Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням доречних вну

Велика Лука (Тернопільський район)

Велика Лука (Тернопільський район)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (червень 2015)
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2015)
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Велика Лука.

Вели́ка Лука́ — село в Україні, у Великоберезовицькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Серет, за 14 км від Тернополя і за 7 км від найближчої залізничної станції Березовиця-Острів на лінії Тернопіль-Ходорів, в центрі району. Населення становить 1225 осіб (2001 р.).

село Вели́ка Лука́́
image
На одній з вулиць села
На одній з вулиць села
Країна image Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Великоберезовицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA61040070030095118
Основні дані
Перша згадка 1473
Колишня назва Довга Долина
Населення 1 225
Територія 1.930 км²
Густота населення 634.72 осіб/км²
Поштовий індекс 47732
Телефонний код +380 0352
Географічні дані
Географічні координати 49°26′52″ пн. ш. 25°35′17″ сх. д. / 49.44778° пн. ш. 25.58806° сх. д. / 49.44778; 25.58806Координати: 49°26′52″ пн. ш. 25°35′17″ сх. д. / 49.44778° пн. ш. 25.58806° сх. д. / 49.44778; 25.58806
Середня висота
над рівнем моря 		317 м
Водойми Серет
Найближча залізнична станція Березовиця-Острів
Місцева влада
Адреса ради 47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. С.Бандери, 26
Карта
image
image
Вели́ка Лука́́
image
image
Вели́ка Лука́́
Мапа

image Велика Лука у Вікісховищі

Історія

Згадується 21 квітня 1466 року в книгах галицького суду .

Перша писемна згадка — 1473 року під назвою Довга Долина.

Населений пункт виник приблизно в XII столітті. За переказами старожилів збоку села на підвищенні стояла козацька сигнальна вишка, де весь час була варта, завданням якої було попередження про наближення ворога.

Раніше неподалік села був хутір Гулька (така топонімічна назва приналежної до населеного пункту частини території збереглася донині). Хутір виник у XVII столітті. По цій місцевості проходив Чорний шлях на Зборів. Тут ріс розкішний дубовий ліс, стояла корчма і було кілька будівель сторожки. Козаки часто зупинялися тут для відпочинку і влаштовували гуляння — гульки. Звідси і пішла назва хутора, який до 70 років минулого століття налічував три двори. Межував хутір Гулька з хутором Хатки (віддаль 4 км від села), і виник значно пізніше, після скасування кріпосного права у 1848 році. Першими поселенцями були люди, які охоронці землі. В 1900 році було 30 хат. Перші будівлі були тимчасові (на літо), тому і називалися хатки — маленькі хати. До 80 років хутір мав 90 дворів.

У 1893 році в селі започатковано діяльність товариства «Просвіта», а у 1926 році за кошти жителів, пожертвування уродженців села, які емігрували до Америки, добровільні роботи та для потреб громади, і у першу чергу просвітницьких, збудовано кам'яний будинок, у якому діяла читальня та функціонував магазин. Над головним входом у будинок товариства «Просвіта», на кам'яному перекритті, викарбувані слова Тараса Шевченка «Учітеся, брати мої». На той час товариством управляли: Іван Поліщук — голова, Микола Рогатий — заступник голови, Михайло Комар — секретар, Василь Брикайло — скарбник, Гнат Озерянський — господар, Василь Звір — виділовий.       

Станом на 6 лютого 1915 року населення села становило 2022 мешканців. Згідно складеного 18 березня 1926 року документу про завершення будівництва будинку товариства «Просвіта» у селі проживало 1800 мешканців (884 чоловіків та 916 жінок), з них 905 українці, 895 поляки та 25 євреї. 1408 мешканців сповідували греко-католицьку віру, 367 — римо-католицьку віру. На 1 червня 1963 року населення села становило 1550 осіб, з них 668 чоловіків та 882 жінок.       

Першими після радянської окупації у 1940 році та через свою патріотичну позицію зазнали  політичних репресій і відправлені комуністичним режимом до Сибіру: Марія Брикайло, Емілія і Филимон Комар (мама та батько провідника ОУН Тернопільської округи Івана Комара) Романів Марія і Мартин та Євгенія Муран. В 1947 році у так званому адміністративному порядку вислані до Сибіру Бедрій Анна, Степан та Семен, Звір Євгенія, Євдокія та Станіслава, Комар Варвара, Марина, Комар (Тицька) Марія, Комар (Могильницька) Марія, Комар Михайло, Нестор, Олександр, Текля та Теофілій, Перегіняк Федір, Семків Василь та Марина, Юзьків (Лукава) Ганна та Юзьків Євген.   

У 1943–1944 роках в селі діяв збірний пункт для добровольців Української Народної Самооборони (УНС), які після інтенсивної підготовки, яку проводили у Тернопільській окрузі повітові військові команди (ПВК), прибували на збір з повітів Скалат, Тернопіль та Збараж, тут їх інформували про військово-політичне становище в Україні, вони отримували від провідників ОУН Тернопільської округи відповідні завдання спрямовані на подальший збройний спротив.

У 1951 році, переслідуючи мету затримання провідника ОУН Тернопільської округи Івана Комара, більшовицька влада з далекого Сибіру, тимчасово для так званої «приманки», повернула в село його батьків — Филимона та Емілію. Через відсутність у селі зрадників, дотримуючись правил конспірації та при допомозі односельців, Івану Комару черговий раз вдалося перехитрити чекістів. Після тривалої розлуки він таки зустрівся зі своїми батьками, тоді ж і попрощався з ними, оскільки знав про підступну мету цієї «оперативної комбінації», після провалу якої Филимона та Емілію Комар вдруге комуністичний режим відправив до Сибіру.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1235 осіб, з яких 558 чоловіків та 677 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1217 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,84 %
російська 0,16 %

Пам'ятки

  • церква святого Архістратига Михаїла (1740, мурована, УГКЦ).
  • У центрі села встановлено пам'ятний знак про скасування панщини, проведеного австрійським урядом під час революції 1848 року.
  • У селі насипана символічна могила УСС (відновлена у 1992 році). У єдиному українському національному військовому формуванні в складі Австро-Угорської армії, сформованому з добровольців, підрозділах Австро-Угорської армії та в Українській Галицькій армії брали участь на бойовищах Східної Європи уродженці села Велика Лука — Тимофій Венгер, Іван Гладкий, Іван Ількевич, Василь Комар, Филимон Комар (батько провідника ОУН Тернопільської округи Івана Комара), Петро Лучків, Іван Швець та інші.
  • споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1995 року).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП. Діти з села беруть участь у ансамблі «Диво-струни».

Діють 4 магазини, є бар «Фільварок». На місці бару колись дійсно був фільварок (багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж), а поряд карвасари. Така топонімічна назва частини населеного пункту зустрічається лише у місті Кам'янець-Подільський. Етимологія назви, це перекручене слово «Караван-сарай», заїжджий двір для гостей. .

Відомі люди

Народилися

image
Похорон Івана Вітишина
  • Комар Іван псевдо «Олесь», «Шелест» (1915–1952) — провідник ОУН Тернопільської округи. Загинув 23 квітня 1952 року у бою з частинами МДБ у лісі біля с. Чернихова Зборівського району разом з іншими керівниками обласного Проводу ОУН. Згідно з наказом ГК УПА ч. 1/52 від 20 червня 1952 року нагороджений Срібним хрестом заслуги бійців і командирів УПА (такою нагородою удостоєно 150 лицарів Срібного хреста заслуги). Останнє нагородження відбулося 1952 року. Після цього відзначення бойовими нагородами УПА ні в Україні, ні за кордоном не проводили.
  • Касян Брикайло («Колос»), у другій половині 1940-х років референт пропаганди у Тернопільському надрайоні Організації Українських Націоналістів (ОУН). З листопада 1944 року очолював боївку УПА. Загинув 13 березня 1950 року у с. Лучка Тернопільського району.
  • Іван Вітишин, позивний «Тесть» (1976–2015) — військовослужбовець, старший сержант 80-ї окремої аеромобільної бригади. Загинув у боях в аеропорту Донецька.
  • Куба Василь Тарасович (1992—2024) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Перебували

У 1898 році у Великій Луці перебував літератор і громадський діяч Михайло Павлик.

Галерея

  • image
    Вигляд на село з Буцнівецького боку
  • image
    Будинок сільської ради
  • image
    Церква святого Архістратига Михаїла

Примітки

  1. Polona. polona.pl. Процитовано 31 лип. 2022 р..
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Волянюк, Сергій. Омелян Польовий - «Остап» (PDF).
  6. Заплітний Дмитро Іванович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 17 квітня 2024.
  7. Б. Мельничук, Л. Щербак. Павлик Михайло Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 5. — .

Джерела

  • Уніят В. Велика Лука // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 236. — .
  • Державний архів Тернопільської області. Підстава: Ф-254, оп. 1, спр. 53, арк. 16, 16 зв. 
  • За честь і славу, за народ! — Тернопіль: Збруч, 2003. Редакція обласної Книги Пам'яті Тернопільщини і Книги «Реабілітовані історією». Серія «Реабілітовані історією». — С. 210–216.  
  • Манзуренко В. Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ // Український визвольний рух / Відп. ред. В. В'ятрович. — Львів, 2006. — Зб. 7. — С. 267–287.
  • Хроніка сотні «Буйні» // Літопис УПА. Нова серія. — Т. 20: Воєнна округа УПА «Лисоня». 1943–1952. Документи і Матеріали / [упор. С. Волянюк]. — Київ: Торонто, 2012. — С. 391–441.
  • (7) Łuka Wielka (Łuka Wełyka) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 809. (пол.). — S. 809.(пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti cherven 2015 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2015 U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Velika Luka Veli ka Luka selo v Ukrayini u Velikoberezovickij selishnij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na pravomu berezi richki Seret za 14 km vid Ternopolya i za 7 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Berezovicya Ostriv na liniyi Ternopil Hodoriv v centri rajonu Naselennya stanovit 1225 osib 2001 r selo Veli ka Luka Na odnij z vulic selaNa odnij z vulic sela Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Velikoberezovicka selishna gromada Kod KATOTTG UA61040070030095118 Osnovni dani Persha zgadka 1473 Kolishnya nazva Dovga Dolina Naselennya 1 225 Teritoriya 1 930 km Gustota naselennya 634 72 osib km Poshtovij indeks 47732 Telefonnij kod 380 0352 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 26 52 pn sh 25 35 17 sh d 49 44778 pn sh 25 58806 sh d 49 44778 25 58806 Koordinati 49 26 52 pn sh 25 35 17 sh d 49 44778 pn sh 25 58806 sh d 49 44778 25 58806 Serednya visota nad rivnem morya 317 m Vodojmi Seret Najblizhcha zaliznichna stanciya Berezovicya Ostriv Misceva vlada Adresa radi 47724 Ternopilska oblast Ternopilskij rajon smt Velika Berezovicya vul S Banderi 26 Karta Veli ka Luka Veli ka Luka Mapa Velika Luka u VikishovishiIstoriyaZgaduyetsya 21 kvitnya 1466 roku v knigah galickogo sudu Persha pisemna zgadka 1473 roku pid nazvoyu Dovga Dolina Naselenij punkt vinik priblizno v XII stolitti Za perekazami starozhiliv zboku sela na pidvishenni stoyala kozacka signalna vishka de ves chas bula varta zavdannyam yakoyi bulo poperedzhennya pro nablizhennya voroga Ranishe nepodalik sela buv hutir Gulka taka toponimichna nazva prinalezhnoyi do naselenogo punktu chastini teritoriyi zbereglasya donini Hutir vinik u XVII stolitti Po cij miscevosti prohodiv Chornij shlyah na Zboriv Tut ris rozkishnij dubovij lis stoyala korchma i bulo kilka budivel storozhki Kozaki chasto zupinyalisya tut dlya vidpochinku i vlashtovuvali gulyannya gulki Zvidsi i pishla nazva hutora yakij do 70 rokiv minulogo stolittya nalichuvav tri dvori Mezhuvav hutir Gulka z hutorom Hatki viddal 4 km vid sela i vinik znachno piznishe pislya skasuvannya kriposnogo prava u 1848 roci Pershimi poselencyami buli lyudi yaki ohoronci zemli V 1900 roci bulo 30 hat Pershi budivli buli timchasovi na lito tomu i nazivalisya hatki malenki hati Do 80 rokiv hutir mav 90 dvoriv U 1893 roci v seli zapochatkovano diyalnist tovaristva Prosvita a u 1926 roci za koshti zhiteliv pozhertvuvannya urodzhenciv sela yaki emigruvali do Ameriki dobrovilni roboti ta dlya potreb gromadi i u pershu chergu prosvitnickih zbudovano kam yanij budinok u yakomu diyala chitalnya ta funkcionuvav magazin Nad golovnim vhodom u budinok tovaristva Prosvita na kam yanomu perekritti vikarbuvani slova Tarasa Shevchenka Uchitesya brati moyi Na toj chas tovaristvom upravlyali Ivan Polishuk golova Mikola Rogatij zastupnik golovi Mihajlo Komar sekretar Vasil Brikajlo skarbnik Gnat Ozeryanskij gospodar Vasil Zvir vidilovij Stanom na 6 lyutogo 1915 roku naselennya sela stanovilo 2022 meshkanciv Zgidno skladenogo 18 bereznya 1926 roku dokumentu pro zavershennya budivnictva budinku tovaristva Prosvita u seli prozhivalo 1800 meshkanciv 884 cholovikiv ta 916 zhinok z nih 905 ukrayinci 895 polyaki ta 25 yevreyi 1408 meshkanciv spoviduvali greko katolicku viru 367 rimo katolicku viru Na 1 chervnya 1963 roku naselennya sela stanovilo 1550 osib z nih 668 cholovikiv ta 882 zhinok Pershimi pislya radyanskoyi okupaciyi u 1940 roci ta cherez svoyu patriotichnu poziciyu zaznali politichnih represij i vidpravleni komunistichnim rezhimom do Sibiru Mariya Brikajlo Emiliya i Filimon Komar mama ta batko providnika OUN Ternopilskoyi okrugi Ivana Komara Romaniv Mariya i Martin ta Yevgeniya Muran V 1947 roci u tak zvanomu administrativnomu poryadku vislani do Sibiru Bedrij Anna Stepan ta Semen Zvir Yevgeniya Yevdokiya ta Stanislava Komar Varvara Marina Komar Ticka Mariya Komar Mogilnicka Mariya Komar Mihajlo Nestor Oleksandr Teklya ta Teofilij Pereginyak Fedir Semkiv Vasil ta Marina Yuzkiv Lukava Ganna ta Yuzkiv Yevgen U 1943 1944 rokah v seli diyav zbirnij punkt dlya dobrovolciv Ukrayinskoyi Narodnoyi Samooboroni UNS yaki pislya intensivnoyi pidgotovki yaku provodili u Ternopilskij okruzi povitovi vijskovi komandi PVK pribuvali na zbir z povitiv Skalat Ternopil ta Zbarazh tut yih informuvali pro vijskovo politichne stanovishe v Ukrayini voni otrimuvali vid providnikiv OUN Ternopilskoyi okrugi vidpovidni zavdannya spryamovani na podalshij zbrojnij sprotiv U 1951 roci peresliduyuchi metu zatrimannya providnika OUN Ternopilskoyi okrugi Ivana Komara bilshovicka vlada z dalekogo Sibiru timchasovo dlya tak zvanoyi primanki povernula v selo jogo batkiv Filimona ta Emiliyu Cherez vidsutnist u seli zradnikiv dotrimuyuchis pravil konspiraciyi ta pri dopomozi odnoselciv Ivanu Komaru chergovij raz vdalosya perehitriti chekistiv Pislya trivaloyi rozluki vin taki zustrivsya zi svoyimi batkami todi zh i poproshavsya z nimi oskilki znav pro pidstupnu metu ciyeyi operativnoyi kombinaciyi pislya provalu yakoyi Filimona ta Emiliyu Komar vdruge komunistichnij rezhim vidpraviv do Sibiru NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1235 osib z yakih 558 cholovikiv ta 677 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1217 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 84 rosijska 0 16 Pam yatkicerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila 1740 murovana UGKC U centri sela vstanovleno pam yatnij znak pro skasuvannya panshini provedenogo avstrijskim uryadom pid chas revolyuciyi 1848 roku U seli nasipana simvolichna mogila USS vidnovlena u 1992 roci U yedinomu ukrayinskomu nacionalnomu vijskovomu formuvanni v skladi Avstro Ugorskoyi armiyi sformovanomu z dobrovolciv pidrozdilah Avstro Ugorskoyi armiyi ta v Ukrayinskij Galickij armiyi brali uchast na bojovishah Shidnoyi Yevropi urodzhenci sela Velika Luka Timofij Venger Ivan Gladkij Ivan Ilkevich Vasil Komar Filimon Komar batko providnika OUN Ternopilskoyi okrugi Ivana Komara Petro Luchkiv Ivan Shvec ta inshi sporudzheno pam yatnik poleglim u nimecko radyanskij vijni voyinam odnoselcyam 1995 roku Socialna sferaDiyut zagalnoosvitnya shkola I stupenya klub biblioteka FAP Diti z sela berut uchast u ansambli Divo struni Diyut 4 magazini ye bar Filvarok Na misci baru kolis dijsno buv filvarok bagatogaluzeve gospodarstvo oriyentovane na virobnictvo zbizhzhya na prodazh a poryad karvasari Taka toponimichna nazva chastini naselenogo punktu zustrichayetsya lishe u misti Kam yanec Podilskij Etimologiya nazvi ce perekruchene slovo Karavan saraj zayizhdzhij dvir dlya gostej Vidomi lyudiNarodilisya Pohoron Ivana Vitishina Komar Ivan psevdo Oles Shelest 1915 1952 providnik OUN Ternopilskoyi okrugi Zaginuv 23 kvitnya 1952 roku u boyu z chastinami MDB u lisi bilya s Chernihova Zborivskogo rajonu razom z inshimi kerivnikami oblasnogo Provodu OUN Zgidno z nakazom GK UPA ch 1 52 vid 20 chervnya 1952 roku nagorodzhenij Sribnim hrestom zaslugi bijciv i komandiriv UPA takoyu nagorodoyu udostoyeno 150 licariv Sribnogo hresta zaslugi Ostannye nagorodzhennya vidbulosya 1952 roku Pislya cogo vidznachennya bojovimi nagorodami UPA ni v Ukrayini ni za kordonom ne provodili Kasyan Brikajlo Kolos u drugij polovini 1940 h rokiv referent propagandi u Ternopilskomu nadrajoni Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv OUN Z listopada 1944 roku ocholyuvav boyivku UPA Zaginuv 13 bereznya 1950 roku u s Luchka Ternopilskogo rajonu Ivan Vitishin pozivnij Test 1976 2015 vijskovosluzhbovec starshij serzhant 80 yi okremoyi aeromobilnoyi brigadi Zaginuv u boyah v aeroportu Donecka Kuba Vasil Tarasovich 1992 2024 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Perebuvali U 1898 roci u Velikij Luci perebuvav literator i gromadskij diyach Mihajlo Pavlik GalereyaViglyad na selo z Bucniveckogo boku Budinok silskoyi radi Cerkva svyatogo Arhistratiga MihayilaPrimitkiPolona polona pl Procitovano 31 lip 2022 r Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Volyanyuk Sergij Omelyan Polovij Ostap PDF Zaplitnij Dmitro Ivanovich Kniga pam yati zagiblih memorybook org ua Procitovano 17 kvitnya 2024 B Melnichuk L Sherbak Pavlik Mihajlo Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 5 ISBN 978 966 528 279 2 DzherelaPortal Ternopilshina Uniyat V Velika Luka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 236 ISBN 966 528 197 6 Derzhavnij arhiv Ternopilskoyi oblasti Pidstava F 254 op 1 spr 53 ark 16 16 zv Za chest i slavu za narod Ternopil Zbruch 2003 Redakciya oblasnoyi Knigi Pam yati Ternopilshini i Knigi Reabilitovani istoriyeyu Seriya Reabilitovani istoriyeyu S 210 216 Manzurenko V Licari najvishih bojovih nagorod UPA v nakazah GVSh Ukrayinskij vizvolnij ruh Vidp red V V yatrovich Lviv 2006 Zb 7 S 267 287 Hronika sotni Bujni Litopis UPA Nova seriya T 20 Voyenna okruga UPA Lisonya 1943 1952 Dokumenti i Materiali upor S Volyanyuk Kiyiv Toronto 2012 S 391 441 7 Luka Wielka Luka Welyka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 809 pol S 809 pol

Дата публікації:
Топ