Великоокі акули | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Великоокі акули (Hemigaleidae) — родина акул ряду Кархариноподібні. Має 4 роди, 8 видів.
Опис
Загальна довжина представників цієї родини коливається від 0,48 до 2,4 м. Голова помірно довга. Очі дуже великі, овальні, з мигальною перетинкою. Звідси походить назва цих акул. За ними розташовані маленькі бризкальця. Рот довгий або невеликий. Кількість зубів від 25 до 38 на верхній щелепі, та від 27 до 52 — на нижній. На верхній щелепі зуби широкі, зігнуті. На нижній щелепі зуби довгі та вузькі (іноді товсті), у низки видів вони зігнуті або гакоподібні. У неї 5 пар довгих зябрових щілин. Тулуб стрункий, тонкий. Осьовий скелет налічує від 110 до 135 хребця. Грудні плавці довгі або широкі й серпоподібні. Має 2 спинних плавця, при цьому передній значно більше за передній. Спинні плавці можуть бути серпоподібної форми. Хвостовий плавець має видовжену верхню лопать. Анальний плавець трохи більше або дорівнює задньому спинному плавцю.
Забарвлення сіре, сіре-бронзове, сіро-коричневе. Черево має білий, попелясто-білий колір. У деяких видів присутні темні плями на спинних плавцях. Іноді з боків присутні білі плямочки або жовті смуги.
Спосіб життя
Тримаються на глибині від 20 до 170 м. Воліють шельфові області, прибережні лагуни та бухти, але можуть зустрічатися далеко від берега. Полюбляють переважно мешкати біля дна. Живиться костистою та хрящовою рибою, головоногими молюсками (кальмарами, восьминогами, каракатицями), ракоподібними, морськими червами, личинками морських тварин.
Статева зрілість настає при розмірах від 70 до 120 см. Це яйцеживородна акула. Вагітність триває 6 місяців. Самиці народжує від 2 до 19 акуленят завдовжки від 20 до 50 см.
Є об'єктом приватної риболовлі. М'ясо, печінка та плавці цих акул вживаються в їжу.
Не являють небезпеки для людини.
Розповсюдження
Мешкає від західної, південної й східної Африки, Червоного моря, Перської затоки до Таїланду, Малайського архіпелагу, від Малайзії до південно-західного узбережжя Китаю, Філіппін та Корейського півострова. Також зустрічаються біля північного, північно-східного та західного узбережжя Австралії.
Роди та види
- Chaenogaleus (Gill, 1862)
- Chaenogaleus macrostoma (Girard, 1855)
- Hemigaleus (Bleeker, 1852)
- Hemigaleus australiensis (White, Last & Compagno, 2005)
- Hemigaleus microstoma (Bleeker, 1852)
- Hemipristis (Agassiz, 1843)
- Hemipristis elongata (Klunzinger, 1871)
- Paragaleus (Budker, 1935)
- Paragaleus leucolomatus (Compagno & Smale, 1985)
- Paragaleus pectoralis (Garman, 1906)
- Paragaleus randalli (Compagno, Krupp & Carpenter, 1996)
- Paragaleus tengi (Chen, 1963)
Джерела
- Joseph S. Nelson: Fishes of the World. John Wiley & Sons, 2006,
- Compagno, Leonard J. V. (1984) Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. Rome: Food and Agricultural Organization. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikooki akuli Velikooka akula avstralijska Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Velikooki akuli Hemigaleidae Hasse 1879 Posilannya Vikishovishe Hemigaleidae Vikividi Hemigaleidae EOL 1900 ITIS 160576 NCBI 376643 Fossilworks 83181 Velikooki akuli Hemigaleidae rodina akul ryadu Karharinopodibni Maye 4 rodi 8 vidiv OpisZagalna dovzhina predstavnikiv ciyeyi rodini kolivayetsya vid 0 48 do 2 4 m Golova pomirno dovga Ochi duzhe veliki ovalni z migalnoyu peretinkoyu Zvidsi pohodit nazva cih akul Za nimi roztashovani malenki brizkalcya Rot dovgij abo nevelikij Kilkist zubiv vid 25 do 38 na verhnij shelepi ta vid 27 do 52 na nizhnij Na verhnij shelepi zubi shiroki zignuti Na nizhnij shelepi zubi dovgi ta vuzki inodi tovsti u nizki vidiv voni zignuti abo gakopodibni U neyi 5 par dovgih zyabrovih shilin Tulub strunkij tonkij Osovij skelet nalichuye vid 110 do 135 hrebcya Grudni plavci dovgi abo shiroki j serpopodibni Maye 2 spinnih plavcya pri comu perednij znachno bilshe za perednij Spinni plavci mozhut buti serpopodibnoyi formi Hvostovij plavec maye vidovzhenu verhnyu lopat Analnij plavec trohi bilshe abo dorivnyuye zadnomu spinnomu plavcyu Zabarvlennya sire sire bronzove siro korichneve Cherevo maye bilij popelyasto bilij kolir U deyakih vidiv prisutni temni plyami na spinnih plavcyah Inodi z bokiv prisutni bili plyamochki abo zhovti smugi Sposib zhittyaTrimayutsya na glibini vid 20 do 170 m Voliyut shelfovi oblasti priberezhni laguni ta buhti ale mozhut zustrichatisya daleko vid berega Polyublyayut perevazhno meshkati bilya dna Zhivitsya kostistoyu ta hryashovoyu riboyu golovonogimi molyuskami kalmarami vosminogami karakaticyami rakopodibnimi morskimi chervami lichinkami morskih tvarin Stateva zrilist nastaye pri rozmirah vid 70 do 120 sm Ce yajcezhivorodna akula Vagitnist trivaye 6 misyaciv Samici narodzhuye vid 2 do 19 akulenyat zavdovzhki vid 20 do 50 sm Ye ob yektom privatnoyi ribolovli M yaso pechinka ta plavci cih akul vzhivayutsya v yizhu Ne yavlyayut nebezpeki dlya lyudini RozpovsyudzhennyaMeshkaye vid zahidnoyi pivdennoyi j shidnoyi Afriki Chervonogo morya Perskoyi zatoki do Tayilandu Malajskogo arhipelagu vid Malajziyi do pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Kitayu Filippin ta Korejskogo pivostrova Takozh zustrichayutsya bilya pivnichnogo pivnichno shidnogo ta zahidnogo uzberezhzhya Avstraliyi Rodi ta vidiChaenogaleus Gill 1862 Chaenogaleus macrostoma Girard 1855 Hemigaleus Bleeker 1852 Hemigaleus australiensis White Last amp Compagno 2005 Hemigaleus microstoma Bleeker 1852 Hemipristis Agassiz 1843 Hemipristis elongata Klunzinger 1871 Paragaleus Budker 1935 Paragaleus leucolomatus Compagno amp Smale 1985 Paragaleus pectoralis Garman 1906 Paragaleus randalli Compagno Krupp amp Carpenter 1996 Paragaleus tengi Chen 1963 DzherelaJoseph S Nelson Fishes of the World John Wiley amp Sons 2006 ISBN 0 471 25031 7 Compagno Leonard J V 1984 Sharks of the World An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date Rome Food and Agricultural Organization ISBN 92 5 101384 5