Петро Васильович Вели чко нар 1870 пом 1942 Харків харківський архітектор початку XX століття Величко Петро ВасильовичСк

Петро Васильович Вели́чко (нар. 1870 — пом. 1942, Харків) — харківський архітектор початку XX століття.

Величко Петро Васильович
Скульптура архітектора Величка на харківському Будинку з химерами
Народження	1870
Смерть	1942 Харків, Українська РСР, СРСР
Країна (підданство)	Російська імперія СРСР
Діяльність	архітектор

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Величко.

З життєпису

Професійні навики здобув працюючи до 1917 року помічником єпархіальнихм архітекторів Володимира Нємкіна і Володимира Покровського. Автор низки громадських споруд і житлових будинків у формах неоренесансу і модерну, серед них:

Приватна гімназія (Будинок з химерами) на вулиці Чернишевській № 79 (1914, співавтор В. Покровський, пам'ятка архітектури місцевого значення № 7491-Ха);
Музей старожитностей і єпархіальна бібліотека на вулиці Мистецтв № 4 (1912, співавтор В. Покровський, пам'ятка архітектури місцевого значення № 7227-Ха);
Власний особняк в стилі українського модерну на Юріївському провулку № 11 (1909—1910, пам'ятка архітектури місцевого значення № 7507-Ха);
Особняк на Юріївському провулку № 8 (1911);
Особняк на вулиці Алчевських № 44 (1912).

Величко Петро Васильович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 108—109. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
Романов П. І. Величко Петро Васильович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 300;
Тимофієнко В. І. Величко Петро Васильович // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. Київ: НДІТІАМ, 1999. — 477 с. ;
Тимофієнко В. І. Величко Петро Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .