Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вальтер Редер (нім. Walter Reder; 4 лютого 1915, Фрайвальдау, Австро-Угорщина — 26 квітня 1991, Відень, Австрія) — австрійський штурмбаннфюрер СС, військовий злочинець, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. Під час війни брав участь у розстрілах мирних жителів в Італії, за що після її закінчення був засуджений італійським судом до довічного ув'язнення. У 1984 році публічно розкаявся у злочинах і на початку 1985 року його звільнили з-під варти.
| Вальтер Редер | |
|---|---|
| нім. Walter Reder | |
 | |
| Народився | 4 лютого 1915[1] Єсеник, Австро-Угорщина |
| Помер | 26 квітня 1991[1] (76 років) Відень, Австрія |
| Країна |  Третій Райх Австрія Австрія |
| Місце проживання | Відень[2] Лінц[2] |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Alma mater | d і d (1936) |
| Знання мов | німецька[1] |
| Учасник | Друга світова війна, Повстання у Варшавському гетто і Третя битва за Харків |
| Членство | СС, Гітлер'югенд і d |
| Військове звання | Штурмбанфюрер |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| Нагороди |   |
| |
Біографія
Вальтер Редер народився 4 лютого 1915 року у Північній Богемії у місті Фрайвальдау. Після початку Першої світової війни сім'я переїхала до Штайра, де його батько Рудольф Редер був власником заводу з виробництва лічильних машинок. Редер ріс у консервативній католицькій родині. У 1928 році підприємство батька збанкрутувало. Редера відправили до Відня до його тітки, у 1931 році отримав атестат про середню освіту у віденській гімназії. У 1932 році переїхав до Лінца, там він відвідував комерційне училище. У вересні 1932 року став членом гітлер'югенда.
У грудні 1933 року його зарахували до лав СС (№ 58074), які стали нелегальною організацією. У 1934 році його виключили зі школи, він мав бути поміщений до табору для арештантів, проте 25 червня 1934 року Редер втік до Німеччини. У Німеччині він отримав німецьке громадянство та приєднався до австрійського легіону, воєнізованого підрозділу, утвореного для окупації Австрії. У 1935 році він вступив до юнкерівської школи СС у Брауншвейгу. У 1936 році у званні унтерштурмфюрера СС його перевели у штандарт СС «Верхня Баварія», який охороняв концтабір Дахау. 1 травня 1937 року вступив до НСРПН (білет № 5020869). Командиром штандарту «Верхня Баварія» був Макс Зімон, який був командиром Редера до 1944 року. У 1938 році брав участь в анексії Австрії та Чехословаччини.
Участь у Другій світовій війні
У 1939 році був офіцером зв'язку між дивізією СС «Мертва голова» та рейхсфюрером-СС під час Польської кампанії. Навесні 1940 року став 2-м ад'ютантом у штабі 2-го піхотного полку дивізії СС «Мертва голова» та брав участь у Французькій кампанії. У 1941 році як командир роти у 1-му піхотному полку СС, а пізніше командир батальйону дивізії СС «Мертва голова» брав участь у війні проти Радянського Союзу. У вересні 1941 року отримав поранення на Валдайській височині на північний захід від Москви. Після одужання у січні 1942 року повернувся до підрозділу та брав участь у боях у Дем'янському котлі, поки залишки розбитої дивізії не відправили до Франції у жовтні 1942 року. Редера нагородили німецьким хрестом у золоті та Лицарським Хрестом Залізного хреста. У березні 1943 року отримав тяжке поранення уламком гранати при взятті Харкова, права рука була паралізована, а ліве передпліччя довелося ампутувати.
Пізньої осені 1943 після одужання зв'язався з командиром 16-ї моторизованої дивізії СС «Рейхсфюрер СС» Максом Зимоном. Наприкінці травня 1944 року підрозділ прибув до Італії та з 26 червня брав участь у бойових діях. Перша операція Редера відбулася у горах на північний захід від Каррари 19 серпня. Тут за два дні раніше партизани під час облави розстріляли 16 есесівців. Поки польова жандармерія СС стратила 53 захоплених цивільних осіб на місці злочину, солдати Редера обнишпорили навколишні гори та знайшли понад 100 жінок, дітей та старих людей, які зібралися у Валлі, та вбили їх кулеметними чергами. 24 та 25 серпня солдати дивізії брали участь у великомасштабній антипартизанській бойовій акції спільно з військами вермахту в районі Вінчі. Майже 200 мирних жителів було вбито, багато з них від рук італійських допоміжних підрозділів фашистських Чорних бригад. Найвідоміша операція Редера була проведена наприкінці вересня у районі на південний захід від Болоньї. 29 вересня дивізія розпочала операцію проти партизанської групи «Стелла Россе» у горах на схід від Вергато-Марцаботто. Сам факт того, що партизани змогли звільнити територію з невеликими втратами та практично без опору з боку солдатів, має бути достатнім доказом того, що ця акція була спрямована зовсім не на боротьбу зі збройним опором, а лише на повне очищення ворожих областей та знищення людей, які там мешкали. Замість партизанів вбили людей похилого віку, жінок, дітей та немовлят, більшість із них — у районі дій підрозділу. Увечері 29 вересня 550 людей розстріляли в хуторах і садибах гірського масиву. За загальної кількості вбитих «бандитів» і «бандитських помічників» понад 700, з німецької сторони було лише 7 убитих і 29 поранених.
Після війни
У травні 1945 році американці заарештували його в лазареті та помістили у табір для військовополонених у Вольфсберзі у Каринтії, а потім його передали британцям. У 1948 році був екстрадований до Італії, де постав перед військовим трибуналом у Болоньї. Його захищали італійський адвокат Джузеппе Широ та його німецький колега Клаус-Іохим фон Гейдебрекк. Редера звинуватили у масових вбивствах у Мардцаботто та у вбивстві 2700 італійських громадян у Тоскані й Емілья-Романьї. 31 жовтня 1951 року його засудили до довічного ув'язнення. Відбував покарання у військовій в'язниці у Гаеті. Після завершення обвинувального процесу проти Редера Австрія вважала себе захисною країною для військового злочинця, поприа те, що у 1934 році він відмовився від австрійського громадянства на користь німецького. Таким чином, Верхня Австрія (за втручання колишнього інспектора гау у Верхній Австрії) зайняла правову позицію, що Редер був австрійцем. У 1956 році він отримав австрійське громадянство. На початку 1960-х років міністерство закордонних справ остаточно визначило, що Редер має право на статус та звернення військовополоненого згідно з женевською конвенцією про військовополонених. Деякі австрійські газети, наприклад, «Kronen Zeitung» («Немає надії для Вальтера Редера?»), та ЗМІ правоекстремістської спрямованості («Die Kameradschaft», «Die Aula») любили обговорювати те, що Редер є «військовополоненим». Крім того, за його звільнення виступали, зокрема, Австрійська партія свободи, також політики з інших партій та представники громадянського суспільства. Німецькі органи друку також виступили на підтримку Вальтера Редера, наприклад, Die Zeit у 1955 році та Frankfurter Allgemeine Zeitung у 1985 році.
У 1984 році Редер висловив «своє глибоке каяття» у листі до жителів Марцаботто. 24 січня 1985 року його звільнили з в'язниці. При в'їзді в Австрію його зустрів міністр оборони Фрідгельмом Фрішеншлагером рукостисканням, що викликало скандал. Помер 1991 року у лікарні у Відні.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://phaidra.univie.ac.at/download/o:1268022
- Christian Jennings. At War on the Gothic Line: Fighting in Italy, 1944-45. — New York : St. Martin's Press, 2016. — P. 88. — .
- Gentle, 2004, S. 188.
- Tóth, 2010, S. 24—25.
- Gentle, 2004, S. 189.
- Veit Scherzer. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. — 2. Auflage. — Jena : Scherzers Militaer-Verlag, 2007. — .
- Gentle, 2004, S. 190.
- Tóth, 2010, S. 7, 46.
- Gentle, 2003, S. 143.
- Verlorener Sohn // Der Spiegel. — 1985. — . — 01.
- Gentle, 2004, S. 191.
Література
- Carlo Gentile. Wehrmacht und Waffen-SS im Partisanenkrieg: Italien 1943 – 1945. — Paderborn : Ferdinand Schöningh, 2012. — .
- Carlo Gentile. Marzabotto // Orte des Grauens. Verbrechen im Zweiten Weltkrieg / Gerd R. Ueberschär. — Darmstadt : Primus, 2003. — .
- Carlo Gentile. Politische Soldaten. Die 16. SS-Panzer-Grenadier-Division „Reichsführer-SS“ in Italien 1944 : ( )[нім.]. — Quellen und Forschungen aus italienischen Archiven und Bibliotheken. — 2001. — № 81.
- Carlo Gentile. Walter Reder – ein politischer Soldat im «Bandenkampf» // Karrieren der Gewalt. Nationalsozialistische Täterbiographien. — Darmstadt : WBG, 2004. — .
- Ernst Klee|de. Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. — 2. Auflage. — Frankfurt am Main : Fischer-Taschenbuch-Verlag, 2007. — .
- Christian Reder. Deformierte Bürgerlichkeit. — Wien-Berlin : Mandelbaum Verlag, 2016. — .
- Barbara Tóth. Der Handschlag. Die Affäre Frischenschlager-Reder : ( )[нім.]. — Dissertation. — Wien, 2010. — Juni.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valter Reder nim Walter Reder 4 lyutogo 1915 1915lyutogo04 Frajvaldau Avstro Ugorshina 26 kvitnya 1991 Viden Avstriya avstrijskij shturmbannfyurer SS vijskovij zlochinec kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta Pid chas vijni brav uchast u rozstrilah mirnih zhiteliv v Italiyi za sho pislya yiyi zakinchennya buv zasudzhenij italijskim sudom do dovichnogo uv yaznennya U 1984 roci publichno rozkayavsya u zlochinah i na pochatku 1985 roku jogo zvilnili z pid varti Valter Redernim Walter RederNarodivsya4 lyutogo 1915 1915 02 04 1 Yesenik Avstro UgorshinaPomer26 kvitnya 1991 1991 04 26 1 76 rokiv Viden AvstriyaKrayina Tretij Rajh Avstriya AvstriyaMisce prozhivannyaViden 2 Linc 2 DiyalnistvijskovosluzhbovecAlma materd i d 1936 Znannya movnimecka 1 UchasnikDruga svitova vijna Povstannya u Varshavskomu getto i Tretya bitva za HarkivChlenstvoSS Gitler yugend i dVijskove zvannyaShturmbanfyurerPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaValter Reder narodivsya 4 lyutogo 1915 roku u Pivnichnij Bogemiyi u misti Frajvaldau Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni sim ya pereyihala do Shtajra de jogo batko Rudolf Reder buv vlasnikom zavodu z virobnictva lichilnih mashinok Reder ris u konservativnij katolickij rodini U 1928 roci pidpriyemstvo batka zbankrutuvalo Redera vidpravili do Vidnya do jogo titki u 1931 roci otrimav atestat pro serednyu osvitu u videnskij gimnaziyi U 1932 roci pereyihav do Linca tam vin vidviduvav komercijne uchilishe U veresni 1932 roku stav chlenom gitler yugenda U grudni 1933 roku jogo zarahuvali do lav SS 58074 yaki stali nelegalnoyu organizaciyeyu U 1934 roci jogo viklyuchili zi shkoli vin mav buti pomishenij do taboru dlya areshtantiv prote 25 chervnya 1934 roku Reder vtik do Nimechchini U Nimechchini vin otrimav nimecke gromadyanstvo ta priyednavsya do avstrijskogo legionu voyenizovanogo pidrozdilu utvorenogo dlya okupaciyi Avstriyi U 1935 roci vin vstupiv do yunkerivskoyi shkoli SS u Braunshvejgu U 1936 roci u zvanni untershturmfyurera SS jogo pereveli u shtandart SS Verhnya Bavariya yakij ohoronyav konctabir Dahau 1 travnya 1937 roku vstupiv do NSRPN bilet 5020869 Komandirom shtandartu Verhnya Bavariya buv Maks Zimon yakij buv komandirom Redera do 1944 roku U 1938 roci brav uchast v aneksiyi Avstriyi ta Chehoslovachchini Uchast u Drugij svitovij vijni U 1939 roci buv oficerom zv yazku mizh diviziyeyu SS Mertva golova ta rejhsfyurerom SS pid chas Polskoyi kampaniyi Navesni 1940 roku stav 2 m ad yutantom u shtabi 2 go pihotnogo polku diviziyi SS Mertva golova ta brav uchast u Francuzkij kampaniyi U 1941 roci yak komandir roti u 1 mu pihotnomu polku SS a piznishe komandir bataljonu diviziyi SS Mertva golova brav uchast u vijni proti Radyanskogo Soyuzu U veresni 1941 roku otrimav poranennya na Valdajskij visochini na pivnichnij zahid vid Moskvi Pislya oduzhannya u sichni 1942 roku povernuvsya do pidrozdilu ta brav uchast u boyah u Dem yanskomu kotli poki zalishki rozbitoyi diviziyi ne vidpravili do Franciyi u zhovtni 1942 roku Redera nagorodili nimeckim hrestom u zoloti ta Licarskim Hrestom Zaliznogo hresta U berezni 1943 roku otrimav tyazhke poranennya ulamkom granati pri vzyatti Harkova prava ruka bula paralizovana a live peredplichchya dovelosya amputuvati Piznoyi oseni 1943 pislya oduzhannya zv yazavsya z komandirom 16 yi motorizovanoyi diviziyi SS Rejhsfyurer SS Maksom Zimonom Naprikinci travnya 1944 roku pidrozdil pribuv do Italiyi ta z 26 chervnya brav uchast u bojovih diyah Persha operaciya Redera vidbulasya u gorah na pivnichnij zahid vid Karrari 19 serpnya Tut za dva dni ranishe partizani pid chas oblavi rozstrilyali 16 esesivciv Poki polova zhandarmeriya SS stratila 53 zahoplenih civilnih osib na misci zlochinu soldati Redera obnishporili navkolishni gori ta znajshli ponad 100 zhinok ditej ta starih lyudej yaki zibralisya u Valli ta vbili yih kulemetnimi chergami 24 ta 25 serpnya soldati diviziyi brali uchast u velikomasshtabnij antipartizanskij bojovij akciyi spilno z vijskami vermahtu v rajoni Vinchi Majzhe 200 mirnih zhiteliv bulo vbito bagato z nih vid ruk italijskih dopomizhnih pidrozdiliv fashistskih Chornih brigad Najvidomisha operaciya Redera bula provedena naprikinci veresnya u rajoni na pivdennij zahid vid Bolonyi 29 veresnya diviziya rozpochala operaciyu proti partizanskoyi grupi Stella Rosse u gorah na shid vid Vergato Marcabotto Sam fakt togo sho partizani zmogli zvilniti teritoriyu z nevelikimi vtratami ta praktichno bez oporu z boku soldativ maye buti dostatnim dokazom togo sho cya akciya bula spryamovana zovsim ne na borotbu zi zbrojnim oporom a lishe na povne ochishennya vorozhih oblastej ta znishennya lyudej yaki tam meshkali Zamist partizaniv vbili lyudej pohilogo viku zhinok ditej ta nemovlyat bilshist iz nih u rajoni dij pidrozdilu Uvecheri 29 veresnya 550 lyudej rozstrilyali v hutorah i sadibah girskogo masivu Za zagalnoyi kilkosti vbitih banditiv i banditskih pomichnikiv ponad 700 z nimeckoyi storoni bulo lishe 7 ubitih i 29 poranenih Pislya vijni U travni 1945 roci amerikanci zaareshtuvali jogo v lazareti ta pomistili u tabir dlya vijskovopolonenih u Volfsberzi u Karintiyi a potim jogo peredali britancyam U 1948 roci buv ekstradovanij do Italiyi de postav pered vijskovim tribunalom u Bolonyi Jogo zahishali italijskij advokat Dzhuzeppe Shiro ta jogo nimeckij kolega Klaus Iohim fon Gejdebrekk Redera zvinuvatili u masovih vbivstvah u Mardcabotto ta u vbivstvi 2700 italijskih gromadyan u Toskani j Emilya Romanyi 31 zhovtnya 1951 roku jogo zasudili do dovichnogo uv yaznennya Vidbuvav pokarannya u vijskovij v yaznici u Gaeti Pislya zavershennya obvinuvalnogo procesu proti Redera Avstriya vvazhala sebe zahisnoyu krayinoyu dlya vijskovogo zlochincya popria te sho u 1934 roci vin vidmovivsya vid avstrijskogo gromadyanstva na korist nimeckogo Takim chinom Verhnya Avstriya za vtruchannya kolishnogo inspektora gau u Verhnij Avstriyi zajnyala pravovu poziciyu sho Reder buv avstrijcem U 1956 roci vin otrimav avstrijske gromadyanstvo Na pochatku 1960 h rokiv ministerstvo zakordonnih sprav ostatochno viznachilo sho Reder maye pravo na status ta zvernennya vijskovopolonenogo zgidno z zhenevskoyu konvenciyeyu pro vijskovopolonenih Deyaki avstrijski gazeti napriklad Kronen Zeitung Nemaye nadiyi dlya Valtera Redera ta ZMI pravoekstremistskoyi spryamovanosti Die Kameradschaft Die Aula lyubili obgovoryuvati te sho Reder ye vijskovopolonenim Krim togo za jogo zvilnennya vistupali zokrema Avstrijska partiya svobodi takozh politiki z inshih partij ta predstavniki gromadyanskogo suspilstva Nimecki organi druku takozh vistupili na pidtrimku Valtera Redera napriklad Die Zeit u 1955 roci ta Frankfurter Allgemeine Zeitung u 1985 roci U 1984 roci Reder visloviv svoye gliboke kayattya u listi do zhiteliv Marcabotto 24 sichnya 1985 roku jogo zvilnili z v yaznici Pri v yizdi v Avstriyu jogo zustriv ministr oboroni Fridgelmom Frishenshlagerom rukostiskannyam sho viklikalo skandal Pomer 1991 roku u likarni u Vidni PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https phaidra univie ac at download o 1268022 Christian Jennings At War on the Gothic Line Fighting in Italy 1944 45 New York St Martin s Press 2016 P 88 ISBN 9781466871731 Gentle 2004 S 188 Toth 2010 S 24 25 Gentle 2004 S 189 Veit Scherzer Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundete Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchivs 2 Auflage Jena Scherzers Militaer Verlag 2007 ISBN 978 3 938845 17 2 Gentle 2004 S 190 Toth 2010 S 7 46 Gentle 2003 S 143 Verlorener Sohn Der Spiegel 1985 01 Gentle 2004 S 191 LiteraturaCarlo Gentile Wehrmacht und Waffen SS im Partisanenkrieg Italien 1943 1945 Paderborn Ferdinand Schoningh 2012 ISBN 978 3 506 76520 8 Carlo Gentile Marzabotto Orte des Grauens Verbrechen im Zweiten Weltkrieg Gerd R Ueberschar Darmstadt Primus 2003 ISBN 978 3 89678 232 8 Carlo Gentile Politische Soldaten Die 16 SS Panzer Grenadier Division Reichsfuhrer SS in Italien 1944 nim Quellen und Forschungen aus italienischen Archiven und Bibliotheken 2001 81 Carlo Gentile Walter Reder ein politischer Soldat im Bandenkampf Karrieren der Gewalt Nationalsozialistische Taterbiographien Darmstadt WBG 2004 ISBN 978 3 534 16654 1 Ernst Klee de Das Personenlexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 2 Auflage Frankfurt am Main Fischer Taschenbuch Verlag 2007 ISBN 978 3 596 16048 8 Christian Reder Deformierte Burgerlichkeit Wien Berlin Mandelbaum Verlag 2016 ISBN 978 3 85476 495 3 Barbara Toth Der Handschlag Die Affare Frischenschlager Reder nim Dissertation Wien 2010 Juni Posilannya