Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Резервною (іноді «твердою») валютою називають загальновизнану у світі валюту, що використовується для створення в центральних банках інших країн резерву грошових коштів з метою здійснення міжнародних розрахунків. Вона виконує функцію резервного засобу, слугує засобом визначення валютного паритету, валютного курсу, використовується як засіб проведення валютної інтервенції, валютної системи країн.
Іноді цим терміном також називаються національні кредитні гроші, валюта провідних держав світу, які використовуються для міжнародних розрахунків.
Статус резервної валюти дає переваги країні-емітенту: можливість покривати дефіцит платіжного балансу національною валютою, сприяти зміцненню позицій національних експортерів в конкурентній боротьбі на світовому ринку. В той же час висунення валюти країни на роль резервною покладає певні обов'язки на її економіку: необхідно підтримувати відносну стабільність цієї валюти, не вдаватися до девальвації, валютних і торгових обмежень. Статус резервної валюти зобов'язує країну-емітента приймати заходи з ліквідації дефіциту платіжного балансу і підпорядковувати внутрішню економічну політику завданню досягнення зовнішньої рівноваги.
Історія
З найдавніших часів роль грошових одиниць найчастіше відігравали дорогоцінні метали такі як золото та срібло. З них карбувалися монети різною вагою (чи вмістом) і відповідно різною вартістю. У стародавні часи найпоширенішими монетами були грецькі драхми (V століття до н. е.), римські денарії та візантійські соліди, у часи середньовіччя — арабські динари, венеційські дукати та флоренційські флорини. У XVI та XVII століттях у Європі найпоширенішими монетами були голландські гульдени та французькі франки, у світі найпоширенішими були песо та реали Іспанської імперії. У XVIII столітті їх почали витісняти фунти стерлінгів Британської імперії.
Британські фунти грали панівну роль в міжнародних розрахунках до початку XX століття. Внаслідок розпаду Британської імперії а також Першої і Другої світових воєн які завдали великої шкоди економіці Великої Британії, її валюта втратила статус основної резервної валюти у світі. Після Другої світової війни, і по сьогодні, цей статус відіграє долар США.
Рішеннями конференції в Бреттон-Вудсі (США, 1944 рік) був введений золотодевізний стандарт, заснований на золоті і двох валютах — доларі США і фунті стерлінгів Великої Британії. Згідно з новими правилами, долар ставав єдиною валютою, прив'язаною до золота безпосередньо. Казначейство США зобов'язувалося обмінювати долари на золото іноземним урядовим установам і центральним банкам в співвідношенні 35 доларів за тройську унцію. Фактично золото перетворилося з основної в резервну валюту.
У 1976 році за наслідками угод Ямайської валютної конференції (м. Кінгстон, Ямайка) була офіційно узаконена Ямайська валютна система, яка передбачала вільне коливання курсів валют. Як резервні валюти стали використовуватися німецька марка, японська єна, швейцарський франк.
Станом на початок XXI століття долар США залишається основною резервною валютою світу. Він займає, за різними оцінками, частку від 50 до 61 відсотка в міжнародних резервах центральних банків.
Євро — друга за використанням резервна валюта. Після введення євро в 1999 році ця валюта успадкувала частку в розрахунках і резервах від німецької марки, французького франка і інших європейських валют, які використовувалися для розрахунків і накопичень. Відтоді частка євро постійно збільшується, оскільки центральні банки прагнуть диверсифікувати свої резерви.
Фунт стерлінгів був основною резервною валютою в більшості країн світу в XVIII і XIX століттях. Важка економічна ситуація у Великій Британії після Другої світової війни і посилення домінування США у світовій економіці привело до втрати фунтом стерлінгів статусу найзначимішої валюти.
Японська єна розглядалася як третя найважливіша резервна валюта протягом кількох десятиліть, але останнім часом ступінь використання цієї валюти знизився.
Швейцарський франк використовується як резервна валюта через його стабільність, хоча частка всіх валютних резервів в швейцарських франках, як правило, нижче 0,3 %.
Також роль резервних валют у регіональних масштабах відіграють такі валюти як канадський долар (в латиноамериканських країнах) та австралійський долар (азійсько-тихоокеанський регіон).
За останні роки зацікавленість в просуванні своїх валют для використання їх як світові резервні виразили ціла низка країн.
Про можливість надання рублю статусу резервної світової валюти на вищому рівні вперше заговорив президент Росії Володимир Путін, що виступав в червні 2007 року на Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Втім зараз це виглядає малоймовірним через малу поширеність російської валюти (станом на 2016 рік рубль займав лише (17 місце) в рейтингу найторговіших валют у світі) та слабкість її валютного курсу (у 2014 році на тлі санкцій Заходу та падіння цін на нафту вартість рубля впала більш ніж наполовину).
Китай хоч і не робив офіційних заяв про надання юаню функцій резервної валюти, проте завдяки зростаючій ролі цієї країни в міжнародній торгівлі роль юаня у світі активно росте. Китай вже використовує юань в розрахунках з сусідніми країнами. У 2016 році китайська валюта була додана до кошика резервних валют МВФ а у 2018 вона піднялася на п'яте місце в рейтингу резервних валют у світі.
Рада співпраці країн Перської затоки, у свою чергу, планує у майбутньому ввести регіональну валюту Динар затоки, яка може використовуватися як резервна валюта.
Крім того, КНР і Росія в рамках ініціатив запропонувала доручити МВФ вивчити можливість створення наднаціональної резервної валюти, а також в обов'язковому порядку диверсифікувати валютну структуру резервів і операцій нацбанків і міжнародних фінансових організацій.
Резервні валюти МВФ
Міжнародний валютний фонд створив кошик резервних валют у 1969 році для визначення курсу безготівкової платіжної одиниці — спеціальних прав запозичення (SDR). Спочатку цей кошик включав 16 валют, але 1981 року їхню кількість скоротили до п'яти провідних: долара США, німецької марки, французького франка, британського фунта та японської єни. У 2000 німецька марка та французький франк були замінені на євро. У 2016 до кошика був доданий китайський юань.
Структура світових валютних резервів
| 2022 | 2021 | 2020 | 2019 | 2018 | 2017 | 2016 | 2015 | 2014 | 2013 | 2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 | 2007 | 2006 | 2005 | 2004 | 2003 | 2002 | 2001 | 2000 | 1999 | 1998 | 1997 | 1996 | 1995 | 1984 | 1983 | 1982 | 1980 | 1976 | 1972 | 1970 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Долар США | 58,58 % | 58,80 % | 58,92 % | 60,75 % | 61,76 % | 62,73 % | 65,36 % | 65,75 % | 65,17 % | 61,28 % | 61,50 % | 62,69 % | 62,24 % | 62,15 % | 63,77 % | 63,87 % | 65,04 % | 66,51 % | 65,51 % | 65,45 % | 66,50 % | 71,51 % | 71,13 % | 71,01 % | 69,28 % | 65,10 % | 61,98 % | 58,96 % | 65,8 % | 68,5 % | 68,4 % | 67,2 % | 76,6 % | 78,6 % | 77,2 % |
| Євро | 20,37 % | 20,59 % | 21,29 % | 20,59 % | 20,67 % | 20,17 % | 19,14 % | 19,15 % | 21,21 % | 24,21 % | 24,07 % | 24,44 % | 25,76 % | 27,70 % | 26,21 % | 26,13 % | 24,99 % | 23,89 % | 24,68 % | 25,03 % | 23,65 % | 19,18 % | 18,29 % | 17,90 % | |||||||||||
| Німецька марка | 13,79 % | 14,48 % | 14,67 % | 15,75 % | 12,1 % | 11,2 % | 12,4 % | 14,8 % | 8,8 % | 4,6 % | 1,9 % | ||||||||||||||||||||||||
| Японська єна | 5,50 % | 5,52 % | 6,03 % | 5,87 % | 5,19 % | 4,90 % | 3,95 % | 3,75 % | 3,55 % | 3,82 % | 4,09 % | 3,61 % | 3,66 % | 2,90 % | 3,47 % | 3,18 % | 3,46 % | 3,96 % | 4,28 % | 4,42 % | 4,94 % | 5,04 % | 6,06 % | 6,37 % | 6,24 % | 5,77 % | 6,71 % | 6,77 % | 5,4 % | 4,7 % | 4,6 % | 4,3 % | 2,1 % | 0,1 % | |
| Британський фунт | 4,90 % | 4,81 % | 4,73 % | 4,64 % | 4,43 % | 4,54 % | 4,35 % | 4,72 % | 3,70 % | 3,99 % | 4,04 % | 3,84 % | 3,94 % | 4,25 % | 4,22 % | 4,82 % | 4,52 % | 3,75 % | 3,49 % | 2,86 % | 2,92 % | 2,70 % | 2,75 % | 2,89 % | 2,66 % | 2,58 % | 2,68 % | 2,11 % | 2,8 % | 2,6 % | 2,4 % | 2,9 % | 1,9 % | 7,1 % | 10,4 % |
| Китайський юань | 2,61 % | 2,80 % | 2,29 % | 1,94 % | 1,89 % | 1,23 % | 1,08 % | ||||||||||||||||||||||||||||
| Канадський долар | 2,38 % | 2,38 % | 2,08 % | 1,86 % | 1,84 % | 2,03 % | 1,94 % | 1,78 % | 1,75 % | 1,83 % | 1,43 % | ||||||||||||||||||||||||
| Австралійський долар | 1,96 % | 1,84 % | 1,83 % | 1,70 % | 1,63 % | 1,80 % | 1,69 % | 1,77 % | 1,60 % | 1,82 % | 1,46 % | ||||||||||||||||||||||||
| Французький франк | 1,62 % | 1,44 % | 1,85 % | 2,35 % | 1,0 % | 1,1 % | 1,3 % | 1,7 % | 1,6 % | 0,9 % | 1,1 % | ||||||||||||||||||||||||
| Швейцарський франк | 0,23 % | 0,17 % | 0,17 % | 0,15 % | 0,14 % | 0,18 % | 0,16 % | 0,27 % | 0,24 % | 0,27 % | 0,21 % | 0,08 % | 0,13 % | 0,12 % | 0,14 % | 0,16 % | 0,17 % | 0,15 % | 0,17 % | 0,23 % | 0,41 % | 0,25 % | 0,27 % | 0,23 % | 0,33 % | 0,35 % | 0,30 % | 0,33 % | 2,0 % | 2,3 % | 2,7 % | 3,2 % | 2,2 % | 1,0 % | 0,7 % |
| Нідерландський гульден | 0,27 % | 0,35 % | 0,24 % | 0,32 % | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Інші | 3,47 % | 3,09 % | 2,66 % | 2,51 % | 2,45 % | 2,43 % | 2,33 % | 2,82 % | 2,78 % | 2,78 % | 3,20 % | 5,33 % | 4,27 % | 2,88 % | 2,20 % | 1,83 % | 1,81 % | 1,74 % | 1,87 % | 2,01 % | 1,58 % | 1,31 % | 1,49 % | 1,60 % | 4,50 % | 3,86 % | 4,48 % | 4,87 % | 10,9 % | 9,6 % | 8,2 % | 5,9 % | 6,8 % | 7,7 % | 8,7 % |
| Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд (1995-2022), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк міжнародних розрахунків (1970-1984) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Див. також
Примітки
- Review of the International Role of the Euro (PDF), Frankfurt am Main: European Central Bank, December 2005, ISSN 1725-2210ISSN 1725-6593 (online).
- For 1995–99, 2006–12: Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves (COFER) (PDF). Washington, DC: International Monetary Fund. 3 січня 2013.
- For 1999–2005: International Relations Committee Task Force on Accumulation of Foreign Reserves (February 2006), The Accumulation of Foreign Reserves (PDF), Occasional Paper Series, Nr. 43, Frankfurt am Main: European Central Bank, ISSN 1607-1484ISSN 1725-6534 (online).
- Юань став резервною валютою і потіснив євро Deutsche Welle, 30.09.2016
Посилання
- Чому саме долар став світовою валютою BBC, 10.04.2009
- Резервна валюта // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, , . — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — .
- // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rezervnoyu inodi tverdoyu valyutoyu nazivayut zagalnoviznanu u sviti valyutu sho vikoristovuyetsya dlya stvorennya v centralnih bankah inshih krayin rezervu groshovih koshtiv z metoyu zdijsnennya mizhnarodnih rozrahunkiv Vona vikonuye funkciyu rezervnogo zasobu sluguye zasobom viznachennya valyutnogo paritetu valyutnogo kursu vikoristovuyetsya yak zasib provedennya valyutnoyi intervenciyi valyutnoyi sistemi krayin Dolar SShA ta Yevro skladayut do 90 vid vidilenih rezerviv u vsomu sviti Nerozpodileni rezervi ne vklyucheni v comu grafiku hocha voni bilsh 45 vid zagalnogo obsyagu svitovih valyutnih zapasiv Inodi cim terminom takozh nazivayutsya nacionalni kreditni groshi valyuta providnih derzhav svitu yaki vikoristovuyutsya dlya mizhnarodnih rozrahunkiv Status rezervnoyi valyuti daye perevagi krayini emitentu mozhlivist pokrivati deficit platizhnogo balansu nacionalnoyu valyutoyu spriyati zmicnennyu pozicij nacionalnih eksporteriv v konkurentnij borotbi na svitovomu rinku V toj zhe chas visunennya valyuti krayini na rol rezervnoyu pokladaye pevni obov yazki na yiyi ekonomiku neobhidno pidtrimuvati vidnosnu stabilnist ciyeyi valyuti ne vdavatisya do devalvaciyi valyutnih i torgovih obmezhen Status rezervnoyi valyuti zobov yazuye krayinu emitenta prijmati zahodi z likvidaciyi deficitu platizhnogo balansu i pidporyadkovuvati vnutrishnyu ekonomichnu politiku zavdannyu dosyagnennya zovnishnoyi rivnovagi IstoriyaZ najdavnishih chasiv rol groshovih odinic najchastishe vidigravali dorogocinni metali taki yak zoloto ta sriblo Z nih karbuvalisya moneti riznoyu vagoyu chi vmistom i vidpovidno riznoyu vartistyu U starodavni chasi najposhirenishimi monetami buli grecki drahmi V stolittya do n e rimski denariyi ta vizantijski solidi u chasi serednovichchya arabski dinari venecijski dukati ta florencijski florini U XVI ta XVII stolittyah u Yevropi najposhirenishimi monetami buli gollandski guldeni ta francuzki franki u sviti najposhirenishimi buli peso ta reali Ispanskoyi imperiyi U XVIII stolitti yih pochali vitisnyati funti sterlingiv Britanskoyi imperiyi Britanski funti grali panivnu rol v mizhnarodnih rozrahunkah do pochatku XX stolittya Vnaslidok rozpadu Britanskoyi imperiyi a takozh Pershoyi i Drugoyi svitovih voyen yaki zavdali velikoyi shkodi ekonomici Velikoyi Britaniyi yiyi valyuta vtratila status osnovnoyi rezervnoyi valyuti u sviti Pislya Drugoyi svitovoyi vijni i po sogodni cej status vidigraye dolar SShA Rishennyami konferenciyi v Bretton Vudsi SShA 1944 rik buv vvedenij zolotodeviznij standart zasnovanij na zoloti i dvoh valyutah dolari SShA i funti sterlingiv Velikoyi Britaniyi Zgidno z novimi pravilami dolar stavav yedinoyu valyutoyu priv yazanoyu do zolota bezposeredno Kaznachejstvo SShA zobov yazuvalosya obminyuvati dolari na zoloto inozemnim uryadovim ustanovam i centralnim bankam v spivvidnoshenni 35 dolariv za trojsku unciyu Faktichno zoloto peretvorilosya z osnovnoyi v rezervnu valyutu U 1976 roci za naslidkami ugod Yamajskoyi valyutnoyi konferenciyi m Kingston Yamajka bula oficijno uzakonena Yamajska valyutna sistema yaka peredbachala vilne kolivannya kursiv valyut Yak rezervni valyuti stali vikoristovuvatisya nimecka marka yaponska yena shvejcarskij frank Stanom na pochatok XXI stolittya dolar SShA zalishayetsya osnovnoyu rezervnoyu valyutoyu svitu Vin zajmaye za riznimi ocinkami chastku vid 50 do 61 vidsotka v mizhnarodnih rezervah centralnih bankiv Yevro druga za vikoristannyam rezervna valyuta Pislya vvedennya yevro v 1999 roci cya valyuta uspadkuvala chastku v rozrahunkah i rezervah vid nimeckoyi marki francuzkogo franka i inshih yevropejskih valyut yaki vikoristovuvalisya dlya rozrahunkiv i nakopichen Vidtodi chastka yevro postijno zbilshuyetsya oskilki centralni banki pragnut diversifikuvati svoyi rezervi Funt sterlingiv buv osnovnoyu rezervnoyu valyutoyu v bilshosti krayin svitu v XVIII i XIX stolittyah Vazhka ekonomichna situaciya u Velikij Britaniyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni i posilennya dominuvannya SShA u svitovij ekonomici privelo do vtrati funtom sterlingiv statusu najznachimishoyi valyuti Yaponska yena rozglyadalasya yak tretya najvazhlivisha rezervna valyuta protyagom kilkoh desyatilit ale ostannim chasom stupin vikoristannya ciyeyi valyuti znizivsya Shvejcarskij frank vikoristovuyetsya yak rezervna valyuta cherez jogo stabilnist hocha chastka vsih valyutnih rezerviv v shvejcarskih frankah yak pravilo nizhche 0 3 Takozh rol rezervnih valyut u regionalnih masshtabah vidigrayut taki valyuti yak kanadskij dolar v latinoamerikanskih krayinah ta avstralijskij dolar azijsko tihookeanskij region Za ostanni roki zacikavlenist v prosuvanni svoyih valyut dlya vikoristannya yih yak svitovi rezervni virazili cila nizka krayin Pro mozhlivist nadannya rublyu statusu rezervnoyi svitovoyi valyuti na vishomu rivni vpershe zagovoriv prezident Rosiyi Volodimir Putin sho vistupav v chervni 2007 roku na Peterburzkomu mizhnarodnomu ekonomichnomu forumi Vtim zaraz ce viglyadaye malojmovirnim cherez malu poshirenist rosijskoyi valyuti stanom na 2016 rik rubl zajmav lishe 17 misce v rejtingu najtorgovishih valyut u sviti ta slabkist yiyi valyutnogo kursu u 2014 roci na tli sankcij Zahodu ta padinnya cin na naftu vartist rublya vpala bilsh nizh napolovinu Kitaj hoch i ne robiv oficijnih zayav pro nadannya yuanyu funkcij rezervnoyi valyuti prote zavdyaki zrostayuchij roli ciyeyi krayini v mizhnarodnij torgivli rol yuanya u sviti aktivno roste Kitaj vzhe vikoristovuye yuan v rozrahunkah z susidnimi krayinami U 2016 roci kitajska valyuta bula dodana do koshika rezervnih valyut MVF a u 2018 vona pidnyalasya na p yate misce v rejtingu rezervnih valyut u sviti Rada spivpraci krayin Perskoyi zatoki u svoyu chergu planuye u majbutnomu vvesti regionalnu valyutu Dinar zatoki yaka mozhe vikoristovuvatisya yak rezervna valyuta Krim togo KNR i Rosiya v ramkah iniciativ zaproponuvala doruchiti MVF vivchiti mozhlivist stvorennya nadnacionalnoyi rezervnoyi valyuti a takozh v obov yazkovomu poryadku diversifikuvati valyutnu strukturu rezerviv i operacij nacbankiv i mizhnarodnih finansovih organizacij Rezervni valyuti MVFMizhnarodnij valyutnij fond stvoriv koshik rezervnih valyut u 1969 roci dlya viznachennya kursu bezgotivkovoyi platizhnoyi odinici specialnih prav zapozichennya SDR Spochatku cej koshik vklyuchav 16 valyut ale 1981 roku yihnyu kilkist skorotili do p yati providnih dolara SShA nimeckoyi marki francuzkogo franka britanskogo funta ta yaponskoyi yeni U 2000 nimecka marka ta francuzkij frank buli zamineni na yevro U 2016 do koshika buv dodanij kitajskij yuan Struktura svitovih valyutnih rezervivRozpodil za valyutami oficijnih valyutnih rezerviv u sviti 2022 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996 1995 1984 1983 1982 1980 1976 1972 1970 Dolar SShA 58 58 58 80 58 92 60 75 61 76 62 73 65 36 65 75 65 17 61 28 61 50 62 69 62 24 62 15 63 77 63 87 65 04 66 51 65 51 65 45 66 50 71 51 71 13 71 01 69 28 65 10 61 98 58 96 65 8 68 5 68 4 67 2 76 6 78 6 77 2 Yevro 20 37 20 59 21 29 20 59 20 67 20 17 19 14 19 15 21 21 24 21 24 07 24 44 25 76 27 70 26 21 26 13 24 99 23 89 24 68 25 03 23 65 19 18 18 29 17 90 Nimecka marka 13 79 14 48 14 67 15 75 12 1 11 2 12 4 14 8 8 8 4 6 1 9 Yaponska yena 5 50 5 52 6 03 5 87 5 19 4 90 3 95 3 75 3 55 3 82 4 09 3 61 3 66 2 90 3 47 3 18 3 46 3 96 4 28 4 42 4 94 5 04 6 06 6 37 6 24 5 77 6 71 6 77 5 4 4 7 4 6 4 3 2 1 0 1 Britanskij funt 4 90 4 81 4 73 4 64 4 43 4 54 4 35 4 72 3 70 3 99 4 04 3 84 3 94 4 25 4 22 4 82 4 52 3 75 3 49 2 86 2 92 2 70 2 75 2 89 2 66 2 58 2 68 2 11 2 8 2 6 2 4 2 9 1 9 7 1 10 4 Kitajskij yuan 2 61 2 80 2 29 1 94 1 89 1 23 1 08 Kanadskij dolar 2 38 2 38 2 08 1 86 1 84 2 03 1 94 1 78 1 75 1 83 1 43 Avstralijskij dolar 1 96 1 84 1 83 1 70 1 63 1 80 1 69 1 77 1 60 1 82 1 46 Francuzkij frank 1 62 1 44 1 85 2 35 1 0 1 1 1 3 1 7 1 6 0 9 1 1 Shvejcarskij frank 0 23 0 17 0 17 0 15 0 14 0 18 0 16 0 27 0 24 0 27 0 21 0 08 0 13 0 12 0 14 0 16 0 17 0 15 0 17 0 23 0 41 0 25 0 27 0 23 0 33 0 35 0 30 0 33 2 0 2 3 2 7 3 2 2 2 1 0 0 7 Niderlandskij gulden 0 27 0 35 0 24 0 32 Inshi 3 47 3 09 2 66 2 51 2 45 2 43 2 33 2 82 2 78 2 78 3 20 5 33 4 27 2 88 2 20 1 83 1 81 1 74 1 87 2 01 1 58 1 31 1 49 1 60 4 50 3 86 4 48 4 87 10 9 9 6 8 2 5 9 6 8 7 7 8 7 Dzherela World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Mizhnarodnij valyutnij fond 1995 2022 The evolution of reserve currency diversification December 1986 Bank mizhnarodnih rozrahunkiv 1970 1984 Div takozhParadoks Triffina PrimitkiReview of the International Role of the Euro PDF Frankfurt am Main European Central Bank December 2005 ISSN 1725 2210ISSN 1725 6593 online For 1995 99 2006 12 Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves COFER PDF Washington DC International Monetary Fund 3 sichnya 2013 For 1999 2005 International Relations Committee Task Force on Accumulation of Foreign Reserves February 2006 The Accumulation of Foreign Reserves PDF Occasional Paper Series Nr 43 Frankfurt am Main European Central Bank ISSN 1607 1484ISSN 1725 6534 online Yuan stav rezervnoyu valyutoyu i potisniv yevro Deutsche Welle 30 09 2016PosilannyaChomu same dolar stav svitovoyu valyutoyu BBC 10 04 2009 Rezervna valyuta Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2 Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7