Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Садиба Попова пам ятка архітектури 2 ї половини XIX століття палацово парковий ансамбль у Запорізькій області нині Васил

Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова»

Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова»

Садиба Попова — пам'ятка архітектури 2-ї половини XIX століття, палацово-парковий ансамбль у Запорізькій області, нині Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова». Збереглася частково, у збереженій частині — музейна експозиція. Є єдиною у регіоні замковою спорудою.

Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова»
image
47°26′44″ пн. ш. 35°16′30″ сх. д. / 47.44583333002777437° пн. ш. 35.27500000002777369° сх. д. / 47.44583333002777437; 35.27500000002777369ТипспорудаКраїнаimage Україна[1]Розташуванняimage Україна
місто Василівка,
вул. Гагаріна, 12СтильнеоготикаАрхітекторАгеєнко Олександр НаумовичЗаснованопобудовано 1864-1884
відкрито музей у 1993Директор, 2021 р.Сайтviam.ucoz.net
image
image
Садиба Попова (Україна)
image Садиба Попова у Вікісховищі

Власники садиби Попови

image
Худ. Й-Б. Лампі. Генерал В. С. Попов

Землі поблизу майбутнього міста Олександрівська, були подаровані імператрицею Катериною II генералу Попову Василю Степановичу. Він і став засновником поселення, що пізніше стало містом Василівка. Раніше місцевість використовувалась для зимівників козаків і мала декілька хуторів.

Велике будівництво фундував онук генерала — Василь Павлович Попов у другій половині XIX століття. Родина Попових володіла садибою і до Жовтневого перевороту 1917 року.

Будівництво садиби

image
Флігель № 1

Встановити автора проекту не вдалося. Швидше за все їх було декілька, що і спричиняє проблеми для дослідників. Серед можливих архітекторів слід назвати і місцевого — Олександра Агеєнка. За стилістичними ознаками одним з авторів міг бути архітектор із Санкт-Петербурга Бенуа Микола Леонтійович (1813—1898).

Будівництво садиби тривало 20 років (1864—1884), вона стала найбільшою серед садиб Східної України. Побудований в історичних стилях XIX століття, замок має риси північно-італійського ренесансу, готичні і мавританські риси. Будівлі споруджені з червоної цегли з власних заводів Попова в Василівці.

В.С.Попов  був управляючим конторою по будівництву царських домів і садів. У певний період, у вирі карєрних злетів і падінь, граф залишив службу через проблеми зі здоров’ям, і взявся за облаштування своїх маєтків. А їх у Попова не бракувало: у Катеринославській, Херсонській, Таврійській, Мінській губерніях і на Уралі.

Садиба, опис поруйнованої споруди

Головна споруда палацово-паркового комплексу — замок. Технічний проект створив архітектор Стюнкл. Побудований з цегли, двоповерховий, у первісному вигляді, замок мав п'ять веж, три з яких мали дахи-шатра. Розміри будівлі 42 на 45 метри, на підмурках, в яких розміщалися льохи для вина. Замок мав лазні (фінські, римські, тощо), бальну залу, вітальні, картинну галерею, бібліотеку, колекцію старовинної зброї. З 1907 року було влаштовано етнографічний музей, де були представлені експонати 15 різних національних культур.

На початку XX століття в садибі було обладнано метео- та електростанцію. Метеостанція садиби Попова було зараховано до мережі метеослужб Російської імперії. На даху садиби булот влаштовано і астрономічну обсерваторію з телескопом. Терасу з телескопом було прикрашено скульптурами італійського майстра .

Окрім основного будинку садиба мала стайні, службові приміщення, пейзажний парк і фонтани.

Замок за часів СРСР

image
Флігель № 1, Василівка, вул. Гагаріна

Жовтневий переворот і Перша світова війна спонукали власника садиби Юрія Попова рятувати майно. За переказами він встиг вивезти частину найкоштовніших речей. Книги бібліотеки, меблі, етнографічні колекції, картини, скульптури було розграбовано або знищено. Найбільших втрат зазнали замок, парк і навколишня діброва, яку вирубали на дрова. До початку Другої світової війни в будівлях садиби був розташований свинарник.

1934 року, для спорудження місцевого культурного центру було розібрано на будівельні матеріали частину будівель садиби. В садибі виламали дерев'яні склепіння і стелі і частково дахи.

1954 року за рішенням радянської влади було зруйновано собор Святого Петра та Павла, також збудований родиною Попових у Василівці. Пізніше в стайнях садиби розмістили школу для психічно хворих дітей. Каретний сарай надбудували другим поверхом, а на вивільненій території побудували гуртожиток місцевого технікуму. Комплекс частково зруйновано, а будівельні матеріали розікрадено місцевими мешканцями.

Музеєфікація

image
Оглядова вежа

До кінця 1980-х серед випадково збережених споруд садиби були: найбільша вежа (донжон), західний флігель (так званий «Англійський замок»), колишні стайні та деякі інші.

З 1989 року розпочалися перші спроби врятувати рештки ансамблю. Знадобилося чотири роки зусиль заради отримання комплексом статуту заповідника. З 1993 року в Північному флігелі організовано музей, у який входять:

  • зала історії садиби Попова (фото, макет первісного вигляду садиби, фрагменти декору тощо)
  • зала етнографії
  • зала історії Другої світової війни
  • твори місцевих художників
  • архітектурний макет поруйнованого садиби
  • рештки речей з колишній садиби тощо.

Зруйнованою садибою опікувалось культурно-історичне товариство «Спадщина», один з активістів якого, Володимир Мєшков, став першим директором історико-архітектурного заповідника.

15 січня 2022 року, з нагоди відзначення Дня музейного селфі, вперше за 30 років Садиба Попова відкрила для відвідування усі будівлі комплексу. Віднині у складі міні-груп (5-7 чоловік) щогодини, у супроводі співробітника музею, відвідувачі мають можливість відвідати кожну будівлю історичного комплексу.

Обстріли та пограбування садиби

7 березня 2022 року в ході військового вторгення в Україну Садибу Попова було обстріляно російськими військами. Постраждала будівля манежу-конюшні садиби Попова.

13 березня 2022 року музей було пограбовано російськими військовими. Окрім пограбування вони пошкодили приміщення, побили вікна та виламали всі двері.

19 квітня 2023 року стало відомо, що окупанти почали вивозити майно з історико-архітектурного музею-заповідника, розташованого в будівлі відомого колись у Європі палацово-паркового ансамблю-маєтку генерала Василя Попова, який був побудований у 1894 році. Цей маєток колись мав стати альтернативою Воронцовському палацу в Алупці. На думку багатьох дослідників, автором проекту палацового комплексу і багатьох його елементів був всесвітньо відомий архітектор Бенуа. За твердженням фахівців, це справжнє диво містобудування й аналогів такого високоякісного мурування стін із цегли немає ні в Україні, ні в Європі.

Примітки

  1. GeoNames — 2005.
    d:Track:Q830106
  2. Замок Попова у Василівці :: Визначні пам'ятки України. viznachni-pam-yatki-ukrajini.webnode.com.ua. Процитовано 1 червня 2021.
  3. Бєлікова М.В. Аналіз відвідуваності історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова» Запорізької області. global-national.in.ua. Процитовано 1 червня 2021.
  4. Росія нищить культурну спадщину України. Розповідаємо про 5 пам'яток на Запоріжжі. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 29 квітня 2024.
  5. Вперше за всю історію існування Садиба Попова відкриває для відвідування усі будівлі // Перший Запорізький, 2022-01-14
  6. Запорізькій області російські окупанти обстріляли історико-архітектурний музей «Садиба Попова» у Василівці (фото). Перший Запорізький. 8 березня 2022.
  7. У Василівці російські мародери обікрали «Садибу Попова». Перший Запорізький. 13 березня 2022.
  8. У Запорізькій області російські окупанти пограбували музей: один з трофеїв — мармуровий унітаз. zabor.zp.ua. 14 березня 2022. (рос.)
  9. Окупанти грабують знамениту старовинну садибу у Запорізькій області — що відомо. zprz.city. 19 квітня 2023.

Джерела

  • Державний історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова // Актуальні проблеми та перспективи розвитку туристичного і готельно-ресторанного бізнесу в Запорізькому регіоні: монографія. — Запоріжжя: ЛІПС, 2012. — С. 119-121
  • Історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» // Василівщина туристична та мистецько-поетична. — Запоріжжя
  • Замок В. Попова // 101 старовинний замок: ілюстрована енциклопедія. — Х., 2009. — С. 62
  • Лютый А. история рода дворян Поповых и их усадьбы в Васильевке // Лютый А. П. Очерки истории Северной Таврии. Т. 1 / А. П. Лютый, О. В. Варяник. — Запорожье, 2005. — С. 5-214.

Ігнатуша О. М. Перлина архітектури Півдня України (за рядками архівних документів) // Нариси історії Південної України. — Запоріжжя, 1997. — С. 43-50

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Садиба Попова
  • Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» // Сайт музею-заповідника
  • Василь Тавр. «Відкат» через замок. Майже чверть мільйона, з асигнованих коштів на реконструкцію пам'ятки чиновниця «освоїла» на свій розсуд // «Україна молода»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sadiba Popova pam yatka arhitekturi 2 yi polovini XIX stolittya palacovo parkovij ansambl u Zaporizkij oblasti nini Vasilivskij istoriko arhitekturnij muzej zapovidnik Sadiba Popova Zbereglasya chastkovo u zberezhenij chastini muzejna ekspoziciya Ye yedinoyu u regioni zamkovoyu sporudoyu Vasilivskij istoriko arhitekturnij muzej zapovidnik Sadiba Popova 47 26 44 pn sh 35 16 30 sh d 47 44583333002777437 pn sh 35 27500000002777369 sh d 47 44583333002777437 35 27500000002777369TipsporudaKrayina Ukrayina 1 Roztashuvannya Ukrayina misto Vasilivka vul Gagarina 12StilneogotikaArhitektorAgeyenko Oleksandr NaumovichZasnovanopobudovano 1864 1884 vidkrito muzej u 1993Direktor 2021 r Sajtviam ucoz netSadiba Popova Ukrayina Sadiba Popova u VikishovishiVlasniki sadibi PopoviHud J B Lampi General V S Popov Zemli poblizu majbutnogo mista Oleksandrivska buli podarovani imperatriceyu Katerinoyu II generalu Popovu Vasilyu Stepanovichu Vin i stav zasnovnikom poselennya sho piznishe stalo mistom Vasilivka Ranishe miscevist vikoristovuvalas dlya zimivnikiv kozakiv i mala dekilka hutoriv Velike budivnictvo funduvav onuk generala Vasil Pavlovich Popov u drugij polovini XIX stolittya Rodina Popovih volodila sadiboyu i do Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku Budivnictvo sadibiFligel 1 Vstanoviti avtora proektu ne vdalosya Shvidshe za vse yih bulo dekilka sho i sprichinyaye problemi dlya doslidnikiv Sered mozhlivih arhitektoriv slid nazvati i miscevogo Oleksandra Ageyenka Za stilistichnimi oznakami odnim z avtoriv mig buti arhitektor iz Sankt Peterburga Benua Mikola Leontijovich 1813 1898 Budivnictvo sadibi trivalo 20 rokiv 1864 1884 vona stala najbilshoyu sered sadib Shidnoyi Ukrayini Pobudovanij v istorichnih stilyah XIX stolittya zamok maye risi pivnichno italijskogo renesansu gotichni i mavritanski risi Budivli sporudzheni z chervonoyi cegli z vlasnih zavodiv Popova v Vasilivci V S Popov buv upravlyayuchim kontoroyu po budivnictvu carskih domiv i sadiv U pevnij period u viri karyernih zletiv i padin graf zalishiv sluzhbu cherez problemi zi zdorov yam i vzyavsya za oblashtuvannya svoyih mayetkiv A yih u Popova ne brakuvalo u Katerinoslavskij Hersonskij Tavrijskij Minskij guberniyah i na Urali Sadiba opis porujnovanoyi sporudiGolovna sporuda palacovo parkovogo kompleksu zamok Tehnichnij proekt stvoriv arhitektor Styunkl Pobudovanij z cegli dvopoverhovij u pervisnomu viglyadi zamok mav p yat vezh tri z yakih mali dahi shatra Rozmiri budivli 42 na 45 metri na pidmurkah v yakih rozmishalisya lohi dlya vina Zamok mav lazni finski rimski tosho balnu zalu vitalni kartinnu galereyu biblioteku kolekciyu starovinnoyi zbroyi Z 1907 roku bulo vlashtovano etnografichnij muzej de buli predstavleni eksponati 15 riznih nacionalnih kultur Na pochatku XX stolittya v sadibi bulo obladnano meteo ta elektrostanciyu Meteostanciya sadibi Popova bulo zarahovano do merezhi meteosluzhb Rosijskoyi imperiyi Na dahu sadibi bulot vlashtovano i astronomichnu observatoriyu z teleskopom Terasu z teleskopom bulo prikrasheno skulpturami italijskogo majstra Okrim osnovnogo budinku sadiba mala stajni sluzhbovi primishennya pejzazhnij park i fontani Zamok za chasiv SRSRFligel 1 Vasilivka vul Gagarina Zhovtnevij perevorot i Persha svitova vijna sponukali vlasnika sadibi Yuriya Popova ryatuvati majno Za perekazami vin vstig vivezti chastinu najkoshtovnishih rechej Knigi biblioteki mebli etnografichni kolekciyi kartini skulpturi bulo rozgrabovano abo znisheno Najbilshih vtrat zaznali zamok park i navkolishnya dibrova yaku virubali na drova Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v budivlyah sadibi buv roztashovanij svinarnik 1934 roku dlya sporudzhennya miscevogo kulturnogo centru bulo rozibrano na budivelni materiali chastinu budivel sadibi V sadibi vilamali derev yani sklepinnya i steli i chastkovo dahi 1954 roku za rishennyam radyanskoyi vladi bulo zrujnovano sobor Svyatogo Petra ta Pavla takozh zbudovanij rodinoyu Popovih u Vasilivci Piznishe v stajnyah sadibi rozmistili shkolu dlya psihichno hvorih ditej Karetnij saraj nadbuduvali drugim poverhom a na vivilnenij teritoriyi pobuduvali gurtozhitok miscevogo tehnikumu Kompleks chastkovo zrujnovano a budivelni materiali rozikradeno miscevimi meshkancyami MuzeyefikaciyaOglyadova vezha Do kincya 1980 h sered vipadkovo zberezhenih sporud sadibi buli najbilsha vezha donzhon zahidnij fligel tak zvanij Anglijskij zamok kolishni stajni ta deyaki inshi Z 1989 roku rozpochalisya pershi sprobi vryatuvati reshtki ansamblyu Znadobilosya chotiri roki zusil zaradi otrimannya kompleksom statutu zapovidnika Z 1993 roku v Pivnichnomu fligeli organizovano muzej u yakij vhodyat zala istoriyi sadibi Popova foto maket pervisnogo viglyadu sadibi fragmenti dekoru tosho zala etnografiyi zala istoriyi Drugoyi svitovoyi vijni tvori miscevih hudozhnikiv arhitekturnij maket porujnovanogo sadibi reshtki rechej z kolishnij sadibi tosho Zrujnovanoyu sadiboyu opikuvalos kulturno istorichne tovaristvo Spadshina odin z aktivistiv yakogo Volodimir Myeshkov stav pershim direktorom istoriko arhitekturnogo zapovidnika 15 sichnya 2022 roku z nagodi vidznachennya Dnya muzejnogo selfi vpershe za 30 rokiv Sadiba Popova vidkrila dlya vidviduvannya usi budivli kompleksu Vidnini u skladi mini grup 5 7 cholovik shogodini u suprovodi spivrobitnika muzeyu vidviduvachi mayut mozhlivist vidvidati kozhnu budivlyu istorichnogo kompleksu Obstrili ta pograbuvannya sadibi7 bereznya 2022 roku v hodi vijskovogo vtorgennya v Ukrayinu Sadibu Popova bulo obstrilyano rosijskimi vijskami Postrazhdala budivlya manezhu konyushni sadibi Popova 13 bereznya 2022 roku muzej bulo pograbovano rosijskimi vijskovimi Okrim pograbuvannya voni poshkodili primishennya pobili vikna ta vilamali vsi dveri 19 kvitnya 2023 roku stalo vidomo sho okupanti pochali vivoziti majno z istoriko arhitekturnogo muzeyu zapovidnika roztashovanogo v budivli vidomogo kolis u Yevropi palacovo parkovogo ansamblyu mayetku generala Vasilya Popova yakij buv pobudovanij u 1894 roci Cej mayetok kolis mav stati alternativoyu Voroncovskomu palacu v Alupci Na dumku bagatoh doslidnikiv avtorom proektu palacovogo kompleksu i bagatoh jogo elementiv buv vsesvitno vidomij arhitektor Benua Za tverdzhennyam fahivciv ce spravzhnye divo mistobuduvannya j analogiv takogo visokoyakisnogo muruvannya stin iz cegli nemaye ni v Ukrayini ni v Yevropi PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 Zamok Popova u Vasilivci Viznachni pam yatki Ukrayini viznachni pam yatki ukrajini webnode com ua Procitovano 1 chervnya 2021 Byelikova M V Analiz vidviduvanosti istoriko arhitekturnogo muzeyu zapovidnika Sadiba Popova Zaporizkoyi oblasti global national in ua Procitovano 1 chervnya 2021 Rosiya nishit kulturnu spadshinu Ukrayini Rozpovidayemo pro 5 pam yatok na Zaporizhzhi O More Sity ukr Procitovano 29 kvitnya 2024 Vpershe za vsyu istoriyu isnuvannya Sadiba Popova vidkrivaye dlya vidviduvannya usi budivli Pershij Zaporizkij 2022 01 14 Zaporizkij oblasti rosijski okupanti obstrilyali istoriko arhitekturnij muzej Sadiba Popova u Vasilivci foto Pershij Zaporizkij 8 bereznya 2022 U Vasilivci rosijski maroderi obikrali Sadibu Popova Pershij Zaporizkij 13 bereznya 2022 U Zaporizkij oblasti rosijski okupanti pograbuvali muzej odin z trofeyiv marmurovij unitaz zabor zp ua 14 bereznya 2022 ros Okupanti grabuyut znamenitu starovinnu sadibu u Zaporizkij oblasti sho vidomo zprz city 19 kvitnya 2023 DzherelaDerzhavnij istoriko arhitekturnij muzej zapovidnik Sadiba Popova Aktualni problemi ta perspektivi rozvitku turistichnogo i gotelno restorannogo biznesu v Zaporizkomu regioni monografiya Zaporizhzhya LIPS 2012 S 119 121 Istoriko arhitekturnij muzej zapovidnik Sadiba Popova Vasilivshina turistichna ta mistecko poetichna Zaporizhzhya Zamok V Popova 101 starovinnij zamok ilyustrovana enciklopediya H 2009 S 62 Lyutyj A istoriya roda dvoryan Popovyh i ih usadby v Vasilevke Lyutyj A P Ocherki istorii Severnoj Tavrii T 1 A P Lyutyj O V Varyanik Zaporozhe 2005 S 5 214 Ignatusha O M Perlina arhitekturi Pivdnya Ukrayini za ryadkami arhivnih dokumentiv Narisi istoriyi Pivdennoyi Ukrayini Zaporizhzhya 1997 S 43 50PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sadiba Popova Vasilivskij istoriko arhitekturnij muzej zapovidnik Sadiba Popova Sajt muzeyu zapovidnika Vasil Tavr Vidkat cherez zamok Majzhe chvert miljona z asignovanih koshtiv na rekonstrukciyu pam yatki chinovnicya osvoyila na svij rozsud Ukrayina moloda

Дата публікації:
Топ