Вальтер Бух (нім. Walter Buch; нар. 24 жовтня 1883 Брухзаль, Баден — пом. 12 листопада 1949, озеро Аммерзе, Баварія) — партійний діяч НСДАП, голова Вищого партійного суду НСДАП (листопад 1927 — травень 1945). Рейхсляйтер (2 червня 1933 — 8 травня 1945), почесний обергруппенфюрер СС (9 листопада 1934), группенфюрер СА (18 грудня 1931).
Вальтер Бух | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Walter Buch[1] | |||||||||||||||||
Народився | 24 жовтня 1883[2][3] Брухзаль | ||||||||||||||||
Помер | 12 листопада 1949[2] (66 років) Шондорф, Ландсберг, Верхня Баварія, Баварія, ФРН ·знекровлення | ||||||||||||||||
Країна | Німеччина Німецька імперія Веймарська республіка Третій Райх | ||||||||||||||||
Діяльність | політик, суддя | ||||||||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна[4] | ||||||||||||||||
Членство | СС[5], СА і Німецький народний союз оборони і наступу | ||||||||||||||||
Посада | d і d | ||||||||||||||||
Військове звання | обергруппенфюрер | ||||||||||||||||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Німецька національна народна партія | ||||||||||||||||
Батько | d | ||||||||||||||||
Родичі | Мартін Борман[1] і d | ||||||||||||||||
Діти | Герда Борман | ||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||
|
Життєпис
Походив з дворянського роду. Освіту здобув у гімназіях Констанца і Карлсруе. З 1902 року — фаненюнкер 114-го (6-го Баденського) піхотного полку «Кайзер Вільгельм II»; 27 січня 1904 отримав звання лейтенанта. У Першу світову війну був ад'ютантом полку, командиром роти, пізніше — командиром батальйону. У березні 1918 року підвищений до звання майора. У вересні 1918 року був переведений у Військове міністерство у Берліні.
Після Листопадової революції в Німеччині 20 листопада 1918 року вийшов у відставку і вступив в Баденську організацію колишніх військовослужбовців. У листопаді 1922 року вступив у НСДАП. З серпня 1923 був командиром загонів СА у Франконії (центр — Нюрнберг). Був учасником Пивного путчу 8-9 листопада 1923 року в Мюнхені. В кінці 1923—1924 році б одним з керівників напівлегальних формувань СА.
У листопаді 1927 року став головою Слідчо-арбітражного комітету (нім. Untersuchungs- und Schlichtungs-Ausschuss or USCHLA), який в грудні 1933 року був перетворений на Вищий партійний суд (нім. Oberstes Parteigericht; OPG). Основним завданням Вищої партійного суду, як і підлеглих йому нижчих судів, було цікаво спостерігати за чистотою рядів нацистської партії, розглядати справи проти членів НСДАП, вирішувати конфліктні ситуації всередині партії.
З грудня 1928 року був депутатом рейхстагу від Східного Ганновера. У той час НСДАП мала в рейхстазі тільки 12 депутатських місць. Приблизно в той же час вступив у СС.
У 1932 році намагався організувати групу з метою вбивства начальника штабу СА Ернста Рема, а 30 червня 1934 року був одним з активних учасників знищення вищого керівництва СА в Мюнхені під час «Ночі довгих ножів».
На посаді вищого партійного судді намагався грати роль «совісті партії» і поводитись незалежно. В кінці 1935 року розпочав розслідування діяльності гауляйтера і оберпрезидента Східної Пруссії Еріха Коха за звинуваченням у зловживанні службовим становищем, але Гітлер тоді наказав припинити розслідування. Після цього Бух демонстративно поїхав на деякий час в США. Повернувшись, Бух представив Гітлеру досьє на імперського організаційного керівника і вождя Трудового фронту рейхсляйтера Роберта Лея, зажадавши його відставки. Влітку 1936 року був одним з головних ініціаторів (разом з Мартіном Борманом) організації відставки гауляйтера Курмарка і Позена-Східної Пруссії, оберпрезидента Бранденбурга Вільгельма Кубе, який поширював чутки про нібито єврейське походження дружини Буха (і тещі Мартіна Бормана). Причиною інсинуацій Кубі на адресу дружини Буха з'явився проявлений Вищим партійним судом і особисто Бухом інтерес до особистого життя Кубу і його стилю керівництва в гау Курмарк.
Після всенімецького єврейського погрому 10 листопада 1938 роки (т. зв. «Кришталева ніч») намагався притягнути до відповідальності погромників і грабіжників по лінії Вищого партійного суду. Всього тоді було притягнуто до відповідальності 30 нацистів, 4 виключені з НСДАП, двоє знижені в посадах, інші були звільнені від відповідальності. Буху так і не вдалося отримати від Гітлера дозвіл на порушення справ стосовно організаторів та керівників «Кришталевої ночі». Після цього він демонстративно вирушив у подорож, тепер уже в Південну Америку.
Тим часом вплив Буха в партії стало падати, і показником цього в тому числі є те, що його зять, начальник Штабу заступника фюрера Мартін Борман, а також його дочка Герда (дружина Бормана) перестали з ним спілкуватися. Проте, на посаді голови Вищого партійного суду Бух залишався до кінця війни.
30 квітня 1945 року Бух був заарештований американськими військами, виступав свідком на Нюрнберзькому процесі. До серпня 1945 року перебував у різноманітних таборах для військовополонених, був підданий численним допитам американськими спецслужбами. У серпні 1948 року засуджений Мюнхенським судом з денацифікації до 5 років тюремного ув'язнення. 29 липня 1949 року апеляційний суд визнав Буха злочинцем першої категорії («головний злочинець»), однак термін ув'язнення був зменшений до 3.5 років. При цьому до терміну ув'язнення врахували перебування в полоні і Буха звільнили.
Через 6 тижнів після звільнення Бух покінчив життя самогубством, перерізавши собі вени на зап'ястях і кинувшись в озеро Аммерзе.
Особисте життя
Бух одружився в 1908 чи 1909 році, у шлюбі народились 4 дітей: 2 синів і 2 дочки. Дружина Буха померла в 1944 році.
Старша дочка Буха, Герда, 2 серпня 1929 року вийшла заміж за Мартіна Бормана — тоді працівника служби страхування в штабі Вищого командування СА. На весіллі свідками були Адольф Гітлер і Рудольф Гесс.
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Почесний знак Кобург (1932)
- Почесний кут старих бійців (лютий 1934)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
- Золотий партійний знак НСДАП (1934)
- Кільце «Мертва голова» (25 грудня 1934)
- Орден крові (6 липня 1936)
- Німецький Олімпійський знак 1-го класу (16 серпня 1936)
- Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
- Знак учасника зльоту СА в Брауншвейзі 1931
- Цивільний знак СС
- Почесна шпага рейхсфюрера СС (грудень 1937)
- Золотий почесний знак Гітлер'югенду з дубовим листям
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
- Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі, сріблі та золоті (25 років)
Галерея
- 18 рейхсляйтерів (у першому ряду) на 10-у партійному з'їзді (Нюрнберг, вересень 1938). Справа наліво: Мартін Борман, Роберт Лей, Вільгельм Фрік, Ганс Франк, Франц фон Епп, Йозеф Геббельс, Вальтер Бух.
Джерела
- Залесский К. А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: «Вече», 2000. — С. 60—61. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.
- Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: АСТ, 2002. — С. 106—107. — 944 с. — ISBN 5-271-05091-2.
- Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — С. 84—85. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
- Залесский К. А. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 71—72. — 672 с. — 4000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
- Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933—1945. Ein biographisches Handbuch. Unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924. Droste, Düsseldorf 2004, ISBN 3-7700-5254-4, S. 68–69.
- Ernst Klee: Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. Fischer, Frankfurt am Main 2005, ISBN 3-596-16048-0.
- Martin Schumacher (Hrsg.): M.d.R., die Reichstagsabgeordneten der Weimarer Republik in der Zeit des Nationalsozialismus: politische Verfolgung, Emigration und Ausbürgerung 1933—1945. 3. Auflage. Droste, Düsseldorf 1994, ISBN 3-7700-5183-1.
- Jochen von Lang: Der Sekretär. Martin Bormann. Der Mann, der Hitler beherrschte. Weltbild, Augsburg 2004, ISBN 3-8289-0558-7.
- Hermann Weiß (Hrsg.): . S. Fischer, Frankfurt am Main 1998, ISBN 3-10-091052-4.
- Prominente ohne Maske – Drittes Reich, FZ-Verlag, 1998, ISBN 3924309396
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118667831 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Munzinger Personen
- Nuremberg Trials Project — 2016.
- Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valter Buh nim Walter Buch nar 24 zhovtnya 1883 Bruhzal Baden pom 12 listopada 1949 ozero Ammerze Bavariya partijnij diyach NSDAP golova Vishogo partijnogo sudu NSDAP listopad 1927 traven 1945 Rejhslyajter 2 chervnya 1933 8 travnya 1945 pochesnij obergruppenfyurer SS 9 listopada 1934 gruppenfyurer SA 18 grudnya 1931 Valter Buhnim Walter Buch 1 Narodivsya24 zhovtnya 1883 1883 10 24 2 3 BruhzalPomer12 listopada 1949 1949 11 12 2 66 rokiv Shondorf Landsberg Verhnya Bavariya Bavariya FRN znekrovlennyaKrayina Nimechchina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RajhDiyalnistpolitik suddyaZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijna i Druga svitova vijna 4 ChlenstvoSS 5 SA i Nimeckij narodnij soyuz oboroni i nastupuPosadad i dVijskove zvannyaobergruppenfyurerPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini i Nimecka nacionalna narodna partiyaBatkodRodichiMartin Borman 1 i dDitiGerda BormanNagorodiZaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Zolotij partijnij znak NSDAP Nimeckij Olimpijskij znak 1 go klasu Orden krovi Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Hrest Voyennih zaslug I klasu Hrest Voyennih zaslug II klasu Pochesnij znak Koburg Pochesnij kut starih bijciv Kilce Mertva golova Pochesnij partijnij znak Nyurnberg 1929 Civilnij znak SS Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dvoryanskogo rodu Osvitu zdobuv u gimnaziyah Konstanca i Karlsrue Z 1902 roku fanenyunker 114 go 6 go Badenskogo pihotnogo polku Kajzer Vilgelm II 27 sichnya 1904 otrimav zvannya lejtenanta U Pershu svitovu vijnu buv ad yutantom polku komandirom roti piznishe komandirom bataljonu U berezni 1918 roku pidvishenij do zvannya majora U veresni 1918 roku buv perevedenij u Vijskove ministerstvo u Berlini Pislya Listopadovoyi revolyuciyi v Nimechchini 20 listopada 1918 roku vijshov u vidstavku i vstupiv v Badensku organizaciyu kolishnih vijskovosluzhbovciv U listopadi 1922 roku vstupiv u NSDAP Z serpnya 1923 buv komandirom zagoniv SA u Frankoniyi centr Nyurnberg Buv uchasnikom Pivnogo putchu 8 9 listopada 1923 roku v Myunheni V kinci 1923 1924 roci b odnim z kerivnikiv napivlegalnih formuvan SA U listopadi 1927 roku stav golovoyu Slidcho arbitrazhnogo komitetu nim Untersuchungs und Schlichtungs Ausschuss or USCHLA yakij v grudni 1933 roku buv peretvorenij na Vishij partijnij sud nim Oberstes Parteigericht OPG Osnovnim zavdannyam Vishoyi partijnogo sudu yak i pidleglih jomu nizhchih sudiv bulo cikavo sposterigati za chistotoyu ryadiv nacistskoyi partiyi rozglyadati spravi proti chleniv NSDAP virishuvati konfliktni situaciyi vseredini partiyi Z grudnya 1928 roku buv deputatom rejhstagu vid Shidnogo Gannovera U toj chas NSDAP mala v rejhstazi tilki 12 deputatskih misc Priblizno v toj zhe chas vstupiv u SS U 1932 roci namagavsya organizuvati grupu z metoyu vbivstva nachalnika shtabu SA Ernsta Rema a 30 chervnya 1934 roku buv odnim z aktivnih uchasnikiv znishennya vishogo kerivnictva SA v Myunheni pid chas Nochi dovgih nozhiv Na posadi vishogo partijnogo suddi namagavsya grati rol sovisti partiyi i povoditis nezalezhno V kinci 1935 roku rozpochav rozsliduvannya diyalnosti gaulyajtera i oberprezidenta Shidnoyi Prussiyi Eriha Koha za zvinuvachennyam u zlovzhivanni sluzhbovim stanovishem ale Gitler todi nakazav pripiniti rozsliduvannya Pislya cogo Buh demonstrativno poyihav na deyakij chas v SShA Povernuvshis Buh predstaviv Gitleru dosye na imperskogo organizacijnogo kerivnika i vozhdya Trudovogo frontu rejhslyajtera Roberta Leya zazhadavshi jogo vidstavki Vlitku 1936 roku buv odnim z golovnih iniciatoriv razom z Martinom Bormanom organizaciyi vidstavki gaulyajtera Kurmarka i Pozena Shidnoyi Prussiyi oberprezidenta Brandenburga Vilgelma Kube yakij poshiryuvav chutki pro nibito yevrejske pohodzhennya druzhini Buha i teshi Martina Bormana Prichinoyu insinuacij Kubi na adresu druzhini Buha z yavivsya proyavlenij Vishim partijnim sudom i osobisto Buhom interes do osobistogo zhittya Kubu i jogo stilyu kerivnictva v gau Kurmark Pislya vsenimeckogo yevrejskogo pogromu 10 listopada 1938 roki t zv Krishtaleva nich namagavsya prityagnuti do vidpovidalnosti pogromnikiv i grabizhnikiv po liniyi Vishogo partijnogo sudu Vsogo todi bulo prityagnuto do vidpovidalnosti 30 nacistiv 4 viklyucheni z NSDAP dvoye znizheni v posadah inshi buli zvilneni vid vidpovidalnosti Buhu tak i ne vdalosya otrimati vid Gitlera dozvil na porushennya sprav stosovno organizatoriv ta kerivnikiv Krishtalevoyi nochi Pislya cogo vin demonstrativno virushiv u podorozh teper uzhe v Pivdennu Ameriku Tim chasom vpliv Buha v partiyi stalo padati i pokaznikom cogo v tomu chisli ye te sho jogo zyat nachalnik Shtabu zastupnika fyurera Martin Borman a takozh jogo dochka Gerda druzhina Bormana perestali z nim spilkuvatisya Prote na posadi golovi Vishogo partijnogo sudu Buh zalishavsya do kincya vijni 30 kvitnya 1945 roku Buh buv zaareshtovanij amerikanskimi vijskami vistupav svidkom na Nyurnberzkomu procesi Do serpnya 1945 roku perebuvav u riznomanitnih taborah dlya vijskovopolonenih buv piddanij chislennim dopitam amerikanskimi specsluzhbami U serpni 1948 roku zasudzhenij Myunhenskim sudom z denacifikaciyi do 5 rokiv tyuremnogo uv yaznennya 29 lipnya 1949 roku apelyacijnij sud viznav Buha zlochincem pershoyi kategoriyi golovnij zlochinec odnak termin uv yaznennya buv zmenshenij do 3 5 rokiv Pri comu do terminu uv yaznennya vrahuvali perebuvannya v poloni i Buha zvilnili Cherez 6 tizhniv pislya zvilnennya Buh pokinchiv zhittya samogubstvom pererizavshi sobi veni na zap yastyah i kinuvshis v ozero Ammerze Osobiste zhittyaBuh odruzhivsya v 1908 chi 1909 roci u shlyubi narodilis 4 ditej 2 siniv i 2 dochki Druzhina Buha pomerla v 1944 roci Starsha dochka Buha Gerda 2 serpnya 1929 roku vijshla zamizh za Martina Bormana todi pracivnika sluzhbi strahuvannya v shtabi Vishogo komanduvannya SA Na vesilli svidkami buli Adolf Gitler i Rudolf Gess NagorodiZaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Pochesnij znak Koburg 1932 Pochesnij kut starih bijciv lyutij 1934 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 1934 Zolotij partijnij znak NSDAP 1934 Kilce Mertva golova 25 grudnya 1934 Orden krovi 6 lipnya 1936 Nimeckij Olimpijskij znak 1 go klasu 16 serpnya 1936 Pochesnij partijnij znak Nyurnberg 1929 Znak uchasnika zlotu SA v Braunshvejzi 1931 Civilnij znak SS Pochesna shpaga rejhsfyurera SS gruden 1937 Zolotij pochesnij znak Gitler yugendu z dubovim listyam Hrest Voyennih zaslug 2 go i 1 go klasu Medal Za vislugu rokiv u NSDAP v bronzi sribli ta zoloti 25 rokiv Galereya18 rejhslyajteriv u pershomu ryadu na 10 u partijnomu z yizdi Nyurnberg veresen 1938 Sprava nalivo Martin Borman Robert Lej Vilgelm Frik Gans Frank Franc fon Epp Jozef Gebbels Valter Buh DzherelaZalesskij K A Vozhdi i voenachalniki Tretego rejha Biograficheskij enciklopedicheskij slovar M Veche 2000 S 60 61 576 16 ill s ISBN 5 7838 0550 5 Zalesskij K A Kto byl kto v Tretem rejhe M AST 2002 S 106 107 944 s ISBN 5 271 05091 2 Zalesskij K A SS Ohrannye otryady NSDAP M Eksmo 2005 S 84 85 672 s 5000 ekz ISBN 5 699 09780 5 Zalesskij K A NSDAP Vlast v Tretem rejhe M Eksmo 2005 S 71 72 672 s 4000 ekz ISBN 5 699 09780 5 Joachim Lilla Martin Doring Andreas Schulz Statisten in Uniform Die Mitglieder des Reichstags 1933 1945 Ein biographisches Handbuch Unter Einbeziehung der volkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924 Droste Dusseldorf 2004 ISBN 3 7700 5254 4 S 68 69 Ernst Klee Personenlexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 Fischer Frankfurt am Main 2005 ISBN 3 596 16048 0 Martin Schumacher Hrsg M d R die Reichstagsabgeordneten der Weimarer Republik in der Zeit des Nationalsozialismus politische Verfolgung Emigration und Ausburgerung 1933 1945 3 Auflage Droste Dusseldorf 1994 ISBN 3 7700 5183 1 Jochen von Lang Der Sekretar Martin Bormann Der Mann der Hitler beherrschte Weltbild Augsburg 2004 ISBN 3 8289 0558 7 Hermann Weiss Hrsg S Fischer Frankfurt am Main 1998 ISBN 3 10 091052 4 Prominente ohne Maske Drittes Reich FZ Verlag 1998 ISBN 3924309396PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118667831 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Munzinger Personen d Track Q107343683 Nuremberg Trials Project 2016 d Track Q78909371 Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP Stand vom 1 Dezember 1936 1936 d Track Q63098423