Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Венера-8» — автоматична науково-дослідна космічна станція, призначена для дослідження планети Венера.
Технічна характеристика
- Дата старту 27 березня 1972 року, 7 годин 15 хвилин 6,231 секунд київського часу
- Ракета-носій: з розгінним блоком НВЛ
- Вага КА: 1184 кг
- Вага апарату приземлення: 495 кг
Історія створення
Автоматична міжпланетна станція «Венера-8» була створена на Машинобудівному заводі імені С. А. Лавочкіна. В конструкції АМС «Венера-8» було враховано дані, отримані попередніми станціями — «Венера-7». Апарат приземлення станції «Венера-7» розраховувався на тиск 180 атмосфер.
За даними, отриманими станцією «Венера-7», реальний тиск на поверхні планети Венера не перевищує 105 атмосфер, а температура — 500 °C. Ці дані були враховані при проектуванні апарату приземлення «Венери-8». В нижній частині відсіку товщина стінки була зменшена з 25 до 12 мм, у верхній — з 8,7 до 5,7 мм, що дало можливість знизити вагу апарату спуску на 38,5 кг порівняно з «Венерою-7». Для покращення теплового режиму обладнання із внутрішнього боку титанового корпусу апарату приземлення було встановлено берилієві оболонки — акумулятори тепла, а у вузлах кріплення рами до корпусу відсіку з приладами були вставлені склотекстолітові прокладки.
Оскільки після посадки АП «Венери-7» спостерігалися сильні коливання сигналу, викликані відсутністю фіксації АП на поверхні і відносно вузької діаграми спрямованості антени (±45°), а посадка на освітлений бік викликає перешкоди з радіозв'язком (кут між напрямком на Землю і місцевою вертикаллю склав 30—50°), була доопрацьована антенно-фідерна система. Основна спіральна антена працювала тільки на ділянці зниження, а після посадки з апарата приземлення викидалася додаткова антена. Корпус цієї антени був виготовлений у вигляді плоскої шайби та чотирьох пелюстків, що складаються, так що однієї із своїх плоских сторін він повинен лежати на поверхні Венери. Це повинно було забезпечити достатньо добру орієнтацію воронкоподібної діаграми спрямованості антени відносно місцевої вертикалі. Після посадки вона викидається з парашутного відсіку. Пелюстки відкриваються і не дозволяють антені стати на ребро. Торці диску є випромінювачами, а встановлений усередині нього гравітаційний перемикач після фіксації антени включає на випромінювання верхню сторону.
З метою визначення освітленості поверхні планети, необхідної для проведення фотографування поверхні планети на апаратах наступного покоління, що спускаються, комплекс наукової апаратури апарату приземлення, був доповнений фотометром ИОВ 72.
З урахуванням нових завдань змінилася балістична схема польоту станції «Венера-8». На відміну від станцій «Венера-4, 5, 6, 7», апарат приземлення повинен був здійснити посадку на денну сторону планети. Орбітальний апарат станції «Венера-8» залишився без змін.
Мета експедиції
Метою запуску автоматичної станції «Венера-8» була доставка апарата приземлення на поверхню планети Венера.
Як завжди, планувався одночасний політ двох аналогічних по конструкції АМС до Венери. Запуск другої станції був здійснений через чотири доби після «Венери-8» — 31 березня 1972 року о 7 годині 2 хвилин 33 секунд (за київським часом). Перші три ступені ракети-носія відпрацювали в штатному режимі і АМС була виведена на навколоземну орбіту. Проте вивести станцію на орбіту польоту до планети Венера не вдалося через несправність двигуна розгінного блоку. АМС залишилася на навколоземній орбіті. У той час в Радянському Союзі було не прийнято повідомляти про невдалі космічні запуски. Тому АМС, що залишилася на навколоземній орбіті, була названа «Космос-482».
Склад наукової апаратури
Орбітальний апарат
- Прилад КС-18-4М для вивчення потоків космічних частинок
Апарат приземлення
- Гама-спектрометр ГС-4 для визначення типу порід поверхні планети
- Прилад ИАВ-72 для вимірів вмісту аміаку в атмосфері
- Фотометр ИОВ-72 для визначення освітленості на поверхні планети
- Комплект ИТД для визначення температури і тиску атмосфери
- Прилад ДОУ-1М для вимірювання максимального прискорення на ділянці гальмування АП
Перебіг космічної експедиції
«Венера-8» було запущено з космодрому Байконур 27 березня 1972 року.
6 квітня 1972 року була проведена корекція траєкторії польоту станції.
22 липня 1972 року, через 117 діб після старту, станція «Венера-8» досягла околиць планети Венера. О 11 годині 37 хвилин апарат приземлення увійшов до атмосфери Венери. Під час аеродинамічного гальмування швидкість апарату приземлення відносно планети зменшилася з 11,6 км/с до 250 м/с. При цьому максимальні перевантаження досягали 335 g.
Парашут гальмування апарата приземлення був введений у дію на висоті 55 км над поверхнею планети.
Спуск на парашуті тривав 55 хвилин. Апарат приземлення приземлився о 12 годині 32 хвилини в точці з координатами 10,7° південної широти і 335,25° східної довготи. Посадка відбулася на освітленій стороні на відстані 500 км від ранкового термінатора. Швидкість апарату приземлення під час торкання поверхні склала 8,3 м/с. Телеметрична інформація передавалася впродовж усього спуску і впродовж 50 хвилин після посадки.
Були отримані наступні параметри довкілля на поверхні планети Венера: температура — 470±8 °C, тиск — 90±1,5 атмосфер. Ці значення підтвердили дані, отримані попередньою станцією, «Венера-7». Освітленість на поверхні при куті Сонця 5,5° становить 350±150 люкс, що приблизно відповідає освітленості на Землі в похмурий день. За розрахунками, освітленість на поверхні Венери при Сонці в зеніті складе 1000—3000 люкс (приблизно на порядок менше, ніж на Землі в ясний сонячний день у тіні). Виміри освітленості показали, що нижній шар хмар знаходиться досить високо над поверхнею, і атмосфера досить прозора нижче хмар, так що на поверхні Венери можливе фотографування.
Під час спуску на висотах 33 і 46 км за допомогою приладу ИАВ-72 були проведені виміри вмісту аміаку в атмосфері Венери. Об'ємний вміст аміаку перебуває в межах 0,01—0,1 %.
Проводилися також виміри радіальної складової швидкості по доплерівській зміні сигналу. По її змінах проведені оцінки швидкості вітру в атмосфері Венери: 50—60 м/с на висоті 50 км і 0—2 м/с на висотах 0—11 км. Виміри свідчать про наявність широтного вітру, спрямованого від термінатора на денну сторону, тобто у напрямі власного обертання планети.
За вимірами потужності відбитих від поверхні радіохвиль, що випромінювалися бортовим радіовисотоміром, отримані оцінки діелектричної проникності і щільності ґрунту. Результати вимірів дозволяють зробити висновок, що в районі місця посадки АП поверхневий шар планети є досить рихлим, із щільністю ґрунту 1,4 г/см3.
З допомогою гамма-спектрометра, що реєстрував інтенсивність і спектральний склад природного гамма-випромінювання, були проведені перші визначення характеру порід планети Венера за вмістом у них природних радіоактивних елементів (калію, урану, торію), як на етапі спуску, так і після посадки. За вмістом радіоактивних елементів і за їх співвідношенням венеріанський ґрунт нагадує земні гранітні породи.
Програма космічної експедиції станції «Венера-8» була виконана повністю.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Venera 8 avtomatichna naukovo doslidna kosmichna stanciya priznachena dlya doslidzhennya planeti Venera Tehnichna harakteristikaData startu 27 bereznya 1972 roku 7 godin 15 hvilin 6 231 sekund kiyivskogo chasu Raketa nosij z rozginnim blokom NVL Vaga KA 1184 kg Vaga aparatu prizemlennya 495 kgIstoriya stvorennyaAvtomatichna mizhplanetna stanciya Venera 8 bula stvorena na Mashinobudivnomu zavodi imeni S A Lavochkina V konstrukciyi AMS Venera 8 bulo vrahovano dani otrimani poperednimi stanciyami Venera 7 Aparat prizemlennya stanciyi Venera 7 rozrahovuvavsya na tisk 180 atmosfer Za danimi otrimanimi stanciyeyu Venera 7 realnij tisk na poverhni planeti Venera ne perevishuye 105 atmosfer a temperatura 500 C Ci dani buli vrahovani pri proektuvanni aparatu prizemlennya Veneri 8 V nizhnij chastini vidsiku tovshina stinki bula zmenshena z 25 do 12 mm u verhnij z 8 7 do 5 7 mm sho dalo mozhlivist zniziti vagu aparatu spusku na 38 5 kg porivnyano z Veneroyu 7 Dlya pokrashennya teplovogo rezhimu obladnannya iz vnutrishnogo boku titanovogo korpusu aparatu prizemlennya bulo vstanovleno beriliyevi obolonki akumulyatori tepla a u vuzlah kriplennya rami do korpusu vidsiku z priladami buli vstavleni sklotekstolitovi prokladki Oskilki pislya posadki AP Veneri 7 sposterigalisya silni kolivannya signalu viklikani vidsutnistyu fiksaciyi AP na poverhni i vidnosno vuzkoyi diagrami spryamovanosti anteni 45 a posadka na osvitlenij bik viklikaye pereshkodi z radiozv yazkom kut mizh napryamkom na Zemlyu i miscevoyu vertikallyu sklav 30 50 bula doopracovana antenno fiderna sistema Osnovna spiralna antena pracyuvala tilki na dilyanci znizhennya a pislya posadki z aparata prizemlennya vikidalasya dodatkova antena Korpus ciyeyi anteni buv vigotovlenij u viglyadi ploskoyi shajbi ta chotiroh pelyustkiv sho skladayutsya tak sho odniyeyi iz svoyih ploskih storin vin povinen lezhati na poverhni Veneri Ce povinno bulo zabezpechiti dostatno dobru oriyentaciyu voronkopodibnoyi diagrami spryamovanosti anteni vidnosno miscevoyi vertikali Pislya posadki vona vikidayetsya z parashutnogo vidsiku Pelyustki vidkrivayutsya i ne dozvolyayut anteni stati na rebro Torci disku ye viprominyuvachami a vstanovlenij useredini nogo gravitacijnij peremikach pislya fiksaciyi anteni vklyuchaye na viprominyuvannya verhnyu storonu Z metoyu viznachennya osvitlenosti poverhni planeti neobhidnoyi dlya provedennya fotografuvannya poverhni planeti na aparatah nastupnogo pokolinnya sho spuskayutsya kompleks naukovoyi aparaturi aparatu prizemlennya buv dopovnenij fotometrom IOV 72 Z urahuvannyam novih zavdan zminilasya balistichna shema polotu stanciyi Venera 8 Na vidminu vid stancij Venera 4 5 6 7 aparat prizemlennya povinen buv zdijsniti posadku na dennu storonu planeti Orbitalnij aparat stanciyi Venera 8 zalishivsya bez zmin Poshtova marka SRSR 1972 Venera 8Meta ekspediciyiMetoyu zapusku avtomatichnoyi stanciyi Venera 8 bula dostavka aparata prizemlennya na poverhnyu planeti Venera Yak zavzhdi planuvavsya odnochasnij polit dvoh analogichnih po konstrukciyi AMS do Veneri Zapusk drugoyi stanciyi buv zdijsnenij cherez chotiri dobi pislya Veneri 8 31 bereznya 1972 roku o 7 godini 2 hvilin 33 sekund za kiyivskim chasom Pershi tri stupeni raketi nosiya vidpracyuvali v shtatnomu rezhimi i AMS bula vivedena na navkolozemnu orbitu Prote vivesti stanciyu na orbitu polotu do planeti Venera ne vdalosya cherez nespravnist dviguna rozginnogo bloku AMS zalishilasya na navkolozemnij orbiti U toj chas v Radyanskomu Soyuzi bulo ne prijnyato povidomlyati pro nevdali kosmichni zapuski Tomu AMS sho zalishilasya na navkolozemnij orbiti bula nazvana Kosmos 482 Sklad naukovoyi aparaturiOrbitalnij aparat Prilad KS 18 4M dlya vivchennya potokiv kosmichnih chastinok Aparat prizemlennya Gama spektrometr GS 4 dlya viznachennya tipu porid poverhni planeti Prilad IAV 72 dlya vimiriv vmistu amiaku v atmosferi Fotometr IOV 72 dlya viznachennya osvitlenosti na poverhni planeti Komplekt ITD dlya viznachennya temperaturi i tisku atmosferi Prilad DOU 1M dlya vimiryuvannya maksimalnogo priskorennya na dilyanci galmuvannya APPerebig kosmichnoyi ekspediciyi Venera 8 bulo zapusheno z kosmodromu Bajkonur 27 bereznya 1972 roku 6 kvitnya 1972 roku bula provedena korekciya trayektoriyi polotu stanciyi 22 lipnya 1972 roku cherez 117 dib pislya startu stanciya Venera 8 dosyagla okolic planeti Venera O 11 godini 37 hvilin aparat prizemlennya uvijshov do atmosferi Veneri Pid chas aerodinamichnogo galmuvannya shvidkist aparatu prizemlennya vidnosno planeti zmenshilasya z 11 6 km s do 250 m s Pri comu maksimalni perevantazhennya dosyagali 335 g Parashut galmuvannya aparata prizemlennya buv vvedenij u diyu na visoti 55 km nad poverhneyu planeti Spusk na parashuti trivav 55 hvilin Aparat prizemlennya prizemlivsya o 12 godini 32 hvilini v tochci z koordinatami 10 7 pivdennoyi shiroti i 335 25 shidnoyi dovgoti Posadka vidbulasya na osvitlenij storoni na vidstani 500 km vid rankovogo terminatora Shvidkist aparatu prizemlennya pid chas torkannya poverhni sklala 8 3 m s Telemetrichna informaciya peredavalasya vprodovzh usogo spusku i vprodovzh 50 hvilin pislya posadki Buli otrimani nastupni parametri dovkillya na poverhni planeti Venera temperatura 470 8 C tisk 90 1 5 atmosfer Ci znachennya pidtverdili dani otrimani poperednoyu stanciyeyu Venera 7 Osvitlenist na poverhni pri kuti Soncya 5 5 stanovit 350 150 lyuks sho priblizno vidpovidaye osvitlenosti na Zemli v pohmurij den Za rozrahunkami osvitlenist na poverhni Veneri pri Sonci v zeniti sklade 1000 3000 lyuks priblizno na poryadok menshe nizh na Zemli v yasnij sonyachnij den u tini Vimiri osvitlenosti pokazali sho nizhnij shar hmar znahoditsya dosit visoko nad poverhneyu i atmosfera dosit prozora nizhche hmar tak sho na poverhni Veneri mozhlive fotografuvannya Pid chas spusku na visotah 33 i 46 km za dopomogoyu priladu IAV 72 buli provedeni vimiri vmistu amiaku v atmosferi Veneri Ob yemnij vmist amiaku perebuvaye v mezhah 0 01 0 1 Provodilisya takozh vimiri radialnoyi skladovoyi shvidkosti po doplerivskij zmini signalu Po yiyi zminah provedeni ocinki shvidkosti vitru v atmosferi Veneri 50 60 m s na visoti 50 km i 0 2 m s na visotah 0 11 km Vimiri svidchat pro nayavnist shirotnogo vitru spryamovanogo vid terminatora na dennu storonu tobto u napryami vlasnogo obertannya planeti Za vimirami potuzhnosti vidbitih vid poverhni radiohvil sho viprominyuvalisya bortovim radiovisotomirom otrimani ocinki dielektrichnoyi proniknosti i shilnosti gruntu Rezultati vimiriv dozvolyayut zrobiti visnovok sho v rajoni miscya posadki AP poverhnevij shar planeti ye dosit rihlim iz shilnistyu gruntu 1 4 g sm3 Z dopomogoyu gamma spektrometra sho reyestruvav intensivnist i spektralnij sklad prirodnogo gamma viprominyuvannya buli provedeni pershi viznachennya harakteru porid planeti Venera za vmistom u nih prirodnih radioaktivnih elementiv kaliyu uranu toriyu yak na etapi spusku tak i pislya posadki Za vmistom radioaktivnih elementiv i za yih spivvidnoshennyam venerianskij grunt nagaduye zemni granitni porodi Programa kosmichnoyi ekspediciyi stanciyi Venera 8 bula vikonana povnistyu Posilannyahttps www webcitation org 611HVkiFo url http www laspace ru rus venera8 php http www astronautix com craft ven2vv69 htm Arhivovano 16 lyutogo 2012 u WebCite