Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (січень 2018) |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (січень 2018) |
Василівська церква (Ромни) — архітектурна пам'ятка 18 століття, дзвіниця і водночас тепла церква, збудована поруч Святодухівського собору за адресою: м, Ромни, площа Базарна, 15
| Василівська церква | |
|---|---|
 | |
50°44′41″ пн. ш. 33°29′39″ сх. д. / 50.74477910002777747° пн. ш. 33.4943748000277779° сх. д.Координати: 50°44′41″ пн. ш. 33°29′39″ сх. д. / 50.74477910002777747° пн. ш. 33.4943748000277779° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Ромни |
  Василівська церква (Ромни) (Україна) | |
 Василівська церква у Вікісховищі | |
Історія храму
Побудована в 1751—1780 рр. на кошти бунчукових товаришів Лубенського полку Андрія Павловича Полетики (1692—1773), його сина Андрія Андрійовича Полетики (1741—1798) і лубенського полкового писаря Петра Лук'янова. Як зазначено у Довідковій книзі Полтавської єпархії 1912 року, Василівська церква збудована в 1867 році. Але зводити її почали значно раніше. Коли в 1749 році стара Успенська церква була продана під знесення, священики і ктитори відразу почали збирати кошти і матеріали для будівництва теплої церкви з дзвіницею при ній. Про це читаємо у книзі «Роменська старина. Історичні, статистичні і побутові записки про місто Ромни і його жителів від початку міста до нашого часу», складеній Іваном Олексійовичем Куриловим у 1897 році:
«29 червня 1751 року з дозволу Преосвященного митрополита Київського і Галицького Тимофія Щербацького на тому самому місці, де стояла Успенська церква, щоб воно не було марним і зневаженим, заклали і почали будувати нову церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці».
Коли в 1755 році в Полтаву забрали зразкові ваги і міри, будівництво було призупинене. У 1780 році будівля була покрита деревом (гонтом) і наймалася для складування товарів. У 1798 році поміщик, колезький асесор Степан Іванович Манджос за власні кошти перелив дзвін вагою 133 пуди, додавши більше десяти пудів міді із старих битих дзвонів. У 1811 році багатий благодійник Василь Петрович Троянський «закінчив своїм коштом… і перейменував її у честь патрона свого святого Василія Великого». В 1866—1867 р.р. за планом і проектом, підготовленим архітектором Червінським, будівлю перебудували: довелося стару «дзвіницю з неймовірно товстими стінами ламати і арку, яка була посередині церкви, і на якій трималася дзвіниця, викинути». У 1847 році в Москві на заводі Дмитра Самгіна було остаточно перелито дзвін вагою 263 пуди, язик дзвону вагою 8 пудів 31 фунт тримається на моржовому ремені. Установили дзвін у 1867 році. Тоді почалася щоденна служба, тому 1867 рік і вважається початком діяльності Василівської церкви.
Архітектурні особливості
Василівська церква виконана у трапезному стилі. Цегляна, поштукатурена, прямокутної забудови. Архітектор Євген Червінський додав елементи російської архітектури сімнадцятого століття, після перебудови вона стала подовженою, безкупольною. Ознаки козацького барочного стилю: гранчасті об'єми будівель, ярусне розташування бань із перехватом, фарбування стін у білий, зелений кольори, золотіння куполів, декорування ліпниною, переважно рослинного характеру. На сході — гранчаста апсида, на заході — дзвіниця. Споруда висотою понад шість метрів покрита білим вапном. Купол візантійского стилю дерев'яний, покритий металом. Над ним вивищується позолочений хрест висотою 1м 85 см, прикрашений шестипроменевими зорями. Для оздоблення церкви використані найрізноманітніші деталі російсько-візантійського стилю: кілевидні завершення арок, ажурні пояси карнизів. Перекриття основного об'єму також дерев'яне з підвісними потолками, апсиди — конхові. Дзвіниця — восьмерик на четверику, який завершує на високому циліндричному барабані двохярусна глава. Фасади оформлені пілястрами. Головний вхід — із заходу через круту паперть з великим арочним прорізом у могутньому центральному ризоліті. Вхідна арка фланкована стилізованими капітелями. Над великим арочним входом три живописні роботи, виконані художником Валерієм Купріяновичем Зосенком. Різної форми і розміру вони гармонійно вписуються в загальну структуру церкви. Бог-отець, Бог-син і Дух святий. Середня кругла — святий Василій, і вгорі — прямокутна ікона святого Ніколая. У внутрішньому оформленні храму православна традиція поєднується з українським бароко. Помірні орнаменти, дивовижні образи у зіставленні земного з небесним. Іконостас у золотисто-жовтих кольорах — справжній витвір мистецтва. У небесному сяйві сповнені величі Ісус Христос, Божа Матір, апостоли. З правого боку — старовинна ікона святого Ніколая Угодника, який шанується як дивотворець і допомагає всім, хто звертається до нього за допомогою. Фрески розповідають про життя святих. Внутрішнє оздоблення храму реставроване у 1980 році Дубенчуком Віталієм Самойловичем і Северином Олексієм Олександровичем. Для іконостасу підготували чеканку. Вхід у підвальні приміщення — через тамбури з північного і південного боку. Опалювальна система оригінальна. У підвальному приміщенні (у Василівській церкві підвал не займає весь простір під будівлею) встановлена велика груба. Прокладено хрестоподібно труби. Там влаштовуються безкоштовні обіди для малозабезпечених.
Настоятелі
У Василівській церкві правили протоієрей Федір Стефанович Мирович, священик Андрій Федорович Навроцький, Олександр Порфирович Нестеровський, диякон Андрій Іоанович Євсевський, церковний староста Іван Миколайович Скочко. З 1978 року настоятелем Василівської церкви є отець Миколай (Микола Степанович Бойко) уродженець села Скибівка Чутівського району Полтавської області. Після закінчення Одеської семінарії він прибув у Ромни, а вже через два роки в 1980 р. розпочалися реставраційні роботи у Василівській церкві. Це «місце молитви, місце моєї служби, місце єднання християн», — говорить о. Миколай про Соборний комплекс.
Див. також
Джерела
- Курилов І. О. Роменська старина. Історичні, статистичні і побутові записки про місто Ромни і його жителів від початку міста до нашого часу. — Ромни, 1897.
- Дейнека А. И. Памятники архитектуры Сумщины. Путеводитель. — Харьков, Прапор, 1989. — 204 с.
- Справочная клировая книга по Полтавской епархии на 1912 год. –Полтава. –1912.
- Таранушенко С. А. Монументальна дерев'яна архітектура лівобережної України. — К. : 1976 р., с.240.
- Кам'яна симфонія. Дослідження архітектури Роменщини. –ТОВ "Торговий дім «Папірус», Суми-2011. — 132 с. Автор-упорядник Ольга Лобода
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2018 Vasilivska cerkva Romni arhitekturna pam yatka 18 stolittya dzvinicya i vodnochas tepla cerkva zbudovana poruch Svyatoduhivskogo soboru za adresoyu m Romni plosha Bazarna 15Vasilivska cerkva50 44 41 pn sh 33 29 39 sh d 50 74477910002777747 pn sh 33 4943748000277779 sh d 50 74477910002777747 33 4943748000277779 Koordinati 50 44 41 pn sh 33 29 39 sh d 50 74477910002777747 pn sh 33 4943748000277779 sh d 50 74477910002777747 33 4943748000277779TipcerkvaStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaRomniVasilivska cerkva Romni Ukrayina Vasilivska cerkva u VikishovishiIstoriya hramuPobudovana v 1751 1780 rr na koshti bunchukovih tovarishiv Lubenskogo polku Andriya Pavlovicha Poletiki 1692 1773 jogo sina Andriya Andrijovicha Poletiki 1741 1798 i lubenskogo polkovogo pisarya Petra Luk yanova Yak zaznacheno u Dovidkovij knizi Poltavskoyi yeparhiyi 1912 roku Vasilivska cerkva zbudovana v 1867 roci Ale zvoditi yiyi pochali znachno ranishe Koli v 1749 roci stara Uspenska cerkva bula prodana pid znesennya svyasheniki i ktitori vidrazu pochali zbirati koshti i materiali dlya budivnictva teployi cerkvi z dzviniceyu pri nij Pro ce chitayemo u knizi Romenska starina Istorichni statistichni i pobutovi zapiski pro misto Romni i jogo zhiteliv vid pochatku mista do nashogo chasu skladenij Ivanom Oleksijovichem Kurilovim u 1897 roci 29 chervnya 1751 roku z dozvolu Preosvyashennogo mitropolita Kiyivskogo i Galickogo Timofiya Sherbackogo na tomu samomu misci de stoyala Uspenska cerkva shob vono ne bulo marnim i znevazhenim zaklali i pochali buduvati novu cerkvu na chest Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Koli v 1755 roci v Poltavu zabrali zrazkovi vagi i miri budivnictvo bulo prizupinene U 1780 roci budivlya bula pokrita derevom gontom i najmalasya dlya skladuvannya tovariv U 1798 roci pomishik kolezkij asesor Stepan Ivanovich Mandzhos za vlasni koshti pereliv dzvin vagoyu 133 pudi dodavshi bilshe desyati pudiv midi iz starih bitih dzvoniv U 1811 roci bagatij blagodijnik Vasil Petrovich Troyanskij zakinchiv svoyim koshtom i perejmenuvav yiyi u chest patrona svogo svyatogo Vasiliya Velikogo V 1866 1867 r r za planom i proektom pidgotovlenim arhitektorom Chervinskim budivlyu perebuduvali dovelosya staru dzvinicyu z nejmovirno tovstimi stinami lamati i arku yaka bula poseredini cerkvi i na yakij trimalasya dzvinicya vikinuti U 1847 roci v Moskvi na zavodi Dmitra Samgina bulo ostatochno perelito dzvin vagoyu 263 pudi yazik dzvonu vagoyu 8 pudiv 31 funt trimayetsya na morzhovomu remeni Ustanovili dzvin u 1867 roci Todi pochalasya shodenna sluzhba tomu 1867 rik i vvazhayetsya pochatkom diyalnosti Vasilivskoyi cerkvi Arhitekturni osoblivostiVasilivska cerkva vikonana u trapeznomu stili Ceglyana poshtukaturena pryamokutnoyi zabudovi Arhitektor Yevgen Chervinskij dodav elementi rosijskoyi arhitekturi simnadcyatogo stolittya pislya perebudovi vona stala podovzhenoyu bezkupolnoyu Oznaki kozackogo barochnogo stilyu granchasti ob yemi budivel yarusne roztashuvannya ban iz perehvatom farbuvannya stin u bilij zelenij kolori zolotinnya kupoliv dekoruvannya lipninoyu perevazhno roslinnogo harakteru Na shodi granchasta apsida na zahodi dzvinicya Sporuda visotoyu ponad shist metriv pokrita bilim vapnom Kupol vizantijskogo stilyu derev yanij pokritij metalom Nad nim vivishuyetsya pozolochenij hrest visotoyu 1m 85 sm prikrashenij shestipromenevimi zoryami Dlya ozdoblennya cerkvi vikoristani najriznomanitnishi detali rosijsko vizantijskogo stilyu kilevidni zavershennya arok azhurni poyasi karniziv Perekrittya osnovnogo ob yemu takozh derev yane z pidvisnimi potolkami apsidi konhovi Dzvinicya vosmerik na chetveriku yakij zavershuye na visokomu cilindrichnomu barabani dvohyarusna glava Fasadi oformleni pilyastrami Golovnij vhid iz zahodu cherez krutu papert z velikim arochnim prorizom u mogutnomu centralnomu rizoliti Vhidna arka flankovana stilizovanimi kapitelyami Nad velikim arochnim vhodom tri zhivopisni roboti vikonani hudozhnikom Valeriyem Kupriyanovichem Zosenkom Riznoyi formi i rozmiru voni garmonijno vpisuyutsya v zagalnu strukturu cerkvi Bog otec Bog sin i Duh svyatij Serednya krugla svyatij Vasilij i vgori pryamokutna ikona svyatogo Nikolaya U vnutrishnomu oformlenni hramu pravoslavna tradiciya poyednuyetsya z ukrayinskim baroko Pomirni ornamenti divovizhni obrazi u zistavlenni zemnogo z nebesnim Ikonostas u zolotisto zhovtih kolorah spravzhnij vitvir mistectva U nebesnomu syajvi spovneni velichi Isus Hristos Bozha Matir apostoli Z pravogo boku starovinna ikona svyatogo Nikolaya Ugodnika yakij shanuyetsya yak divotvorec i dopomagaye vsim hto zvertayetsya do nogo za dopomogoyu Freski rozpovidayut pro zhittya svyatih Vnutrishnye ozdoblennya hramu restavrovane u 1980 roci Dubenchukom Vitaliyem Samojlovichem i Severinom Oleksiyem Oleksandrovichem Dlya ikonostasu pidgotuvali chekanku Vhid u pidvalni primishennya cherez tamburi z pivnichnogo i pivdennogo boku Opalyuvalna sistema originalna U pidvalnomu primishenni u Vasilivskij cerkvi pidval ne zajmaye ves prostir pid budivleyu vstanovlena velika gruba Prokladeno hrestopodibno trubi Tam vlashtovuyutsya bezkoshtovni obidi dlya malozabezpechenih NastoyateliU Vasilivskij cerkvi pravili protoiyerej Fedir Stefanovich Mirovich svyashenik Andrij Fedorovich Navrockij Oleksandr Porfirovich Nesterovskij diyakon Andrij Ioanovich Yevsevskij cerkovnij starosta Ivan Mikolajovich Skochko Z 1978 roku nastoyatelem Vasilivskoyi cerkvi ye otec Mikolaj Mikola Stepanovich Bojko urodzhenec sela Skibivka Chutivskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Pislya zakinchennya Odeskoyi seminariyi vin pribuv u Romni a vzhe cherez dva roki v 1980 r rozpochalisya restavracijni roboti u Vasilivskij cerkvi Ce misce molitvi misce moyeyi sluzhbi misce yednannya hristiyan govorit o Mikolaj pro Sobornij kompleks Div takozhSvyatoduhivskij sobor Romni Romni Vsihsvyatska cerkva Romni DzherelaKurilov I O Romenska starina Istorichni statistichni i pobutovi zapiski pro misto Romni i jogo zhiteliv vid pochatku mista do nashogo chasu Romni 1897 Dejneka A I Pamyatniki arhitektury Sumshiny Putevoditel Harkov Prapor 1989 204 s Spravochnaya klirovaya kniga po Poltavskoj eparhii na 1912 god Poltava 1912 Taranushenko S A Monumentalna derev yana arhitektura livoberezhnoyi Ukrayini K 1976 r s 240 Kam yana simfoniya Doslidzhennya arhitekturi Romenshini TOV Torgovij dim Papirus Sumi 2011 132 s Avtor uporyadnik Olga Loboda