Васи́лівка — село в Україні, в Андрушківській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 555 осіб (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої Василівської сільської ради.
село Василівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Громада | Андрушківська громада |
Код КАТОТТГ | UA18040010020033453 |
Основні дані | |
Засноване | 1560 |
Населення | 555 (2001) |
Площа | 4,596 км² |
Густота населення | 120,76 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°55′32″ пн. ш. 29°15′47″ сх. д. / 49.92556° пн. ш. 29.26306° сх. д.Координати: 49°55′32″ пн. ш. 29°15′47″ сх. д. / 49.92556° пн. ш. 29.26306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 225 м |
Водойми | р. Кам'янка |
Найближча залізнична станція | Брівки |
Відстань до залізничної станції | 3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Шкільна, 1, с. Андрушки, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13543 |
Карта | |
Василівка | |
Василівка | |
Мапа | |
Василівка у Вікісховищі |
Загальна інформація
Розміщене за 18 км від Попільні та 3 км від залізничної станції Брівки, на березі річки Кам'янки.
Населення
У 1863 році нараховувалося 627 мешканців, з них 586 православні та 41 — римокатолики, в другій половині 19 століття — 552 мешканці, на 1885 рік — 618 осіб, 97 дворових господарств.
Наприкінці 19 століття кількість населення становила 1 338 осіб, з них чоловіків — 656 та 682 жінки, дворів — 194, або 1 385 мешканці та 183 двори.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 388 осіб, з них: православних — 1 306, чоловіків — 702, жінок — 686.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 744 особи, з них, за статтю: чоловіків — 849, жінок — 895; етнічний склад: українців — 1 713, росіян — 12, євреїв — 8, поляків — 5, чехів — 3, інші — 3. Кількість домогосподарств — 381, з них, несільського типу — 7.
Станом на 1972 рік кількість населення становила 954 особи, дворів — 325.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 590 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 555 осіб.
Історія
Відоме з 16 століття. Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року, як село, що належало Мисловському, сплачувало 7 злотих і 24 гроші до замку та 31 злотий і 8 грошів до скарбу.
В середині 19 століття — село Сквирського повіту Київської губернії, на річці Кам'янці, притоці Росі, за 36 верст від Сквири та три версти від Бровок. Четвертину населення становила польська шляхта. Землі належали трьом поміщикам латинської віри, найбільшим землевласником був Людвик Глинський, котрому належало 1 095 десятин, які він викупив 1848 року у нащадків Конопацького, та 123 ревізькі душі. Дионизієві Рильському належало 73 душі, Мар'яні Прушинській — 48 душ, 44 десятинами володіла парафіяльна церква Архистратига Михаїла, час будівництва її невідомий, але вже існувала у 1746 році, позаяк описана у візитації того року. Католицька парафія — у Вчорайшому.
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Бровківської волості Сквирського повіту Київської губернії, розміщене на річці Кам'янка. В селі була парафіяльна церква.
Наприкінці 19 століття — власницьке село Бровківської волості Сквирського повіту Київської губернії. Відстань до повітового міста Сквира — 36 верст, до поштової казенної станції, в Попільні — 15 верст, до поштової земської станції в Ярешках — 5 верст, до найближчої залізничної станції Бровки, де знаходилася також телеграфна станція — 6 верст. Основним заняттям мешканців було рільництво. Землі — 2 337 десятин, з котрих поміщикам належало 1 388 десятин, селянам — 905 десятин, церкві — 45 десятин. Належало нащадкам Андрія Шульца Ользі Запольській і Трохимові Питюху. Частина Шульца перебувала в оренді у дворянина Вацлава Краснопольського, котрий господарював сам, як і землевласник Питюх. Землі Запольської орендувала Ольга Баскакова, господарство вів дворянин Станіслав Соболевський, за трипільною сівозміною. В селі були парафіяльна церква, церковно-парафіяльна школа, 2 вітряки та 2 водяні млини. Пожежна частина мала помпу, три діжки та два багри.
1 грудня 1922 року, в складі волості, увійшло до Бердичівського повіту Київської округи. У 1923 році включене до складу новоствореної Василівської сільської ради, котра, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Бровківського (згодом — Вчорайшенський) району Бердичівської округи; адміністративний центр сільської ради. Відстань до районного центру, с. Вчорайше, становила 10 верст, до окружного центру в Бердичеві — 50 верст, до найближчої залізничної станції Бровки — 3 версти. 3 лютого 1931 року, після розформування Вчорайшенського району, село, в складі сільської ради, увійшло до Ружинського району.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 357 жителів села.
17 лютого 1935 року, село, разом із сільською радою, включене до складу відновленого Вчорайшенського району Київської області.
На фронтах німецько-радянської війни воювали 195 селян, з них 109 загинули, 95 нагороджені орденами й медалями. На їх честь у 1959 році в селі встановлено пам'ятник.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 1709,5 га землі, з них 1579,9 га — рілля. Господарство мало розвинуте м'ясо-молочне тваринництво, вирощувало зернові й технічні культури.
В селі були восьмирічна школа, 2 бібліотеки, медпункт, дитячі ясла, 2 магазини.
28 листопада 1957 року, в складі сільської ради, включене до Ружинського району, 30 грудня 1962 року — до складу Попільнянського району Житомирської області.
10 серпня 2016 року включене до складу новоствореної Андрушківської сільської територіальної громади Попільнянського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Див. також
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Василівка, Попільнянський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 4 березня 2023.
- Л. Похилевич. . Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 219. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 5 березня 2023.
- 5.) Wasylówka, wś nad rzeką Kamianką … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 143. (пол.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 170. (рос. дореф.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1311. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 5 березня 2022.
- Wasylówka (t. XIII, 143) pow. skwirski … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 681. (пол.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 79. Процитовано 5 березня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 32-33. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 5 березня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 5 березня 2023.
- К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 155. Процитовано 5 березня 2023.
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 218. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 5 березня 2023.
- Василівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2023.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 березня 2023.
Посилання
- Погода в селі Василівка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasi livka selo v Ukrayini v Andrushkivskij silskij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 555 osib 2001 U 1923 2020 rokah administrativnij centr kolishnoyi Vasilivskoyi silskoyi radi selo Vasilivka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Andrushkivska gromada Kod KATOTTG UA18040010020033453 Osnovni dani Zasnovane 1560 Naselennya 555 2001 Plosha 4 596 km Gustota naselennya 120 76 osib km Poshtovij indeks 13541 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 55 32 pn sh 29 15 47 sh d 49 92556 pn sh 29 26306 sh d 49 92556 29 26306 Koordinati 49 55 32 pn sh 29 15 47 sh d 49 92556 pn sh 29 26306 sh d 49 92556 29 26306 Serednya visota nad rivnem morya 225 m Vodojmi r Kam yanka Najblizhcha zaliznichna stanciya Brivki Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 km Misceva vlada Adresa radi vul Shkilna 1 s Andrushki Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 13543 Karta Vasilivka Vasilivka Mapa Vasilivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vasilivka Zagalna informaciyaRozmishene za 18 km vid Popilni ta 3 km vid zaliznichnoyi stanciyi Brivki na berezi richki Kam yanki NaselennyaU 1863 roci narahovuvalosya 627 meshkanciv z nih 586 pravoslavni ta 41 rimokatoliki v drugij polovini 19 stolittya 552 meshkanci na 1885 rik 618 osib 97 dvorovih gospodarstv Naprikinci 19 stolittya kilkist naselennya stanovila 1 338 osib z nih cholovikiv 656 ta 682 zhinki dvoriv 194 abo 1 385 meshkanci ta 183 dvori Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 388 osib z nih pravoslavnih 1 306 cholovikiv 702 zhinok 686 Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 1 744 osobi z nih za stattyu cholovikiv 849 zhinok 895 etnichnij sklad ukrayinciv 1 713 rosiyan 12 yevreyiv 8 polyakiv 5 chehiv 3 inshi 3 Kilkist domogospodarstv 381 z nih nesilskogo tipu 7 Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 954 osobi dvoriv 325 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 590 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 555 osib IstoriyaVidome z 16 stolittya Zgaduyetsya v lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku yak selo sho nalezhalo Mislovskomu splachuvalo 7 zlotih i 24 groshi do zamku ta 31 zlotij i 8 groshiv do skarbu V seredini 19 stolittya selo Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi na richci Kam yanci pritoci Rosi za 36 verst vid Skviri ta tri versti vid Brovok Chetvertinu naselennya stanovila polska shlyahta Zemli nalezhali trom pomishikam latinskoyi viri najbilshim zemlevlasnikom buv Lyudvik Glinskij kotromu nalezhalo 1 095 desyatin yaki vin vikupiv 1848 roku u nashadkiv Konopackogo ta 123 revizki dushi Dioniziyevi Rilskomu nalezhalo 73 dushi Mar yani Prushinskij 48 dush 44 desyatinami volodila parafiyalna cerkva Arhistratiga Mihayila chas budivnictva yiyi nevidomij ale vzhe isnuvala u 1746 roci pozayak opisana u vizitaciyi togo roku Katolicka parafiya u Vchorajshomu Mapa 1860 roku Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke selo Brovkivskoyi volosti Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi rozmishene na richci Kam yanka V seli bula parafiyalna cerkva Naprikinci 19 stolittya vlasnicke selo Brovkivskoyi volosti Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo mista Skvira 36 verst do poshtovoyi kazennoyi stanciyi v Popilni 15 verst do poshtovoyi zemskoyi stanciyi v Yareshkah 5 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Brovki de znahodilasya takozh telegrafna stanciya 6 verst Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo rilnictvo Zemli 2 337 desyatin z kotrih pomishikam nalezhalo 1 388 desyatin selyanam 905 desyatin cerkvi 45 desyatin Nalezhalo nashadkam Andriya Shulca Olzi Zapolskij i Trohimovi Pityuhu Chastina Shulca perebuvala v orendi u dvoryanina Vaclava Krasnopolskogo kotrij gospodaryuvav sam yak i zemlevlasnik Pityuh Zemli Zapolskoyi orenduvala Olga Baskakova gospodarstvo viv dvoryanin Stanislav Sobolevskij za tripilnoyu sivozminoyu V seli buli parafiyalna cerkva cerkovno parafiyalna shkola 2 vitryaki ta 2 vodyani mlini Pozhezhna chastina mala pompu tri dizhki ta dva bagri 1 grudnya 1922 roku v skladi volosti uvijshlo do Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi okrugi U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Vasilivskoyi silskoyi radi kotra 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Brovkivskogo zgodom Vchorajshenskij rajonu Berdichivskoyi okrugi administrativnij centr silskoyi radi Vidstan do rajonnogo centru s Vchorajshe stanovila 10 verst do okruzhnogo centru v Berdichevi 50 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Brovki 3 versti 3 lyutogo 1931 roku pislya rozformuvannya Vchorajshenskogo rajonu selo v skladi silskoyi radi uvijshlo do Ruzhinskogo rajonu Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 357 zhiteliv sela 17 lyutogo 1935 roku selo razom iz silskoyu radoyu vklyuchene do skladu vidnovlenogo Vchorajshenskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Na frontah nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 195 selyan z nih 109 zaginuli 95 nagorodzheni ordenami j medalyami Na yih chest u 1959 roci v seli vstanovleno pam yatnik V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu yakij obroblyav 1709 5 ga zemli z nih 1579 9 ga rillya Gospodarstvo malo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo viroshuvalo zernovi j tehnichni kulturi V seli buli vosmirichna shkola 2 biblioteki medpunkt dityachi yasla 2 magazini 28 listopada 1957 roku v skladi silskoyi radi vklyuchene do Ruzhinskogo rajonu 30 grudnya 1962 roku do skladu Popilnyanskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 10 serpnya 2016 roku vklyuchene do skladu novostvorenoyi Andrushkivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Popilnyanskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vasilivka Popilnyanskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Procitovano 4 bereznya 2023 L Pohilevich Ukrayinika rosijska doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 219 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 5 bereznya 2023 5 Wasylowka ws nad rzeka Kamianka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 143 pol Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 170 ros doref PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska doref Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv tipografiya Ivanovoyi 1900 s 1311 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 5 bereznya 2022 Wasylowka t XIII 143 pow skwirski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 681 pol Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 79 Procitovano 5 bereznya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Berdichiv 1927 s 32 33 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2021 Procitovano 5 bereznya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 5 bereznya 2023 K Zhemeneckij Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF ukrayinska Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 155 Procitovano 5 bereznya 2023 Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 218 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2023 Vasilivka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2023 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2023 PosilannyaPogoda v seli Vasilivka 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi