Варениця Євген Терентійович

Євген Терентійович Варениця (7 жовтня 1912, Мізоч, Волинська губернія (нині — смт у Здолбунівському районі Рівненської області) — 4 березня 2002) — доктор біологічних наук (1959), професор (1960), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1964).

Варениця Євген Терентійович
Народився	7 жовтня 1912(1912-10-07) Мізоч, Здолбунівський район, Рівненська область, Україна
Помер	4 березня 2002(2002-03-04) (89 років)
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	агроном
Alma mater	Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Варениця.

Навчання

У 1937 р. Є.Варениця закінчив Московську сільськогосподарську академію імені К. А. Тімірязєва.

Трудова діяльність

У 1937—1939 рр. Є.Варениця працював на посаді агроном-інспектор Головного сортового управління Наркомзему СРСР. У 1939—1941 рр. — старший науковий співробітник, завідувач групою озимих культур Миронівської селекційно-дослідної станції Київської області.

У 1941—1945 рр. Є.Варениця працював у Головному сортовому управлінні Наркомзему СРСР старшим агрономом, заступником начальника (з 1944 р.) відділу Держселекстанцій. У 1945—1948 рр. — заступник директора з наукової частини Миронівської селекційно-дослідної станції. У 1948—1950 рр. — начальник відділу Держселекстанцій Головного сортового управління Наркомзему СРСР.

У 1950—1993 рр. Є.Варениця працював у Зональному НДІ зернового господарства Нечорноземної смуги (Московська область) завідувачем лабораторією селекції озимої пшениці, заступником директора з наукової роботи (з 1951), директором (1954—1960 рр.), завідувачем відділу біології та селекції озимої пшениці (з 1960 р.).

Наукова діяльність

Є.Варениця проводив селекційні роботи по озимій пшениці і чумизі, вивів ряд високоврожайних сортів. Районировано і впроваджено у виробництво 5 сортів озимої пшениці та 1 сорт чумизи. Досягненням вітчизняної селекції є озима пшениця Зоря: сорт поєднує високу продуктивність, підвищену зимостійкість, імунітет до твердої сажки та екологічну пластичність.

Автор близько 200 наукових праць.

Вибрані праці

• Чумиза: Биология, селекция и агротехника. — М.: Сельхозгиз, 1958. — 431 с.
• Рациональная система ведения сельского хозяйства в центральных районах Нечерноземной полосы. — М.: Сельхозгиз, 1960. — 120 с.
• Методы, результаты и перспективы работ по созданию высокопродуктивных сортов озимой пшеницы для Нечернозёмной полосы. — М.: Колос, 1974. — 98 с.

Нагороди

• Заслужений діяч науки Російської Федерації (1993)
• дев'ять медалей СРСР і Російської Федерації;
• п'ять медалей ВДНГ.

Примітки

1. Указ Президента РФ от 02.03.1993 N 304 «О присвоении почетного звания „Заслуженный деятель науки Российской Федерации“». BestPravo. Архів оригіналу за 01.11.2012. Процитовано 22 вересня 2012.

Посилання

• . Портал Российской академии сельскохозяйственных наук. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.