Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Велике французьке псування вина — масштабне захворювання виноградників у другій половині XIX століття, яке знищило більшу частину виноградників Франції і практично знищило виноробну промисловість Франції. Хвороба була викликана виноградною філоксерою — кореневою попелицею із ряду прямокрилих. Родом із Північної Америки, філоксера була перевезена через Атлантику наприкінці 1850-х років. Хоча Франція вважається країною, яка найбільше постраждала від хвороби, філоксера завдала істотних збитків й іншим європейським країнам.
- Доповнення до основної статті: Історія французького вина
Існує декілька версій про те як філоксера потрапила до Європи. Ще до філоксери у Франції проводили експерименти по схрещуванню та щепленню американських аборигенних сортів винограду із французькими (європейськими) лозами. По одній версії вважається, що філоксера була завезена із ботанічними зразками, цікавість до яких зросла у XIX столітті, коли кожна країна, і Франція у тому числі, створювали колекції зразків світової флори та фауни. Згідно з іншою версією вважається, що хвороба була завезена власне з американським сортом винограду, і була поширена через експерименти зі схрещування. Також існує думка, що поширенню хвороби сприяло створення пароплаву, яке пришвидшило подорож через Атлантику, що дозволило філоксері вижити за час подорожі. Так чи інакше європейські сорти винограду не мали природної можливості протистояти захворюванню, на відміну від американських сортів винограду, які мали до захворювання, спричиненого філоксерою, природний опір.
Хоча філоксера, як вважається, вже була завезена у 1858 році, проте вперше схоже за описом захворювання спричинене нею було зареєстровано у 1863 році неподалік від провінції Лангедок.
Зрештою, після відкриття філоксери як причини захворювання виноградників та підтвердження теорії Планшона , два французьких винороби та , запропонували європейські виноградні лози прищеплювати до саджанця американського аборигенного винограду, який не був чутливий до філоксери. Хоча багато виноробів не дуже охоче сприйняли цю ідею, та іншого виходу на той момент не було. Метод виявися ефективним способом боротьби із поширенням захворювання. Подальше «Відновлення» (як його називали) багатьох виноградників, що були практично повністю втрачені, виявилось тривалим процесом, у результаті чого, французька винна промисловість довго поверталась до попереднього стану.
Першопричини
Попелицю, що стала причиною захворювання у Франції, уперше було виявлено на посадках європейського винограду Vitis Vinifera французькими колоністами у штаті Флорида ще у XVI столітті. Спроби поширити європейські сорти у Флориді були невдалими, проте на той момент невдалі спроби не пов'язували із філоксерою. Як тепер відомо, Північно Американський вид виноградної філоксери став причиною невдалого розповсюдження винограду у Флориді. Токсин, який впорскує філоксера у кореневу систему винограду у процесі харчування, спричиняє захворювання, яке стає фатальним для європейського виду виноградної лози.
Як стало відомо надалі, французькі поселенці відмовились від вирощування європейського сорту винограду Vitis vinifera, мотивуючи тим, що цей виноград не можливо культивувати на даних землях. В результаті поселенці перейшли до культивування місцевого аборигенного винограду Vitis labrusca. Винятком стала плантація Vitis vinifera у Каліфорнії, до якої попелиці не дісталися.
Філоксера
Існує декілька теорій, чому філоксера була проігнорована як можлива причина захворювання. Більшість із них пов'язана з особливістю її харчування та способу, яким вона атакує коріння винограду. Хобіток виноградної філоксери має спеціальний канал, яким травний токсин впорскується у рослину та канал яким філоксера всмоктує рослинні соки розщеплені токсином для харчування. Токсин розщеплює рослинний сік і робить його доступним для харчування. В міру того як токсин роз'їдає кореневу систему винограду тиск рослинного соку всередині рослини падає, що в результаті призводить до її загибелі. Падіння тиску рослинного соку змушує філоксеру шукати наступну рослину для харчування. Таким чином, якщо викопати вже загиблу лозу або лозу на межі загибелі, то знайти філоксеру причеплену до кореневища винограду буде практично не можливо.
Подорож до Європи
Протягом декількох століть європейці експериментували з американськими саджанцями, з метою покращення сортів чи виведення нових, проте не враховували можливість перевезення разом із саджанцями можливих шкідників чи хвороб. , французький біолог, який знайшов філоксеру у 1860 році, стверджував, що завезення саджанців різко зросло між 1858—1862 роками і це стало причиною перевезення філоксери до Європи у 1860 році. Хоча захворювання не з'являлося у Франції аж до 1863 року. Вважається, що філоксера, яка викликає захворювання винограду не була проблемою до винаходу пароплава, що дозволив прискорити завезення товарів із Америки до , зокрема саджанців заражених філоксерою. До пароплава, тривалість перевезення товарів була значно більшою, що спричиняло гибель філоксери у результаті завершення її життєвого циклу.
Захворювання
Поява
Перша документальна згадка про захворювання від філоксери виноградних насаджень знаходиться у департаменті колишньої провінції Лангедок. Захворювання реєструвались в кількох місцях упродовж 1863 року. Винороби не помітили попелиць, так само як і поселенці у Флориді, проте відмітили, що невідома хвороба завдає шкоди виноградникам. Захворювання швидко розповсюджувалось по усій Франції, але пройшло кілька років, доки причину захворювання було встановлено.
Шкода
Понад 40 % усіх виноградників було знищено захворюванням упродовж періоду кінця 1850-х до середини 1870-х років. Французька економіка суттєво постраждала від наслідків захворювання. Багато виноробних підприємств були закриті, а заробітна плата робітників виноробної промисловості була скорочена вдвічі. Розпочалася трудова міграція виноробів до Алжиру та у США. Збиток французької економіки за попередніми підрахунками становив близько 10 мільярдів франків.
Відкриття
У 1868 році французький біолог разом із двома колегами випадково виявили групу філоксер, що висмоктували соки із коренів винограду. Проте теорія, що саме філоксера стала причиною захворювання так і не була остаточно сформована доки у 1870 році американський ентомолог не підтвердив теорію . Райлі було вшановано як героя Франції, проте реакція на відкриття була різна. Одні зустріли новину з оптимізмом: тепер, коли визначена причина, що спричиняє захворювання, залишається лише питання способу усунення причини, а саме філоксери. Інші не погодилися заявивши, що філоксера впливала на захворювання, але не була її джерелом. Ситуація ускладнювалась також тим, що життєвий цикл філоксери був коротким, і це створювало додаткові труднощі для її вивчення, особливо зважаючи на те, що життєвий цикл філоксери у Європі відрізнявся за тривалістю (був коротший) від життєвого циклу в Північній Америці.
Вирішення
Багато виробників власними силами спробували вирішити проблему. Використання хімічних речовин та пестицидів не дало жодних результатів. У відчаї, деякі виробники дозволили домашній птиці розгулювати серед виноградників, або навіть розводили серед виноградників жаб, сподіваючись, що вони будуть їсти комах і філоксеру. Жоден із цих заходів не дав результату.
Після того як підтвердив теорію , два винороба та , припустили можливість, що лози Vitis Vinifera можна було б прищепити на саджанці стійкого до захворювання американського сорту винограду Vitis labrusca. У результаті чого проблему можна було б вирішити.
Цей метод було випробувано і він дав позитивний результат. Цей процес серед виноградарів називають «відновленням». Спосіб вирішення проблеми завдяки щепленням викликав поділ серед виноградарів та виноробів. Частина з них вважали, що з філоксерою можна боротися хімікатами, їх називали «хіміками». Інших, прихильників щеплення, стали називати «американістами». Після того, як було продемонстровано успіх щеплення у 1870-1880-х роках, розпочався тривалий процес відновлення більшості виноградників Франції.
Премія
Французький уряд запропонував винагороду у 320 тисяч франків тому, хто знайде ліки від захворювання. Маючи підтвердження дієвості способу спробував вимагати від уряду винагороду, проте йому було відмовлено аргументуючи це тим, що Лаліман не знайшов ліки від хвороби, а лише спосіб зупинити хворобу. Проте припускають, що існували й інші причини через які йому було відмовлено, зокрема, деякі винороби вважали, що саме він розповсюджував захворювання. Слід також зауважити, що ідея прищеплення однієї лози до іншої не була новою. Згідно з Джорджем Ордішем і його книгою 1987 року «Велике псування вина», перші експерименти із щеплення були проведені у 1524 році іспанцями, які прищеплювали виноградну лозу до мексиканського саджанця з метою досягнення сільськогосподарської вигоди.
Сучасний стан
Досі не існує ефективного засобу боротьби із філоксерою, а тому вона і сьогодні становить серйозну загрозу для нещеплених виноградних лоз. Насправді існує тільки один сорт європейської виноградної лози, відомий стійкістю до філоксери. Це сорт , що росте на вулканічному грецькому острові Санторіні. Проте існують припущення, що насправді стійкість винограду до філоксери обумовлена наявністю в ґрунті на якому зростає виноград вулканічного попелу, а не у самому винограді.
Події Великого французького псування вин породили серед виноробів дискусію, яка однозначно не вирішена і сьогодні: чи відрізняється за якістю вино виготовлене зі справжнього (не щепленого) сорту винограду, від вина, виготовленого із щепленого винограду того ж сорту.
Примітки
- Журнал Панч, 6 Sep. 1890.
- Ellen M. Harkness, Richard P. Vine, Sally J. Linton Winemaking: From Grape Growing to Marketplace. Springer, 2002.
- . Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 4 листопада 2007.
- Ted Henzell Australian Agriculture: Its History and Challenges. CSIRO Publishing, 2007.
- Ordish, George. The Great Wine Blight. Pan Macmillan, 1987.
- Phylloxera, from The Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. 2004
- Campbell, Christy (6-9-2004). . Архів оригіналу за 5 вересня 2007. Процитовано 4 листопада 2007.
- Viticulture: An Introduction to Commercial Grape Growing for Wine Production. Published 2007.
- . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. Процитовано 4 листопада 2007.
- Smith, C. M. (2005) Plant Resistance to Arthropods: molecular and Conventional Approaches. Springer.
- Allan J. Tobin, Jennie Dusheck Asking about Life. Thomson Brooks/Cole, 2004. . Page 628
- Ken Kincaid, Peter Knaup Chateaux of the Medoc: The Great Wines of Bordeaux. I.B.Tauris, 2000. . Page 23
- Leo A. Loubère Radicalism in Mediterranean France: Its Rise and Decline, 1848—1914. SUNY Press, 1974.
- Thom Elkjer Adventures in Wine: True Stories of Vineyards and Vintages Around the World. Travelers' Tales, 2002.
Джерела
- Kolleen M. Guy When Champagne Became French: Wine and the Making of a National Identity. JHU Press, 2003.
- Chisholm, Hugh, ed (1911). Encyclopædia Britannica (11th ed.).
- Gregory McNamee Moveable Feasts: The History, Science, And Lore of Food. Greenwood Press, 2006.
- California Dept. of Agriculture, California State Commission of Horticulture Biennial Report. Published 1901.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velike francuzke psuvannya vina masshtabne zahvoryuvannya vinogradnikiv u drugij polovini XIX stolittya yake znishilo bilshu chastinu vinogradnikiv Franciyi i praktichno znishilo vinorobnu promislovist Franciyi Hvoroba bula viklikana vinogradnoyu filokseroyu korenevoyu popeliceyu iz ryadu pryamokrilih Rodom iz Pivnichnoyi Ameriki filoksera bula perevezena cherez Atlantiku naprikinci 1850 h rokiv Hocha Franciya vvazhayetsya krayinoyu yaka najbilshe postrazhdala vid hvorobi filoksera zavdala istotnih zbitkiv j inshim yevropejskim krayinam Karikatura z zhurnalu Panch 1890 roku Filoksera yak spravzhnij gurman vidkrivaye dlya sebe najkrashi vinogradniki ta najkrashi francuzki vina Dopovnennya do osnovnoyi statti Istoriya francuzkogo vina Isnuye dekilka versij pro te yak filoksera potrapila do Yevropi She do filokseri u Franciyi provodili eksperimenti po shreshuvannyu ta sheplennyu amerikanskih aborigennih sortiv vinogradu iz francuzkimi yevropejskimi lozami Po odnij versiyi vvazhayetsya sho filoksera bula zavezena iz botanichnimi zrazkami cikavist do yakih zrosla u XIX stolitti koli kozhna krayina i Franciya u tomu chisli stvoryuvali kolekciyi zrazkiv svitovoyi flori ta fauni Zgidno z inshoyu versiyeyu vvazhayetsya sho hvoroba bula zavezena vlasne z amerikanskim sortom vinogradu i bula poshirena cherez eksperimenti zi shreshuvannya Takozh isnuye dumka sho poshirennyu hvorobi spriyalo stvorennya paroplavu yake prishvidshilo podorozh cherez Atlantiku sho dozvolilo filokseri vizhiti za chas podorozhi Tak chi inakshe yevropejski sorti vinogradu ne mali prirodnoyi mozhlivosti protistoyati zahvoryuvannyu na vidminu vid amerikanskih sortiv vinogradu yaki mali do zahvoryuvannya sprichinenogo filokseroyu prirodnij opir Hocha filoksera yak vvazhayetsya vzhe bula zavezena u 1858 roci prote vpershe shozhe za opisom zahvoryuvannya sprichinene neyu bulo zareyestrovano u 1863 roci nepodalik vid provinciyi Langedok Zreshtoyu pislya vidkrittya filokseri yak prichini zahvoryuvannya vinogradnikiv ta pidtverdzhennya teoriyi Planshona dva francuzkih vinorobi ta zaproponuvali yevropejski vinogradni lozi prisheplyuvati do sadzhancya amerikanskogo aborigennogo vinogradu yakij ne buv chutlivij do filokseri Hocha bagato vinorobiv ne duzhe ohoche sprijnyali cyu ideyu ta inshogo vihodu na toj moment ne bulo Metod viyavisya efektivnim sposobom borotbi iz poshirennyam zahvoryuvannya Podalshe Vidnovlennya yak jogo nazivali bagatoh vinogradnikiv sho buli praktichno povnistyu vtracheni viyavilos trivalim procesom u rezultati chogo francuzka vinna promislovist dovgo povertalas do poperednogo stanu PershoprichiniVinogradna filoksera vidpovidalna za prichini provalu rozpovsyudzhennya yevropejskogo vinogradu u Floridi ta znishennya vinnoyi promislovosti Franciyi u XIX stolitti Popelicyu sho stala prichinoyu zahvoryuvannya u Franciyi upershe bulo viyavleno na posadkah yevropejskogo vinogradu Vitis Vinifera francuzkimi kolonistami u shtati Florida she u XVI stolitti Sprobi poshiriti yevropejski sorti u Floridi buli nevdalimi prote na toj moment nevdali sprobi ne pov yazuvali iz filokseroyu Yak teper vidomo Pivnichno Amerikanskij vid vinogradnoyi filokseri stav prichinoyu nevdalogo rozpovsyudzhennya vinogradu u Floridi Toksin yakij vporskuye filoksera u korenevu sistemu vinogradu u procesi harchuvannya sprichinyaye zahvoryuvannya yake staye fatalnim dlya yevropejskogo vidu vinogradnoyi lozi Yak stalo vidomo nadali francuzki poselenci vidmovilis vid viroshuvannya yevropejskogo sortu vinogradu Vitis vinifera motivuyuchi tim sho cej vinograd ne mozhlivo kultivuvati na danih zemlyah V rezultati poselenci perejshli do kultivuvannya miscevogo aborigennogo vinogradu Vitis labrusca Vinyatkom stala plantaciya Vitis vinifera u Kaliforniyi do yakoyi popelici ne distalisya Filoksera Isnuye dekilka teorij chomu filoksera bula proignorovana yak mozhliva prichina zahvoryuvannya Bilshist iz nih pov yazana z osoblivistyu yiyi harchuvannya ta sposobu yakim vona atakuye korinnya vinogradu Hobitok vinogradnoyi filokseri maye specialnij kanal yakim travnij toksin vporskuyetsya u roslinu ta kanal yakim filoksera vsmoktuye roslinni soki rozshepleni toksinom dlya harchuvannya Toksin rozsheplyuye roslinnij sik i robit jogo dostupnim dlya harchuvannya V miru togo yak toksin roz yidaye korenevu sistemu vinogradu tisk roslinnogo soku vseredini roslini padaye sho v rezultati prizvodit do yiyi zagibeli Padinnya tisku roslinnogo soku zmushuye filokseru shukati nastupnu roslinu dlya harchuvannya Takim chinom yaksho vikopati vzhe zagiblu lozu abo lozu na mezhi zagibeli to znajti filokseru pricheplenu do korenevisha vinogradu bude praktichno ne mozhlivo Podorozh do Yevropi Protyagom dekilkoh stolit yevropejci eksperimentuvali z amerikanskimi sadzhancyami z