Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ванівка (пол. Венглювка) — замішанське село в Польщі, у гміні Корчина Кросненського повіту Підкарпатського воєводства. Село з багатими нафтовими традиціями (ще з XIX ст). Населення — 832 особи (2011).
Село  Координати 49°46′ пн. ш. 21°46′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 21.767° сх. д.Координати: 49°46′ пн. ш. 21°46′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 21.767° сх. д.
 Ванівка у Вікісховищі |
Архітектура
Культові споруди
У селі є римо-католицький костел парафії Різдва Пресвятої діви Марії — колишня церква Різдва Пресвятої Богородиці, зведена в 1898 р.
Історія
Перша згадка про Ванівку датується 1418 роком.
До 1772 р. село входило до Сяніцької землі Руського воєводства, з 1772 року — до Сяноцького округу Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.
Територіально Ванівка знаходилась найближче до Бонарівки. Село Бонарівка розташовувалося серед мальовничих гір. Зі сходу була гора Ділик. За нею — село Коростенка, яке в документах значилося як Красна. З полудня виднілася гора Кичера, за якою знаходилося село Ванівка. Поляки називали його Венглівка, це, мабуть, того що венгель по-польськи — вугілля. У Ванівці колись поселився українець Ваньо з родиною, що, між іншим, підтверджується й архівами. Коли в 1772 році ці краї зайняла Австрія, то австрійці в 1880 р. в цьому селі знайшли нафту і по трубах качали її до Коросно на нафтопереробний завод (рафінерію), де переробляли її на нафтопродукти. У Ванівці знаходилося найбільше родовище нафти на Лемківщині, тому й називали Ванівку «лемківським Бориславом».
З півночі були польські села Жизнів і Гудова. Між цими селами і Бонарівкою була гора Діви а на північний схід від нашого села — гора Вишня. Ці гори були всі досить заліснені. Переважно то були хвойні ліси, сосна і ялина. По потоках і ярах росли дуб, бук, явір, ясен, граб, береза а також було багато різних на смак черешень.
На заході в долині було польське село Висока. Ті всі сусідні польські села колись були українськими, але з часом всі сполячилися. За Ванівкою був великий ліс, там був воєнний цвинтар. Тут були поховані вояки ще з Першої світової війни. В 1914 році в тих місцях була велика битва за промисловий центр Коросно. За лісом розташовувалося село Чорноріки, село українське. На захід від Чорнорік було село Одрикінь, а між цими селами — замок магнатів Одрикінських. Замок був збудований як фортеця для захисту від «збуїв», добре організованих загонів Савка, Божка, Чурма та інших, що колись діяли в цих краях.
У центрі села стояла велика мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці (1898), двоповерховий будинок читальні та двоповерховий будинок школи. Про заснування села невідомо нічого, оскільки в 1794 році під час пожежі у Ванівці згоріли всі грамоти й акти, які зберігалися в селі.
500-річну історію українців у Бонарівці та навколишніх селах завдяки історичним документам засвідчив Я. Пащак, називаючи цей куток північно-західним бастіоном українства. Хоч ні за австрійської, ні за польської влади українські села Замішанщини не вдалося об'єднати в одну адміністративну одиницю. Мешканці українських сіл неодноразово зверталися до Варшави з проханням створити українську гміну (громаду сіл) з центром у Ванівці. Проте польський уряд розділив ці села по чотирьох гмінах так, щоб у жодній з них українці не складали більшості населення. Тільки в структурі греко-католицької церкви вони були об'єднані в Короснянський деканат.
Ванівчани називали себе не українцями, а русинами, хоч в читальні ім. Качковського красувалися портрети Шевченка і Франка. Драматичний гурток ставив виключно українські п'єси — М. Старицького, М. Кропивницького, І. Тобілевича. Серед ванівчан популярними були комуністичні ідеї, діяла підпільна організація комуністичної партії. Дивні то були комуністи. Вся комуністична верхівка села активно підтримувала церкву, співала в церковному хорі, брала участь у всіх релігійних і церковних святах. До ванівської греко-католицької парафії належало повітове місто Коросно та колись українське село Одрикінь. «Заслугою» місцевих священиків Льва Мійського й Олексія Малярчика було те, що Ванівка вперто продовжувала вживати назву «Русь». Ванівчани називали себе русинами. Коли священика-русофіла змінив священик-українофіл настрої в селі почали поступово змінюватися. Під час німецької окупації селяни з Ванівки вже без сумнівів визнали себе українцями. У 1939 році в селі проживало 2230 мешканців (2015 українців, 200 поляків, 10 євреїв і 5 німців та інших національностей).
Під час польсько-українського протистояння
Коли війська Першого Українського фронту взяли Коросно, солдати стали у Ванівці і всіх довколишніх селах, разом з селянами співали українські пісні, допомагали поратися по господарству. В той час для українських сіл настав трохи спокій від поляків, вони боялися зв'язуватися з військом. Станом на грудень 1944 року в сільській школі навчалося 226 українців і лише 2 поляків, проте навчання велося польською мовою. Та коли фронт пішов на Захід, польські банди знов стали нападати і грабувати українські села. Солдати залишили в селі трохи зброї, що дозволило організували нічну варту. Та напади, хоч і зрідка, таки відбувалися. Гіршим було становище українців у тих селах, у яких населення було змішане з польським. Взимку 1945 року поляки великою бандою напали на Бонарівку, попалили образи і українські книги, порубали сокирою на дрібні шматочки портрети Тараса Шевченка. Напад відбили без втрат, та поляки забрали з собою священика отця Івана Клюфаса і Петра Качмарського. Їх відвезли до в'язниці в Ряшеві як бандерівців. Там поляки наговорили російським військовим, що Бонарівка, що поблизу Ванівки є гніздом бандерівців, а отець Клюфас приймав шлюб у самого Степана Бандери. Насправді, то отець Клюфас дійсно приймав шлюб Степана Бандери і Ярослави Опарівської, бо наречена провідника ОУН була з Бонарівки родом і там робилося їх весілля.
Багато селян не могли стерпіти такого польського приниження, щоб у них викрали священика і, озброївшись, рішуче поїхали до села Ванівка, де був радянський гарнізон. Звідти разом з військовими поїхали до Ряшева і змусили звільнити з в'язниці священика і Качмарського. Обидва були добре побитими і в синяках та село дуже зраділо, побачивши їх живими. В в'язниці, як виявилося, польські націоналісти придумали єзуїтський спосіб знущання з українців. Заставили отця і Качмарського пилити пилою дерево. Хто потягнув пилу на себе то мав плюнути в лице своєму напарнику! Той, у кого плюнули, мав дістати ще й нагайкою по спині. За те, що в'язні не плювали один одному у лице, поляки, собі на втіху, успіли їх вже добре помордувати. З того часу в селах вже організували цілодобову кругову оборону. Та мир був не надовго. Через два дні польські банди оточили село. Село стало до оборони та сили були не рівні. Тоді селяни звернулися за допомогою до Ванівського військового гарнізону, але російський майор у грубій формі відмовив. Сказав, що ми не є громадянами Радянського Союзу і тому повинні самі собі вибирати: або смерть від поляків або виселення до Союзу. Люди ще чекали на якусь допомогу але щодня ставало все гірше. Тоді вибрали представників села і направили в Коросно до створеного там комітету по переселенню. А ось яку згадку про трагічні події залишив для історії польський ксьондз Пьйонтовський:
«З осені 1944 року росіяни за допомогою поляків почали заохочувати русинів (так поляки називали українців, котрі мешкали на території Польщі — прим. Н. К.) їхати на схід. Обіцянки і заохочення результату не дали. Русини не хотіли їхати до радянського „раю“. Потім почали застосовувати суто сталінські методи. На потреби польського війська, яким керували росіяни, зобов'язали русинів здавати додатковий контингент. Хто вчасно не здав контингент, приходило польське військо і забирало коні, корови, кури, збіжжя. Людей залишали з шматком хліба в руках. Тоді польське військо, висловлюючи співчуття, пропонувало скривдженим виїзд до СРСР. Якщо і тоді зустрічали відмову, попереджали, що поляки знищать їх зовсім. Та лемки ладні були сидіти на попелі, аніж їхати на схід. Невдовзі по тій акції згідно з застереженнями НКВС, у ніч з 18 на 19 березня 1945 року напала на село Гвоздянку невідома банда, спалила декотрі будинки, багатьох побили, пограбували. Деякі лемки після того нападу, що мав виразні ознаки акції НКВС, втекли до Ванівки, Красної.»
У примітках до книжки погоджується з твердженнями у сучасній польській пресі та історичній літературі, що протистояння між українцями і поляками було на користь лише гестапо і відділам НКВС.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 415 | 95 | 277 | 43 |
| Жінки | 417 | 75 | 236 | 106 |
| Разом | 832 | 170 | 513 | 149 |
Мистецтво та ремесло
Повним контрастом до строгого стилю, досить поширеного в тогочасному українському малярстві, є живописна манера чотирьох ікон з села Ванівки біля Коросна на Лемківщині, виконаних, очевидно, одним високої мистецької культури майстром. Ікони «Різдво Марії», «Моління з чином», «Нерукотворний образ» та «Страшний суд» привертають увагу досконалою завершеністю композиції, легкістю й тонкістю рисунка, музикальною ритмічністю ліній силуетів і кольорових площин, багатством і гармонійністю вишуканих кольорових співвідношень і, нарешті, ліричною м'якістю та поетичністю художніх образів. Живописна манера цього художника порівняно вільна від лінеарного схематизму, наприклад, в опрацюванні драпіровок, і певною мірою близька до люблінських монументальних розписів маляра Андрія (1418 р.). Чимало спільних рис можна знайти і в мініатюрних малюнках Київської псалтирі 1397 року, яким також властиві райдужні кольорові сполучення, видовжені постаті, сповнені грації і руху, поетичність образів. Тут яскраво відчутні мистецькі досягнення Візантійської метрополії епохи Палеологів XIV століття, коли з новою силою ожили традиції елліністичного живопису і на зламі XIV—XV століть своєю могутньою хвилею захопили не тільки художників Балканського півдня, але й півночі — новгородської і ранньої московської шкіл часів Андрія Рубльова.
Народна творчість
На території села діяла просвіта, а довкола неї було створено багато народних танцювальних колективів та хор, серед яких прославився хор Івана Кушніра. Звідси ж і походить давня лемківська пісня «Старій бабі дати граблі»
Відомі вихідці з села
- Вороняк Микола Михайлович (1922–1974) — диригент, композитор, художній керівник, хормейстер.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ванівка
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- . Nasze Slowo (pl-PL) . 1 вересня 2016. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017.
- Центральний державний історичний архів України (Львів), Фонд 114
- . ukrlife.org. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
- . www.haidamaka.org.ua. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 27 квітня 2016.
- . Національний Етнічний Портал. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 110.
- Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. рр. Документи, матеріали, спогади. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. — Т. 1: 1939-1945 рр. — С. 383.
- . www.haidamaka.org.ua. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 2 травня 2016.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- M.Zharkikh. . www.pslava.info. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2016.
- . proridne.com. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 2 травня 2016.
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vanivka pol Venglyuvka zamishanske selo v Polshi u gmini Korchina Krosnenskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Selo z bagatimi naftovimi tradiciyami she z XIX st Naselennya 832 osobi 2011 Selo Vanivka pol Weglowka Kolishnya cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Koordinati 49 46 pn sh 21 46 sh d 49 767 pn sh 21 767 sh d 49 767 21 767 Koordinati 49 46 pn sh 21 46 sh d 49 767 pn sh 21 767 sh d 49 767 21 767 Krayina Polsha PolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Krosnenskij povitGmina KorchinaPersha zgadka 1418Naselennya 832 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 420Avtomobilnij kod RKRSIMC 0355186GeoNames 756052OSM 3015829 R Gmina Korchina VanivkaVanivka Polsha VanivkaVanivka Pidkarpatske voyevodstvo Vanivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Venglyuvka ArhitekturaKultovi sporudi U seli ye rimo katolickij kostel parafiyi Rizdva Presvyatoyi divi Mariyi kolishnya cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici zvedena v 1898 r IstoriyaPersha zgadka pro Vanivku datuyetsya 1418 rokom Do 1772 r selo vhodilo do Syanickoyi zemli Ruskogo voyevodstva z 1772 roku do Syanockogo okrugu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshini Teritorialno Vanivka znahodilas najblizhche do Bonarivki Selo Bonarivka roztashovuvalosya sered malovnichih gir Zi shodu bula gora Dilik Za neyu selo Korostenka yake v dokumentah znachilosya yak Krasna Z poludnya vidnilasya gora Kichera za yakoyu znahodilosya selo Vanivka Polyaki nazivali jogo Venglivka ce mabut togo sho vengel po polski vugillya U Vanivci kolis poselivsya ukrayinec Vano z rodinoyu sho mizh inshim pidtverdzhuyetsya j arhivami Koli v 1772 roci ci krayi zajnyala Avstriya to avstrijci v 1880 r v comu seli znajshli naftu i po trubah kachali yiyi do Korosno na naftopererobnij zavod rafineriyu de pereroblyali yiyi na naftoprodukti U Vanivci znahodilosya najbilshe rodovishe nafti na Lemkivshini tomu j nazivali Vanivku lemkivskim Borislavom Z pivnochi buli polski sela Zhizniv i Gudova Mizh cimi selami i Bonarivkoyu bula gora Divi a na pivnichnij shid vid nashogo sela gora Vishnya Ci gori buli vsi dosit zalisneni Perevazhno to buli hvojni lisi sosna i yalina Po potokah i yarah rosli dub buk yavir yasen grab bereza a takozh bulo bagato riznih na smak chereshen Na zahodi v dolini bulo polske selo Visoka Ti vsi susidni polski sela kolis buli ukrayinskimi ale z chasom vsi spolyachilisya Za Vanivkoyu buv velikij lis tam buv voyennij cvintar Tut buli pohovani voyaki she z Pershoyi svitovoyi vijni V 1914 roci v tih miscyah bula velika bitva za promislovij centr Korosno Za lisom roztashovuvalosya selo Chornoriki selo ukrayinske Na zahid vid Chornorik bulo selo Odrikin a mizh cimi selami zamok magnativ Odrikinskih Zamok buv zbudovanij yak fortecya dlya zahistu vid zbuyiv dobre organizovanih zagoniv Savka Bozhka Churma ta inshih sho kolis diyali v cih krayah U centri sela stoyala velika murovana cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1898 dvopoverhovij budinok chitalni ta dvopoverhovij budinok shkoli Pro zasnuvannya sela nevidomo nichogo oskilki v 1794 roci pid chas pozhezhi u Vanivci zgorili vsi gramoti j akti yaki zberigalisya v seli 500 richnu istoriyu ukrayinciv u Bonarivci ta navkolishnih selah zavdyaki istorichnim dokumentam zasvidchiv Ya Pashak nazivayuchi cej kutok pivnichno zahidnim bastionom ukrayinstva Hoch ni za avstrijskoyi ni za polskoyi vladi ukrayinski sela Zamishanshini ne vdalosya ob yednati v odnu administrativnu odinicyu Meshkanci ukrayinskih sil neodnorazovo zvertalisya do Varshavi z prohannyam stvoriti ukrayinsku gminu gromadu sil z centrom u Vanivci Prote polskij uryad rozdiliv ci sela po chotiroh gminah tak shob u zhodnij z nih ukrayinci ne skladali bilshosti naselennya Tilki v strukturi greko katolickoyi cerkvi voni buli ob yednani v Korosnyanskij dekanat Vanivchani nazivali sebe ne ukrayincyami a rusinami hoch v chitalni im Kachkovskogo krasuvalisya portreti Shevchenka i Franka Dramatichnij gurtok staviv viklyuchno ukrayinski p yesi M Starickogo M Kropivnickogo I Tobilevicha Sered vanivchan populyarnimi buli komunistichni ideyi diyala pidpilna organizaciya komunistichnoyi partiyi Divni to buli komunisti Vsya komunistichna verhivka sela aktivno pidtrimuvala cerkvu spivala v cerkovnomu hori brala uchast u vsih religijnih i cerkovnih svyatah Do vanivskoyi greko katolickoyi parafiyi nalezhalo povitove misto Korosno ta kolis ukrayinske selo Odrikin Zaslugoyu miscevih svyashenikiv Lva Mijskogo j Oleksiya Malyarchika bulo te sho Vanivka vperto prodovzhuvala vzhivati nazvu Rus Vanivchani nazivali sebe rusinami Koli svyashenika rusofila zminiv svyashenik ukrayinofil nastroyi v seli pochali postupovo zminyuvatisya Pid chas nimeckoyi okupaciyi selyani z Vanivki vzhe bez sumniviv viznali sebe ukrayincyami U 1939 roci v seli prozhivalo 2230 meshkanciv 2015 ukrayinciv 200 polyakiv 10 yevreyiv i 5 nimciv ta inshih nacionalnostej Pid chas polsko ukrayinskogo protistoyannya Koli vijska Pershogo Ukrayinskogo frontu vzyali Korosno soldati stali u Vanivci i vsih dovkolishnih selah razom z selyanami spivali ukrayinski pisni dopomagali poratisya po gospodarstvu V toj chas dlya ukrayinskih sil nastav trohi spokij vid polyakiv voni boyalisya zv yazuvatisya z vijskom Stanom na gruden 1944 roku v silskij shkoli navchalosya 226 ukrayinciv i lishe 2 polyakiv prote navchannya velosya polskoyu movoyu Ta koli front pishov na Zahid polski bandi znov stali napadati i grabuvati ukrayinski sela Soldati zalishili v seli trohi zbroyi sho dozvolilo organizuvali nichnu vartu Ta napadi hoch i zridka taki vidbuvalisya Girshim bulo stanovishe ukrayinciv u tih selah u yakih naselennya bulo zmishane z polskim Vzimku 1945 roku polyaki velikoyu bandoyu napali na Bonarivku popalili obrazi i ukrayinski knigi porubali sokiroyu na dribni shmatochki portreti Tarasa Shevchenka Napad vidbili bez vtrat ta polyaki zabrali z soboyu svyashenika otcya Ivana Klyufasa i Petra Kachmarskogo Yih vidvezli do v yaznici v Ryashevi yak banderivciv Tam polyaki nagovorili rosijskim vijskovim sho Bonarivka sho poblizu Vanivki ye gnizdom banderivciv a otec Klyufas prijmav shlyub u samogo Stepana Banderi Naspravdi to otec Klyufas dijsno prijmav shlyub Stepana Banderi i Yaroslavi Oparivskoyi bo narechena providnika OUN bula z Bonarivki rodom i tam robilosya yih vesillya Bagato selyan ne mogli sterpiti takogo polskogo prinizhennya shob u nih vikrali svyashenika i ozbroyivshis rishuche poyihali do sela Vanivka de buv radyanskij garnizon Zvidti razom z vijskovimi poyihali do Ryasheva i zmusili zvilniti z v yaznici svyashenika i Kachmarskogo Obidva buli dobre pobitimi i v sinyakah ta selo duzhe zradilo pobachivshi yih zhivimi V v yaznici yak viyavilosya polski nacionalisti pridumali yezuyitskij sposib znushannya z ukrayinciv Zastavili otcya i Kachmarskogo piliti piloyu derevo Hto potyagnuv pilu na sebe to mav plyunuti v lice svoyemu naparniku Toj u kogo plyunuli mav distati she j nagajkoyu po spini Za te sho v yazni ne plyuvali odin odnomu u lice polyaki sobi na vtihu uspili yih vzhe dobre pomorduvati Z togo chasu v selah vzhe organizuvali cilodobovu krugovu oboronu Ta mir buv ne nadovgo Cherez dva dni polski bandi otochili selo Selo stalo do oboroni ta sili buli ne rivni Todi selyani zvernulisya za dopomogoyu do Vanivskogo vijskovogo garnizonu ale rosijskij major u grubij formi vidmoviv Skazav sho mi ne ye gromadyanami Radyanskogo Soyuzu i tomu povinni sami sobi vibirati abo smert vid polyakiv abo viselennya do Soyuzu Lyudi she chekali na yakus dopomogu ale shodnya stavalo vse girshe Todi vibrali predstavnikiv sela i napravili v Korosno do stvorenogo tam komitetu po pereselennyu A os yaku zgadku pro tragichni podiyi zalishiv dlya istoriyi polskij ksondz Pjontovskij Z oseni 1944 roku rosiyani za dopomogoyu polyakiv pochali zaohochuvati rusiniv tak polyaki nazivali ukrayinciv kotri meshkali na teritoriyi Polshi prim N K yihati na shid Obicyanki i zaohochennya rezultatu ne dali Rusini ne hotili yihati do radyanskogo rayu Potim pochali zastosovuvati suto stalinski metodi Na potrebi polskogo vijska yakim keruvali rosiyani zobov yazali rusiniv zdavati dodatkovij kontingent Hto vchasno ne zdav kontingent