Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вели ка Тур я село в Україні у Долинській громаді Калуського району Івано Франківської області село Велика Тур я Країна

Велика Тур'я

Велика Тур'я

Вели́ка Тур'я́ — село в Україні, у Долинській громаді Калуського району Івано-Франківської області.

село Велика Тур'я
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Громада Долинська громада
Код КАТОТТГ UA26060130030080219
Облікова картка Велика Тур'я 
Основні дані
Засноване 1578
Населення 2451
Площа 6,551 км²757,8 га
Густота населення 374,1 осіб/км²
Поштовий індекс 77510
Телефонний код +380 3477
Географічні дані
Географічні координати 49°07′31″ пн. ш. 24°03′56″ сх. д. / 49.12528° пн. ш. 24.06556° сх. д. / 49.12528; 24.06556Координати: 49°07′31″ пн. ш. 24°03′56″ сх. д. / 49.12528° пн. ш. 24.06556° сх. д. / 49.12528; 24.06556
Водойми р. Тур'янка, потік Дрижин
Місцева влада
Адреса ради 77510, Івано-Франківська обл., Долинський р-н, с. Велика Тур'я, пр. Шевченка, 5а
Карта
image
image
Велика Тур'я
image
image
Велика Тур'я
Мапа

image Велика Тур'я у Вікісховищі

Розташування

Велика Тур'я — одне з найбільших сіл Долинщини. Розташоване на відстані 27 кілометрів від м. Долини, розкинулось на 7 кілометрів вздовж річки Тур'янка.

Назва

За переказами, колись тут водилися тури, від чого пішла й назва села. Інша версія — село успадкувало назву від річки Тур'янки, яка витікає з гірської місцевості Мала Тур'я.

Географія

У селі потік Дрижин впадає у Тур'янку.

Історія села

Перша згадка в письмових джерелах припадає на 24 квітня 1498 року. Але знайдений кам'яний молот бронзової доби свідчить, що люди тут почали селитися набагато давніше.

Село утворилося через об'єднання хуторів Баня, Данилівка, Кам'янка, Селище, Прийма, Балани. За переказами, з Болохова на Тур'ю була «княжа дорога» — найближчий шлях у гори з Галича. Нею нібито на полювання їздили князі. У приліску Баня колись була криниця глибиною 30 м, з якої селяни черпали ропу (рідку сіль). Соляну копальню з вишкою називали «баня», від чого й пішла назва хутора. На Бані був також глиняний кар'єр (глиною мастили хати та печі).

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх чекала кривава розправа після відходу військ Б.Хмельницького.

У кінці XVIII — першій половині XIX століть власником села був Іван Городянський, потім — пани Белінські.

У 1939 році в селі мешкало 3050 осіб (2715 українців, 35 поляків, 30 латинників, 270 євреїв), у присілку Широке Поле — 310 осіб (20 українців, 10 поляків, 10 євреїв і 270 німців).

8 квітня 1944 року окружною боївкою разом з відділом «Гайдамаки» здійснено акцію проти польської колонії Широке Поле, в ході якої ліквідовано 100 осіб і спалено 26 господарств. Причиною акції було гніздування польської «пляцувки» ПОНВ, комендантом якої був місцевий солтис Казимир Гавренко. «Пляцувка» вчинила опір стрілецькою зброєю і гранатами.

Через те, що в селі церква старенька, громада тричі розпочинала будівництво нової церкви, але різні заборони заважали цьому. Лише у 1995 році великий храм Божий звівся вгору.

Перша згадка про однокласну школу є в документах за 1873 рік. Навчав дітей Юрко Наконечний. 12 травня 1898 року Крайова шкільна рада видала розпорядження про утворення двокласної школи. У 1932 році в селі була чотирикласна двомовна школа, де навчалося 293 дітей. В 1986 році збудовано нову триповерхову школу на 624 місця.

У повоєнний час у селі відкрито фельдшерсько-акушерський пункт, у 1952 році — дільничну лікарню. В 1972 році збудовано нове приміщення для лікарні на 25 ліжок, у якому нині діє амбулаторія загальної практики — сімейної медицини.

1988 року зведено Будинок культури з бібліотекою.

Пам'ятки природи

Пам'ятки, визначні місця

Церква Святої Параскеви

Перша згадка про сільську церкву походить з податкового реєстру 1578 року, але на початку XVII століття вона згоріла під час одного з татарських набігів. Наступна письмова згадка про сільську церкву святої Параскеви датована 1680 роком.

Наступна церква зведена 1761 року місцевим колятором Станіславом Броневським.

Теперішня дерев'яна церква збудована у 1879 році посеред поля за 300 метрів від найближчої забудови, поблизу сільського цвинтаря. Вона тризрубна, видовжена в плані безверха, половина стін якої пофарбована у блакитний колір. Орієнтована вівтарем на північний схід. Вікна маленькі, а одне з них розмістили навіть у стіні під опасанням бабинця.

У 1891 році церкву відновили, по осі прибудували рівноширокий засклений ґанок, а до вівтаря з обидвох сторін добудовано немалі ризниці, з вікна однієї з них виходить димова труба. На стінах церкви ще збереглися причеплені вуличні ліхтарі. На південний захід від церкви розташована приземиста широка дерев'яна двоярусна дзвіниця, вкрита чотирибічним наметом.

Під час проведення капітального ремонту церкви на причілку ґанку церкви була виявлена дата «1642» (на сьогодні залишилися цифри шість та чотири) — саме цю дату, за свідченнями отця-декана Жовніровича, виявлено на підвалині.

До 1939 року була матірною (парафіяльною). В радянський у церкві проводилися відправи. Церква святої Параскеви внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Упродовж XX століття село тричі починало будувати церкву. Двічі будівництво припинялося через обставини, незалежні від села…

У 1920-х роках минулого століття в Голятині (де поворот гостинця) справа на бережку була збудована піч для випалювання цегли на церкву (на той час було випалено 100 тисяч штук). Але польська влада заборонила подальше виготовлення. Віднайшли, а може і підкупили трьох чоловіків із села, які поставили хрестики, бо й розписатися не вміли через неграмотність, під зверненням про те, що цегельня забруднює повітря в околиці, й заборонили роботу. Поляки запропонували свої послуги в будівництві церкви, але за це люди всім селом мали відробити два роки на користь влади. Звичайно, на такий крок вони не погодилися. Документи на церкву зберігалися у Кондрина Миколи Дмитровича.

У 1930-х роках обговорювалось питання як, з чого і де будувати церкву. Вирішили зводити дерев'яну. Обрали комітет. Головою став Михайло Мельник (Прендз). Питання стояло лише — де будувати. Відповідного місця для церкви не було, бо господарські клаптики землі виявилися замалими для такої будови. Громада вирішила просити отця Бордуна виділити ділянку на парафіяльнім полі біля каплиці. Але священик категорично відмовився. У листопаді 1938 року голова комітету поїхав до Львова до митрополита Андрея Шептицького просити дозволу на будівництво церкви на парафіяльнім полі з поясненням, де саме може бути виділена площа. Такий дозвіл від митрополита одержав з відповідним зверненням до пароха. Після цього отець Бордун раптово помер, як тоді люди казали – «на атак серця». 1941 року зведено фундамент, 1942 року заготовлений ліс, у 1943 році почалося будівництво. Будували приїжджі майстри. Стіни викладалися з гибльованого шпона хвойного дерева. За літо стіни були зведені з південної сторони висотою до трьох метрів, з північної — понад метр. Шпон укладався так майстерно, що ніде – ні на вуглі, ні в одвірку не увіткнув би сірника. Стіну зачищали гимбалком так, щоб не видно було стики шпонів. Видавалося, що вона зроблена з однієї плахти. Довжина церкви сягала близько 30 метрів. Вхід розміщувався зі сходу. Але то був час війни. Люди порозходилися, і будувати стало нікому. У такому вигляді церква дочекалася другого приходу радянської влади. Під час проходження тут фронту, вони почали розбирати її для побудови моста через Свічу, але матеріал видався надто коротким. У 50-х роках з нього побудували клуб і приміщення читальні. Люди на таку перебудову відгукнулися дуже негативно та застерігали своїх дітей відвідувати клуб…

Лише третя спроба увінчалася успіхом. У 1995—2001 роках зведена нова церква в основному завдяки старанням головного майстра Івана Готліба та церковного касира Михайла Яцковського за пароха, декана отця Василія Гладенького. 2 грудня 2007 року відбулося відкриття і освячення храму Покрови Пресвятої Богородиці, яке здійснив архієпископ і митрополит Івано-Франківський Української греко-католицької церкви Кир Володимир (Війтишин).

Церква перебуває у користуванні парафії Покрови Пресвятої Богородиці Української Греко-католицької церкви. Парох — ієрей о. Микола Фреїшин.

Футбольний клуб «Рубань»

У селі є футбольний клуб «ФК Рубань», який виступає у вищій лізі Долинського району. Заснований 2009 року. Свого часу виступав у лізі В Першості Долинського району з футболу, у 2010 році здобув золото (21 виграш, 0 поразок, 1 нічия), після цієї перемоги виступає у вищій лізі (лізі А) Долинського району. У 2011 році клуб посідав 8 місце. Наступного ж року, команда набрала 28 очок (що на 1 більше ніж минулого року) і посіла 7 місце. Зимою 2017 року ФК Рубань стає переможцем зимового кубку «Героїв Небесної Сотні». Також, зимою ФК Рубань (Велика Тур'я) стає бронзовим призером Чемпіонату долинського району з футзалу (сезон 2016—2017). У серпні 2017 року ФК «Рубань» стає срібним призером сільських районних ігор з міні-футболу. Влітку 2017 року ФК Рубань стає чемпіоном долинського району з футболу та буде представляти Долинський район в Кубку чемпіонів міст та районів області. Станом на 27 жовтня 2017 року ФК Рубань посіла перше місце в групі «Г» та вийшла в 1\4 фіналу Кубку чемпіонів міст та районів області.

Відомі люди

Примітки

  1. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 червня 2024.
  2. Жерела до істориї України-Руси, т. IV, Львів, НТШ, 1895. — С. 246.
  3. Кубійович, 1983, с. 23.
  4. . Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  5. Дерев'яні церкви Івано-Франківської області, 2017, с. 109.
  6. Церкви прикарпатського краю, 2006.
  7. . decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 30 червня 2024.
  8. . parafijavturja.blogspot.com. Архів оригіналу за 25 листопада 2023. Процитовано 30 червня 2024.
  9. Сторінка команди на www.facebook.com

Джерела

  • Бібик А. П. Від Руси до України. Історія Великої Тур'ї / А. П. Бібик, Д. А. Бібик. — вид. 2-ге, доповн. — Львів : Тріада плюс, 2020. — 342 с.
  • Бойківщина сакральна. Історико-культурна спадщина. Частина 1: туристичний путівник / За ред. проф. В. Великочого. — Київ, Івано-Франківськ : Бланк-Прес, 2012. — С. 120.
  • Громик В. Дерев'яні церкви Івано-Франківської області: ілюстрований каталог / Віктор Громик, Василь Слободян; фот.: Ігор Пунда та ін. — Львів : Видавець Гуляєва В. М, 2017. — С. 109. — 100 прим. — .
  • Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 23. — .
  • Процак Р. Церкви прикарпатського краю / Р. Процак. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2006. — 180 с.

Посилання

  • Сайт парафії Покрови Пресвятої Богородиці, с. Велика Тур'я [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
  • Сторінка команди на www.facebook.com
image Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Veli ka Tur ya selo v Ukrayini u Dolinskij gromadi Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Velika Tur ya Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kaluskij rajon Gromada Dolinska gromada Kod KATOTTG UA26060130030080219 Oblikova kartka Velika Tur ya Osnovni dani Zasnovane 1578 Naselennya 2451 Plosha 6 551 km 757 8 ga Gustota naselennya 374 1 osib km Poshtovij indeks 77510 Telefonnij kod 380 3477 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 07 31 pn sh 24 03 56 sh d 49 12528 pn sh 24 06556 sh d 49 12528 24 06556 Koordinati 49 07 31 pn sh 24 03 56 sh d 49 12528 pn sh 24 06556 sh d 49 12528 24 06556 Vodojmi r Tur yanka potik Drizhin Misceva vlada Adresa radi 77510 Ivano Frankivska obl Dolinskij r n s Velika Tur ya pr Shevchenka 5a Karta Velika Tur ya Velika Tur ya Mapa Velika Tur ya u VikishovishiRoztashuvannyaVelika Tur ya odne z najbilshih sil Dolinshini Roztashovane na vidstani 27 kilometriv vid m Dolini rozkinulos na 7 kilometriv vzdovzh richki Tur yanka NazvaZa perekazami kolis tut vodilisya turi vid chogo pishla j nazva sela Insha versiya selo uspadkuvalo nazvu vid richki Tur yanki yaka vitikaye z girskoyi miscevosti Mala Tur ya GeografiyaU seli potik Drizhin vpadaye u Tur yanku Istoriya selaPersha zgadka v pismovih dzherelah pripadaye na 24 kvitnya 1498 roku Ale znajdenij kam yanij molot bronzovoyi dobi svidchit sho lyudi tut pochali selitisya nabagato davnishe Selo utvorilosya cherez ob yednannya hutoriv Banya Danilivka Kam yanka Selishe Prijma Balani Za perekazami z Bolohova na Tur yu bula knyazha doroga najblizhchij shlyah u gori z Galicha Neyu nibito na polyuvannya yizdili knyazi U prilisku Banya kolis bula krinicya glibinoyu 30 m z yakoyi selyani cherpali ropu ridku sil Solyanu kopalnyu z vishkoyu nazivali banya vid chogo j pishla nazva hutora Na Bani buv takozh glinyanij kar yer glinoyu mastili hati ta pechi U 1648 roci zhiteli sela brali aktivnu uchast u narodnomu povstanni za sho yih chekala krivava rozprava pislya vidhodu vijsk B Hmelnickogo U kinci XVIII pershij polovini XIX stolit vlasnikom sela buv Ivan Gorodyanskij potim pani Belinski U 1939 roci v seli meshkalo 3050 osib 2715 ukrayinciv 35 polyakiv 30 latinnikiv 270 yevreyiv u prisilku Shiroke Pole 310 osib 20 ukrayinciv 10 polyakiv 10 yevreyiv i 270 nimciv 8 kvitnya 1944 roku okruzhnoyu boyivkoyu razom z viddilom Gajdamaki zdijsneno akciyu proti polskoyi koloniyi Shiroke Pole v hodi yakoyi likvidovano 100 osib i spaleno 26 gospodarstv Prichinoyu akciyi bulo gnizduvannya polskoyi plyacuvki PONV komendantom yakoyi buv miscevij soltis Kazimir Gavrenko Plyacuvka vchinila opir strileckoyu zbroyeyu i granatami Cherez te sho v seli cerkva starenka gromada trichi rozpochinala budivnictvo novoyi cerkvi ale rizni zaboroni zavazhali comu Lishe u 1995 roci velikij hram Bozhij zvivsya vgoru Persha zgadka pro odnoklasnu shkolu ye v dokumentah za 1873 rik Navchav ditej Yurko Nakonechnij 12 travnya 1898 roku Krajova shkilna rada vidala rozporyadzhennya pro utvorennya dvoklasnoyi shkoli U 1932 roci v seli bula chotiriklasna dvomovna shkola de navchalosya 293 ditej V 1986 roci zbudovano novu tripoverhovu shkolu na 624 miscya U povoyennij chas u seli vidkrito feldshersko akusherskij punkt u 1952 roci dilnichnu likarnyu V 1972 roci zbudovano nove primishennya dlya likarni na 25 lizhok u yakomu nini diye ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini 1988 roku zvedeno Budinok kulturi z bibliotekoyu Pam yatki prirodi Rihiv Potik zapovidne urochishe Galyatin Pam yatki viznachni miscyaCerkva Svyatoyi Paraskevi Persha zgadka pro silsku cerkvu pohodit z podatkovogo reyestru 1578 roku ale na pochatku XVII stolittya vona zgorila pid chas odnogo z tatarskih nabigiv Nastupna pismova zgadka pro silsku cerkvu svyatoyi Paraskevi datovana 1680 rokom Nastupna cerkva zvedena 1761 roku miscevim kolyatorom Stanislavom Bronevskim Teperishnya derev yana cerkva zbudovana u 1879 roci posered polya za 300 metriv vid najblizhchoyi zabudovi poblizu silskogo cvintarya Vona trizrubna vidovzhena v plani bezverha polovina stin yakoyi pofarbovana u blakitnij kolir Oriyentovana vivtarem na pivnichnij shid Vikna malenki a odne z nih rozmistili navit u stini pid opasannyam babincya U 1891 roci cerkvu vidnovili po osi pribuduvali rivnoshirokij zasklenij ganok a do vivtarya z obidvoh storin dobudovano nemali riznici z vikna odniyeyi z nih vihodit dimova truba Na stinah cerkvi she zbereglisya prichepleni vulichni lihtari Na pivdennij zahid vid cerkvi roztashovana prizemista shiroka derev yana dvoyarusna dzvinicya vkrita chotiribichnim nametom Pid chas provedennya kapitalnogo remontu cerkvi na prichilku ganku cerkvi bula viyavlena data 1642 na sogodni zalishilisya cifri shist ta chotiri same cyu datu za svidchennyami otcya dekana Zhovnirovicha viyavleno na pidvalini Do 1939 roku bula matirnoyu parafiyalnoyu V radyanskij u cerkvi provodilisya vidpravi Cerkva svyatoyi Paraskevi vnesena do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Uprodovzh XX stolittya selo trichi pochinalo buduvati cerkvu Dvichi budivnictvo pripinyalosya cherez obstavini nezalezhni vid sela U 1920 h rokah minulogo stolittya v Golyatini de povorot gostincya sprava na berezhku bula zbudovana pich dlya vipalyuvannya cegli na cerkvu na toj chas bulo vipaleno 100 tisyach shtuk Ale polska vlada zaboronila podalshe vigotovlennya Vidnajshli a mozhe i pidkupili troh cholovikiv iz sela yaki postavili hrestiki bo j rozpisatisya ne vmili cherez negramotnist pid zvernennyam pro te sho cegelnya zabrudnyuye povitrya v okolici j zaboronili robotu Polyaki zaproponuvali svoyi poslugi v budivnictvi cerkvi ale za ce lyudi vsim selom mali vidrobiti dva roki na korist vladi Zvichajno na takij krok voni ne pogodilisya Dokumenti na cerkvu zberigalisya u Kondrina Mikoli Dmitrovicha U 1930 h rokah obgovoryuvalos pitannya yak z chogo i de buduvati cerkvu Virishili zvoditi derev yanu Obrali komitet Golovoyu stav Mihajlo Melnik Prendz Pitannya stoyalo lishe de buduvati Vidpovidnogo miscya dlya cerkvi ne bulo bo gospodarski klaptiki zemli viyavilisya zamalimi dlya takoyi budovi Gromada virishila prositi otcya Borduna vidiliti dilyanku na parafiyalnim poli bilya kaplici Ale svyashenik kategorichno vidmovivsya U listopadi 1938 roku golova komitetu poyihav do Lvova do mitropolita Andreya Sheptickogo prositi dozvolu na budivnictvo cerkvi na parafiyalnim poli z poyasnennyam de same mozhe buti vidilena plosha Takij dozvil vid mitropolita oderzhav z vidpovidnim zvernennyam do paroha Pislya cogo otec Bordun raptovo pomer yak todi lyudi kazali na atak sercya 1941 roku zvedeno fundament 1942 roku zagotovlenij lis u 1943 roci pochalosya budivnictvo Buduvali priyizhdzhi majstri Stini vikladalisya z giblovanogo shpona hvojnogo dereva Za lito stini buli zvedeni z pivdennoyi storoni visotoyu do troh metriv z pivnichnoyi ponad metr Shpon ukladavsya tak majsterno sho nide ni na vugli ni v odvirku ne uvitknuv bi sirnika Stinu zachishali gimbalkom tak shob ne vidno bulo stiki shponiv Vidavalosya sho vona zroblena z odniyeyi plahti Dovzhina cerkvi syagala blizko 30 metriv Vhid rozmishuvavsya zi shodu Ale to buv chas vijni Lyudi porozhodilisya i buduvati stalo nikomu U takomu viglyadi cerkva dochekalasya drugogo prihodu radyanskoyi vladi Pid chas prohodzhennya tut frontu voni pochali rozbirati yiyi dlya pobudovi mosta cherez Svichu ale material vidavsya nadto korotkim U 50 h rokah z nogo pobuduvali klub i primishennya chitalni Lyudi na taku perebudovu vidguknulisya duzhe negativno ta zasterigali svoyih ditej vidviduvati klub Lishe tretya sproba uvinchalasya uspihom U 1995 2001 rokah zvedena nova cerkva v osnovnomu zavdyaki starannyam golovnogo majstra Ivana Gotliba ta cerkovnogo kasira Mihajla Yackovskogo za paroha dekana otcya Vasiliya Gladenkogo 2 grudnya 2007 roku vidbulosya vidkrittya i osvyachennya hramu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici yake zdijsniv arhiyepiskop i mitropolit Ivano Frankivskij Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Kir Volodimir Vijtishin Cerkva perebuvaye u koristuvanni parafiyi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Ukrayinskoyi Greko katolickoyi cerkvi Paroh iyerej o Mikola Freyishin Futbolnij klub Ruban U seli ye futbolnij klub FK Ruban yakij vistupaye u vishij lizi Dolinskogo rajonu Zasnovanij 2009 roku Svogo chasu vistupav u lizi V Pershosti Dolinskogo rajonu z futbolu u 2010 roci zdobuv zoloto 21 vigrash 0 porazok 1 nichiya pislya ciyeyi peremogi vistupaye u vishij lizi lizi A Dolinskogo rajonu U 2011 roci klub posidav 8 misce Nastupnogo zh roku komanda nabrala 28 ochok sho na 1 bilshe nizh minulogo roku i posila 7 misce Zimoyu 2017 roku FK Ruban staye peremozhcem zimovogo kubku Geroyiv Nebesnoyi Sotni Takozh zimoyu FK Ruban Velika Tur ya staye bronzovim prizerom Chempionatu dolinskogo rajonu z futzalu sezon 2016 2017 U serpni 2017 roku FK Ruban staye sribnim prizerom silskih rajonnih igor z mini futbolu Vlitku 2017 roku FK Ruban staye chempionom dolinskogo rajonu z futbolu ta bude predstavlyati Dolinskij rajon v Kubku chempioniv mist ta rajoniv oblasti Stanom na 27 zhovtnya 2017 roku FK Ruban posila pershe misce v grupi G ta vijshla v 1 4 finalu Kubku chempioniv mist ta rajoniv oblasti Sklad klubu Persha komanda klubu stanom na 16 listopada 2012 roku Poz Nac Gravec 5 ZH Trish Mihajlo 10 ZH Brinush Vasil 4 ZH Romankiv Mihajlo 8 ZH Yarich Andrij 11 PZ Brinush Volodimir 15 PZ Krajnik Vasil 2 PZ Petrushka Ruslan 9 PZ Babinec Mihajlo 16 NP Krajnik Vasil 7 NP Petrushka Oleg Poz Nac Gravec 17 Stefurak Ostap 6 Podajko RomanVidomi lyudi doktor tehnichnih nauk profesor golova Pravlinnya PAT Ukravtobusotrolejbusobuduvannya Kuhta Ivan Petrovich ukrayinskij diplomat Yarich Vasil Yakimovich ukrayinskij skulptor Yarich Ivan Yakimovich ukrayinskij pismennik gumorist zhurnalist Primitki ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 30 chervnya 2024 Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t IV Lviv NTSh 1895 S 246 Kubijovich 1983 s 23 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Derev yani cerkvi Ivano Frankivskoyi oblasti 2017 s 109 Cerkvi prikarpatskogo krayu 2006 decerkva org ua Derev yani Cerkvi Zahidnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 8 travnya 2022 Procitovano 30 chervnya 2024 parafijavturja blogspot com Arhiv originalu za 25 listopada 2023 Procitovano 30 chervnya 2024 Storinka komandi na www facebook comDzherelaBibik A P Vid Rusi do Ukrayini Istoriya Velikoyi Tur yi A P Bibik D A Bibik vid 2 ge dopovn Lviv Triada plyus 2020 342 s Bojkivshina sakralna Istoriko kulturna spadshina Chastina 1 turistichnij putivnik Za red prof V Velikochogo Kiyiv Ivano Frankivsk Blank Pres 2012 S 120 Gromik V Derev yani cerkvi Ivano Frankivskoyi oblasti ilyustrovanij katalog Viktor Gromik Vasil Slobodyan fot Igor Punda ta in Lviv Vidavec Gulyayeva V M 2017 S 109 100 prim ISBN 978 617 7503 02 5 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 23 ISBN 3 447 02376 7 Procak R Cerkvi prikarpatskogo krayu R Procak Ivano Frankivsk Lileya NV 2006 180 s PosilannyaSajt parafiyi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici s Velika Tur ya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Storinka komandi na www facebook com Ce nezavershena stattya z geografiyi Ivano Frankivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