metoyu pokrashennya sortiv chi vivedennya novih prote ne vrahovuvali mozhlivist perevezennya razom iz sadzhancyami mozhlivih shkidnikiv chi hvorob francuzkij biolog yakij znajshov filokseru u 1860 roci stverdzhuvav sho zavezennya sadzhanciv rizko zroslo mizh 1858 1862 rokami i ce stalo prichinoyu perevezennya filokseri do Yevropi u 1860 roci Hocha zahvoryuvannya ne z yavlyalosya u Franciyi azh do 1863 roku Vvazhayetsya sho filoksera yaka viklikaye zahvoryuvannya vinogradu ne bula problemoyu do vinahodu paroplava sho dozvoliv priskoriti zavezennya tovariv iz Ameriki do zokrema sadzhanciv zarazhenih filokseroyu Do paroplava trivalist perevezennya tovariv bula znachno bilshoyu sho sprichinyalo gibel filokseri u rezultati zavershennya yiyi zhittyevogo ciklu ZahvoryuvannyaZobrazhennya korenevoyi sistemi Vitis vinifera urazhenoyi filokseroyu Poyava Persha dokumentalna zgadka pro zahvoryuvannya vid filokseri vinogradnih nasadzhen znahoditsya u departamenti kolishnoyi provinciyi Langedok Zahvoryuvannya reyestruvalis v kilkoh miscyah uprodovzh 1863 roku Vinorobi ne pomitili popelic tak samo yak i poselenci u Floridi prote vidmitili sho nevidoma hvoroba zavdaye shkodi vinogradnikam Zahvoryuvannya shvidko rozpovsyudzhuvalos po usij Franciyi ale projshlo kilka rokiv doki prichinu zahvoryuvannya bulo vstanovleno Charlz Rajli pidtverdiv teoriyu zaproponovanu Planshonom Shkoda Ponad 40 usih vinogradnikiv bulo znisheno zahvoryuvannyam uprodovzh periodu kincya 1850 h do seredini 1870 h rokiv Francuzka ekonomika suttyevo postrazhdala vid naslidkiv zahvoryuvannya Bagato vinorobnih pidpriyemstv buli zakriti a zarobitna plata robitnikiv vinorobnoyi promislovosti bula skorochena vdvichi Rozpochalasya trudova migraciya vinorobiv do Alzhiru ta u SShA Zbitok francuzkoyi ekonomiki za poperednimi pidrahunkami stanoviv blizko 10 milyardiv frankiv Vidkrittya U 1868 roci francuzkij biolog razom iz dvoma kolegami vipadkovo viyavili grupu filokser sho vismoktuvali soki iz koreniv vinogradu Prote teoriya sho same filoksera stala prichinoyu zahvoryuvannya tak i ne bula ostatochno sformovana doki u 1870 roci amerikanskij entomolog ne pidtverdiv teoriyu Rajli bulo vshanovano yak geroya Franciyi prote reakciya na vidkrittya bula rizna Odni zustrili novinu z optimizmom teper koli viznachena prichina sho sprichinyaye zahvoryuvannya zalishayetsya lishe pitannya sposobu usunennya prichini a same filokseri Inshi ne pogodilisya zayavivshi sho filoksera vplivala na zahvoryuvannya ale ne bula yiyi dzherelom Situaciya uskladnyuvalas takozh tim sho zhittyevij cikl filokseri buv korotkim i ce stvoryuvalo dodatkovi trudnoshi dlya yiyi vivchennya osoblivo zvazhayuchi na te sho zhittyevij cikl filokseri u Yevropi vidriznyavsya za trivalistyu buv korotshij vid zhittyevogo ciklu v Pivnichnij Americi Virishennya Bagato virobnikiv vlasnimi silami sprobuvali virishiti problemu Vikoristannya himichnih rechovin ta pesticidiv ne dalo zhodnih rezultativ U vidchayi deyaki virobniki dozvolili domashnij ptici rozgulyuvati sered vinogradnikiv abo navit rozvodili sered vinogradnikiv zhab spodivayuchis sho voni budut yisti komah i filokseru Zhoden iz cih zahodiv ne dav rezultatu Pislya togo yak pidtverdiv teoriyu dva vinoroba ta pripustili mozhlivist sho lozi Vitis Vinifera mozhna bulo b prishepiti na sadzhanci stijkogo do zahvoryuvannya amerikanskogo sortu vinogradu Vitis labrusca U rezultati chogo problemu mozhna bulo b virishiti Cej metod bulo viprobuvano i vin dav pozitivnij rezultat Cej proces sered vinogradariv nazivayut vidnovlennyam Sposib virishennya problemi zavdyaki sheplennyam viklikav podil sered