prihodilo polske vijsko i zabiralo koni korovi kuri zbizhzhya Lyudej zalishali z shmatkom hliba v rukah Todi polske vijsko vislovlyuyuchi spivchuttya proponuvalo skrivdzhenim viyizd do SRSR Yaksho i todi zustrichali vidmovu poperedzhali sho polyaki znishat yih zovsim Ta lemki ladni buli siditi na popeli anizh yihati na shid Nevdovzi po tij akciyi zgidno z zasterezhennyami NKVS u nich z 18 na 19 bereznya 1945 roku napala na selo Gvozdyanku nevidoma banda spalila dekotri budinki bagatoh pobili pograbuvali Deyaki lemki pislya togo napadu sho mav virazni oznaki akciyi NKVS vtekli do Vanivki Krasnoyi U primitkah do knizhki pogodzhuyetsya z tverdzhennyami u suchasnij polskij presi ta istorichnij literaturi sho protistoyannya mizh ukrayincyami i polyakami bulo na korist lishe gestapo i viddilam NKVS U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 415 95 277 43Zhinki 417 75 236 106Razom 832 170 513 149Mistectvo ta remesloPovnim kontrastom do strogogo stilyu dosit poshirenogo v togochasnomu ukrayinskomu malyarstvi ye zhivopisna manera chotiroh ikon z sela Vanivki bilya Korosna na Lemkivshini vikonanih ochevidno odnim visokoyi misteckoyi kulturi majstrom Ikoni Rizdvo Mariyi Molinnya z chinom Nerukotvornij obraz ta Strashnij sud privertayut uvagu doskonaloyu zavershenistyu kompoziciyi legkistyu j tonkistyu risunka muzikalnoyu ritmichnistyu linij siluetiv i kolorovih ploshin bagatstvom i garmonijnistyu vishukanih kolorovih spivvidnoshen i nareshti lirichnoyu m yakistyu ta poetichnistyu hudozhnih obraziv Zhivopisna manera cogo hudozhnika porivnyano vilna vid linearnogo shematizmu napriklad v opracyuvanni drapirovok i pevnoyu miroyu blizka do lyublinskih monumentalnih rozpisiv malyara Andriya 1418 r Chimalo spilnih ris mozhna znajti i v miniatyurnih malyunkah Kiyivskoyi psaltiri 1397 roku yakim takozh vlastivi rajduzhni kolorovi spoluchennya vidovzheni postati spovneni graciyi i ruhu poetichnist obraziv Tut yaskravo vidchutni mistecki dosyagnennya Vizantijskoyi metropoliyi epohi Paleologiv XIV stolittya koli z novoyu siloyu ozhili tradiciyi ellinistichnogo zhivopisu i na zlami XIV XV stolit svoyeyu mogutnoyu hvileyu zahopili ne tilki hudozhnikiv Balkanskogo pivdnya ale j pivnochi novgorodskoyi i rannoyi moskovskoyi shkil chasiv Andriya Rublova Narodna tvorchistNa teritoriyi sela diyala prosvita a dovkola neyi bulo stvoreno bagato narodnih tancyuvalnih kolektiviv ta hor sered yakih proslavivsya hor Ivana Kushnira Zvidsi zh i pohodit davnya lemkivska pisnya Starij babi dati grabli Vidomi vihidci z selaVoronyak Mikola Mihajlovich 1922 1974 dirigent kompozitor hudozhnij kerivnik hormejster PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vanivka GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Nasze Slowo pl PL 1 veresnya 2016 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2017 Procitovano 7 lyutogo 2017 Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini Lviv Fond 114 ukrlife org Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 travnya 2016 www haidamaka org ua Arhiv originalu za 28 lipnya 2014 Procitovano 27 kvitnya 2016 Nacionalnij Etnichnij Portal Arhiv originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 27 kvitnya 2016 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 110 Deportaciyi Zahidni zemli Ukrayini kincya 30 h pochatku 50 h rr rr Dokumenti materiali spogadi Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha 1996 T 1 1939 1945 rr S 383 www haidamaka org ua Arhiv originalu za 28 lipnya 2014 Procitovano 2 travnya 2016 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 M Zharkikh www pslava info Arhiv originalu za 19 kvitnya 2017 Procitovano 27 kvitnya 2016 proridne com Arhiv originalu za 4 sichnya 2010 Procitovano 2 travnya 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi