Васильєв Василь Юхимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Васильєв.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Василь Васильєв.

Васи́ль Юхи́мович Васи́льєв (нар. 8 (20) березня 1890(18900320), Єлисаветград — 14 серпня 1956, Київ) — український радянський вчений у галузі металургії, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР (з 22 лютого 1939 року).

Василь Юхимович Васильєв
Народився	8 (20) березня 1890(1890-03-20) Єлисаветград
Помер	14 серпня 1956(1956-08-14) (66 років) Київ
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна	СРСР
Діяльність	металург
Alma mater	Київський політехнічний інститут
Галузь	металургія
Заклад	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського Інститут чорної металургії НАН України
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	НАН України
Нагороди

Життєпис

Народився 8 (20 березня) 1890 року в Єлисаветграді. Після закінчення в 1914 році Київського політехнічного інституту працював на заводах Уралу; з 1918 року викладав у Київському політехнічному інституті. В 1939—1949 роках працював у Інституті чорної металургії, з 1950 року — в Інституті проблем лиття АН УРСР.

Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

Могила Василя Васильєва

Помер 14 серпня 1956 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 16, ряд 6, місце 5). Надгробок — висока прямокутна стела з чорного граніту, медальйон з білого мармуру. Скульптор Морозов.

Наукова робота

Під керівництвом Васильєва досліджено і впроваджено у виробництво хімічно стійкі сплави, магнезіальні шлаки.

Твори: «Доменная плавка на устойчивых шлаках». К., 1956.

Джерела

• Українська Радянська Енциклопедія [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.];
• Л. Проценко, Ю. Костенко . Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ;