Акула кривозуба | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Hemipristis elongata Klunzinger, 1871 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Акула кривозуба (Hemipristis elongata) — єдиний сучасний вид роду Hemipristis родини великоокі акули. Інші назви «викопна акула», «акула-корч». Інші представники роду — , , , — жили в період з олігоцену до еоцену. Сама кривозуба акула відома з олігоцену, тому часто її називають викопною акулою.
Опис
Загальна довжина досягає 2,4 м. Середні розміри складають 1,6-1,8 м. Голова велика. Морда широка, округлена, помірно довга. Очі великі, з мигальною перетинкою. За очима розташовані маленькі бризкальця. Рот широкий, круто зігнутий. На верхній щелепі розташовано 26-30 робочих зубів. Вони широкі, з короткою верхівкою, у дорослих особин з пилчастою крайкою. На нижній щелепі — 30-39 робочих зубів, які довгі й товсті, криві, з широким корінням. У середній частині обох щелеп є «беззубий» простір. У звичайному стані зуби стирчать з пащі. У неї 5 пар довгих зябрових щілин. Тулуб обтічний, веретеноподібний. Має 2 спинних плавця, з яких перший майже у 2 рази перевершує задній. Перший спинний плавець розташовано між грудними та черевними плавцями. Задній спинний плавець — навпроти анального. Усі плавці серпоподібні, задні крайки грудних, черевних, анального плавців глибоко увігнуті. Хвостовий плавець гетероцеркальний, верхня лопать значно довшою за нижню.
Забарвлення спини сіре, іноді бронзово-сіре. Черево має попелясто-білий колір.
Спосіб життя
Тримається на глибинах від 1 до 130 м, континентального шельфу, неподалік від берегів або на значній відстані від узбережжя. Не утворює якихось скупчень, переважно є одинаком. Доволі моторна та активна акула. Живиться анчоусами, сардинами, горбанями, камбалами, молодими акулами, скатами, каракатицями, кальмарами, восьминогами.
Статева зрілість настає при розмірах 1,1-1,2 м. Вагітність триває 7-8 місяців. Самиця народжує від 2 до 11 акуленят завдовжки 45-50 см.
Є об'єктом промислового та кустарного вилову. В індії м'ясо цієї акули вважається найсмачніших серед інших акул. Плавці використовуються для супу, печінку — для виробництва жирів та вітамінів.
Ця акула не становить загрози для людини.
Розповсюдження
Мешкає в Індійському океані від узбережжя ПАР до Таїланду, включно з Червоним морем й Перською затокою, Сейшельськими островами. Також зустрічається поблизу березі західної Австралії. В Тихому океані ця акула тримається від узбережжя Індокитаю до Корейського півострова. Крім того, є численною у водах Філіппін та північно-східної Австралії.
Джерела
- Leonard Compagno, Marc Dando, Sarah Fowler: Sharks of the World. Princeton University Press, Princeton und Oxford 2005, , S. 285–286.
Це незавершена стаття про хрящових риб. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akula krivozubaOhoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Velikooki akuli Hemigaleidae Rid Hemipristis Agassiz 1843Vid Akula krivozubaBinomialna nazvaHemipristis elongata Klunzinger 1871PosilannyaVikishovishe Hemipristis elongataVikividi Hemipristis elongataITIS 160589MSOP 41874NCBI 496090Fossilworks 367943 Akula krivozuba Hemipristis elongata yedinij suchasnij vid rodu Hemipristis rodini velikooki akuli Inshi nazvi vikopna akula akula korch Inshi predstavniki rodu zhili v period z oligocenu do eocenu Sama krivozuba akula vidoma z oligocenu tomu chasto yiyi nazivayut vikopnoyu akuloyu OpisZagalna dovzhina dosyagaye 2 4 m Seredni rozmiri skladayut 1 6 1 8 m Golova velika Morda shiroka okruglena pomirno dovga Ochi veliki z migalnoyu peretinkoyu Za ochima roztashovani malenki brizkalcya Rot shirokij kruto zignutij Na verhnij shelepi roztashovano 26 30 robochih zubiv Voni shiroki z korotkoyu verhivkoyu u doroslih osobin z pilchastoyu krajkoyu Na nizhnij shelepi 30 39 robochih zubiv yaki dovgi j tovsti krivi z shirokim korinnyam U serednij chastini oboh shelep ye bezzubij prostir U zvichajnomu stani zubi stirchat z pashi U neyi 5 par dovgih zyabrovih shilin Tulub obtichnij veretenopodibnij Maye 2 spinnih plavcya z yakih pershij majzhe u 2 razi perevershuye zadnij Pershij spinnij plavec roztashovano mizh grudnimi ta cherevnimi plavcyami Zadnij spinnij plavec navproti analnogo Usi plavci serpopodibni zadni krajki grudnih cherevnih analnogo plavciv gliboko uvignuti Hvostovij plavec geterocerkalnij verhnya lopat znachno dovshoyu za nizhnyu Zabarvlennya spini sire inodi bronzovo sire Cherevo maye popelyasto bilij kolir Sposib zhittyaTrimayetsya na glibinah vid 1 do 130 m kontinentalnogo shelfu nepodalik vid beregiv abo na znachnij vidstani vid uzberezhzhya Ne utvoryuye yakihos skupchen perevazhno ye odinakom Dovoli motorna ta aktivna akula Zhivitsya anchousami sardinami gorbanyami kambalami molodimi akulami skatami karakaticyami kalmarami vosminogami Stateva zrilist nastaye pri rozmirah 1 1 1 2 m Vagitnist trivaye 7 8 misyaciv Samicya narodzhuye vid 2 do 11 akulenyat zavdovzhki 45 50 sm Ye ob yektom promislovogo ta kustarnogo vilovu V indiyi m yaso ciyeyi akuli vvazhayetsya najsmachnishih sered inshih akul Plavci vikoristovuyutsya dlya supu pechinku dlya virobnictva zhiriv ta vitaminiv Cya akula ne stanovit zagrozi dlya lyudini RozpovsyudzhennyaMeshkaye v Indijskomu okeani vid uzberezhzhya PAR do Tayilandu vklyuchno z Chervonim morem j Perskoyu zatokoyu Sejshelskimi ostrovami Takozh zustrichayetsya poblizu berezi zahidnoyi Avstraliyi V Tihomu okeani cya akula trimayetsya vid uzberezhzhya Indokitayu do Korejskogo pivostrova Krim togo ye chislennoyu u vodah Filippin ta pivnichno shidnoyi Avstraliyi DzherelaLeonard Compagno Marc Dando Sarah Fowler Sharks of the World Princeton University Press Princeton und Oxford 2005 ISBN 978 0 691 12072 0 S 285 286 Ce nezavershena stattya pro hryashovih rib Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi