Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анато́ль-Юліа́н Курди́дик (літературні псевдоніми та криптоніми: Анатоль Бовшівський, Осій Гольтіпака, Осип Гольтіпака, Рогатинець, Осій Г., О. Г., АКА, Ака, А. К., а. к., ак., А. а.; 24 липня 1905, Підгайці, Галичина, Австро-Угорщина, нині: Тернопільської області — 25 червня 2001, Вінніпег, Канада) — український письменник, поет, журналіст, громадський діяч, упорядник книжок, автор передмов і приміток до книг.
| Анатоль Курдидик | ||||
|---|---|---|---|---|
 Анатоль Курдидик (фото 1950-х років) | ||||
| Ім'я при народженні | Анатоль-Юліян Курдидик | |||
| Псевдонім | Анатоль Бовшівський, Осій Гольтіпака, О.Г., Рогатинець, АКА, Ака, А.К., а.к., ак., А., а. | |||
| Народився | 24 липня 1905 місто Підгайці, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія  тепер Тернопільська область,  Україна | |||
| Помер | 25 червня 2001 (95 років) | |||
| Громадянство |  Канада | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | прозаїк, поет, публіцист | |||
| Alma mater | Львівська академічна гімназія | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1924—1943 | |||
| Напрямок | львівський богемізм 1930-х («Дванадцятка») | |||
| Жанр | поезія, оповідання, нарис, фейлетон | |||
| Magnum opus | повість «Три королі і дама» | |||
| Премії | Шевченківська медаль Конґресу Українців Канади | |||
| | ||||
 Курдидик Анатоль Петрович у Вікісховищі | ||||
 | Історія XX століття прирекла Анатоля Курдидика, як і мільйони інших українців, на важке життя — переслідування більшовицькою владою, гестапівські тюрми, примусові роботи в німецьких шахтах, доля довічного емігранта. Але за всіх тяжких умов він піклувався українськими виданнями, українською пресою. — Клара Гудзик. День |  |
Життєпис
Народився Анатоль-Юліан Курдидик як найстарший син о. Петра Курдидика, сотрудника парафії УГКЦ Успіння Пресвятої Богородиці в Підгайцях, і Стефанії з роду де Остоя Стеблецької. Сам Петро Курдидик — виходець із села Бовшів та син рільника Симеона Курдидика й Марії Атаманюк.
Своє дитинство Анатоль Курдидик прожив у селі Покропивна, де його батько служив місцевим парохом до 1919 року. Відвідував школу в Тернополі, а в 1916 році у зв'язку з російською окупацією Тернополя, вступив до Української академічної гімназії у Львові. Тут у 1924, перед самими випускними іспитами, його заарештовано польською владою й ув'язнено на тримісячний термін у тюрмі в Бережанах. Згодом одержавши, як політв'язень, дозвіл на допущення до матури, склав її в 1926 році.
Анатоля згодом прийнято на юридичний факультет Університету Яна Казиміра (нині: Львівський університет), але таки після вступних іспитів у 1926 його мобілізовано до польського війська, в якому відбув півторарічну службу в мундирі звичайного вояка Піхотного полку № 2 у Піньчуві. Прилапаний у Піньчовському повіті з посилкою підпільної «Сурми» (офіційним органом УВО), закінчує службу в армії важкою військовою тюрмою в Перемишлі — і, звільнений з корпусної тюрми після трьох місяців казематного ув'язнення, назавжди обирає життєвий шлях українського літератора й публіциста: стає кореспондентом і співробітником українських газет у довоєнному Львові; згодом — на еміграції та в Західній діаспорі.
Літературна діяльність
Рання літературна діяльність Анатоля Курдидика невід'ємно пов'язана із львівськими літературними групами «Листопад» і «12», з Товариством письменників і журналістів ім. Івана Франка (ТОПІЖ) у довоєнному Львові. Дебютував нарисом «Осьмак» в 1924 р. у місячнику «Поступ». Як поет і фейлетоніст активно друкувався в часописах «Український голос», «Вісти з Лугу», «Назустріч», «Неділя», «Дажбог», «Жіноча доля», «Нова хата», «Діло», «Студентський шлях», «Просвіта»; як гуморист — у «Комарі» і «Зизі».
Автор сценічних творів: оперета «Залізна острога» (з Луцем Лісевичем), що йшла в театрі Миколи Бенцаля в 1934 році; популярна комедія «Ой, та Просвіта» у 1938 p. Вірші, нариси, новелі й оповідання його публікувались у всій західноукраїнській пресі в 1930—1939 pp., та в емігрантських періодиках 1940—1945 pp.
Переїхавши по Другій світовій війні в Канаду, очолював у Торонто Літературно-мистецький клуб, був співзасновником і головою Спілки українських журналістів Канади; у м. Вінніпег — організатор і президент Літературно-мистецького клубу (1963—1973). Член ОУП «Слово» і Української вільної академії наук.
Журналістська діяльність
Життя змусило Анатоля Курдидика писати публіцистику: журналістська діяльність бере початок у Перемишлі в «Українському голосі» (1928—1929), продовжується у Львові у тижневику «Неділя» (1929—1934) та завершується у щоденнику «Діло» (1934—1939).
З настанням «золотого вересня», будучи вже відомим літератором і журналістом зі стажем, подався на еміграцію: Польща (1940—1945), Західна Німеччина (1945—1951), Канада (з 1951 року).
Після радянської окупації Львова працює віденським кореспондентом для «Краківських вістей» у Польщі (1940—1945), та співробітником газети для українських біженців «Неділі» у місті Ашафенбург, Німеччина (1945—1949).
З 1951 року в Канаді: у Торонто — з 1954 співробітник часопису «Український робітник»; з 1956 співзасновник і редактор тижневика «Вільне слово» (до 26 червня 1960). У місті Вінніпег — редактор тижневика «Новий шлях» (1960—1962) і співредактор «Поступу» (1962—1970), співробітник-кореспондент з 1970 р. «Українського голосу».
Відігравав помітну роль в культурному житті української діаспори в Канаді. В емігрантській українській пресі займав націоналістично-патріотичні позиції. За довголітню працю на полі української журналістики нагороджений у 1974 р. Шевченківською медаллю Конґресу Українців Канади.
 | ...за словами його сина Лева Курдидика, «первісним полем батькової журналістської діяльності завжди була Україна». Зусиллями Фундації імені Тараса Шевченка (Канада) частину журналістського доробку пана Курдидика було видано окремою книжкою під назвою «Записки з буднів». Ці статті написані, головним чином, у 1970-х роках і надруковані в «Українському голосі» у місті Вінніпег за життя автора. |  |
Цитати
Манітобським архівом було збережено та через півстоліття передано «Дню» статтю Анатоля Курдидика, яка друкувалась в націоналістичному виданні «Новий шлях» 8 липня 1961 року, напередодні відкриття українською діаспорою пам'ятника Тарасові Шевченку у «столиці українців Канади» — Вінніпезі. В цій статті звучить занепокоєння про пам'ятники, які в часи СРСР полонили українські міста та села:
| | ...і маркси, і енѓельси, і леніни, і сталіни, і доярки та інші орденоносці, і навіть зрадники й кати — щорси, галани, морозови. | |
Журналіст разом з тим, пророкує:
| | Віримо: настане такий день, коли з усього цього «московського сміття», що розбрелося кам’яними бовдурами по замордованій, але нескореній Україні, не залишиться стільки, скільки залишилося було з «геніяльного батька» Сталіна 1956 р. у Будапешті... А коли настане Ясний День України, то на її оновленій землі, в якій справді «врага не буде, супостата,/A буде син, і буде мати,/ I будуть люди на землі...» — Шевченко дочекається своїх пам’ятників. | |
Творчий доробок
Книжкові видання
1929
«Ясні вогні: Оповідання» збірка легенд, Львів
1932
«Маленькі борці: Оповідання з недавного минулого», Львів
1934
«Дві години в домі українського інваліда»
1935
«Тайна одного знайомого: Оповідання», Львів
«До ясного завтра: Короткий огляд найновіших здобутків людського духа»
1936
«До сонця золотого»
1937
«Отаман Махно»
1939
«Від Попраду по Тису: Дещо про минуле та сьогочасне Карпатської України»
«Собі самому: Оповідання про господарсько-садівничу школу „Просвіти“ в Милованні»
1943
«Три королі і дама», Краків
1977
«Записки з буднів: Фейлетони і нариси»
2007
(передрук): «Три королі і дама», Львів
Оповідання
| 1924: | 1930: | 1933: |
Нариси
- 1934:
«Опис Черча, города Амора й Ескулапа, що здобув собі славу в краю і закордоном завдяки водам цілющим і живлющим, від яких хворі скачуть, як олені: (Виняток з докторської дисертації, предложеної членам філософічного факультету Вільного Університету в Черчі)» - 1937:
«В країні вільх та очеретів. Вражіння з поїзди на Полісся»
«Серед братів з останніх бастіонів. Вражіння з дороги»
Мініатюри
| 1932: |
Гуморески
| 1928: | 1929: | 1935: |
П'єси
| 1934: | 1938: |
Імпровізації
| 1929: | 1932: |
Поезія
| 1930: | 1938: |
Стефанія Курдидик
Стефанія Курдидик — дружина Анатоля Курдидика, є автором книги поезій «Мій псалом тобі». Публікація вийшла друком на майже 100 сторінках у в-ві Отців Василіян «Місіонер» у Львові з датою 1996 року. У ній 84 вірші, у яких авторка висловлює своє ставлення до життя, природи, до Бога.
Примітки
- Різдвяний спомин на чужині [ 26 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Клара Гудзик. Газета День. — 2006. — 28 груд.
- «Анатолій Курдидик» / Книга мистців і діячів української культури: перша зустріч українських мистців Канади й Америки з громадянством [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], «Аврора», Торонто, ст. 138
- До річниці відкриття монумента Т. Шевченкові у Вінніпезі
- Мій псалом тобі: поезії / Стефанія Курдидик. — Львів: Місіонер, 1996. — 96 с. —
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 січня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Анатоль-Юліан Курдидик (1905) [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Де народився Анатоль Курдидик // Коломийські вісті. — 2008. — 24 берез.[недоступне посилання з квітня 2019]
- УКРАЇНОВИНИ: До 95-ліття поета, письменника, публіциста, журналіста, і громадського діяча діаспори Анатоля Курдидика // BRAMA. July 25, 2000 [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Реєстр розсекречених архівних фондів України: Міжархівний довідник. — Т. 1. — Київ, 2009. Упоряд. Сергій Зворський. Див. § 255. [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Анатоль Курдидик. Див. с. 6. В пам'ять Анатоля Курдидика [ 6 липня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода, Рік CVIII. — 2001. — 6 лип.
- Анатоль Курдидик. Див. с. 19. На сороковий день відходу: За вдачею і талантами — поет, журналіст, громадський діяч [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода, Рік CVIII. — 2001. — 3 серп.
- OBITUARY: Anatol Kurdydyk, 95, longtime editor of Ukrainian Canadian newspapers [ 4 липня 2008 у Wayback Machine.], «The Ukrainian Weekly», July, 15, 2001(англ.)
- NEWS AND VIEWS: R.L. Chomiak, In tribute to the late Anatol Kurdydyk, «a mere editor of the Ukrainian press» [ 25 липня 2008 у Wayback Machine.], «The Ukrainian Weekly», September 2, 2001(англ.)
Бібліографія
Література про Анатоля Курдидика:
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Енциклопедія Львова. Т. 3 / За ред. А. Козицького. — Львів: Літопис, 2010. — С. 695—696.
- Encyclopedia of Ukraine. Vol. II. University of Toronto Press, 1998. (англ.)
- Ukrainians in North America: A Biographical Directory of Noteworthy Men and Women of Ukrainian Origin in the United States and Canada. Editor: Shtohryn Dmytro M., Association for the Advancement of Ukrainian Studies, Champaign, Illinois, 1975. (англ.)
- Дванадцятка. Наймолодша львівська літературна богема 30-х років XX ст.: Антологія урбаністичної прози. — Львів: ЛА «Піраміда», 2006.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. — . — С. 262—263.
- Матеуш В.О. Український патріот із Канади Анатоль-Юлій Курдидик. — Хмельницький, 2001. — 20 с.
Твори Анатоля Курдидика:
- Курдидик Анатоль. Записки з буднів: Фейлетони і нариси. — Вінніпеґ: Тризуб, 1977.
- Курдидик Анатоль. Три королі і дама. — Львів: Тріада плюс, 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kurdidik Anato l Yulia n Kurdi dik literaturni psevdonimi ta kriptonimi Anatol Bovshivskij Osij Goltipaka Osip Goltipaka Rogatinec Osij G O G AKA Aka A K a k ak A a 24 lipnya 1905 19050724 Pidgajci Galichina Avstro Ugorshina nini Ternopilskoyi oblasti 25 chervnya 2001 Vinnipeg Kanada ukrayinskij pismennik poet zhurnalist gromadskij diyach uporyadnik knizhok avtor peredmov i primitok do knig Anatol KurdidikAnatol Kurdidik foto 1950 h rokiv Im ya pri narodzhenniAnatol Yuliyan KurdidikPsevdonimAnatol Bovshivskij Osij Goltipaka O G Rogatinec AKA Aka A K a k ak A a Narodivsya24 lipnya 1905 1905 07 24 misto Pidgajci Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya teper Ternopilska oblast UkrayinaPomer25 chervnya 2001 2001 06 25 95 rokiv Vinnipeg KanadaGromadyanstvo KanadaNacionalnistukrayinecDiyalnistprozayik poet publicistAlma materLvivska akademichna gimnaziyaMova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1924 1943Napryamoklvivskij bogemizm 1930 h Dvanadcyatka Zhanrpoeziya opovidannya naris fejletonMagnum opuspovist Tri koroli i dama PremiyiShevchenkivska medal Kongresu Ukrayinciv Kanadi Kurdidik Anatol Petrovich u VikishovishiIstoriya XX stolittya prirekla Anatolya Kurdidika yak i miljoni inshih ukrayinciv na vazhke zhittya peresliduvannya bilshovickoyu vladoyu gestapivski tyurmi primusovi roboti v nimeckih shahtah dolya dovichnogo emigranta Ale za vsih tyazhkih umov vin pikluvavsya ukrayinskimi vidannyami ukrayinskoyu presoyu Klara Gudzik DenZhittyepisNarodivsya Anatol Yulian Kurdidik yak najstarshij sin o Petra Kurdidika sotrudnika parafiyi UGKC Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v Pidgajcyah i Stefaniyi z rodu de Ostoya Stebleckoyi Sam Petro Kurdidik vihodec iz sela Bovshiv ta sin rilnika Simeona Kurdidika j Mariyi Atamanyuk Anatol Kurdidik u batka na kolinah brat Yaroslav u materi foto 1908 r Svoye ditinstvo Anatol Kurdidik prozhiv u seli Pokropivna de jogo batko sluzhiv miscevim parohom do 1919 roku Vidviduvav shkolu v Ternopoli a v 1916 roci u zv yazku z rosijskoyu okupaciyeyu Ternopolya vstupiv do Ukrayinskoyi akademichnoyi gimnaziyi u Lvovi Tut u 1924 pered samimi vipusknimi ispitami jogo zaareshtovano polskoyu vladoyu j uv yazneno na trimisyachnij termin u tyurmi v Berezhanah Zgodom oderzhavshi yak politv yazen dozvil na dopushennya do maturi sklav yiyi v 1926 roci Anatol Kurdidik maturalne foto 1924 r Anatolya zgodom prijnyato na yuridichnij fakultet Universitetu Yana Kazimira nini Lvivskij universitet ale taki pislya vstupnih ispitiv u 1926 jogo mobilizovano do polskogo vijska v yakomu vidbuv pivtorarichnu sluzhbu v mundiri zvichajnogo voyaka Pihotnogo polku 2 u Pinchuvi Prilapanij u Pinchovskomu poviti z posilkoyu pidpilnoyi Surmi oficijnim organom UVO zakinchuye sluzhbu v armiyi vazhkoyu vijskovoyu tyurmoyu v Peremishli i zvilnenij z korpusnoyi tyurmi pislya troh misyaciv kazematnogo uv yaznennya nazavzhdi obiraye zhittyevij shlyah ukrayinskogo literatora j publicista staye korespondentom i spivrobitnikom ukrayinskih gazet u dovoyennomu Lvovi zgodom na emigraciyi ta v Zahidnij diaspori Literaturna diyalnistRannya literaturna diyalnist Anatolya Kurdidika nevid yemno pov yazana iz lvivskimi literaturnimi grupami Listopad i 12 z Tovaristvom pismennikiv i zhurnalistiv im Ivana Franka TOPIZh u dovoyennomu Lvovi Debyutuvav narisom Osmak v 1924 r u misyachniku Postup Yak poet i fejletonist aktivno drukuvavsya v chasopisah Ukrayinskij golos Visti z Lugu Nazustrich Nedilya Dazhbog Zhinocha dolya Nova hata Dilo Studentskij shlyah Prosvita yak gumorist u Komari i Zizi Avtor scenichnih tvoriv opereta Zalizna ostroga z Lucem Lisevichem sho jshla v teatri Mikoli Bencalya v 1934 roci populyarna komediya Oj ta Prosvita u 1938 p Virshi narisi noveli j opovidannya jogo publikuvalis u vsij zahidnoukrayinskij presi v 1930 1939 pp ta v emigrantskih periodikah 1940 1945 pp Pereyihavshi po Drugij svitovij vijni v Kanadu ocholyuvav u Toronto Literaturno misteckij klub buv spivzasnovnikom i golovoyu Spilki ukrayinskih zhurnalistiv Kanadi u m Vinnipeg organizator i prezident Literaturno misteckogo klubu 1963 1973 Chlen OUP Slovo i Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk Zhurnalistska diyalnistAnatol Kurdidik za redaktorskim stolom u Nedili foto Lviv 1934 r Zhittya zmusilo Anatolya Kurdidika pisati publicistiku zhurnalistska diyalnist bere pochatok u Peremishli v Ukrayinskomu golosi 1928 1929 prodovzhuyetsya u Lvovi u tizhneviku Nedilya 1929 1934 ta zavershuyetsya u shodenniku Dilo 1934 1939 Z nastannyam zolotogo veresnya buduchi vzhe vidomim literatorom i zhurnalistom zi stazhem podavsya na emigraciyu Polsha 1940 1945 Zahidna Nimechchina 1945 1951 Kanada z 1951 roku Pislya radyanskoyi okupaciyi Lvova pracyuye videnskim korespondentom dlya Krakivskih vistej u Polshi 1940 1945 ta spivrobitnikom gazeti dlya ukrayinskih bizhenciv Nedili u misti Ashafenburg Nimechchina 1945 1949 Z 1951 roku v Kanadi u Toronto z 1954 spivrobitnik chasopisu Ukrayinskij robitnik z 1956 spivzasnovnik i redaktor tizhnevika Vilne slovo do 26 chervnya 1960 U misti Vinnipeg redaktor tizhnevika Novij shlyah 1960 1962 i spivredaktor Postupu 1962 1970 spivrobitnik korespondent z 1970 r Ukrayinskogo golosu Vidigravav pomitnu rol v kulturnomu zhitti ukrayinskoyi diaspori v Kanadi V emigrantskij ukrayinskij presi zajmav nacionalistichno patriotichni poziciyi Za dovgolitnyu pracyu na poli ukrayinskoyi zhurnalistiki nagorodzhenij u 1974 r Shevchenkivskoyu medallyu Kongresu Ukrayinciv Kanadi za slovami jogo sina Leva Kurdidika pervisnim polem batkovoyi zhurnalistskoyi diyalnosti zavzhdi bula Ukrayina Zusillyami Fundaciyi imeni Tarasa Shevchenka Kanada chastinu zhurnalistskogo dorobku pana Kurdidika bulo vidano okremoyu knizhkoyu pid nazvoyu Zapiski z budniv Ci statti napisani golovnim chinom u 1970 h rokah i nadrukovani v Ukrayinskomu golosi u misti Vinnipeg za zhittya avtora CitatiManitobskim arhivom bulo zberezheno ta cherez pivstolittya peredano Dnyu stattyu Anatolya Kurdidika yaka drukuvalas v nacionalistichnomu vidanni Novij shlyah 8 lipnya 1961 roku naperedodni vidkrittya ukrayinskoyu diasporoyu pam yatnika Tarasovi Shevchenku u stolici ukrayinciv Kanadi Vinnipezi V cij statti zvuchit zanepokoyennya pro pam yatniki yaki v chasi SRSR polonili ukrayinski mista ta sela i marksi i enѓelsi i lenini i stalini i doyarki ta inshi ordenonosci i navit zradniki j kati shorsi galani morozovi Zhurnalist razom z tim prorokuye Virimo nastane takij den koli z usogo cogo moskovskogo smittya sho rozbrelosya kam yanimi bovdurami po zamordovanij ale neskorenij Ukrayini ne zalishitsya stilki skilki zalishilosya bulo z geniyalnogo batka Stalina 1956 r u Budapeshti A koli nastane Yasnij Den Ukrayini to na yiyi onovlenij zemli v yakij spravdi vraga ne bude supostata A bude sin i bude mati I budut lyudi na zemli Shevchenko dochekayetsya svoyih pam yatnikiv Tvorchij dorobokKnizhkovi vidannya Reportazh Dvi godini v domi ukrayinskogo invalida Lviv 19341929 Yasni vogni Opovidannya zbirka legend Lviv 1932 Malenki borci Opovidannya z nedavnogo minulogo Lviv 1934 Dvi godini v domi ukrayinskogo invalida 1935 Tajna odnogo znajomogo Opovidannya Lviv Do yasnogo zavtra Korotkij oglyad najnovishih zdobutkiv lyudskogo duha 1936 Do soncya zolotogo 1937 Otaman Mahno 1939 Vid Popradu po Tisu Desho pro minule ta sogochasne Karpatskoyi Ukrayini Sobi samomu Opovidannya pro gospodarsko sadivnichu shkolu Prosviti v Milovanni 1943 Tri koroli i dama Krakiv 1977 Zapiski z budniv Fejletoni i narisi 2007 peredruk Tri koroli i dama Lviv Opovidannya 1924 Osmak 1928 Pobratimovi Mati U nich pid Andriya Sestra Milya Tri ostanni patroni Pershij Zalizna zupa Ya ni Gerojskij vchinok Samson 1929 Nevidomomu Voyakovi Zharinka Pri poromi 1930 Serce skorostrilu 1931 Tretya sotnya Sotnik Ohota Z vovchoyi pashi Sestra Milya Ham Spogad z polonu Poyedinok sotnika Shkvarskogo 1932 Za kolyadoyu Ofermovatij Chorni duhi Koni Ksenya 1933 Kaminnya na dorozi Opleski dlya Lugu Gnidi Ne kinuv Medo Paranka 1934 Malij garmatchik Mecenat Naris olivcem 1935 Odin fakt Medo Narisi 1934 Opis Chercha goroda Amora j Eskulapa sho zdobuv sobi slavu v krayu i zakordonom zavdyaki vodam cilyushim i zhivlyushim vid yakih hvori skachut yak oleni Vinyatok z doktorskoyi disertaciyi predlozhenoyi chlenam filosofichnogo fakultetu Vilnogo Universitetu v Cherchi 1937 V krayini vilh ta ocheretiv Vrazhinnya z poyizdi na Polissya Sered brativ z ostannih bastioniv Vrazhinnya z dorogi Miniatyuri 1932 Legenda pro veleta Gumoreski 1928 Kom nazva Selo jde z nami 1929 Buharin Sov Kino 1935 Chervonij kapelyushok gt P yesi 1934 Zalizna Ostroga opereta 1938 Oj ta Prosvita Improvizaciyi 1929 Kiyivski svyata Svyat vechir 1649 r v Kiyevi 1932 Molitva Poeziya 1930 V svyato pravdi 1935 Poema pro strilecku shapku 1938 Prosviti armiya ide muz M Kolesa Sonce Prosviti muz N Nizhankivskij Ne gnuti nam golov zhurboyu muz V Barvinskij Shlyah miljoniv muz B KudrikStefaniya KurdidikStefaniya Kurdidik druzhina Anatolya Kurdidika ye avtorom knigi poezij Mij psalom tobi Publikaciya vijshla drukom na majzhe 100 storinkah u v vi Otciv Vasiliyan Misioner u Lvovi z datoyu 1996 roku U nij 84 virshi u yakih avtorka vislovlyuye svoye stavlennya do zhittya prirodi do Boga PrimitkiRizdvyanij spomin na chuzhini 26 grudnya 2013 u Wayback Machine Klara Gudzik Gazeta Den 2006 28 grud Anatolij Kurdidik Kniga mistciv i diyachiv ukrayinskoyi kulturi persha zustrich ukrayinskih mistciv Kanadi j Ameriki z gromadyanstvom 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Avrora Toronto st 138 Do richnici vidkrittya monumenta T Shevchenkovi u Vinnipezi Mij psalom tobi poeziyi Stefaniya Kurdidik Lviv Misioner 1996 96 s ISBN 5 7707 9670 7 PDF Arhiv originalu PDF za 28 sichnya 2016 Procitovano 17 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaAnatol Yulian Kurdidik 1905 18 serpnya 2016 u Wayback Machine De narodivsya Anatol Kurdidik Kolomijski visti 2008 24 berez nedostupne posilannya z kvitnya 2019 UKRAYiNOVINI Do 95 littya poeta pismennika publicista zhurnalista i gromadskogo diyacha diaspori Anatolya Kurdidika BRAMA July 25 2000 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Reyestr rozsekrechenih arhivnih fondiv Ukrayini Mizharhivnij dovidnik T 1 Kiyiv 2009 Uporyad Sergij Zvorskij Div 255 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Anatol Kurdidik Div s 6 V pam yat Anatolya Kurdidika 6 lipnya 2016 u Wayback Machine Svoboda Rik CVIII 2001 6 lip Anatol Kurdidik Div s 19 Na sorokovij den vidhodu Za vdacheyu i talantami poet zhurnalist gromadskij diyach 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Svoboda Rik CVIII 2001 3 serp OBITUARY Anatol Kurdydyk 95 longtime editor of Ukrainian Canadian newspapers 4 lipnya 2008 u Wayback Machine The Ukrainian Weekly July 15 2001 angl NEWS AND VIEWS R L Chomiak In tribute to the late Anatol Kurdydyk a mere editor of the Ukrainian press 25 lipnya 2008 u Wayback Machine The Ukrainian Weekly September 2 2001 angl BibliografiyaLiteratura pro Anatolya Kurdidika Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Enciklopediya Lvova T 3 Za red A Kozickogo Lviv Litopis 2010 S 695 696 Encyclopedia of Ukraine Vol II University of Toronto Press 1998 angl Ukrainians in North America A Biographical Directory of Noteworthy Men and Women of Ukrainian Origin in the United States and Canada Editor Shtohryn Dmytro M Association for the Advancement of Ukrainian Studies Champaign Illinois 1975 angl Dvanadcyatka Najmolodsha lvivska literaturna bogema 30 h rokiv XX st Antologiya urbanistichnoyi prozi Lviv LA Piramida 2006 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s ISBN 978 966 317 145 6 S 262 263 Mateush V O Ukrayinskij patriot iz Kanadi Anatol Yulij Kurdidik Hmelnickij 2001 20 s Tvori Anatolya Kurdidika Kurdidik Anatol Zapiski z budniv Fejletoni i narisi Vinnipeg Trizub 1977 Kurdidik Anatol Tri koroli i dama Lviv Triada plyus 2007