Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васи́ль Васи́льович Докуча́єв (нар. 17 лютого (1 березня) 1846 — пом. 8 листопада 1903) — російський природознавець, основоположник наукового ґрунтознавства та .
| Василь Васильович Докучаєв | |
|---|---|
| Василь Васильович докучаєв | |
 | |
| Народився | 17 лютого (1 березня) 1846 ,  Російська імперія |
| Помер | 8 листопада 1903 (57 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | d |
| Країна | Російська імперія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, педолог, географ, геолог |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | ґрунтознавець |
| Заклад | Санкт-Петербурзький Імператорський університет |
| Науковий ступінь | докторський ступінь |
| Науковий керівник | d і Александр Іностранцев |
| Відомі учні | В. І. Вернадський С. О. Захаров М. В. Карчевський Г. І. Танфільєв |
| Аспіранти, докторанти | d Берг Лев Семенович Агафонов Валеріан Костянтинович |
| Відомий завдяки: | |
| Нагороди | Макаріївська премія |
| Автограф |  |
 Докучаєв Василь Васильович у Вікісховищі | |
У 1871 році закінчив Петербурзький університет, з 1883 року — його професор. У 1888–1894 роках на запрошення Полтавського губернського земства очолював експедицію, що вивчала ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини. За його ініціативи було складено губернії, створено у Полтаві природничо-історичний музей. Серед учасників експедиції були учні В. В. Докучаєва, згодом видатні природознавці академік В. І. Вернадський, академік (1867—1927), академік (1861—1939).
Життєпис
Народився у селі Сичовського повіту Смоленської губернії Російської імперії (нині село Новодугінського району Смоленської області, Російської Федерації) у родині сільського священика. Закінчив Смоленську духовну семінарію (1867), фізико-математичний факультет Петербурзького університету зі ступенем кандидата природничих наук 1871 року.
Від 1872 року працює на посаді консерватора (хранителя) в університетському геологічному кабінеті. З 1875 року в (Санкт-Петербург) та журналі «Вітчизняні записки» (рос. «Отечественные записки») подав повідомлення «З питання осушення боліт і зокрема осушення Полісся» (рос. «По вопросу об осушении болот и в частности об осушении Полесья»). Досліджував пухкі відклади та структуру річкових долин, головним чином — дніпровської. У 1878 році узагальнив результати досліджень у магістерській дисертації «Способи утворення річкових долин Європейської Росії» (рос. «Способы образования речных долин Европейской России»).
У 1877—78 роках взяв участь в організованих геолого-географічних «екскурсіях» чорноземною смугою Російської імперії, переважно Україною (у 1881 році знову відвідав Україну для уточнення висновків). Підтримав теорію генези чорнозему, висловлену видатним українським ґрунтознавцем Н. Д. Борисяком. У 1879 році під егідою Міністерства державних маєтностей видав записку «Картографія руських ґрунтів» — пояснювальний текст до карти ґрунтів Європейської Росії, складеної статистиком Василем Чаславським, опублікованої 1878 року.
З 1879 року почав викладати в Петербурзькому університеті, де читав лекції з курсів мінералогії та кристалографії.
У 1880 році обійняв посаду завідувача кафедри мінералогії (1881 — штатний доцент, 1884 — професор). У 1881 році з приводу видання двотомника графа Олексія Уварова «Археологія Росії. Кам'яний період» виголосив полемічну промову (наступного року побачила світ як брошура). У 1882 році за колекцію ґрунтів отримав диплом першого ступеня . У 1883 році був нагороджений Макаріївською премією Петербурзької академії за книгу .
У 1888—94 роках керував фізико-географічними дослідженнями Полтавської губернії, разом із колегами видав матеріали щодо оцінки її земель, статті, монографію (рос. «Наши степи прежде и теперь») (гонорарні кошти передав постраждалим від посухи), розробив методику визначення, чи були ліси на південних українських теренах. 12 листопада (31 жовтня) 1888 року у Вільному економічному товаристві виступив з відповідною доповіддю «Методи дослідження питання: чи були ліси у південному степу Росії» («Методы исследования вопроса: были ли леса в южной степной России»). Удостоївся золотої медалі та Всесвітньої виставки у Парижі, 1889 року.
Під час робіт з ґрунтово-геологічного вивчення Полтавської губернії (1886—1889) В. В. Докучаєв навідується у маєток В. С. Кочубея у Полтавському повіті, поблизу Диканьки, що звався Піщано-Балясним, де на хуторі Дячкове жив О. О. Ізмаїльський, і між ними започатковуються дружні відносини і починається творча співпраця. В. В. Докучаєв пізніше не раз у своїх роботах посилався на дослідження О. Ізмаїльського. У січні 1894 року Докучаєв запрошує Ізмаїльського до складу керівництва Особливої експедиції Департаменту лісового господарства для ведення робіт у Воронізькій губернії. Внаслідок загострення хвороби О. Ізмаїльський змушений був відмовитись.
В. Докучаєв опікувався долею В. І. Вернадського, обнародував у 1889 році, зокрема, результати студій цього свого учня-колеги, набуті під час мандрівки поблизу річки Чаплинка в Новомосковському повіті Катеринославської губернії (нині територія Дніпропетровської області), та його розвідку про Кременчуцький повіт Полтавської губернії.
1890 року запропонував створити у Полтаві . Основу першої експозиції склали колекції, що зібрала експедиція професора Докучаєва — зразки ґрунтів — 4 тисяч одиниць; зразки гірських порід — 500 одиниць; гербарій — до 800 аркушів.
У 1892 році очолив Особливу експедицію, споряджену Лісовим департаментом до Воронезької, Харківської та Катеринославської губерній задля запобігання ерозії ґрунтів, посухам і недородам. Опублікував «Праці» експедиції у 18 випусках. Пильну увагу приділив в Харківській губернії (тепер на території Старобільської ділянки, організованої під час експедиції, створено ботанічний заказник загальнодержавного значення «Юницький») та Великоанадольському лісництву в Маріупольському повіті Катеринославської губернії.
Від 1892 року виконував обов'язки директора Новоолександрійського інституту сільського господарства та лісівництва (Ново-Олександрія, Люблінська губернія, нині місто Пулави, Польща), значною мірою на евакуйованій у 1914 році базі якого виник Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва. У 1895 році через перевтому взяв відпустку, під час якої відпочивав у Криму. У 1898 році вивчав ґрунти Бессарабії, потім, до 1900 року — Кавказу та Центральної Азії.
У 1899 році сформулював так званий «закон зональності», що показує «найщільніший зв'язок клімату, ґрунтів, тваринних та рослинних організмів» і «співвідношення між зонами природи взагалі й усім життям, усією діяльністю людини». Читав науково-популярні лекції, в тому числі в Полтаві, де співпрацював із місцевим земством і часописом . Від кінця 1900 року тяжко хворів.
Помер у Санкт-Петербурзі.
Увічнення пам'яті
Ім'я Докучаєва згадується в десятках національних і спеціальних енциклопедіях, у тому числі в «Міжнародних персоналіях», а також у «Загальній історії наук». На різні мови перекладені роботи про нього Д. Віленського, І. А. і , , , , Л. Чеботарьової, . Багато для популяризації ідей Докучаєва на міжнародній арені зробив його учень — академік . Буквально в кожному підручнику ґрунтознавства, землеробства, фізичної географії згадується ім'я Докучаєва. Біографія і портрет вченого подані в одному з курсів ґрунтознавства, виданих у США. Американський ґрунтознавець , говорячи про роль Докучаєва в історії ґрунтознавства, прирівнював його до К. Ліннея в історії біології та Ч. Лаєлля в історії геології.
У 1954 році на його честь смт Оленівські Кар'єри Донецької області перейменовано на місто Докучаєвськ.
Твори
- Избранные сочинения, т. 1-3. М., 1948-49.
- Сочинения, т. 1-9. М., 1949-60.
- Наші степи колись і тепер. К.-Х., 1949.
- К вопросу о почвах Бессарабии. Кишинев, 1950.
- Російський чорнозем. К.-Х., 1952.
Див. також
Примітки
- Рихтер Я. А., Глебов М. П., Рихтер Т. Я. Дорога в будущее: К истории кружка «Маленьких ботаников», The Road to the Future: the History of “The Little Botanists” Society // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 4. — С. 8–38. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2018-11975
- Оноприенко В. И. Международный семинар «Научное наследие В.В. Докучаева: традиции и развитие идей, International Seminar “The Scientific Heritage of V.V. Dokuchaev: the Tradition and the Development of Ideas” // Историко-биологические исследования — 2017. — Т. 9, вып. 1. — С. 130–134. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
- (рос.) «Труды Императорского Вольного экономического общества», 1889, т. 1
- Листування представлено в книзі Докучаев В. В. і Вернадский В. И. «Переписка». М., 1951.
- Природно-заповідний фонд Луганської області // О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б.& (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2019.
Джерела та література
- П. Г. Усенко. Докучаєв Василь Васильович [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 436. — .
- Калачиков О. Т. Великий російський вчений — основоположник науки про ґрунт В. В. Докучаєв. К., 1949.
- Людина Землі: 150 років від дня народження В. В. Докучаєва // Знаменні і пам'ятні дати Донецької області в 1996 році. — Донецьк, 1995. — С. 41-44.
- Вернандер Н. Б. В. В. Докучаєв — творець вітчизняного ґрунтознавства. К., 1961.
- Вернадский В. И. Страница из истории почвоведения (Памяти В. В. Докучаева). — М., 1904. (рос.)
- Докучаев. — СПб., 1906. (рос.)
- Крупенников И. А. Докучаев в Крыму. — Симферополь, 1950. (рос.)
- Крупенников И. А., Крупенников Л. А. Василий Васильевич Докучаєв. — М., 1956. (рос.)
- Кирьянов Г. Ф. Василий Васильевич Докучаев. — М., 1966. (рос.)
- Зонн С. В. Василий Васильевич Докучаев. — М., 1991. (рос.)
- Николаев В. Ф. Из истории Полтавского краеведческого музея. — Полтава, 1991. (рос.)
- Докучаев Василий Васильевич (1846—1903). — М., 1997. (рос.)
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
Посилання
- Докучаєв Василь Васильович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dokuchayev Vasi l Vasi lovich Dokucha yev nar 17 lyutogo 1 bereznya 1846 18460301 pom 8 listopada 1903 rosijskij prirodoznavec osnovopolozhnik naukovogo genetichnogo gruntoznavstva ta zonalnoyi agronomiyi Vasil Vasilovich DokuchayevVasil Vasilovich dokuchayevDokuchayeva u 1888 roci Dokuchayeva u 1888 rociNarodivsya17 lyutogo 1 bereznya 1846 1846 03 01 Milyukovo Rosijska imperiyaPomer8 listopada 1903 1903 11 08 57 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyaSmolenskij lyuteranskij cvintardKrayina Rosijska imperiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistmandrivnik doslidnik pedolog geograf geologAlma materPeterburzkij universitetGaluzgruntoznavecZakladSankt Peterburzkij Imperatorskij universitet 1 Naukovij stupindoktorskij stupin 2 Naukovij kerivnikPlaton Puzyrevskyd i Aleksandr InostrancevVidomi uchniV I Vernadskij K D Glinka S O Zaharov M V Karchevskij F Yu Levinson Lessing G I Tanfilyev K I YunickijAspiranti doktorantiNikolay Adamovd Berg Lev Semenovich Agafonov Valerian KostyantinovichVidomij zavdyaki zakon shirotnoyi zonalnostiNagorodiMakariyivska premiyaAvtograf Dokuchayev Vasil Vasilovich u Vikishovishi U 1871 roci zakinchiv Peterburzkij universitet z 1883 roku jogo profesor U 1888 1894 rokah na zaproshennya Poltavskogo gubernskogo zemstva ocholyuvav ekspediciyu sho vivchala grunti roslinnist i geologichni umovi Poltavshini Za jogo iniciativi bulo skladeno gruntovi karti guberniyi stvoreno u Poltavi prirodnicho istorichnij muzej Sered uchasnikiv ekspediciyi buli uchni V V Dokuchayeva zgodom vidatni prirodoznavci akademik V I Vernadskij akademik K D Glinka 1867 1927 akademik F Yu Levinson Lessing 1861 1939 Zmist 1 Zhittyepis 2 Uvichnennya pam yati 3 Tvori 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaZhittyepisred Narodivsya u seli Milyukovo Sichovskogo povitu Smolenskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini selo Novoduginskogo rajonu Smolenskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi u rodini silskogo svyashenika Zakinchiv Smolensku duhovnu seminariyu 1867 fiziko matematichnij fakultet Peterburzkogo universitetu zi stupenem kandidata prirodnichih nauk 1871 roku Vid 1872 roku pracyuye na posadi konservatora hranitelya v universitetskomu geologichnomu kabineti Z 1875 roku v Tovaristvi doslidnikiv prirodi Sankt Peterburg ta zhurnali Vitchiznyani zapiski ros Otechestvennye zapiski podav povidomlennya Z pitannya osushennya bolit i zokrema osushennya Polissya ros Po voprosu ob osushenii bolot i v chastnosti ob osushenii Polesya Doslidzhuvav puhki vidkladi ta strukturu richkovih dolin golovnim chinom dniprovskoyi U 1878 roci uzagalniv rezultati doslidzhen u magisterskij disertaciyi Sposobi utvorennya richkovih dolin Yevropejskoyi Rosiyi ros Sposoby obrazovaniya rechnyh dolin Evropejskoj Rossii U 1877 78 rokah vzyav uchast v organizovanih Vilnim ekonomichnim tovaristvom geologo geografichnih ekskursiyah chornozemnoyu smugoyu Rosijskoyi imperiyi perevazhno Ukrayinoyu u 1881 roci znovu vidvidav Ukrayinu dlya utochnennya visnovkiv Pidtrimav teoriyu genezi chornozemu vislovlenu vidatnim ukrayinskim gruntoznavcem N D Borisyakom U 1879 roci pid egidoyu Ministerstva derzhavnih mayetnostej vidav zapisku Kartografiya ruskih gruntiv poyasnyuvalnij tekst do karti gruntiv Yevropejskoyi Rosiyi skladenoyi statistikom Vasilem Chaslavskim opublikovanoyi 1878 roku Z 1879 roku pochav vikladati v Peterburzkomu universiteti de chitav lekciyi z kursiv mineralogiyi ta kristalografiyi U 1880 roci obijnyav posadu zaviduvacha kafedri mineralogiyi 1881 shtatnij docent 1884 profesor U 1881 roci z privodu vidannya dvotomnika grafa Oleksiya Uvarova Arheologiya Rosiyi Kam yanij period vigolosiv polemichnu promovu nastupnogo roku pobachila svit yak broshura U 1882 roci za kolekciyu gruntiv otrimav diplom pershogo stupenya Vserosijskoyi promislovo hudozhnoyi vistavki U 1883 roci buv nagorodzhenij Makariyivskoyu premiyeyu Peterburzkoyi akademiyi za knigu Ruskij chornozem U 1888 94 rokah keruvav fiziko geografichnimi doslidzhennyami Poltavskoyi guberniyi razom iz kolegami vidav materiali shodo ocinki yiyi zemel statti monografiyu Nash step ranishe j teper ros Nashi stepi prezhde i teper gonorarni koshti peredav postrazhdalim vid posuhi rozrobiv metodiku viznachennya chi buli lisi na pivdennih ukrayinskih terenah 12 listopada 31 zhovtnya 1888 roku u Vilnomu ekonomichnomu tovaristvi vistupiv z vidpovidnoyu dopoviddyu Metodi doslidzhennya pitannya chi buli lisi u pivdennomu stepu Rosiyi Metody issledovaniya voprosa byli li lesa v yuzhnoj stepnoj Rossii 3 Udostoyivsya zolotoyi medali ta ordena Za zaslugi u zemlerobstvi Vsesvitnoyi vistavki u Parizhi 1889 roku Pid chas robit z gruntovo geologichnogo vivchennya Poltavskoyi guberniyi 1886 1889 V V Dokuchayev naviduyetsya u mayetok V S Kochubeya u Poltavskomu poviti poblizu Dikanki sho zvavsya Pishano Balyasnim de na hutori Dyachkove zhiv O O Izmayilskij i mizh nimi zapochatkovuyutsya druzhni vidnosini i pochinayetsya tvorcha spivpracya V V Dokuchayev piznishe ne raz u svoyih robotah posilavsya na doslidzhennya O Izmayilskogo U sichni 1894 roku Dokuchayev zaproshuye Izmayilskogo do skladu kerivnictva Osoblivoyi ekspediciyi Departamentu lisovogo gospodarstva dlya vedennya robit u Voronizkij guberniyi Vnaslidok zagostrennya hvorobi O Izmayilskij zmushenij buv vidmovitis V Dokuchayev opikuvavsya doleyu V I Vernadskogo 4 obnaroduvav u 1889 roci zokrema rezultati studij cogo svogo uchnya kolegi nabuti pid chas mandrivki poblizu richki Chaplinka v Novomoskovskomu poviti Katerinoslavskoyi guberniyi nini teritoriya Dnipropetrovskoyi oblasti ta jogo rozvidku pro Kremenchuckij povit Poltavskoyi guberniyi 1890 roku zaproponuvav stvoriti u Poltavi prirodnichij muzej Osnovu pershoyi ekspoziciyi sklali kolekciyi sho zibrala ekspediciya profesora Dokuchayeva zrazki gruntiv 4 tisyach odinic zrazki girskih porid 500 odinic gerbarij do 800 arkushiv U 1892 roci ocholiv Osoblivu ekspediciyu sporyadzhenu Lisovim departamentom do Voronezkoyi Harkivskoyi ta Katerinoslavskoyi gubernij zadlya zapobigannya eroziyi gruntiv posuham i nedorodam Opublikuvav Praci ekspediciyi u 18 vipuskah Pilnu uvagu pridiliv Starobilskomu stepu v Harkivskij guberniyi teper na teritoriyi Starobilskoyi dilyanki organizovanoyi pid chas ekspediciyi stvoreno botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Yunickij 5 ta Velikoanadolskomu lisnictvu v Mariupolskomu poviti Katerinoslavskoyi guberniyi Vid 1892 roku vikonuvav obov yazki direktora Novooleksandrijskogo institutu silskogo gospodarstva ta lisivnictva Novo Oleksandriya Lyublinska guberniya nini misto Pulavi Polsha znachnoyu miroyu na evakujovanij u 1914 roci bazi yakogo vinik Harkivskij nacionalnij agrarnij universitet imeni V V Dokuchayeva U 1895 roci cherez perevtomu vzyav vidpustku pid chas yakoyi vidpochivav u Krimu U 1898 roci vivchav grunti Bessarabiyi potim do 1900 roku Kavkazu ta Centralnoyi Aziyi U 1899 roci sformulyuvav tak zvanij zakon zonalnosti sho pokazuye najshilnishij zv yazok klimatu gruntiv tvarinnih ta roslinnih organizmiv i spivvidnoshennya mizh zonami prirodi vzagali j usim zhittyam usiyeyu diyalnistyu lyudini Chitav naukovo populyarni lekciyi v tomu chisli v Poltavi de spivpracyuvav iz miscevim zemstvom i chasopisom Hutoryanin Vid kincya 1900 roku tyazhko hvoriv Pomer u Sankt Peterburzi Uvichnennya pam yatired Im ya Dokuchayeva zgaduyetsya v desyatkah nacionalnih i specialnih enciklopediyah u tomu chisli v Mizhnarodnih personaliyah a takozh u Zagalnij istoriyi nauk Na rizni movi perekladeni roboti pro nogo D Vilenskogo I A i L A Krupenikovih B Polinova L Prasolova S Sobolyeva L Chebotarovoyi A Yarilova Bagato dlya populyarizaciyi idej Dokuchayeva na mizhnarodnij areni zrobiv jogo uchen akademik K Glinka Bukvalno v kozhnomu pidruchniku gruntoznavstva zemlerobstva fizichnoyi geografiyi zgaduyetsya im ya Dokuchayeva Biografiya i portret vchenogo podani v odnomu z kursiv gruntoznavstva vidanih u SShA Amerikanskij gruntoznavec K Marbut govoryachi pro rol Dokuchayeva v istoriyi gruntoznavstva pririvnyuvav jogo do K Linneya v istoriyi biologiyi ta Ch Layellya v istoriyi geologiyi U 1954 roci na jogo chest smt Olenivski Kar yeri Doneckoyi oblasti perejmenovano na misto Dokuchayevsk Tvorired Izbrannye sochineniya t 1 3 M 1948 49 Sochineniya t 1 9 M 1949 60 Nashi stepi kolis i teper K H 1949 K voprosu o pochvah Bessarabii Kishinev 1950 Rosijskij chornozem K H 1952 Div takozhred Doslidniki prirodi shodu UkrayiniPrimitkired Rihter Ya A Glebov M P Rihter T Ya Doroga v budushee K istorii kruzhka Malenkih botanikov The Road to the Future the History of The Little Botanists Society Istoriko biologicheskie issledovaniya 2018 T 10 vyp 4 S 8 38 ISSN 2076 8176 2500 1221 doi 10 24411 2076 8176 2018 11975 d Track Q130369123d Track Q126725109 Onoprienko V I Mezhdunarodnyj seminar Nauchnoe nasledie V V Dokuchaeva tradicii i razvitie idej International Seminar The Scientific Heritage of V V Dokuchaev the Tradition and the Development of Ideas Istoriko biologicheskie issledovaniya 2017 T 9 vyp 1 S 130 134 ISSN 2076 8176 2500 1221 d Track Q126725109d Track Q130537706 ros Trudy Imperatorskogo Volnogo ekonomicheskogo obshestva 1889 t 1 Listuvannya predstavleno v knizi Dokuchaev V V i Vernadskij V I Perepiska M 1951 Prirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblasti O A Arapov T V Sova V B amp PDF Arhiv originalu PDF za 15 zhovtnya 2013 Procitovano 12 kvitnya 2019 Dzherela ta literaturared P G Usenko Dokuchayev Vasil Vasilovich Arhivovano 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 436 ISBN 966 00 0405 2 Kalachikov O T Velikij rosijskij vchenij osnovopolozhnik nauki pro grunt V V Dokuchayev K 1949 Lyudina Zemli 150 rokiv vid dnya narodzhennya V V Dokuchayeva Znamenni i pam yatni dati Doneckoyi oblasti v 1996 roci Doneck 1995 S 41 44 Vernander N B V V Dokuchayev tvorec vitchiznyanogo gruntoznavstva K 1961 Vernadskij V I Stranica iz istorii pochvovedeniya Pamyati V V Dokuchaeva M 1904 ros Dokuchaev SPb 1906 ros Krupennikov I A Dokuchaev v Krymu Simferopol 1950 ros Krupennikov I A Krupennikov L A Vasilij Vasilevich Dokuchayev M 1956 ros Kiryanov G F Vasilij Vasilevich Dokuchaev M 1966 ros Zonn S V Vasilij Vasilevich Dokuchaev M 1991 ros Nikolaev V F Iz istorii Poltavskogo kraevedcheskogo muzeya Poltava 1991 ros Dokuchaev Vasilij Vasilevich 1846 1903 M 1997 ros Enciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros Posilannyared Dokuchayev Vasil Vasilovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dokuchayev Vasil Vasilovich amp oldid 42356043