Аллада африканське державне утворення на узбережжі Західної Африки Відома також як Велика Ардра Аллада1440 1720СтолицяМо

Аллада — африканське державне утворення на узбережжі Західної Африки. Відома також як Велика Ардра.

Аллада

1440 – 1720

Столиця

Мови

фон

Державний устрій

Не вказано

Історія

- Засновано

1440

- Ліквідовано

1720

Історія

Внаслідок міграції народжу аджа з області Тадо уздовж річки Моно на узбережжі засновано місто Ардра. Надалі утворився великий союз, звідки походить назва Велика Ардра. На чолі були представники племені фон. Близько 1610 Хунунгунгу з племені аджа, повалив правлячу династію, захопивши владу. Але вже до 1620 року помер.

Троє братів або синів Хунунгунгу — Кокпон, До-Аклін і Те-Агданлін — розділили Велику Ардру між собою: Кокпон взяв основні землі Великої Ардри, До-Аклін заснував Абомей і державу Дагомею, третій брат заснував Малу Ардру.

Згодом держава стала називатися все частіше за назвою нової столиці — Аллада, хоча інколи все ще використовувався термін Велика Ардра. Спочатку була гегемоном над Малою Ардрою і Дагомеєю. Найбільше піднесення припадає на 1680—1690 роки. В цей час відбуваються посольства з Аллади до Іспанії, Португалії й Франції.

Втім внаслідок втручання португальців, що активно допомагали Малій Ардрі і Дагомеї, ахосу Аллади (Великої Ардри) втратили вплив на ці землі. Натомість Португалія встановила тут протекторат. Аллада надалі вела війни проти Малої Ардри, Уйди і Дагомеї.

Не в змозі протидіяти ворогам на початку XVIII ст. було укладено союз з державою Ойо. Втім 1724 року Аллада зазнала поразки у війні з Дагомеєю. її столицю захоплено, а 8 тис. мешканців продано як рабів (один з них став предком національного героя Гаїті Туссена Лувертюра. З цього часу Аллада увійшла до складу Дагомеї.

1894 року французька адміністрація після підкорення Дагомеї відновила самостійний статус Аллади, надавши нащадкам Кокпона титул короля. Ці церемоніальні королі дотепер діють у Беніні. З 1992 року ним є Кропегбе Джигла.

Володарі (ахосу)

Ахолуху (1440—1445)
Де Нуфіон (1445—1458)
Дассу (1458—1470)
Дасса (1470—1475)
Аджакпа (1475—1490)
Єссу (1490—1495), вперше
Азотон (1495—1498)
Єссу (1498—1510), вдруге
Аконде (1510—1520)
Амаму (1520—1530)
Агагнон (1530—1540)
Агбангба (1540—1550)
Хуезе (1550—1560)
Агбанде (1560—1580)
Кін-На (1580—1585)
Мінджи (1585—1587)
Аколі (1587—1590)
Копон 1590—1610, регент
Хунунгунгу (1610—1620)
Кокпон (1620—?)
Токсон (?—1660)
Тезіфон (1660—1680)
Ґбагве (?)

Економіка

Основу становила работоргівля, частково землеробство й рибальство. З 1640 до 1690 року з портів Аллади було вивезено 125 тис. рабів, при цьому найбільший вивіз припав на 1680-ті роки. Спочатку головним торгівельним партнером були португальці, згодом до них доєдналися голландці. Втім поступово центри работоргівлі було переміщено до портів Дагомеї.

Тривалий час торгівці Аллади були посередниками в торгівлі між Ойо та європейськими компаніями. В останніх купували залізо, корали, шкіри, оброблені золотом, різні тканини, мідні кубки та бронзові браслети, венеціанські намиста, різнокольоровий бісер, агати, капелюхи, дзеркала, спиртні напої, порох, мушкети, позолочені тесаки і великі парасолі.

Джерела

Asiwaju, A. I. (1979). «The Aja-Speaking Peoples of Nigeria: A Note on Their Origins, Settlement and Cultural Adaptation up to 1945». Africa: Journal of the International African Institute. 49 (1): 15–28
Filippello, Marcus (2017). «Allada». In Aderinto, Saheed (ed.). African Kingdoms: An Encyclopedia of Empires and Civilizations. Santa Barbara: ABC-CLIO. pp. 7–9. .