Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ва́хнівці — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.
| село Вахнівці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Новоушицька селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1493 |
| Населення | 490 |
| Площа | 1,896 км² |
| Густота населення | 258,44 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32650 |
| Телефонний код | +380 3847 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°38′52″ пн. ш. 27°06′32″ сх. д. / 48.64778° пн. ш. 27.10889° сх. д.Координати: 48°38′52″ пн. ш. 27°06′32″ сх. д. / 48.64778° пн. ш. 27.10889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 262 м |
| Водойми | річка Ушиця, |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32650, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Вахнівці |
| Карта | |
  Вахнівці | |
 Вахнівці | |
| Мапа | |
Етимологія
Патронімічна відантропонімна назва вахнівці – „мешканці села власником або засновником якого був Вахно”.
Історія
В джерелах різного часу село фігурує під назвами: Vachnyowcze (1493), Wachnowcze, Вахновцы (1530–1542), Wachnowce (1630–1650), Wachniowce (1787), Вахневцы (1855), Вахнівці (1926).
Згідно з люстрацією 1556 року, село перебувало у власності представника(ів) роду магнатів Язловецьких.
У 1604 році належали панам Калиновським. В подальшому село змінило не одного власника, серед яких родини: Гумецьких, Годлевських, Іжицьких, Жеромських та інших.
Вахнівці позначені на «Генеральній карті України», або ж «Загальному плані Диких Полів, простіше кажучи Україна, з незалежними провінціями» («Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum adjacentibus Provinciis») французького інженера Гійома Боплана(був на службі у польського короля, будував фортифікаційні споруди) виданій у 1648 році у Данцигу.
У 1795—1797 роках Вахнівці входили до Ушицького округу Подільського намісництва, а в 1797—1923 роках до Грушківської волості Ушицького повіту Подільської губернії.
Згідно статиситичних даних Центрального статистичного комітету, що опубліовані 1885 року, в Вахнівцях проживало 860 осіб, було: 111 дворових господарств, православна церква, кузня, парова молотилка.
Часи Голодомору на селі
За попередніми, зафіксованими, даними в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 5 жителів села (за усними переказами кілька десятків). На сьогодні встановлено імена 3 особи. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Вахнівецькою сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
- Довгань Ганна Іванівна, 1897, 1933 р.;
- Заярнюк Маланка Федорівна, 1887, 1933 р.;
- Юріїв Василь Ілліч, 1852, 1933 р.
Населення
Населення становить 490 осіб.
Археологічні знахідки
Кургани
Біля села знаходяться три кургани. Один розташований нагорі поблизу урочища Хоробріїв ліс, два інших – навпроти селаКривчани. Пам’ятка введена в літературу Ю. Сіцинським.
Стоянка, верхній палеоліт.
Пункт розташований на плато, на мисі, утвореному вигином р. Ушиця, над лівим берегом затоки по р. Ушиця- плато сягає у цьому місці вишини до 140 м. Тут, на відстані 0,5 км на південний захід від села, біля дороги, шо серпантином сходить до води, до уроч. Біля старого млина, є кар’єр по добуванню вапняку. На відстані 20 м вздовж стінки кар’єру, з відвалів та профілю стінок зібрано колекцію патінізованих кремінних виробів, що датуються верхнім палеолітом (23-16 тис. р. до н. е.); 44 скребок знайдено в шарі паленого суглинку, що залягає під гумусом на глибині 1 м. Виявлене та обстежене Л. І. Кучугурою у 1993 р.
Поселення, енеоліт.
Поселення розташоване в 1,1 км на південний захід від с. Вахнівці та за 0,3 км від південного кута затопленого с. Барвінкове/Раколупці. Тут, на р. Ушиця, стояв старий млин с. Раколупці. Поселення знаходиться на мисі, утвореному вигином р. Ушиця. З півночі та півдня воно обмежене ярками. Затока по р.Ушиця піднялася у цьому місці на 23м та затопила смугу шириною 250-350 м. 150 м вздовж берега водосховища та у воді у 1993р.Л.І.Кучугура зібрала обкатанізнахідки з розмитого культурногошаруна смузішириноюдо7м.Глибина залягання культурного шару – 0,5-0,7 м. Берег має помітний нахил до річища; догори по ньому йдуть рівчаки тимчасових водяних потоків. По цих рівчаках простежується культурний шар, що йде вглиб мису на 100 м. Розмір поселення – 150 x 100 м. На поселенні зібрано кремінні вироби та кераміку етапу В1 трипільської культури (2700-2300 р.р. до н.е.) та шматки обмазки. Виявлене Г. Я. Мельничуком та обстежене Л. І. Кучугурою у 1993 р.
Поселення багатошарове, енеоліт, доба бронзи.
Поселення розташоване на березі водосховища (лівий берег р. Ушиця). Воно знаходиться на відстані 0,4 км на захід від північно-західної околиці села, на мисі, утвореному вигином р. Ушиця в уроч. Рівнина, досить круто догори йде смуга пухких покладів, перерізана молодими ярками. По стінках ярків простежено, що знахідки йдуть вглиб мису та до літнього табору худоби на 100 м. Довжини смуги розмиву поселення досягає 150 м при шири- 45 ні 5 м. Глибина залягання культурного шару – 10-15 см. Площа поселення має добре помітний нахил до річища. Поверхня розорюється. На поселенні зібрано кремінні вироби та кераміку етапу В трипільської культури (2700-2100 тис. р. до н.е.) та доби бронзи (2 тис. до н.е.). Затока затопила тут смугу шириною до 200 м при підйомі рівня на 19-20м. Виявлене та обстежене Л.І. Кучугурою у 1993 р.
Поселення багатошарове, верхній палеоліт, енеоліт, рання залізна доба
Поселення розташоване в 1 км на північ від с. Вахнівці та в 1 км на південь від с. Губарів, на плато, на висоті до 80 м над лівим берегом р.Ушиця (затоки водосховища). Воно займає ділянку орного поля на північ від великого мочара, що заріс кущами та деревами; на північній частині поселення є ще 3 малих мочара; ця місцевість зветься «За кошовим». До поселення з північного та південного сходу підходять ліски, через які йде дорога Губарів- Вахнівці. Із заходу поселення обмежує лісосмуга над р.Ушиця. Поверхня поселення розорюється (глибина оранки 10-15 см). Поселення має слабкий нахил до р.Ушиця. Підйомного матеріалу мало. Площа збору – 200x100 м. На поселенні знайдено патінізований нуклеус доби верхнього палеоліту (23-16 тис. р. до. н.е.), кремінні вироби та кераміку етапу В трипільської культури (2700-2100 р.р. до н.е.) та ранньої залізної доби (1 тис. до н.е.). Поселення виявлене Г.Я. Мельничуком та обстежене Л.І. Кучугурою у 1993 р.
Світлини
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | 1. Річка Ушиця біля сіл Вахнівці та Чабанівка // «Roman Brechko» |
| Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Джерела
- «Генеральна карта України», або ж «Загальний план Диких Полів, простіше кажучи Україна, з незалежними провінціями» Гійома Боплана — Поділля. [ 5 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських земельWachnowce, al. Wachniowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 877. (пол.) — S. 877. (пол.)
- Гульдман. В. Подільська губернія. — Кам'янець-Подільський. , 1889. – 548 с.
- Жарких М. І. Храми Поділля. — К.: 2007.
- Книга Пам'яті України. Хмельницька область: Історико-меморіальне багатотомне видання в 10 т. Т. 6. Летичівський, Новоушицький, Полонський р-ни. — Хмельницький: Поділля, 1996. — 720 стор.: іл.
- Крикун М. І. Подільське воєводство у XV-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів 2011. 733 с., іл., карти.
- Новоушиччина: історія у пам’ятках. Наукове видання /Упорядники: Петраш І.В., Шпаковський С.М., Климчук В.В./. - Хмельницький: ТзОВ «Поліграфіст», 2018. - 336 с. іл.
- Сіцинський Ю. Й. Археологічна карта Подільської губернії.
- Торчинська Н. М., Торчинський М. М. Словник власних географічних назв Хмельницької області. – Хмельницький: Авіст, 2008. – 549 с.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vahnivci Va hnivci selo v Ukrayini u Kam yanec Podilskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti selo Vahnivci Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Novoushicka selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1493 Naselennya 490 Plosha 1 896 km Gustota naselennya 258 44 osib km Poshtovij indeks 32650 Telefonnij kod 380 3847 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 38 52 pn sh 27 06 32 sh d 48 64778 pn sh 27 10889 sh d 48 64778 27 10889 Koordinati 48 38 52 pn sh 27 06 32 sh d 48 64778 pn sh 27 10889 sh d 48 64778 27 10889 Serednya visota nad rivnem morya 262 m Vodojmi richka Ushicya Misceva vlada Adresa radi 32650 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Vahnivci Karta Vahnivci Vahnivci MapaEtimologiyaPatronimichna vidantroponimna nazva vahnivci meshkanci sela vlasnikom abo zasnovnikom yakogo buv Vahno IstoriyaV dzherelah riznogo chasu selo figuruye pid nazvami Vachnyowcze 1493 Wachnowcze Vahnovcy 1530 1542 Wachnowce 1630 1650 Wachniowce 1787 Vahnevcy 1855 Vahnivci 1926 Zgidno z lyustraciyeyu 1556 roku selo perebuvalo u vlasnosti predstavnika iv rodu magnativ Yazloveckih U 1604 roci nalezhali panam Kalinovskim V podalshomu selo zminilo ne odnogo vlasnika sered yakih rodini Gumeckih Godlevskih Izhickih Zheromskih ta inshih Vahnivci poznacheni na Generalnij karti Ukrayini abo zh Zagalnomu plani Dikih Poliv prostishe kazhuchi Ukrayina z nezalezhnimi provinciyami Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina Cum adjacentibus Provinciis francuzkogo inzhenera Gijoma Boplana buv na sluzhbi u polskogo korolya buduvav fortifikacijni sporudi vidanij u 1648 roci u Dancigu U 1795 1797 rokah Vahnivci vhodili do Ushickogo okrugu Podilskogo namisnictva a v 1797 1923 rokah do Grushkivskoyi volosti Ushickogo povitu Podilskoyi guberniyi Zgidno statisitichnih danih Centralnogo statistichnogo komitetu sho opubliovani 1885 roku v Vahnivcyah prozhivalo 860 osib bulo 111 dvorovih gospodarstv pravoslavna cerkva kuznya parova molotilka Chasi Golodomoru na seli Za poperednimi zafiksovanimi danimi v seli v 1932 1933 rokah zaginulo blizko 5 zhiteliv sela za usnimi perekazami kilka desyatkiv Na sogodni vstanovleno imena 3 osobi Martirolog ukladenij na pidstavi poimennih spiskiv zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv skladenih Vahniveckoyu silskoyu radoyu Poimenni spiski zberigayutsya v Derzhavnomu arhivi Hmelnickoyi oblasti Dovgan Ganna Ivanivna 1897 1933 r Zayarnyuk Malanka Fedorivna 1887 1933 r Yuriyiv Vasil Illich 1852 1933 r NaselennyaNaselennya stanovit 490 osib Arheologichni znahidkiKurgani Bilya sela znahodyatsya tri kurgani Odin roztashovanij nagori poblizu urochisha Horobriyiv lis dva inshih navproti selaKrivchani Pam yatka vvedena v literaturu Yu Sicinskim Stoyanka verhnij paleolit Punkt roztashovanij na plato na misi utvorenomu viginom r Ushicya nad livim beregom zatoki po r Ushicya plato syagaye u comu misci vishini do 140 m Tut na vidstani 0 5 km na pivdennij zahid vid sela bilya dorogi sho serpantinom shodit do vodi do uroch Bilya starogo mlina ye kar yer po dobuvannyu vapnyaku Na vidstani 20 m vzdovzh stinki kar yeru z vidvaliv ta profilyu stinok zibrano kolekciyu patinizovanih kreminnih virobiv sho datuyutsya verhnim paleolitom 23 16 tis r do n e 44 skrebok znajdeno v shari palenogo suglinku sho zalyagaye pid gumusom na glibini 1 m Viyavlene ta obstezhene L I Kuchuguroyu u 1993 r Poselennya eneolit Poselennya roztashovane v 1 1 km na pivdennij zahid vid s Vahnivci ta za 0 3 km vid pivdennogo kuta zatoplenogo s Barvinkove Rakolupci Tut na r Ushicya stoyav starij mlin s Rakolupci Poselennya znahoditsya na misi utvorenomu viginom r Ushicya Z pivnochi ta pivdnya vono obmezhene yarkami Zatoka po r Ushicya pidnyalasya u comu misci na 23m ta zatopila smugu shirinoyu 250 350 m 150 m vzdovzh berega vodoshovisha ta u vodi u 1993r L I Kuchugura zibrala obkataniznahidki z rozmitogo kulturnogosharuna smuzishirinoyudo7m Glibina zalyagannya kulturnogo sharu 0 5 0 7 m Bereg maye pomitnij nahil do richisha dogori po nomu jdut rivchaki timchasovih vodyanih potokiv Po cih rivchakah prostezhuyetsya kulturnij shar sho jde vglib misu na 100 m Rozmir poselennya 150 x 100 m Na poselenni zibrano kreminni virobi ta keramiku etapu V1 tripilskoyi kulturi 2700 2300 r r do n e ta shmatki obmazki Viyavlene G Ya Melnichukom ta obstezhene L I Kuchuguroyu u 1993 r Poselennya bagatosharove eneolit doba bronzi Poselennya roztashovane na berezi vodoshovisha livij bereg r Ushicya Vono znahoditsya na vidstani 0 4 km na zahid vid pivnichno zahidnoyi okolici sela na misi utvorenomu viginom r Ushicya v uroch Rivnina dosit kruto dogori jde smuga puhkih pokladiv pererizana molodimi yarkami Po stinkah yarkiv prostezheno sho znahidki jdut vglib misu ta do litnogo taboru hudobi na 100 m Dovzhini smugi rozmivu poselennya dosyagaye 150 m pri shiri 45 ni 5 m Glibina zalyagannya kulturnogo sharu 10 15 sm Plosha poselennya maye dobre pomitnij nahil do richisha Poverhnya rozoryuyetsya Na poselenni zibrano kreminni virobi ta keramiku etapu V tripilskoyi kulturi 2700 2100 tis r do n e ta dobi bronzi 2 tis do n e Zatoka zatopila tut smugu shirinoyu do 200 m pri pidjomi rivnya na 19 20m Viyavlene ta obstezhene L I Kuchuguroyu u 1993 r Poselennya bagatosharove verhnij paleolit eneolit rannya zalizna doba Poselennya roztashovane v 1 km na pivnich vid s Vahnivci ta v 1 km na pivden vid s Gubariv na plato na visoti do 80 m nad livim beregom r Ushicya zatoki vodoshovisha Vono zajmaye dilyanku ornogo polya na pivnich vid velikogo mochara sho zaris kushami ta derevami na pivnichnij chastini poselennya ye she 3 malih mochara cya miscevist zvetsya Za koshovim Do poselennya z pivnichnogo ta pivdennogo shodu pidhodyat liski cherez yaki jde doroga Gubariv Vahnivci Iz zahodu poselennya obmezhuye lisosmuga nad r Ushicya Poverhnya poselennya rozoryuyetsya glibina oranki 10 15 sm Poselennya maye slabkij nahil do r Ushicya Pidjomnogo materialu malo Plosha zboru 200x100 m Na poselenni znajdeno patinizovanij nukleus dobi verhnogo paleolitu 23 16 tis r do n e kreminni virobi ta keramiku etapu V tripilskoyi kulturi 2700 2100 r r do n e ta rannoyi zaliznoyi dobi 1 tis do n e Poselennya viyavlene G Ya Melnichukom ta obstezhene L I Kuchuguroyu u 1993 r SvitliniZovnishni videofajli 1 Richka Ushicya bilya sil Vahnivci ta Chabanivka Roman Brechko Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Dzherela Generalna karta Ukrayini abo zh Zagalnij plan Dikih Poliv prostishe kazhuchi Ukrayina z nezalezhnimi provinciyami Gijoma Boplana Podillya 5 listopada 2021 u Wayback Machine Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih zemelWachnowce al Wachniowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 877 pol S 877 pol Guldman V Podilska guberniya Kam yanec Podilskij 1889 548 s Zharkih M I Hrami Podillya K 2007 Kniga Pam yati Ukrayini Hmelnicka oblast Istoriko memorialne bagatotomne vidannya v 10 t T 6 Letichivskij Novoushickij Polonskij r ni Hmelnickij Podillya 1996 720 stor il Krikun M I Podilske voyevodstvo u XV XVIII stolittyah Statti i materiali Lviv 2011 733 s il karti Novoushichchina istoriya u pam yatkah Naukove vidannya Uporyadniki Petrash I V Shpakovskij S M Klimchuk V V Hmelnickij TzOV Poligrafist 2018 336 s il Sicinskij Yu J Arheologichna karta Podilskoyi guberniyi Torchinska N M Torchinskij M M Slovnik vlasnih geografichnih nazv Hmelnickoyi oblasti Hmelnickij Avist 2008 549 s ol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi section