Вели ке Садо ве до 1944 року Таш Басти крим Taş Bastı рос Большое Садовое село в Україні у Бахчисарайському районі Автон

село Велике Садове
	Велике Садове. Вид з протилежного боку долиниВелике Садове. Вид з протилежного боку долини
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Бахчисарайський район
Рада	Куйбишевська селищна рада
Код КАТОТТГ	UA01020290020050353
Облікова картка	Велике Садове
Основні дані
Населення	361
Поштовий індекс	98481
Телефонний код	+380 6554
Географічні дані
Географічні координати	44°38′21″ пн. ш. 33°49′43″ сх. д. / 44.63917° пн. ш. 33.82861° сх. д.Координати: 44°38′21″ пн. ш. 33°49′43″ сх. д. / 44.63917° пн. ш. 33.82861° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	смт. Куйбишеве, вул. Радянська, 16
Карта
	Велике Садове
	Велике Садове
Мапа
	Велике Садове у Вікісховищі

Вели́ке Садо́ве (до 1944 року — Таш-Басти, крим. Taş Bastı, рос. Большое Садовое) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Розташоване на півдні району. Історична назва села Таш-Басти означає в перекладі з кримськотатарського «камінь придавив» (крим. taş — камінь; basmaq — давити, жати, натискати; bastı — натиснув, придавив, притиснув, натиснув).

Географія

Село розташоване в центрі району, на початку Другого пасма Кримських гір, на лівому березі річки Бельбек, у початку (Бельбекського каньйону), з 1975 року — пам'ятки природи загальнодержавного значення. Над селом, на скельному мисі — руїни Сюйренської фортеці.

Велике Садове розташоване за 3 кілометри від «столиці» Бельбекської долини селища Куйбишеве, до Бахчисараю трохи більше 15 км, найближча залізнична станція — Сирень за 10 кілометрів. Найближче село — (Мале Садове) — за 300 м на іншому березі Бельбека.

Історія

Судячи з назви, що зберегло історію про якийсь обвал, що зруйнував село, Таш-Басти існували дуже давно, що природно для поселення біля підніжжя середньовічної фортеці поряд зі зруйнованим ще в XV столітті «печерним» монастирем. Але документальних свідчень про село в часи Кримського ханства доки не знайдене (якщо тільки її не об'єднували з тією, що лежить на протилежному березі ).

Після приєднання Криму до Російської імперії Таш-Басти уперше з'являється на військовій карті 1842 року, зазначена умовним знаком «менше 5 дворів», як село (Дуванкойської волості) Сімферопольського повіту Таврійської губернії.

У «Списку населених місць Таврійської губернії за станом на 1864 рік» (за результатами VIII ревізії) в урочищі Таш-Басти записані 10 дворів (як хутори), 70 жителів і мечеть(на карті 1865 року дворів, чомусь 2). У ці роки село перепідпорядкували в знову створену , у складі якої село було до радянської адміністративної реформи 1921 року. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 р.» (складеною за результатами Х ревізії 1887 року) Таш-Басти окремо не згадають, але на детальній карті 1889 року є Таш-Басти з 15 дворами, населеними кримськими татарами і уперше застосована друга назва Кучук-Сюйрень (мабуть, у ревізії села врахували разом, як Кучук-Сюйрень).

Наприкінці XIX століття — початку XX століття землі у благодатній, але малонаселеній долині активно розпродавалися спадкоємцями власника околиць з кінця XVIII століття генерал-майора М. О. Говорову під дачі дрібними ділянками.

Надалі назва села зазнавала часті зміни: на карті 1922 року — Таш-Басти, у 1924 року — Кучук-Сюрень татарський. На 1926 рік, по новому адміністративному діленню, Кучук-Сюрень татарський віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було приписане до Биюк-Сюренській сільраді.

А на карті 1938 року позначено просто одне село Кучук-Сюрень. У 1930 році село віднесли до нового Фотисальському району (з 1933 року — (Куйбишевський район)).

Після звільнення Криму за Постановою (ДКО) № 5859 від 11 травня 1944 року кримські татари з села були депортовані в Середню Азію, а в спорожнілі будинки завезли переселенців з Орловської і Брянської областей.

18 травня 1948 року, указом Президії Верховного Совєта РРФСР село Кучук-Сюрень було перейменоване у Велику Садову (статус села був присвоєний пізніше) і відокремлене від правобережної частини, яка стала Малою Садовою.

Україна

У грудні 1962 року Куйбишевський район скасували і Велике Садове віднесли до Бахчисарайського. На початку XXI століття було прийнято рішення про об'єднання Великого і Малого Садових під назвою Малосадове].

Населення

Динаміка чисельності населення

1964 — 70 чол.
1926 — 173 чол. (164 кримських татарина, 9 росіян)
1939 — 227 чол.
1989 — 386 чол.
2001 — 361 чол.

За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкала 361 особа. Мовний склад населення села був таким:


Мова	Число ос.	Відсоток
українська	43	11,91
російська	207	57,34
кримськотатарська	108	29,92
білоруська	2	0,55

Примітки

Велике Садове у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Означення у Вікісловнику^?
	Проєкт
	Проєкт
	Велике Садове у Вікісховищі^?

«Топографічна карта півострова Крим, л.VII,. Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 р».^{[недоступне посилання з березня 2019]}
. Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 29 липня 2011.
. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 29 липня 2011.
Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889р^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Карта Криму 1889 р. Албат^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 29 липня 2011.
history/moskvych 2.htm Григорій Москвич. Путівник по Криму. С. — Петербург. 1913 р.
. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 29 липня 2011.
Карта південної частини Крима1924 р"^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 липня 2011.
Карта південної частини Крима 1938 р"^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Адміністративно-територіальне ділення Криму^{[недоступне посилання з березня 2019]}
. Архів оригіналу за 2 червня 2010. Процитовано 29 липня 2011.
Про переселення колгоспників в райони Криму^{[недоступне посилання з березня 2019]}
Указ Президії Верховного Совєта РРФСР від 18 травня 1948 року.^{[недоступне посилання з березня 2019]}
Указ Президії Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р.^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Малосадове^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 червня 2022.

[1] «Топографічна карта півострова Крим, л.VII,. Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 р».^{[недоступне посилання з березня 2019]}

[2] . Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 29 липня 2011.

[3] . Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 29 липня 2011.

[4] Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889р^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[5] Карта Криму 1889 р. Албат^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[6] . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 29 липня 2011.

[7] story/moskvych 2.htm Григорій Москвич. Путівник по Криму. С. — Петербург. 1913 р.

[8] . Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 29 липня 2011.

[9] Карта південної частини Крима1924 р"^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[10] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 липня 2011.

[11] Карта південної частини Крима 1938 р"^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[12] Адміністративно-територіальне ділення Криму^{[недоступне посилання з березня 2019]}

[13] . Архів оригіналу за 2 червня 2010. Процитовано 29 липня 2011.

[14] Про переселення колгоспників в райони Криму^{[недоступне посилання з березня 2019]}

[15] Указ Президії Верховного Совєта РРФСР від 18 травня 1948 року.^{[недоступне посилання з березня 2019]}

[16] Указ Президії Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р.^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[17] Малосадове^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[18] Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 13 лютого 2014.

[19] Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 червня 2022.