vinogradariv ta vinorobiv Chastina z nih vvazhali sho z filokseroyu mozhna borotisya himikatami yih nazivali himikami Inshih prihilnikiv sheplennya stali nazivati amerikanistami Pislya togo yak bulo prodemonstrovano uspih sheplennya u 1870 1880 h rokah rozpochavsya trivalij proces vidnovlennya bilshosti vinogradnikiv Franciyi Premiya Francuzkij uryad zaproponuvav vinagorodu u 320 tisyach frankiv tomu hto znajde liki vid zahvoryuvannya Mayuchi pidtverdzhennya diyevosti sposobu sprobuvav vimagati vid uryadu vinagorodu prote jomu bulo vidmovleno argumentuyuchi ce tim sho Laliman ne znajshov liki vid hvorobi a lishe sposib zupiniti hvorobu Prote pripuskayut sho isnuvali j inshi prichini cherez yaki jomu bulo vidmovleno zokrema deyaki vinorobi vvazhali sho same vin rozpovsyudzhuvav zahvoryuvannya Slid takozh zauvazhiti sho ideya prisheplennya odniyeyi lozi do inshoyi ne bula novoyu Zgidno z Dzhordzhem Ordishem i jogo knigoyu 1987 roku Velike psuvannya vina pershi eksperimenti iz sheplennya buli provedeni u 1524 roci ispancyami yaki prisheplyuvali vinogradnu lozu do meksikanskogo sadzhancya z metoyu dosyagnennya silskogospodarskoyi vigodi Suchasnij vinogradnik u Franciyi Suchasnij stanDosi ne isnuye efektivnogo zasobu borotbi iz filokseroyu a tomu vona i sogodni stanovit serjoznu zagrozu dlya nesheplenih vinogradnih loz Naspravdi isnuye tilki odin sort yevropejskoyi vinogradnoyi lozi vidomij stijkistyu do filokseri Ce sort sho roste na vulkanichnomu greckomu ostrovi Santorini Prote isnuyut pripushennya sho naspravdi stijkist vinogradu do filokseri obumovlena nayavnistyu v grunti na yakomu zrostaye vinograd vulkanichnogo popelu a ne u samomu vinogradi Podiyi Velikogo francuzkogo psuvannya vin porodili sered vinorobiv diskusiyu yaka odnoznachno ne virishena i sogodni chi vidriznyayetsya za yakistyu vino vigotovlene zi spravzhnogo ne sheplenogo sortu vinogradu vid vina vigotovlenogo iz sheplenogo vinogradu togo zh sortu PrimitkiZhurnal Panch 6 Sep 1890 Ellen M Harkness Richard P Vine Sally J Linton Winemaking From Grape Growing to Marketplace Springer 2002 ISBN 0 306 47272 4 Arhiv originalu za 17 lipnya 2011 Procitovano 4 listopada 2007 Ted Henzell Australian Agriculture Its History and Challenges CSIRO Publishing 2007 ISBN 0 643 99342 8 Ordish George The Great Wine Blight Pan Macmillan 1987 Phylloxera from The Columbia Encyclopedia Sixth Edition 2004 Campbell Christy 6 9 2004 Arhiv originalu za 5 veresnya 2007 Procitovano 4 listopada 2007 Viticulture An Introduction to Commercial Grape Growing for Wine Production Published 2007 ISBN 0 9514703 1 0 Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2007 Procitovano 4 listopada 2007 Smith C M 2005 Plant Resistance to Arthropods molecular and Conventional Approaches Springer Allan J Tobin Jennie Dusheck Asking about Life Thomson Brooks Cole 2004 ISBN 0 534 40653 X Page 628 Ken Kincaid Peter Knaup Chateaux of the Medoc The Great Wines of Bordeaux I B Tauris 2000 ISBN 1 86064 450 3 Page 23 Leo A Loubere Radicalism in Mediterranean France Its Rise and Decline 1848 1914 SUNY Press 1974 ISBN 0 87395 094 1 Thom Elkjer Adventures in Wine True Stories of Vineyards and Vintages Around the World Travelers Tales 2002 ISBN 1 885211 80 5DzherelaKolleen M Guy When Champagne Became French Wine and the Making of a National Identity JHU Press 2003 ISBN 0 8018 7164 6 Chisholm Hugh ed 1911 Encyclopaedia Britannica 11th ed Gregory McNamee Moveable Feasts The History Science And Lore of Food Greenwood Press 2006 ISBN 0 275 98931 3 California Dept of Agriculture California State Commission of Horticulture Biennial Report Published 1901