Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василь Юхимович Васильєв (нар. 23 червня 1897 — 22 жовтня 1981) — радянський воєначальник. Один з охоронців Леніна у 1917-18 роках. Згодом на керівних військових посадах, поки у 1938 році не був репресований, пізніше, під час німецько-радянської війни відновлений у радянській армії з пониженням у званні. Генерал-лейтенант (з серпня 1953).
| Василь Юхимович Васильєв | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Василий Ефимович Васильев | |||||||||||
 | |||||||||||
| Народження | 23 червня 1897 Санкт-Петербург, Російська імперія | ||||||||||
| Смерть | 22 жовтня 1981 (84 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | ||||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | ||||||||||
| Країна |  Російська імперія→ СРСР | ||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||||||||
| Рід військ | піхота | ||||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | ||||||||||
| Роки служби | 1916-1917 1918-1960 | ||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант | ||||||||||
| Командування | Q4029858? і d | ||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Велика Вітчизняна війна | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Біографія
Народився в Санкт-Петербурзі, в сім'ї робітників, росіянин (за деякими джерелами уродженець м. Сизрань, а за національністю молдаванин).
У 1906 р, закінчивши 2-й клас заводський ремісничої школи, поступив учнем в слюсарно-ремонтні майстерні. У жовтні 1906 р перейшов в теслярських-столярний цех заводу «Тільманс» (металообробний завод братів Тільманс). Після арешту батька і родичів за участь у страйку 1905 року, деякий час після 1907 жив у родині М. І. Подвойського і родичів своєї матері — революціонерів Смидовича. У липні 1908 року був прийнятий на Путиловський завод в котельно-бруківну майстерню учнем до нагрівальника заклепок.
6 березня 1916 був заарештований і посаджений у Виборгську в'язниці за звинуваченням «в поширенні більшовицьких листівок і прокламацій на Путиловском заводі».2 березня 1916 р перевезений з іншими арештантами в район Старої Руси в 3-ю роту 178-го запасного полку, де проходив військову підготовку кулеметником. Незабаром був відправлений в дисциплінарний батальйон за антиурядову пропаганду. На початку липня 1916 р дисциплінарний батальйон у складі 177-го запасного полку передислокувався на фронт в район Двінська. Васильєв брав участь в боях під Двинськом, був поранений в рукопашній атаці, потрапив в госпіталь. 5-го серпня переведений в Петроград, в 4-у роту 2-го батальйону Ізмайловського полку єфрейтором кулеметного розрахунку. Дослужився до унтер-офіцера.
У 1917 р — командир кулеметної районної дружини робочої міліції Петрограда. 25 березня 1917 року — за рекомендацією Мехоношин К. А. зарахований в актив «Воєнки» і призначений Невським В. І. як агітатор і пропагандист в солдатському клубі «Правда». 21 квітня 1917 року — переведений в ЦК партії і призначений старшим рухомий групи з охорони В. І. Леніна і членів ЦК РСДРП(б).6 липня 1917 року, під час збройного конфлікту з Тимчасовим урядом був заарештований і ув'язнений у Петропавловській фортеці. звільнений 28 липня 1917 р.
11 серпня 1917 року — старший 3-ї групи дружини з охорони делегатів VI з'їзду РСДРП (б), заступник командира, з 19 жовтня 1917 року — командир 2-го зведеного загону Червоної гвардії при ЦК РСДРП(б). В Наприкінці березня 1918 р за розпорядженням Головного штабу формував 2-й Петроградський загін (1-й Нарвський полк), яким командував до кінця Громадянської війни в 1922 році.
У 1919 році обраний делегатом VIII з'їзду РКП (б). З травня 1920-го — комісар 5-го, потім 255-го Китайського стрілецького полку 85-ї бригади, 29-ї дивізії. У березні 1921 р. — делегат X з'їзду РКП(б). Брав участь у придушенні Кронштадтського заколоту як комісар 32-ї бригади Рейснера Зведеної дивізії П. Ю. Дибенко. З 1921 по 1924 рр. — Комісар 85-ї бригади, 29-ї дивізії в м. Києві.
У 1924—1928 роках навчався в 5-й групі на основному (командному) факультеті Військової академії РСЧА ім. Фрунзе. Був секретарем об'єднаного Центрального партійного бюро академій Москви: академії РСЧА ім. Фрунзе, Східного факультету академії РККА, Вищих військово-академічних курсів, Господарської академії ім. Плеханова.
З 1928 по 1931 рік — Командир-комісар 4-го Червонопрапорного стрілецького Туркестанського полку (м Коканд), потім — командир 2-ї Туркестанської стрілецької дивізії. У лютому — обраний членом ЦК на IV з'їзді Комуністичної партії Узбекистану. З січня 1931 по серпень 1933 рр. — Військовий аташе при представництві СРСР в Афганістані після В. М. Примакова. Керівник резидентури «А-3», позивний «Гассан». З вересня 1933 по лютий 1938 рр. — Начальник розвідувального відділу штабу Середньоазіатського військового округу після К. А. Батманова.
У 1938 році був заарештований і звинувачений в шпигунстві на користь розвідок іноземних держав. Засуджений на 10 років таборів, відбував покарання в Казахстані.
В кінці 1942 р. був викликаний в м Москву, де йому запропонували «спокутувати провину кров'ю», з подальшою реабілітацією — відправитися на фронт зі зниженим званням, як командир підрозділу. З 1943 по 1944 рр. — заступник командира 66-ї стрілецької дивізії, полковник. Був поранений в бою, лікувався в госпіталі.
З 17 лютого 1944 по 11 травня 1945 рр. — командир 138-ї Карпатської орденів Червоного Прапора і Суворова стрілецької дивізії, в складі 17-го гвардійського стрілецького корпусу, 18-ї армії, 4-го Українського фронту, полковник.
Учасник Параду Перемоги 24 червня 1945 року в Москві на Красній площі.
З 1945 по 1946 роки — командир 50-ї стрілецької дивізії, генерал-майор. З 1946 р по вересень 1948 року — командир 27-ї механізованої дивізії. З вересня 1948 р по 1952 р — командир 73-го стрілецького корпусу, змінив на цій посаді Батицького П. Ф. З 1952 по 1960 роки — заступник командувача з бойової підготовки військ Прикарпатського військового округу, генерал-лейтенант.
Після відставки за станом здоров'я і виходу на пенсію жив в м. Києві в Печерському районі на бул. Дружби Народів, 21. Член Київського міськкому компартії. Був главою ради старих більшовиків при обласному Будинку офіцерів і київській філії Центрального музею В. І. Леніна. Делегат XXV з'їзду КПРС і XXIV з'їзду КПУ. Помер 22 жовтня 1981 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі м. Києва.
Посилання
- Коротка біографічна інформація про Ф. С. Іванова на сайті «Хронос» [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Біографія про Ф. С. Іванова на сайті «Мой Фронт» [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vasilyev Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Vasilyev Vasil Yuhimovich Vasil Yuhimovich Vasilyev nar 23 chervnya 1897 18970623 22 zhovtnya 1981 radyanskij voyenachalnik Odin z ohoronciv Lenina u 1917 18 rokah Zgodom na kerivnih vijskovih posadah poki u 1938 roci ne buv represovanij piznishe pid chas nimecko radyanskoyi vijni vidnovlenij u radyanskij armiyi z ponizhennyam u zvanni General lejtenant z serpnya 1953 Vasil Yuhimovich Vasilyevros Vasilij Efimovich VasilevNarodzhennya23 chervnya 1897 1897 06 23 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert22 zhovtnya 1981 1981 10 22 84 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1916 1917 1918 1960PartiyaKPRSZvannya General lejtenantKomanduvannyaQ4029858 i dVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Velika Vitchiznyana vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya v Sankt Peterburzi v sim yi robitnikiv rosiyanin za deyakimi dzherelami urodzhenec m Sizran a za nacionalnistyu moldavanin U 1906 r zakinchivshi 2 j klas zavodskij remisnichoyi shkoli postupiv uchnem v slyusarno remontni majsterni U zhovtni 1906 r perejshov v teslyarskih stolyarnij ceh zavodu Tilmans metaloobrobnij zavod brativ Tilmans Pislya areshtu batka i rodichiv za uchast u strajku 1905 roku deyakij chas pislya 1907 zhiv u rodini M I Podvojskogo i rodichiv svoyeyi materi revolyucioneriv Smidovicha U lipni 1908 roku buv prijnyatij na Putilovskij zavod v kotelno brukivnu majsternyu uchnem do nagrivalnika zaklepok 6 bereznya 1916 buv zaareshtovanij i posadzhenij u Viborgsku v yaznici za zvinuvachennyam v poshirenni bilshovickih listivok i proklamacij na Putilovskom zavodi 2 bereznya 1916 r perevezenij z inshimi areshtantami v rajon Staroyi Rusi v 3 yu rotu 178 go zapasnogo polku de prohodiv vijskovu pidgotovku kulemetnikom Nezabarom buv vidpravlenij v disciplinarnij bataljon za antiuryadovu propagandu Na pochatku lipnya 1916 r disciplinarnij bataljon u skladi 177 go zapasnogo polku peredislokuvavsya na front v rajon Dvinska Vasilyev brav uchast v boyah pid Dvinskom buv poranenij v rukopashnij ataci potrapiv v gospital 5 go serpnya perevedenij v Petrograd v 4 u rotu 2 go