Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ва́нда Льві́вна Василе́вська (пол. Wanda Wasilewska; 21 січня 1905, Краків — 29 липня 1964, Київ) — польська радянська письменниця та громадська діячка. Тричі лауреатка Сталінської премії (1943, 1946, 1952). Доктор філологічних наук. Депутат Верховної Ради СРСР 1—6-го скликань (у 1940—1964 роках). Була противницею впровадження української мови в освіті у школах Західної України. Входить до списку осіб, які підлягають декомунізації.
| Василевська Ванда Львівна | |
|---|---|
| пол. Wanda Wasilewska | |
 | |
| Ім'я при народженні | пол. Wanda Wasilewska |
| Прізвисько | Ванда Львовна Василевская |
| Народилася | 21 січня 1905 Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія |
| Померла | 29 липня 1964 (59 років) Київ, Українська РСР, СРСР ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Байкове кладовище, Київ |
| Громадянство |  Австро-Угорщина→ Польща→ СРСР |
| Національність | полька |
| Діяльність | письменниця |
| Alma mater | Варшавський університет і Ягеллонський університет |
| Науковий ступінь | доктор філософських наук |
| Знання мов | польська[1] |
| Членство | СП СРСР і Національна спілка письменників України |
| Жанр | роман |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] і d[2] |
| Партія | d, КПРС і Польська соціалістична партія |
| Батько | Леон Василевський |
| У шлюбі з | Корнійчук Олександр Євдокимович |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0890513 |
| |
Життєпис
Народилась у місті Краків (тоді Австро-Угорщина, нині Польща). Дочка журналіста, одного з лідерів Польської соціалістичної партії, в 1918—1919 міністра закордонних справ Польщі Леона Василевського.
У 1926 році закінчила Краківський університет та здобула звання доктора філології.
З 1928 по 1933 рік працювала вчителькою середньої школи в місті Кракові. З 1933 року — активний діяч Міжнародної організації допомоги революціонерам, член президії Ліги захисту прав людини і громадянина.
З 1935 по 1938 рік була редактором дитячого журналу спілки польських вчителів «Вогник» у Варшаві.
У вересні 1939 року утекла з Варшави в анексований УРСР Львів і отримала радянське громадянство. З 1939 по 1941 рік завідувала літературною частиною Польського театру в місті Львові.
У 1940 її обрано депутатом Верховної Ради СРСР. 1941 року вступила до ВКП(б).
Авторка трилогії «Пісня над водами» (1940—1951), що в ній писала про боротьбу поляків за національну незалежність. Її книжки, за відгуками критиків, «обвинувальний акт проти капіталізму в Польщі».
Написала донос Сталіну на Євгена Березняка («Майор Вихор»), що на той час керував Львівським міським відділом освіти й переводив школи на українську мову навчання:
«В українському місті на той час було 90 польських, 14 єврейських і лише 3 українські школи. Я почав переводити школи на українську мову навчання, i вже за рік їх було 70. Серед населення це не викликало спротиву. Однак письменниця Ванда Василевська написала особисто Сталіну скаргу, що Березняк „извращает понимание национальной политики“. Вже за кілька днів приїхала комісія з Москви, яка мала завершити перевірку до кінця червня. Я розумів, що наслідки для мене будуть невтішними, якщо не трагічними. Адже Сталін прихильно ставився до пані Ванди, тож московські гості були налаштовані проти мене. До того ж, секретар обкому (А. Д.) Приходько злякався і збрехав їм, ніби я провадив реформу без відома обкому. Але 22 червня на місто впали перші бомби..»
Під час Другої світової війни з 1941 року працювала в Політичному управлінні РСЧА агітатором, їй надали звання полковника. Певний час редагувала газету політуправління Південно-Західного фронту «За Радянську Україну» (українською мовою) — починаючи від 31 липня 1941, до редакційної колегії увійшли й М. Бажан, О. Корнійчук. У 1942 випустила повість «Веселка», де головною темою стала мужність радянських людей у війні. У 1943 за повістю поставлено фільм.
У 1943—1945 — головна редакторка газети «Радянська Польща», голова Спілки польських патріотів.
У повоєнні роки мешкала в Києві, брала участь у пропагандистських кампаніях, зокрема й щодо обеззброювання. Написала повість «Просто любов» — «про велич радянського гуманізму й силу духу». Про неї з чоловіком поширювалися вірші: «Корнійчук і Ванда — не родина, а банда». За життя її названо класиком, Вандині доробки включено в шкільну програму, але після смерті Сталіна її творчість було практично забуто.
Померла 29 липня 1964 року в Києві. Похована на Байковому кладовищі у Києві (надгробний пам'ятник — мармур; скульптор Г. Н. Кальченко; встановлено в 1967).
Творчість
Авторка трилогії (1940—1951), повістей: «Земля в ярмі» (1938), «Райдуга» (1942), «Просто любов» (1944), «Коли запалає світло» (1947) та ін.
На повість «Райдуга» у 1944 році знято однойменний фільм на Київській кіностудії художніх фільмів, режисер М. Донськой. Фільм отримав премію «Оскар» (1944) та Державну премію СРСР (1946).
Незважаючи на поширену в пресі інформацію, фільм ніколи не отримував американської премії «Оскар», оскільки цю премію в номінації «Кращий фільм іноземною мовою» вперше було вручено тільки в 1947 році. Але картину було відзначено Головним призом асоціації кінокритиків США і Вищою премією газети «Daily News» «За кращий іноземний фільм в американському прокаті 1944 року», а також призом Національної ради кінооглядачів США.
П'єсу Ванди Василевської «Bartosz Głowacki» 1940 поставлено у Львівському польському драматичному театрі. Написала лібрето до опери «Богдан Хмельницький» К. Данькевича (разом з О. Корнійчуком), кіносценарії д/ф «Дніпро» (1950), «Наші чемпіони» (1954). Українською мовою окремі твори Василевської переклали М. Пригара, Д. Гринько.
Родина
Дружина комуністичного діяча та письменника Олександра Корнійчука.
Донька — Ева Романівна Василевська (нар. 1928), філолог, перекладач. Закінчила МДУ, автор книжок для дітей, перший перекладач творів Станіслава Лема російською мовою.
Пам'ять
У 1967 на її честь було названо вулиці в Києві, Харкові, Рівному та інших містах (всього близько 12 в Україні). Станом на 2018 рік більшість із цих вулиць вже мають інші назви. Так у Києві вулицю перейменували 2018 року на честь українського громадського діяча й мецената Богдана Гаврилишина.
У листопаді 2015 року Український Інститут національної пам'яті оприлюднив список прізвищ осіб, в тому числі й Ванди Василевської, які займали керівні посади в комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних радянських республік і причетні до встановлення режиму сталінізму в Україні, який призвів до трагедії українського народу в XX столітті. Відповідно до закону України про декомунізацію, вулиці, які носять імена В. Василевської в Україні, будуть перейменовані.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000054054&find_code=SYS&local_base=ARS10
- . www.memory.gov.ua. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 19 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 21 травня 2013.
- http://www.kinopoisk.ru/level/1/film/42037 [ 27 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 4 травня 2016.
Джерела
- www-енциклодедія Києва [ 7 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Залесский К. А. Імперія Сталіна. Біографічний енциклопедичний словник. Москва, Віче, 2000
- [1] [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- [2] [ 7 жовтня 2015 у Wayback Machine.] СПИСОК ОСІБ, ЯКІ ПІДПАДАЮТЬ ПІД ЗАКОН ПРО ДЕКОМУНІЗАЦІЮ
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Василевська Ванда Львівна |
- Л. О. Гаврилюк. Василевська Ванда Львівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 440. — .
- М. К. Наєнко. Василевська Ванда [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vasilevska Va nda Lvi vna Vasile vska pol Wanda Wasilewska 21 sichnya 1905 19050121 Krakiv 29 lipnya 1964 Kiyiv polska radyanska pismennicya ta gromadska diyachka Trichi laureatka Stalinskoyi premiyi 1943 1946 1952 Doktor filologichnih nauk Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 6 go sklikan u 1940 1964 rokah Bula protivniceyu vprovadzhennya ukrayinskoyi movi v osviti u shkolah Zahidnoyi Ukrayini Vhodit do spisku osib yaki pidlyagayut dekomunizaciyi Vasilevska Vanda Lvivnapol Wanda WasilewskaIm ya pri narodzhennipol Wanda WasilewskaPrizviskoVanda Lvovna VasilevskayaNarodilasya21 sichnya 1905 1905 01 21 Krakiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaPomerla29 lipnya 1964 1964 07 29 59 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR infarkt miokardaPohovannyaBajkove kladovishe KiyivGromadyanstvo Avstro Ugorshina Polsha SRSRNacionalnistpolkaDiyalnistpismennicyaAlma materVarshavskij universitet i Yagellonskij universitetNaukovij stupindoktor filosofskih naukZnannya movpolska 1 ChlenstvoSP SRSR i Nacionalna spilka pismennikiv UkrayiniZhanrromanPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d i d 2 Partiyad KPRS i Polska socialistichna partiyaBatkoLeon VasilevskijU shlyubi zKornijchuk Oleksandr YevdokimovichNagorodiIMDbID 0890513Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilas u misti Krakiv todi Avstro Ugorshina nini Polsha Dochka zhurnalista odnogo z lideriv Polskoyi socialistichnoyi partiyi v 1918 1919 ministra zakordonnih sprav Polshi Leona Vasilevskogo U 1926 roci zakinchila Krakivskij universitet ta zdobula zvannya doktora filologiyi Z 1928 po 1933 rik pracyuvala vchitelkoyu serednoyi shkoli v misti Krakovi Z 1933 roku aktivnij diyach Mizhnarodnoyi organizaciyi dopomogi revolyucioneram chlen prezidiyi Ligi zahistu prav lyudini i gromadyanina Z 1935 po 1938 rik bula redaktorom dityachogo zhurnalu spilki polskih vchiteliv Vognik u Varshavi U veresni 1939 roku utekla z Varshavi v aneksovanij URSR Lviv i otrimala radyanske gromadyanstvo Z 1939 po 1941 rik zaviduvala literaturnoyu chastinoyu Polskogo teatru v misti Lvovi U 1940 yiyi obrano deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 1941 roku vstupila do VKP b Avtorka trilogiyi Pisnya nad vodami 1940 1951 sho v nij pisala pro borotbu polyakiv za nacionalnu nezalezhnist Yiyi knizhki za vidgukami kritikiv obvinuvalnij akt proti kapitalizmu v Polshi Napisala donos Stalinu na Yevgena Bereznyaka Major Vihor sho na toj chas keruvav Lvivskim miskim viddilom osviti j perevodiv shkoli na ukrayinsku movu navchannya V ukrayinskomu misti na toj chas bulo 90 polskih 14 yevrejskih i lishe 3 ukrayinski shkoli Ya pochav perevoditi shkoli na ukrayinsku movu navchannya i vzhe za rik yih bulo 70 Sered naselennya ce ne viklikalo sprotivu Odnak pismennicya Vanda Vasilevska napisala osobisto Stalinu skargu sho Bereznyak izvrashaet ponimanie nacionalnoj politiki Vzhe za kilka dniv priyihala komisiya z Moskvi yaka mala zavershiti perevirku do kincya chervnya Ya rozumiv sho naslidki dlya mene budut nevtishnimi yaksho ne tragichnimi Adzhe Stalin prihilno stavivsya do pani Vandi tozh moskovski gosti buli nalashtovani proti mene Do togo zh sekretar obkomu A D Prihodko zlyakavsya i zbrehav yim nibi ya provadiv reformu bez vidoma obkomu Ale 22 chervnya na misto vpali pershi bombi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni z 1941 roku pracyuvala v Politichnomu upravlinni RSChA agitatorom yij nadali zvannya polkovnika Pevnij chas redaguvala gazetu politupravlinnya Pivdenno Zahidnogo frontu Za Radyansku Ukrayinu ukrayinskoyu movoyu pochinayuchi vid 31 lipnya 1941 do redakcijnoyi kolegiyi uvijshli j M Bazhan O Kornijchuk U 1942 vipustila povist Veselka de golovnoyu temoyu stala muzhnist radyanskih lyudej u vijni U 1943 za povistyu postavleno film U 1943 1945 golovna redaktorka gazeti Radyanska Polsha golova Spilki polskih patriotiv U povoyenni roki meshkala v Kiyevi brala uchast u propagandistskih kampaniyah zokrema j shodo obezzbroyuvannya Napisala povist Prosto lyubov pro velich radyanskogo gumanizmu j silu duhu Pro neyi z cholovikom poshiryuvalisya virshi Kornijchuk i Vanda ne rodina a banda Za zhittya yiyi nazvano klasikom Vandini dorobki vklyucheno v shkilnu programu ale pislya smerti Stalina yiyi tvorchist bulo praktichno zabuto Mogila V Vasilevskoyi Pomerla 29 lipnya 1964 roku v Kiyevi Pohovana na Bajkovomu kladovishi u Kiyevi nadgrobnij pam yatnik marmur skulptor G N Kalchenko vstanovleno v 1967 TvorchistAvtorka trilogiyi 1940 1951 povistej Zemlya v yarmi 1938 Rajduga 1942 Prosto lyubov 1944 Koli zapalaye svitlo 1947 ta in Na povist Rajduga u 1944 roci znyato odnojmennij film na Kiyivskij kinostudiyi hudozhnih filmiv rezhiser M Donskoj Film otrimav premiyu Oskar 1944 ta Derzhavnu premiyu SRSR 1946 Nezvazhayuchi na poshirenu v presi informaciyu film nikoli ne otrimuvav amerikanskoyi premiyi Oskar oskilki cyu premiyu v nominaciyi Krashij film inozemnoyu movoyu vpershe bulo vrucheno tilki v 1947 roci Ale kartinu bulo vidznacheno Golovnim prizom asociaciyi kinokritikiv SShA i Vishoyu premiyeyu gazeti Daily News Za krashij inozemnij film v amerikanskomu prokati 1944 roku a takozh prizom Nacionalnoyi radi kinooglyadachiv SShA P yesu Vandi Vasilevskoyi Bartosz Glowacki 1940 postavleno u Lvivskomu polskomu dramatichnomu teatri Napisala libreto do operi Bogdan Hmelnickij K Dankevicha razom z O Kornijchukom kinoscenariyi d f Dnipro 1950 Nashi chempioni 1954 Ukrayinskoyu movoyu okremi tvori Vasilevskoyi pereklali M Prigara D Grinko RodinaDruzhina komunistichnogo diyacha ta pismennika Oleksandra Kornijchuka Donka Eva Romanivna Vasilevska nar 1928 filolog perekladach Zakinchila MDU avtor knizhok dlya ditej pershij perekladach tvoriv Stanislava Lema rosijskoyu movoyu Pam yatU 1967 na yiyi chest bulo nazvano vulici v Kiyevi Harkovi Rivnomu ta inshih mistah vsogo blizko 12 v Ukrayini Stanom na 2018 rik bilshist iz cih vulic vzhe mayut inshi nazvi Tak u Kiyevi vulicyu perejmenuvali 2018 roku na chest ukrayinskogo gromadskogo diyacha j mecenata Bogdana Gavrilishina U listopadi 2015 roku Ukrayinskij Institut nacionalnoyi pam yati oprilyudniv spisok prizvish osib v tomu chisli j Vandi Vasilevskoyi yaki zajmali kerivni posadi v komunistichnij partiyi vishih organah vladi ta upravlinnya SRSR URSR inshih soyuznih abo avtonomnih radyanskih respublik i prichetni do vstanovlennya rezhimu stalinizmu v Ukrayini yakij prizviv do tragediyi ukrayinskogo narodu v XX stolitti Vidpovidno do zakonu Ukrayini pro dekomunizaciyu vulici yaki nosyat imena V Vasilevskoyi v Ukrayini budut perejmenovani PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000054054 amp find code SYS amp local base ARS10 www memory gov ua Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2015 Procitovano 19 sichnya 2019 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 21 travnya 2013 http www kinopoisk ru level 1 film 42037 27 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il Arhiv originalu za 12 serpnya 2017 Procitovano 4 travnya 2016 Dzherelawww enciklodediya Kiyeva 7 lyutogo 2008 u Wayback Machine Zalesskij K A Imperiya Stalina Biografichnij enciklopedichnij slovnik Moskva Viche 2000 1 29 chervnya 2016 u Wayback Machine 2 7 zhovtnya 2015 u Wayback Machine SPISOK OSIB YaKI PIDPADAYuT PID ZAKON PRO DEKOMUNIZACIYuPosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Vasilevska Vanda Lvivna L O Gavrilyuk Vasilevska Vanda Lvivna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 440 ISBN 966 00 0734 5 M K Nayenko Vasilevska Vanda 12 serpnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X