Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ва рмінсько Мазу рське воєводство є одиницею територіально адміністративного поділу Польщі одним з 16 воєводств Розташов

Вармінсько-мазурське воєводство

Вармінсько-мазурське воєводство

Ва́рмінсько-Мазу́рське воєводство є одиницею територіально-адміністративного поділу Польщі, одним з 16 воєводств. Розташоване у північно-східній частині країни. Столицею (адміністративним центром) воєводства є місто Ольштин.

Вармінсько-Мазурське воєводство
Województwo warmińsko-mazurskie
image
image
image
На мапі Польщі
Адміністративний центр Ольштин
Населення: 1 420 514
Площа: 24 173,47
Густота: 59
Урбанізація: 60,0 %
Номери автомобілів: N
TERYT: 28 Код ISO: PL-WN


Адмніністративний поділ
image
повіти гродські
земські 		2
19
ґміни міські
місько-сільські
сільські 		16
33
67
Влада
Уряд
Воєвода: Артур Хоєцький
Маршалок: Густав Бжезін
Адреса: Al. J. Piłsudskiego 7/9
10-575 Olsztyn (воєвода)

ul. Emilii Plater 1
10-562 Olsztyn (маршалок)

Лого воєводства:
image
Мапа
Офіційна сторінка

Вармінсько-Мазурське воєводство утворене у 1999 році внаслідок регіоналізації країни і зайняло території колишніх воєводств: Ольштинського, а також більшу частину Ельблонзького.

Історія

У 1824-1829 роках існував особистий союз Західної і Східної Пруссії, а в 1829 році формально об'єднав дві провінції в одну провінцію під назвою Пруссія. У 1878 році союз розпався. Після  завершення Першої світової війни і згідно Версальського рішення від Східної Пруссії було від'єднано Клайпедський повіт, який перебував під контролем Ліги Націй, та у 1923 році був захоплений Литовськими військами і доєднаний до Литви. Південна частина Східної Пруссії (Вармія, Мазурія та Повісле) розглядалася для надання цих земель Польщі, але 97,8% голосів було на підтримку Пруссії, і лише 8 комун були надані Польщі.

Після Другої світової війни за рішенням Потсдамської конференції Пруссію ліквідували як державне утворення. Східну Пруссію розділили між Радянським Союзом і Польською республікою. До складу Радянського Союзу разом із Кенігсбергом (перейменовано в Калінінград) увійшло більше третини (17 757 км²) Східної Пруссії, на території яких створили Калінінградську область РРФСР (15 100 км²), а невелику частину — 2 657 км², що включала частину Куршської коси і місто Клайпеда з околицями (колиш. м. Мемель нім. Memel) — т.з. Клайпедський край, передали Литовській РСР (у 1939-1945 роках був анексований гітлерівстькою Німеччиною). Більше половини Східної Пруссії відійшло Польської республіки — близько 19 236,9 км², що зараз приблизно збігається з сучасними територіями  Вармінсько-Мазурського воєводства. З 1946 року і до адміністративного поділу з певними територіальними змінами до 1998 року існувало Ольштинське воєводство. У 1999 року з Ольштинського та більшої частини Ельблонзького воєводства (решта територій відійшли до Поморського) було утворене сучасне Вармінсько-Мазурське воєводство.

Географія

Розміщення

Вармінсько-Мазурське воєводство розташоване на північному сході Польщі. Межує:

Вармінсько-Мазурське воєводство складається з трьох історичних областей: Вармії, Мазур і Повісл'я. Назва «Вармія» має багатовікову традицію і походить від прусського «wurmen», що означає «червоний» (червона земля). Назва «Мазури» з'явилася в середині XIX століття — так почали називати південну територію Східної Пруссії, населену переселенцями з Мазовії.

Туризм

Край Тисячі Озер

image

Мазури називають «Краєм Тисячі Озер», хоча озер в цих місцях значно більше — близько 4 тисяч. Найбільше з них Снярдви (113,8 км²), найглибше (108,5 м), а найдовше — Єзьорак (27 км).

Пейзаж Великих Мазурських озер — рівнини, високі післяльодовикові горби, стрімкі обриви, поля, усіяні величезними доісторичними валунами, сріблясті річки, канали і струмки.

Література

  • Serwis informacyjny Warmińsko-Mazurskiego Urzędu Wojewódzkiego w Olsztynie [ 9 квітня 2009 у Wayback Machine.]
  • Biuletyn Informacji Publicznej Warmińsko-Mazurskiego Urzędu Wojewódzkiego w Olsztynie [ 28 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Serwis informacyjny Warmińsko-Mazurskiego Urzędu Marszałkowskiego w Olsztynie [ 12 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Biuletyn Informacji Publicznej Warmińsko-Mazurskiego Urzędu Marszałkowskiego w Olsztynie [ 1 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

  1. Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 19 листопада 2020.
  2. . pl-ua.info. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 6 листопада 2016.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Warmińsko-Mazurskie


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Балтійське море image Росія
(image Калінінградська область)
image Поморське воєводство image image Підляське воєводство
image Куявсько-Поморське воєводство image Мазовецьке воєводство image Підляське воєводство

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Va rminsko Mazu rske voyevodstvo ye odiniceyu teritorialno administrativnogo podilu Polshi odnim z 16 voyevodstv Roztashovane u pivnichno shidnij chastini krayini Stoliceyu administrativnim centrom voyevodstva ye misto Olshtin Varminsko Mazurske voyevodstvo Wojewodztwo warminsko mazurskie Na mapi Polshi Administrativnij centr Olshtin Naselennya 1 420 514 Plosha 24 173 47 Gustota 59 Urbanizaciya 60 0 Nomeri avtomobiliv N TERYT 28 Kod ISO PL WN Admninistrativnij podil poviti grodski zemski 2 19 gmini miski misko silski silski 16 33 67 Vlada Uryad Voyevoda Artur Hoyeckij Marshalok Gustav Bzhezin Adresa Al J Pilsudskiego 7 9 10 575 Olsztyn voyevoda ul Emilii Plater 1 10 562 Olsztyn marshalok Logo voyevodstva Mapa Oficijna storinka Varminsko Mazurske voyevodstvo utvorene u 1999 roci vnaslidok regionalizaciyi krayini i zajnyalo teritoriyi kolishnih voyevodstv Olshtinskogo a takozh bilshu chastinu Elblonzkogo IstoriyaU 1824 1829 rokah isnuvav osobistij soyuz Zahidnoyi i Shidnoyi Prussiyi a v 1829 roci formalno ob yednav dvi provinciyi v odnu provinciyu pid nazvoyu Prussiya U 1878 roci soyuz rozpavsya Pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni i zgidno Versalskogo rishennya vid Shidnoyi Prussiyi bulo vid yednano Klajpedskij povit yakij perebuvav pid kontrolem Ligi Nacij ta u 1923 roci buv zahoplenij Litovskimi vijskami i doyednanij do Litvi Pivdenna chastina Shidnoyi Prussiyi Varmiya Mazuriya ta Povisle rozglyadalasya dlya nadannya cih zemel Polshi ale 97 8 golosiv bulo na pidtrimku Prussiyi i lishe 8 komun buli nadani Polshi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni za rishennyam Potsdamskoyi konferenciyi Prussiyu likviduvali yak derzhavne utvorennya Shidnu Prussiyu rozdilili mizh Radyanskim Soyuzom i Polskoyu respublikoyu Do skladu Radyanskogo Soyuzu razom iz Kenigsbergom perejmenovano v Kaliningrad uvijshlo bilshe tretini 17 757 km Shidnoyi Prussiyi na teritoriyi yakih stvorili Kaliningradsku oblast RRFSR 15 100 km a neveliku chastinu 2 657 km sho vklyuchala chastinu Kurshskoyi kosi i misto Klajpeda z okolicyami kolish m Memel nim Memel t z Klajpedskij kraj peredali Litovskij RSR u 1939 1945 rokah buv aneksovanij gitlerivstkoyu Nimechchinoyu Bilshe polovini Shidnoyi Prussiyi vidijshlo Polskoyi respubliki blizko 19 236 9 km sho zaraz priblizno zbigayetsya z suchasnimi teritoriyami Varminsko Mazurskogo voyevodstva Z 1946 roku i do administrativnogo podilu z pevnimi teritorialnimi zminami do 1998 roku isnuvalo Olshtinske voyevodstvo U 1999 roku z Olshtinskogo ta bilshoyi chastini Elblonzkogo voyevodstva reshta teritorij vidijshli do Pomorskogo bulo utvorene suchasne Varminsko Mazurske voyevodstvo GeografiyaRozmishennya Varminsko Mazurske voyevodstvo roztashovane na pivnichnomu shodi Polshi Mezhuye na zahodi z Pomorskim ta Kuyavsko Pomorskim voyevodstvami na pivdni z Mazoveckim voyevodstvom na shodi z Pidlyaskim voyevodstvami na pivnochi roztashovana Kaliningradska oblast Rosiyi Varminsko Mazurske voyevodstvo skladayetsya z troh istorichnih oblastej Varmiyi Mazur i Povisl ya Nazva Varmiya maye bagatovikovu tradiciyu i pohodit vid prusskogo wurmen sho oznachaye chervonij chervona zemlya Nazva Mazuri z yavilasya v seredini XIX stolittya tak pochali nazivati pivdennu teritoriyu Shidnoyi Prussiyi naselenu pereselencyami z Mazoviyi TurizmKraj Tisyachi Ozer Mazuri nazivayut Krayem Tisyachi Ozer hocha ozer v cih miscyah znachno bilshe blizko 4 tisyach Najbilshe z nih Snyardvi 113 8 km najglibshe 108 5 m a najdovshe Yezorak 27 km Pejzazh Velikih Mazurskih ozer rivnini visoki pislyalodovikovi gorbi strimki obrivi polya usiyani velicheznimi doistorichnimi valunami sriblyasti richki kanali i strumki LiteraturaSerwis informacyjny Warminsko Mazurskiego Urzedu Wojewodzkiego w Olsztynie 9 kvitnya 2009 u Wayback Machine Biuletyn Informacji Publicznej Warminsko Mazurskiego Urzedu Wojewodzkiego w Olsztynie 28 bereznya 2022 u Wayback Machine Serwis informacyjny Warminsko Mazurskiego Urzedu Marszalkowskiego w Olsztynie 12 bereznya 2022 u Wayback Machine Biuletyn Informacji Publicznej Warminsko Mazurskiego Urzedu Marszalkowskiego w Olsztynie 1 grudnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaWyniki badan biezacych Baza Demografia Glowny Urzad Statystyczny demografia stat gov pl Procitovano 19 listopada 2020 pl ua info Arhiv originalu za 4 listopada 2016 Procitovano 6 listopada 2016 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Warminsko Mazurskie Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Baltijske more Rosiya Kaliningradska oblast Pomorske voyevodstvo Pidlyaske voyevodstvo Kuyavsko Pomorske voyevodstvo Mazovecke voyevodstvo Pidlyaske voyevodstvo

Дата публікації:
Топ