Васи́ль Ткачу́к (* 13 січня 1916, с. Іллінці Снятинського повіту (нині Снятинського району) — † 19 жовтня 1944) — український письменник-новеліст селянського походження, талановита особистість родом із Галичини.
Василь Іванович Ткачук | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 13 січня 1916 Іллінці, Снятинський район, Івано-Франківська область | |||
Помер | 19 жовтня 1944 (28 років) Східна Пруссія, Вільна держава Пруссія | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | оповідання, новели | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Учасник | Друга світова війна | |||
| ||||
Життєпис
Народився на Покутті в бідній родині. Він був третьою дитиною, мав старшого брата Олексія (1904) і сестру Марію (1912). Сім'я майбутнього письменника проживала в одній невеличкій хатині разом із сім'єю батькового брата. В одній кімнаті на 16 м кв. проживало… десятеро дітей. Василь ріс напівсиротою — батько помер 1921. Мати залишилася з трьома дітьми і, щоб прогодувати малечу, заробляла в людей на хліб шиттям і прядінням. У своїй біографічній новелі «Зимова мелодія» Василь Ткачук пише, що «… мати з сестрою Марійкою на двох мали тільки одні постоли, брат Олексій мав постоли, та не мав онуч, а Василь не мав нічого…». Проте ніякі злидні не змогли вбити у Василя вродженого потягу до знань та книг.
1930 Василь закінчує сім класів місцевої школи. Саме в школі пише свої перші вірші. Після навчання він був членом, а згодом і керівником хореографічного гуртка при товаристві «Просвіта». 1931 його вперше заарештовують за незначну антиурядову витівку, але незабаром малолітнього Василя відпускають. У вересні 1932 за антиурядову діяльність його знову затримали на три місяці.
В Народному музеї історії і побуту села Іллінців, який облаштував і опікується ним педагог Роман Ризюк, зберігається коломийський журнал «Жіноча доля» за квітень 1933, де опубліковано першу новелу «Великдень іде». Далі була новела «Весна». Під своїми публікаціями Василь Ткачук часто зазначав написання твору — рідне і таке дороге йому село Іллінці. Окрім того, В. Ткачук займався ще й етнографією, адже його дуже цікавили місцеві традиції, обрядові пісні. Журнал «Життя і знання» (ч. 97 за 1935) опублікував його дослідницьку статтю «Весілля на Покутті». Від 1934 В. Ткачук затоваришував з учасниками львівської літературної групи «Дванадцятка», яку організував Анатоль Курдидик.
1937 Василь Ткачук одружується з Марією Януш. Шлюбна церемонія відбулася в церкві Святого Миколая у Львові.
У вересні 1939 Ткачук стає студентом Львівського університету імені Івана Франка за наказом Наркомітету УРСР, незважаючи на те, що в письменника не було навіть середньої освіти.
На спеціальному пленумі Спілки письменників України 1940 В. Ткачука прийнято в члени письменницької організації разом з такими майстрами слова, як Ірина Вільде, Петро Козланюк, Михайло Яцків.
Під час першої радянської окупації Галичини Ткачук за бунтарство в Спілці письменників потрапив у неласку, і секретар спілки не боронив його від призову до Червоної армії, хоч нікого з письменників — ні українців, ні поляків, ні євреїв не призвали. Василь змушений був змінити перо на гвинтівку і, покликаний до лав Радянської армії 1941 року, переживає тяжкі дні відступу. На жаль, ми не знаємо, де саме воював Василь. Проте в архіві Народного музею села Іллінців зберігається копія листа Василя Ткачука до Леоніда Смілянського, датованого 24.08.1942 р., в якому письменник повідомляє, що вже чотирнадцять місяців перебуває в робочій колонії і просить вислати йому журнали та деякі твори. Петро Козланюк у своїх військових щоденниках згадує, що 24 грудня 1942 він зустрічався в Москві з Ткачуком, який зі своєю частиною відправлявся на фронт.
19 жовтня 1944 в бою у Східній Прусії, в селі Шлайвен, у віці 28 років він загинув.
Творчість
Оповідання та мініатюрні новели друкував у 1934—1936 роках у журналі «Назустріч» («Весна», «Набуток», «Близнюки») та в газетах 1930-их років. На творах Ткачука, що здебільшого написані підкарпатським говором, помітний великий вплив Василя Стефаника.
Прихильно про Ткачукову творчість відгукнулася Ірина Вільде: «Безперечно, ми б інакше дивилися на „Сині чічки“, якби автор мав бодай сорок років, а з них бодай двадцять літ літературної діяльності. Але Ткачукові всього дев‘ятнадцять літ». Як зазначала газета «Нова зоря» від 17 березня 1936, «Сині чічки» була найкращою книжкою за 1935 рік. Та через матеріальні труднощі В. Ткачук змушений був продати право на свою першу книжку Іванові Тиктору, яку видавець видав накладом п‘ять тисяч примірників.
За життя Василя Ткачука вийшли 4-и окремі збірки його творів:
- Сині чічки (Львів: Українська бібліотека, 1935; Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2013).
- Золоті дзвінки (Львів, 1936).
- Зимова мелодія (Львів, 1938).
- Весна (Київ: Радянський письменник, 1940).
1973 року, за радянського часу, була видана збірочка творів Василя Ткачука під назвою «Новели», в якій були зібрані найпридатніші мотиви для соціалістичного ладу (та ще й суттєво процензуровані).
Література
- Попадюк М. Імена. — Снятин: ПрутПринт, 1999.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Синітович Х. Життєвий і творчий шлях Василя Ткачука // Сині чічки: Новели. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2013.
- Даниш Василь. Василь Ткачук — письменник, новеліст // . — 2016. — 5 лют.
Електронні джерела
- Ювілеї та пам'ятні дати 2006 року в галузі літератури
- Детальніше про Василя Ткачука[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tkachuk Vasi l Tkachu k 13 sichnya 1916 s Illinci Snyatinskogo povitu nini Snyatinskogo rajonu 19 zhovtnya 1944 ukrayinskij pismennik novelist selyanskogo pohodzhennya talanovita osobistist rodom iz Galichini Vasil Ivanovich TkachukNarodivsya13 sichnya 1916 1916 01 13 Illinci Snyatinskij rajon Ivano Frankivska oblastPomer19 zhovtnya 1944 1944 10 19 28 rokiv Shidna Prussiya Vilna derzhava PrussiyaDiyalnistpismennikMova tvorivukrayinskaZhanropovidannya noveliChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv UkrayiniUchasnikDruga svitova vijna Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Literatura 4 Elektronni dzherelaZhittyepisred Narodivsya na Pokutti v bidnij rodini Vin buv tretoyu ditinoyu mav starshogo brata Oleksiya 1904 i sestru Mariyu 1912 Sim ya majbutnogo pismennika prozhivala v odnij nevelichkij hatini razom iz sim yeyu batkovogo brata V odnij kimnati na 16 m kv prozhivalo desyatero ditej Vasil ris napivsirotoyu batko pomer 1921 Mati zalishilasya z troma ditmi i shob progoduvati malechu zaroblyala v lyudej na hlib shittyam i pryadinnyam U svoyij biografichnij noveli Zimova melodiya Vasil Tkachuk pishe sho mati z sestroyu Marijkoyu na dvoh mali tilki odni postoli brat Oleksij mav postoli ta ne mav onuch a Vasil ne mav nichogo Prote niyaki zlidni ne zmogli vbiti u Vasilya vrodzhenogo potyagu do znan ta knig 1930 Vasil zakinchuye sim klasiv miscevoyi shkoli Same v shkoli pishe svoyi pershi virshi Pislya navchannya vin buv chlenom a zgodom i kerivnikom horeografichnogo gurtka pri tovaristvi Prosvita 1931 jogo vpershe zaareshtovuyut za neznachnu antiuryadovu vitivku ale nezabarom malolitnogo Vasilya vidpuskayut U veresni 1932 za antiuryadovu diyalnist jogo znovu zatrimali na tri misyaci V Narodnomu muzeyi istoriyi i pobutu sela Illinciv yakij oblashtuvav i opikuyetsya nim pedagog Roman Rizyuk zberigayetsya kolomijskij zhurnal Zhinocha dolya za kviten 1933 de opublikovano pershu novelu Velikden ide Dali bula novela Vesna Pid svoyimi publikaciyami Vasil Tkachuk chasto zaznachav napisannya tvoru ridne i take doroge jomu selo Illinci Okrim togo V Tkachuk zajmavsya she j etnografiyeyu adzhe jogo duzhe cikavili miscevi tradiciyi obryadovi pisni Zhurnal Zhittya i znannya ch 97 za 1935 opublikuvav jogo doslidnicku stattyu Vesillya na Pokutti Vid 1934 V Tkachuk zatovarishuvav z uchasnikami lvivskoyi literaturnoyi grupi Dvanadcyatka yaku organizuvav Anatol Kurdidik 1937 Vasil Tkachuk odruzhuyetsya z Mariyeyu Yanush Shlyubna ceremoniya vidbulasya v cerkvi Svyatogo Mikolaya u Lvovi U veresni 1939 Tkachuk staye studentom Lvivskogo universitetu imeni Ivana Franka za nakazom Narkomitetu URSR nezvazhayuchi na te sho v pismennika ne bulo navit serednoyi osviti Na specialnomu plenumi Spilki pismennikiv Ukrayini 1940 V Tkachuka prijnyato v chleni pismennickoyi organizaciyi razom z takimi majstrami slova yak Irina Vilde Petro Kozlanyuk Mihajlo Yackiv Pid chas pershoyi radyanskoyi okupaciyi Galichini Tkachuk za buntarstvo v Spilci pismennikiv potrapiv u nelasku i sekretar spilki ne boroniv jogo vid prizovu do Chervonoyi armiyi hoch nikogo z pismennikiv ni ukrayinciv ni polyakiv ni yevreyiv ne prizvali Vasil zmushenij buv zminiti pero na gvintivku i poklikanij do lav Radyanskoyi armiyi 1941 roku perezhivaye tyazhki dni vidstupu Na zhal mi ne znayemo de same voyuvav Vasil Prote v arhivi Narodnogo muzeyu sela Illinciv zberigayetsya kopiya lista Vasilya Tkachuka do Leonida Smilyanskogo datovanogo 24 08 1942 r v yakomu pismennik povidomlyaye sho vzhe chotirnadcyat misyaciv perebuvaye v robochij koloniyi i prosit vislati jomu zhurnali ta deyaki tvori Petro Kozlanyuk u svoyih vijskovih shodennikah zgaduye sho 24 grudnya 1942 vin zustrichavsya v Moskvi z Tkachukom yakij zi svoyeyu chastinoyu vidpravlyavsya na front 19 zhovtnya 1944 v boyu u Shidnij Prusiyi v seli Shlajven u vici 28 rokiv vin zaginuv Tvorchistred Opovidannya ta miniatyurni noveli drukuvav u 1934 1936 rokah u zhurnali Nazustrich Vesna Nabutok Bliznyuki ta v gazetah 1930 ih rokiv Na tvorah Tkachuka sho zdebilshogo napisani pidkarpatskim govorom pomitnij velikij vpliv Vasilya Stefanika Prihilno pro Tkachukovu tvorchist vidguknulasya Irina Vilde Bezperechno mi b inakshe divilisya na Sini chichki yakbi avtor mav bodaj sorok rokiv a z nih bodaj dvadcyat lit literaturnoyi diyalnosti Ale Tkachukovi vsogo dev yatnadcyat lit Yak zaznachala gazeta Nova zorya vid 17 bereznya 1936 Sini chichki bula najkrashoyu knizhkoyu za 1935 rik Ta cherez materialni trudnoshi V Tkachuk zmushenij buv prodati pravo na svoyu pershu knizhku Ivanovi Tiktoru yaku vidavec vidav nakladom p yat tisyach primirnikiv Za zhittya Vasilya Tkachuka vijshli 4 i okremi zbirki jogo tvoriv Sini chichki Lviv Ukrayinska biblioteka 1935 Ivano Frankivsk Lileya NV 2013 Zoloti dzvinki Lviv 1936 Zimova melodiya Lviv 1938 Vesna Kiyiv Radyanskij pismennik 1940 1973 roku za radyanskogo chasu bula vidana zbirochka tvoriv Vasilya Tkachuka pid nazvoyu Noveli v yakij buli zibrani najpridatnishi motivi dlya socialistichnogo ladu ta she j suttyevo procenzurovani Literaturared Popadyuk M Imena Snyatin PrutPrint 1999 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Sinitovich H Zhittyevij i tvorchij shlyah Vasilya Tkachuka Sini chichki Noveli Ivano Frankivsk Lileya NV 2013 Danish Vasil Vasil Tkachuk pismennik novelist Golos Pokuttya 2016 5 lyut Elektronni dzherelared Yuvileyi ta pam yatni dati 2006 roku v galuzi literaturi Detalnishe pro Vasilya Tkachuka nedostupne posilannya z lipnya 2019 nbsp Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela nbsp Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org wiki Tkachuk Vasil Ivanovich