bataljonu Izmajlovskogo polku yefrejtorom kulemetnogo rozrahunku Dosluzhivsya do unter oficera U 1917 r komandir kulemetnoyi rajonnoyi druzhini robochoyi miliciyi Petrograda 25 bereznya 1917 roku za rekomendaciyeyu Mehonoshin K A zarahovanij v aktiv Voyenki i priznachenij Nevskim V I yak agitator i propagandist v soldatskomu klubi Pravda 21 kvitnya 1917 roku perevedenij v CK partiyi i priznachenij starshim ruhomij grupi z ohoroni V I Lenina i chleniv CK RSDRP b 6 lipnya 1917 roku pid chas zbrojnogo konfliktu z Timchasovim uryadom buv zaareshtovanij i uv yaznenij u Petropavlovskij forteci zvilnenij 28 lipnya 1917 r 11 serpnya 1917 roku starshij 3 yi grupi druzhini z ohoroni delegativ VI z yizdu RSDRP b zastupnik komandira z 19 zhovtnya 1917 roku komandir 2 go zvedenogo zagonu Chervonoyi gvardiyi pri CK RSDRP b V Naprikinci bereznya 1918 r za rozporyadzhennyam Golovnogo shtabu formuvav 2 j Petrogradskij zagin 1 j Narvskij polk yakim komanduvav do kincya Gromadyanskoyi vijni v 1922 roci U 1919 roci obranij delegatom VIII z yizdu RKP b Z travnya 1920 go komisar 5 go potim 255 go Kitajskogo strileckogo polku 85 yi brigadi 29 yi diviziyi U berezni 1921 r delegat X z yizdu RKP b Brav uchast u pridushenni Kronshtadtskogo zakolotu yak komisar 32 yi brigadi Rejsnera Zvedenoyi diviziyi P Yu Dibenko Z 1921 po 1924 rr Komisar 85 yi brigadi 29 yi diviziyi v m Kiyevi U 1924 1928 rokah navchavsya v 5 j grupi na osnovnomu komandnomu fakulteti Vijskovoyi akademiyi RSChA im Frunze Buv sekretarem ob yednanogo Centralnogo partijnogo byuro akademij Moskvi akademiyi RSChA im Frunze Shidnogo fakultetu akademiyi RKKA Vishih vijskovo akademichnih kursiv Gospodarskoyi akademiyi im Plehanova Z 1928 po 1931 rik Komandir komisar 4 go Chervonoprapornogo strileckogo Turkestanskogo polku m Kokand potim komandir 2 yi Turkestanskoyi strileckoyi diviziyi U lyutomu obranij chlenom CK na IV z yizdi Komunistichnoyi partiyi Uzbekistanu Z sichnya 1931 po serpen 1933 rr Vijskovij atashe pri predstavnictvi SRSR v Afganistani pislya V M Primakova Kerivnik rezidenturi A 3 pozivnij Gassan Z veresnya 1933 po lyutij 1938 rr Nachalnik rozviduvalnogo viddilu shtabu Serednoaziatskogo vijskovogo okrugu pislya K A Batmanova U 1938 roci buv zaareshtovanij i zvinuvachenij v shpigunstvi na korist rozvidok inozemnih derzhav Zasudzhenij na 10 rokiv taboriv vidbuvav pokarannya v Kazahstani V kinci 1942 r buv viklikanij v m Moskvu de jomu zaproponuvali spokutuvati provinu krov yu z podalshoyu reabilitaciyeyu vidpravitisya na front zi znizhenim zvannyam yak komandir pidrozdilu Z 1943 po 1944 rr zastupnik komandira 66 yi strileckoyi diviziyi polkovnik Buv poranenij v boyu likuvavsya v gospitali Z 17 lyutogo 1944 po 11 travnya 1945 rr komandir 138 yi Karpatskoyi ordeniv Chervonogo Prapora i Suvorova strileckoyi diviziyi v skladi 17 go gvardijskogo strileckogo korpusu 18 yi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu polkovnik Uchasnik Paradu Peremogi 24 chervnya 1945 roku v Moskvi na Krasnij ploshi Z 1945 po 1946 roki komandir 50 yi strileckoyi diviziyi general major Z 1946 r po veresen 1948 roku komandir 27 yi mehanizovanoyi diviziyi Z veresnya 1948 r po 1952 r komandir 73 go strileckogo korpusu zminiv na cij posadi Batickogo P F Z 1952 po 1960 roki zastupnik komanduvacha z bojovoyi pidgotovki vijsk Prikarpatskogo vijskovogo okrugu general lejtenant Pislya vidstavki za stanom zdorov ya i vihodu na pensiyu zhiv v m Kiyevi v Pecherskomu rajoni na bul Druzhbi Narodiv 21 Chlen Kiyivskogo miskkomu kompartiyi Buv glavoyu radi starih bilshovikiv pri oblasnomu Budinku oficeriv i kiyivskij filiyi Centralnogo muzeyu V I Lenina Delegat XXV z yizdu KPRS i XXIV z yizdu KPU Pomer 22 zhovtnya 1981 roku v Kiyevi Pohovanij na Bajkovomu kladovishi m Kiyeva PosilannyaKorotka biografichna informaciya pro F S Ivanova na sajti Hronos 6 serpnya 2016 u Wayback Machine ros Biografiya pro F S Ivanova na sajti Moj Front 21 serpnya 2016 u Wayback Machine ros