Валгамаа (ест. Valgamaa або Valga maakond) — повіт в Естонії, розташований в південній частині країни. Адміністративний центр — місто Валга, розташоване на естонсько-латвійському кордоні, утворюючи з латвійським містом Валка по суті єдине місто, розділене кордоном. Повіт складається з двох міст (Валга і Тирва) та 11 волостей.
Валгамаа Valgamaa | |
---|---|
Повіт Естонії | |
Прапор Валгамаа | Герб Валгамаа |
Столиця | Валга |
Старійшина | Георг Трашанов |
Найбільше місто | Валга |
Територія | 2 044 км² |
Населення • Всього (2006) • Густота | 34 661 17 осіб/км² |
ISO 3166 | EE-82 |
Географія
За рельєфом район поділяється на три піднесені частини (на заході височина , на північному сході — , на півдні — ) та дві низинні (у центрі низовини та річки Вяйке Емайигі, на півдні — ). На піднесеннях переважає горбисто-моренний ландшафт, на їх околицях і в низинах розповсюджені вкриті лісом зандри і хвилясто-моренний ландшафт. У межах району знаходиться річка Вяйке Емайигі, частини річок Педелі, Ихне, , а також 21 км річки Гауї на південному кордоні. Найвища точка повіту — пагорб Куутсе (217 м) на височині Отепяе.
На території повіту розташовано понад 200 озер. У повіті розташовується частина Каруласького національного парку.
Населення
Для повіту, як і в цілому для Естонії, характерний природний спад населення. На 1 січня 2006 року в ньому мешкали 34 867 осіб, з яких 46,5 % чоловіки та 53,5 % жінки. Загальний коефіцієнт народжуваності в повіті склав у 2006 році 9,1 ‰, смертності 15,1 ‰, а коефіцієнт природного спаду відповідно — 6,0 ‰. У повіті переважає естонське населення, але є також і російськомовна меншина. Естонці становлять 82,7 % населення, росіяни 12,5 %, українці 1,5 %, фіни, та інші 3,3 % (білоруси, німці, татари, вірмени та інші) 16,6 % знаходяться у віці 0—14 років, працездатне населення 64,6 %, старше 65 років 18,8 %. Густота населення в повіті становить 17 чол./км².
Адміністративно-територіальний поділ
З 2017 року до складу повіту входять 3 волості: Валґа, Отепяе, Тирва. До адміністративної реформи 2017 року повіт поділявся на 13 муніципалітетів: 2 міські та 11 волостей.
- Міські муніципалітети
- Валга (ест. Valga)
- Тирва (ест. Tõrva)
- Волості
- Иру (ест. Õru vald)
- Карула (ест. Karula vald)
- Отепя (ест. Otepää vald); разом із містом Отепя (ест. Otepää)
- Палупера (ест. Palupera vald)
- Пука (ест. Puka vald)
- Пидрала (ест. Põdrala vald)
- Сангасте (ест. Sangaste vald)
- Тахева (ест. Taheva vald)
- Тиллісте (ест. Tõlliste vald)
- Хельме (ест. Helme vald)
- Хуммулі (ест. Hummuli vald)
Туризм
У повіті розвинена туристична індустрія, особливо зимові види спорту. Так у місті Отепяе працюють лижні трампліни на Аптечній горі та Техвандиський. Взимку у містечку відкрито три гірськолижні центри, центр мотосаней та гора для катання на сноубордах. Тирва — місце проведення шкільних екскурсій та таборів відпочинку для дітей. Тут багато культурно-історичних та природних пам'яток.
Пам'ятки
- природи
- ландшафтний заказник (разом з озером П'юхаярв та пагорбами Вяйке-Мунамягі і Тедремягі) займає територію 232 км² у північно-східній частині повіту;
- ботанічний заказник Койваський лісолуг і Національний парк Карула (західна частина);
- і Кооркюлаські печери;
- озера Кооркюла;
- Аакреське дослідне лісництво в Соонтаґа.
- археології
- городища Вооремяги у селі Пікасілла, Ківіваре поблизу селища , Отепяе, Куйгатсі, Сангасте і Тантсумягі у місті Тирві;
- жертовний камінь Ор'яківі у Гелме.
- історії
- місце народження поета в Унікюла;
- батьківщина академіка Олександра Міддендорфа і сімейне кладовище у Гелленурме;
- поле битви часів Північної війни в Гуммулі;
- місця повстання 1841 року в Пюгаярве;
- братські кладовища жертв нацизму у Прийметса і радянських воїнів, що загинули під час німецько-радянської війни, у Ійґасте, Пікасілла і Отепяе;
- місця боїв німецько-радянської війни поблизу Санґасте біля річки Вяйке Емайигі.
- архітектури
- розвалини (XIII століття) та (XIV—XV століття) замків;
- будинки маєтків поміщиків у селах Рійдая і Гелме (обидва XVIII століття);
- головні будинки і парки маєтків Сангасте у Лоссікюлі (XIX століття) і Тааґепері (1907—1912);
- Яановська церква (1787—1816) і ратуша (1865) у Валзі;
- мавзолей Михайла Барклая-де-Толлі у Йиґевесте (1823);
- розвалини Каруласької церкви (XV століття) у Люллемяе і Гелмеської церкви і капели (XIV століття) у селі Кірікукюла.
розвалини Отепяеського замку. | розвалини Гелмського замку. | будинок у Лоссікюлі | будинок у Тааґепері | Яановська церква | Валзька ратуша | мавзолей Михайла Барклая-де-Толлі |
Музеї
- Валгазький краєзнавчий музей;
- Гелмеський краєзнавчий музей у селі Кірікукюла;
- Краєзнавчий музей у Отепяеській середній школі.
Примітки
- Валгаский район // Советская Эстония. Энциклопедический справочник. / Гл. ред. Г. Наан. Таллин. «Валгус». 1979. С. 372 (рос.)
- Достопримечательности Эстонии. Валгаский уезд / travel.aviastar. (рос.)
Джерела
- Офіційний сайт Валгамаа [ 5 лютого 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valgamaa est Valgamaa abo Valga maakond povit v Estoniyi roztashovanij v pivdennij chastini krayini Administrativnij centr misto Valga roztashovane na estonsko latvijskomu kordoni utvoryuyuchi z latvijskim mistom Valka po suti yedine misto rozdilene kordonom Povit skladayetsya z dvoh mist Valga i Tirva ta 11 volostej Valgamaa Valgamaa Povit Estoniyi Prapor Valgamaa Gerb Valgamaa Stolicya Valga Starijshina Georg Trashanov Najbilshe misto Valga Teritoriya 2 044 km Naselennya Vsogo 2006 Gustota 34 661 17 osib km ISO 3166 EE 82GeografiyaZa relyefom rajon podilyayetsya na tri pidneseni chastini na zahodi visochina na pivnichnomu shodi na pivdni ta dvi nizinni u centri nizovini ta richki Vyajke Emajigi na pivdni Na pidnesennyah perevazhaye gorbisto morennij landshaft na yih okolicyah i v nizinah rozpovsyudzheni vkriti lisom zandri i hvilyasto morennij landshaft U mezhah rajonu znahoditsya richka Vyajke Emajigi chastini richok Pedeli Ihne a takozh 21 km richki Gauyi na pivdennomu kordoni Najvisha tochka povitu pagorb Kuutse 217 m na visochini Otepyae Na teritoriyi povitu roztashovano ponad 200 ozer U poviti roztashovuyetsya chastina Karulaskogo nacionalnogo parku NaselennyaDlya povitu yak i v cilomu dlya Estoniyi harakternij prirodnij spad naselennya Na 1 sichnya 2006 roku v nomu meshkali 34 867 osib z yakih 46 5 choloviki ta 53 5 zhinki Zagalnij koeficiyent narodzhuvanosti v poviti sklav u 2006 roci 9 1 smertnosti 15 1 a koeficiyent prirodnogo spadu vidpovidno 6 0 U poviti perevazhaye estonske naselennya ale ye takozh i rosijskomovna menshina Estonci stanovlyat 82 7 naselennya rosiyani 12 5 ukrayinci 1 5 fini ta inshi 3 3 bilorusi nimci tatari virmeni ta inshi 16 6 znahodyatsya u vici 0 14 rokiv pracezdatne naselennya 64 6 starshe 65 rokiv 18 8 Gustota naselennya v poviti stanovit 17 chol km Administrativno teritorialnij podilMunicipaliteti povitu Z 2017 roku do skladu povitu vhodyat 3 volosti Valga Otepyae Tirva Do administrativnoyi reformi 2017 roku povit podilyavsya na 13 municipalitetiv 2 miski ta 11 volostej Miski municipaliteti Valga est Valga Tirva est Torva Volosti Iru est Oru vald Karula est Karula vald Otepya est Otepaa vald razom iz mistom Otepya est Otepaa Palupera est Palupera vald Puka est Puka vald Pidrala est Podrala vald Sangaste est Sangaste vald Taheva est Taheva vald Tilliste est Tolliste vald Helme est Helme vald Hummuli est Hummuli vald TurizmU poviti rozvinena turistichna industriya osoblivo zimovi vidi sportu Tak u misti Otepyae pracyuyut lizhni tramplini na Aptechnij gori ta Tehvandiskij Vzimku u mistechku vidkrito tri girskolizhni centri centr motosanej ta gora dlya katannya na snoubordah Tirva misce provedennya shkilnih ekskursij ta taboriv vidpochinku dlya ditej Tut bagato kulturno istorichnih ta prirodnih pam yatok Pam yatki prirodi landshaftnij zakaznik razom z ozerom P yuhayarv ta pagorbami Vyajke Munamyagi i Tedremyagi zajmaye teritoriyu 232 km u pivnichno shidnij chastini povitu botanichnij zakaznik Kojvaskij lisolug i Nacionalnij park Karula zahidna chastina Gelmeski pecheri i Koorkyulaski pecheri ozera Koorkyula Aakreske doslidne lisnictvo v Soontaga arheologiyi gorodisha Vooremyagi u seli Pikasilla Kivivare poblizu selisha Otepyae Kujgatsi Sangaste i Tantsumyagi u misti Tirvi zhertovnij kamin Or yakivi u Gelme istoriyi misce narodzhennya poeta v Unikyula batkivshina akademika Oleksandra Middendorfa i simejne kladovishe u Gellenurme pole bitvi chasiv Pivnichnoyi vijni v Gummuli miscya povstannya 1841 roku v Pyugayarve bratski kladovisha zhertv nacizmu u Prijmetsa i radyanskih voyiniv sho zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijni u Ijgaste Pikasilla i Otepyae miscya boyiv nimecko radyanskoyi vijni poblizu Sangaste bilya richki Vyajke Emajigi arhitekturi rozvalini XIII stolittya ta XIV XV stolittya zamkiv budinki mayetkiv pomishikiv u selah Rijdaya i Gelme obidva XVIII stolittya golovni budinki i parki mayetkiv Sangaste u Lossikyuli XIX stolittya i Taageperi 1907 1912 Yaanovska cerkva 1787 1816 i ratusha 1865 u Valzi mavzolej Mihajla Barklaya de Tolli u Jigeveste 1823 rozvalini Karulaskoyi cerkvi XV stolittya u Lyullemyae i Gelmeskoyi cerkvi i kapeli XIV stolittya u seli Kirikukyula rozvalini Otepyaeskogo zamku rozvalini Gelmskogo zamku budinok u Lossikyuli budinok u Taageperi Yaanovska cerkva Valzka ratusha mavzolej Mihajla Barklaya de Tolli Muzeyi Valgazkij krayeznavchij muzej Gelmeskij krayeznavchij muzej u seli Kirikukyula Krayeznavchij muzej u Otepyaeskij serednij shkoli PrimitkiValgaskij rajon Sovetskaya Estoniya Enciklopedicheskij spravochnik Gl red G Naan Tallin Valgus 1979 S 372 ros Dostoprimechatelnosti Estonii Valgaskij uezd travel aviastar ros DzherelaOficijnij sajt Valgamaa 5 lyutogo 2007 u Wayback Machine