta Osmanskoyi imperiyi U ci roki vnaslidok politiki osmaniv a takozh tisnih ekonomichnih j osobistih zv yazkiv miscevogo hristiyanskogo naselennya z zhitelyami Krimskogo hanstva musulmanami vidbuvalasya islamizaciya krimskih grekiv Alsu i zgidno iz Vidomostyami pro vivedenih iz Krimu v Priazov ya hristiyanah A V Suvorova zhodnogo hristiyanina v seli do 1778 roku ne zalishilosya Oficijno do skladu Krimskogo hanstva selo vhodilo blizko 9 rokiv vid znahodzhennya hanstvom z v 1774 roci do okupaciyi Rosiyeyu v 1783 roci Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu selo sporozhnilo vnaslidok emigraciyi krimskih tatar u Turechchinu tomu v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku vono ne znachitsya Upershe zgaduyetsya Alsu Kalsu v osnovnomu varianti u gubernatorskih dokumentah vid 3 zhovtnya 1796 roku z nagodi vidilennya zemli Greckogo bataljonu oficeram j ober oficeram za brakom zemli v Balaklavi Za rosijskim administrativnim podilom vid 8 lyutogo 1784 roku Alsu perebuvalo na teritoriyi Chorgunskoj volosti Simferopolskogo povitu Tavricheskoj guberniyi ale u Vidomosti pro vsi selisha u Simferopolskomu poviti 1805 roku selo she ne znachitsya vidimo postijnogo naselennya she ne bulo Pislya administrativnoyi reformi 1829 roku zemli Alsu vidnesli do Bajdarskoj volosti a v 1838 roci pislya utvorennya Yaltinskogo povitu i pereformuvannya volostej do Bajdarskoj volosti Yaltinskogo povitu Todi zh Alsu vpershe poznachayut na karti 1842 roku yak selo z 20 dvorami Zgidno zi Spiskom naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi po vidomostyah 1864 r za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku v kazennomu seli Alsuj Alsu u 9 dvorah znachilosya 50 zhiteliv grekiv 9 dvoriv i na karti 1865 roku tilki na nij selo zapisane yak Olsuj Fontan Tash Chokrak Pislya ustanovi u 1873 roci Sevastopolskogo gradonachalstva Alsu razom z inshimi okolicyami Balaklavi peredali u jogo sklad sho zafiksovano v Pam yatnij knizi Tavricheskoj guberniyi 1889 i tam zhe zapisano sho za rezultatami H reviziyi 1887 roku v Alsu v 22 dvorah prozhivalo 112 osib U gradonachalstvi selo znahodilos do radyanskoyi reformi administrativnogo podilu u 1921 roci Z 1923 roku yak vidznacheno v rezultatah Vsesoyuznogo perepisu 1926 roku Alsu vidneseno do Kamarskoyi silradi Sevastopolskogo rajonu z 1931 roku Balaklavskogo 27 chervnya 1944 roku postanovoyu GKO krimski greki buli deportovani v Serednyu Aziyu a Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RSFSR vid 18 travnya 1948 roku Alsu Balaklavskogo rajonu perejmenovane v Morozivku Oficijno rozseleno do 1968 roku ale realno isnuyut kilka zhitlovih budinkiv na 1998 rik naselennya 30 osib Prote miscevist ne zalishena bo poryad z selom isnuye dityachij ozdorovchij tabir Alsu U 2000 nih rokah u seli z yavivsya Payisiyivskij pravoslavnij monastir Nepodalik sela znahoditsya nedobudovanij Zapasnij komandnij punkt Chornomorskogo flotu PrimitkiO S Ivanova Iz raskopok mogilnika v balke Almalyk Dere Rajner Shreg K voprosu izucheniya osvoeniya okrugi Mangupa Arhiv originalu za 13 listopada 2017 Procitovano 2 grudnya 2010 T M Fadeeva A K Shaposhnikov Knyazhestvo Feodoro i ego knyazya Simferopol 2005 g ISBN 966 648 061 1 Arhiv originalu za 18 lipnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2010 Arhiv originalu za 10 listopada 2004 Procitovano 2 grudnya 2010 Lyashenko V I K voprosu o pereselenii krymskih musulman v Turciyu v konce XVIII pervoj polovine XIX vekov Arhiv originalu za 20 lipnya 2010 Procitovano 2 grudnya 2010 Arhiv originalu za 20 lipnya 2010 Procitovano 2 grudnya 2010 Vedomost o kazyonnyh volostyah Tavricheskoj gubernii ot 31 avgusta 1829 g Arhiv originalu za 25 travnya 2010 Procitovano 2 grudnya 2010 Arhiv originalu za 24 serpnya 2017 Procitovano 25 kvitnya 2022 Karta Tavricheskoj gub Fiolent Kikinejz 1865 g nedostupne posilannya z lipnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 14 bereznya 2022 Procitovano 25 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 30 lipnya 2013 Procitovano 30 lipnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 grudnya 2010 Arhiv originalu za 12 travnya 2012 Procitovano 2 grudnya 2010 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2010 Procitovano 2 grudnya 2010 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 2 grudnya 2010 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2010 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 27 bereznya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Morozivka Sevastopol PosilannyaCe nezavershena stattya pro Sevastopol Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