Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Валентин Іванович Варенников (рос. Валентин Иванович Варенников; 15 грудня 1923, Краснодар — 6 травня 2009, Москва) — радянський воєначальник, генерал армії, Герой Радянського Союзу (3.03.1988). Член ЦК КПУ в 1976—1981 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 9—10-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 р. Депутат Верховної Ради РРФСР, Державної думи РФ 3-го і 4-го скликань. Входив до складу ЦК КПРФ, ради фракції «Родіна».
| Валентин Іванович Варенников | |||
|---|---|---|---|
| Валентин Иванович Варенников | |||
 Валентин Варенников | |||
| Народження | 15 грудня 1923 Краснодар, Кубано-Чорноморська область, Російська СФРР, СРСР | ||
| Смерть | 6 травня 2009 (85 років) Москва, Росія | ||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | ||
| Країна |  СРСР, Росія | ||
| Рід військ | Сухопутні війська | ||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | ||
| Партія | Комуністична партія Російської Федерації, КПРС і Родіна (партія, Росія) | ||
| Член | d і d | ||
| Звання |  Генерал армії | ||
| Командування | Головнокомандувач Сухопутних військ | ||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||
| Автограф |  | ||
| Нагороди |
| ||
 Варенников Валентин Іванович у Вікісховищі | |||
Біографічна довідка
Народився в родині радянського посадовця. З 1938 року родина проживала в місті Армавірі Краснодарського краю. У 1941 році закінчив Армавірську середню школу.
З серпня 1941 року — в Червоній армії. Влітку 1942 року закінчив Черкаське піхотне училище у місті Свердловську. До жовтня 1942 року служив командиром навчального взводу запасної стрілецької бригади в місті Горькому.
Учасник німецько-радянської війни з 1942 по 1945 рік. З жовтня 1942 року — командир мінометного взводу, командир батареї 120-мм полкових мінометів 138-ї стрілецької дивізії Сталінградського фронту. У січні 1943 року був поранений. Після одужання зарахований в оперативний відділ 35-ї гвардійської стрілецької дивізії 8-ї гвардійської армії. З березня 1943 року — командир мінометної батареї 100-го гвардійського стрілецького полку, а весною 1944 року старший лейтенант Варенников був призначений заступником командира 100-го гвардійського стрілецького полку 35-ї гвардійської стрілецької дивізії із артилерії. Двічі був важко поранений. Член ВКП(б) з 1944 року.
З березня 1945 року — начальник артилерії 101-го гвардійського стрілецького полку 35-ї гвардійської стрілецької дивізії. Брав безпосередню участь у Берлінській операції Радянської армії. У червні 1945 року брав участь у Параді Перемоги, війну закінчив у званні капітана.
Після війни залишився в армії, обіймав ряд командних посад, закінчив Військову академію імені Фрунзе (1954), Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені Ворошилова із золотою медаллю (1967), Вищі академічні курси Військової академії Генерального штабу Збройних Сил імені Ворошилова (1977).
У 1954 році призначений заступником командира полку, потім послідовно командував чотирма полками в Північному військовому окрузі. З 1960 року — заступник командир 131-ї мотострілецької дивізії. З 1962 по 1966 рік був командиром 54-ї Мазурської мотострілецької дивізії (місто Кандалакша, Ленінградський військовий округ), з 1967 по 1969 — командиром 26-го армійського корпусу (Ленінградський військовий округ).
У 1969—1971 роках — командувач 3-й загальновійськової ударної армії Групи Радянських військ в Німеччині. 11 червня 1971 — 30 липня 1973 року — 1-й заступник головнокомандувача Групи Радянських військ в Німеччині.
У липні 1973 — серпні 1979 року — командувач військ Червонопрапорного Прикарпатського військового округу.
У 1979—1984 роках — начальник Головного оперативного управління — перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР. З вересня 1984 року — перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР. Учасник військових подій в Анголі, Сирії, Ефіопії і Афганістані. Головний організатор робіт військових частин з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У 1984—1989 роках — начальник Групи управління Міністерства оборони СРСР в Афганістані, був відзначений званням Героя Радянського Союзу (3.03.1988).
З 5 січня 1989 року по серпень 1991 року — Головнокомандувач Сухопутних військ — заступник Міністра оборони СРСР, член Ради оборони СРСР.
У 1991 році Варенников підтримав позаконституційний Державний комітет з надзвичайного стану в СРСР (ГКЧП), створення якого було назване спробою державного перевороту. В серпні 1991 Валентин Варенников доводив тодішньому голові Верховної Ради УРСР Леоніду Кравчуку політику ГКЧП. Після провалу комуністичного путчу в серпні 1991 був арештований у справі ГКЧП. У лютому 1994 року амністований, проте амністію не прийняв і наполіг на суді. Верховний суд РФ його виправдав. Генпрокуратура опротестувала рішення суду. Президія Верховного суду РФ повторно судила і виправдувальний вирок залишила в силі.
Обирався депутатом Державної Думи РФ другого і четвертого скликань, був Головою Комітету Держдуми у справах ветеранів і 1-м заступником Голови Комітету Держдуми у справах ветеранів. В останні роки обіймав посаду Генерального інспектора Міністерства Оборони Російської Федерації, члена Центральної Ради Міністерства Оборони РФ у справах ветеранів.
Активно займався суспільно-політичною діяльністю. У 1997—2005 рр. — Президент Російської Асоціації Героїв — загальноросійській організації, що об'єднала Героїв Радянського Союзу, Героїв Росії і Повних кавалерів ордена Слави. З листопада 2005 року — Президент Міжнародної ліги захисту людської гідності і безпеки. В рамках Ліги ведеться миротворча і соціально-гуманітарна діяльність.
Син — Варенников Володимир Валентинович, генерал-лейтенант, політичний однодумець і соратник батька.
Військові звання
- генерал-полковник (2.11.1972)
- генерал армії (17.02.1978)
Посилання
- Персональний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valentin Ivanovich Varennikov ros Valentin Ivanovich Varennikov 15 grudnya 1923 Krasnodar 6 travnya 2009 Moskva radyanskij voyenachalnik general armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 3 03 1988 Chlen CK KPU v 1976 1981 rokah Kandidat u chleni CK KPRS v 1986 1990 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 9 10 go sklikan Narodnij deputat SRSR u 1989 1991 r Deputat Verhovnoyi Radi RRFSR Derzhavnoyi dumi RF 3 go i 4 go sklikan Vhodiv do skladu CK KPRF radi frakciyi Rodina Valentin Ivanovich VarennikovValentin Ivanovich VarennikovValentin VarennikovNarodzhennya15 grudnya 1923 1923 12 15 Krasnodar Kubano Chornomorska oblast Rosijska SFRR SRSRSmert6 travnya 2009 2009 05 06 85 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSR RosiyaRid vijskSuhoputni vijskaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiPartiyaKomunistichna partiya Rosijskoyi Federaciyi KPRS i Rodina partiya Rosiya Chlend i dZvannya General armiyiKomanduvannyaGolovnokomanduvach Suhoputnih vijskVijni bitviNimecko radyanska vijnaAvtografNagorodi Varennikov Valentin Ivanovich u VikishovishiBiografichna dovidkaNarodivsya v rodini radyanskogo posadovcya Z 1938 roku rodina prozhivala v misti Armaviri Krasnodarskogo krayu U 1941 roci zakinchiv Armavirsku serednyu shkolu Z serpnya 1941 roku v Chervonij armiyi Vlitku 1942 roku zakinchiv Cherkaske pihotne uchilishe u misti Sverdlovsku Do zhovtnya 1942 roku sluzhiv komandirom navchalnogo vzvodu zapasnoyi strileckoyi brigadi v misti Gorkomu Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z 1942 po 1945 rik Z zhovtnya 1942 roku komandir minometnogo vzvodu komandir batareyi 120 mm polkovih minometiv 138 yi strileckoyi diviziyi Stalingradskogo frontu U sichni 1943 roku buv poranenij Pislya oduzhannya zarahovanij v operativnij viddil 35 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 8 yi gvardijskoyi armiyi Z bereznya 1943 roku komandir minometnoyi batareyi 100 go gvardijskogo strileckogo polku a vesnoyu 1944 roku starshij lejtenant Varennikov buv priznachenij zastupnikom komandira 100 go gvardijskogo strileckogo polku 35 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi iz artileriyi Dvichi buv vazhko poranenij Chlen VKP b z 1944 roku Z bereznya 1945 roku nachalnik artileriyi 101 go gvardijskogo strileckogo polku 35 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Brav bezposerednyu uchast u Berlinskij operaciyi Radyanskoyi armiyi U chervni 1945 roku brav uchast u Paradi Peremogi vijnu zakinchiv u zvanni kapitana Pislya vijni zalishivsya v armiyi obijmav ryad komandnih posad zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni Frunze 1954 Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil SRSR imeni Voroshilova iz zolotoyu medallyu 1967 Vishi akademichni kursi Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil imeni Voroshilova 1977 U 1954 roci priznachenij zastupnikom komandira polku potim poslidovno komanduvav chotirma polkami v Pivnichnomu vijskovomu okruzi Z 1960 roku zastupnik komandir 131 yi motostrileckoyi diviziyi Z 1962 po 1966 rik buv komandirom 54 yi Mazurskoyi motostrileckoyi diviziyi misto Kandalaksha Leningradskij vijskovij okrug z 1967 po 1969 komandirom 26 go armijskogo korpusu Leningradskij vijskovij okrug U 1969 1971 rokah komanduvach 3 j zagalnovijskovoyi udarnoyi armiyi Grupi Radyanskih vijsk v Nimechchini 11 chervnya 1971 30 lipnya 1973 roku 1 j zastupnik golovnokomanduvacha Grupi Radyanskih vijsk v Nimechchini U lipni 1973 serpni 1979 roku komanduvach vijsk Chervonoprapornogo Prikarpatskogo vijskovogo okrugu U 1979 1984 rokah nachalnik Golovnogo operativnogo upravlinnya pershij zastupnik nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil SRSR Z veresnya 1984 roku pershij zastupnik nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil SRSR Uchasnik vijskovih podij v Angoli Siriyi Efiopiyi i Afganistani Golovnij organizator robit vijskovih chastin z likvidaciyi naslidkiv avariyi na Chornobilskij AES U 1984 1989 rokah nachalnik Grupi upravlinnya Ministerstva oboroni SRSR v Afganistani buv vidznachenij zvannyam Geroya Radyanskogo Soyuzu 3 03 1988 Z 5 sichnya 1989 roku po serpen 1991 roku Golovnokomanduvach Suhoputnih vijsk zastupnik Ministra oboroni SRSR chlen Radi oboroni SRSR U 1991 roci Varennikov pidtrimav pozakonstitucijnij Derzhavnij komitet z nadzvichajnogo stanu v SRSR GKChP stvorennya yakogo bulo nazvane sproboyu derzhavnogo perevorotu V serpni 1991 Valentin Varennikov dovodiv todishnomu golovi Verhovnoyi Radi URSR Leonidu Kravchuku politiku GKChP Pislya provalu komunistichnogo putchu v serpni 1991 buv areshtovanij u spravi GKChP U lyutomu 1994 roku amnistovanij prote amnistiyu ne prijnyav i napolig na sudi Verhovnij sud RF jogo vipravdav Genprokuratura oprotestuvala rishennya sudu Prezidiya Verhovnogo sudu RF povtorno sudila i vipravduvalnij virok zalishila v sili Obiravsya deputatom Derzhavnoyi Dumi RF drugogo i chetvertogo sklikan buv Golovoyu Komitetu Derzhdumi u spravah veteraniv i 1 m zastupnikom Golovi Komitetu Derzhdumi u spravah veteraniv V ostanni roki obijmav posadu Generalnogo inspektora Ministerstva Oboroni Rosijskoyi Federaciyi chlena Centralnoyi Radi Ministerstva Oboroni RF u spravah veteraniv Aktivno zajmavsya suspilno politichnoyu diyalnistyu U 1997 2005 rr Prezident Rosijskoyi Asociaciyi Geroyiv zagalnorosijskij organizaciyi sho ob yednala Geroyiv Radyanskogo Soyuzu Geroyiv Rosiyi i Povnih kavaleriv ordena Slavi Z listopada 2005 roku Prezident Mizhnarodnoyi ligi zahistu lyudskoyi gidnosti i bezpeki V ramkah Ligi vedetsya mirotvorcha i socialno gumanitarna diyalnist Sin Varennikov Volodimir Valentinovich general lejtenant politichnij odnodumec i soratnik batka Vijskovi zvannyageneral polkovnik 2 11 1972 general armiyi 17 02 1978 PosilannyaPersonalnij sajt Poperednik Ivanovskij Yevgen Pilipovich 1985 1989 Golovnokomanduvach Suhoputnih vijsk SRSR 1989 1991 Nastupnik posada likvidovana